Ухвала

від 19.07.2023 по справі 917/342/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 917/342/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Могил С. К., Волковицька Н. О.,

секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 (колегія суддів: Слободін М. М., Шутенко І. А., Гребенюк Н. В.) у справі

за позовом першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокон"; 2) Пирятинської міської ради Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним та припинення на майбутнє договору оренди землі, визнання недійсною та припинення на майбутнє додаткової угоди до договору оренди землі, зобов`язання повернути земельну ділянку,

за участю представника Офісу Генерального прокурора - Савицької О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокон" (далі - ТОВ "Агрокон"), Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області (далі - Давидівська сільрада) про визнання незаконними та скасування рішень Давидівської сільради від 12.12.2012 "Про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду ТОВ "Агрокон" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах населеного пункту Давидівської сільської ради", від 10.11.2017 № 106г "Про продовження договору оренди земельної ділянки для ведення товарного виробництва в межах с. Кроти ТОВ "Агрокон"; визнання недійсними та припинення на майбутнє договору оренди землі від 12.12.2012 № 01 щодо земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту, загальною площею 15,5300 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та додаткової угоди від 10.11.2017 про поновлення терміну дії договору від 12.12.2012 № 01 та внесення змін до договору оренди землі; зобов`язання повернути територіальній громаді Давидівської сільради Пирятинського району Полтавської області земельну ділянку шляхом підписання акту приймання-передачі.

Позовна заява мотивована тим, що спірними рішеннями та угодами відведено та передано в оренду земельну ділянку ТОВ "Агрокон" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах населеного пункту Давидівської сільради без проведення земельних торгів, що суперечить вимогам статей 124, 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України); укладення спірного договору було здійснено без дотримання порядку, встановленого у цій статті та без дотримання пункту 3.5 Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.10.2011 № 536 "Про затвердження Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки".

Прокурор, посилаючись на частину 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статтю 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), пункт 5-1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Постанову Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" зазначив, що у державного органу - Держгеокадастру відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовом цієї категорії, а тому прокурор пред`являє цей позов в інтересах держави як позивач.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.08.2022 позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що укладення спірного договору було здійснено з порушенням вимог законодавства без дотримання порядку, встановленого у статті 124 ЗК України, на підставі рішення Давидівської сільради від 12.12.2012, яке визнано судом незаконним та скасовано.

При розгляді спору суд першої інстанції дійшов висновку про наявність процесуальної дієздатності у органу прокуратури на подання даного позову виходивши з того, що у спірних правовідносинах органом, уповноваженим здійснювати функції держави, є ГУ Держгеокадастру, проте за змістом пункту 5-1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду лише з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи покладено обов`язки лише щодо здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладення цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Крім того, як зазначив прокурор, саме Давидівська сільрада передала в оренду спірну земельну ділянку з порушенням вимог чинного законодавства.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 рішення господарського суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов залишено без розгляду.

При ухваленні постанови суд послався на те, що прокурор не звертався ні до Держгеокадастру, ні до Давидівської сільради.

Враховуючи те, що в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що прокуратурою при зверненні з апеляційною скаргою не доведено причин неможливості здійснення Давидівською сільрадою захисту охоронюваних законом інтересів держави у судовому порядку, а також не наведено доказів того, що відповідні органи не можуть чи не бажають здійснювати відповідний захист та звертатися до суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недотримання прокурором визначеної статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, що свідчить про відсутність підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави у суді.

Заступник керівника Харківської обласної прокуратури у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін

Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням апеляційним господарським судом положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 ГПК України. Скаржник наголошує, що у прокурора виникло не тільки право, а і обов`язок звернутися до суду з цим позовом.

При вивченні касаційної скарги встановлено, що на розгляді Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду перебуває справа № 925/1133/18 за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Черкаської міської ради та Приватного підприємства "Інвестиційно-будівельна компанія "Будгарант" про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради, визнання недійсними змін до договору оренди землі.

У зазначеній справі постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 позов прокурора залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури, звернувшись із касаційною скаргою, з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України наголосив на неправильному застосуванні та порушенні судом апеляційної інстанції, зокрема статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а також на прийнятті судового рішення без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду.

Направляючи справу на розгляд Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, колегія суддів зазначила, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор при зверненні з даним позовом вказав що є позивачем, оскільки Черкаська міська рада - один із співвідповідачів, рішення якого оскаржується через його невідповідність нормам чинного законодавства. Цим прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто навів підставу для представництва інтересів держави.

З огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував у чому полягає порушення цих інтересів, визначив Черкаську міську раду одним з співвідповідачів у справі та заявив вимогу про визнання незаконним і скасування рішення цього органу, колегія суддів Касаційного господарського суду наголосила, що у прокурора відсутній обов`язок дотримання процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а саме щодо необхідності попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта. У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про необхідність відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 908/1664/19 про те, що визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача не нівелює його обов`язку дотримання процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Враховуючи наведене, а також для забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження за касаційною скаргою, поданою у справі № 917/342/19, до розгляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи № 925/1133/18.

Керуючись статтями 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 917/342/19 зупинити до закінчення перегляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18 у подібних правовідносинах.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя С. К. Могил

Суддя Н. О. Волковицька