?
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2024 року
м. Київ
Справа № 917/342/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Волковицької Н. О., Мачульського Г. М.,
секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 (колегія суддів: Слободін М. М., Шутенко І. А., Гребенюк Н. В.) у справі
за позовом першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокон"; 2) Пирятинської міської ради Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області,
про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним та припинення на майбутнє договору оренди землі, визнання недійсною та припинення на майбутнє додаткової угоди до договору оренди землі, зобов`язання повернути земельну ділянку,
за участю представника позивача Шапки І. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У 2019 році перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокон" (далі - ТОВ "Агрокон"), Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області (далі - Давидівська сільрада) про визнання незаконними та скасування рішень Давидівської сільради:
- від 12.12.2012 "Про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду ТОВ "Агрокон" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах населеного пункту Давидівської сільської ради";
- від 10.11.2017 № 106г "Про продовження договору оренди земельної ділянки для ведення товарного виробництва в межах с. Кроти ТОВ "Агрокон";
- визнання недійсними та припинення на майбутнє: договору оренди землі від 12.12.2012 № 01 щодо земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту, загальною площею 15,5300 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та додаткової угоди від 10.11.2017 про поновлення терміну дії договору від 12.12.2012 № 01 та внесення змін до договору оренди землі;
- зобов`язання повернути територіальній громаді Давидівської сільради Пирятинського району Полтавської області земельну ділянку шляхом підписання акта приймання-передачі.
2. Позовна заява мотивована тим, що спірними рішеннями та угодами відведено та передано в оренду земельну ділянку ТОВ "Агрокон" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах населеного пункту Давидівської сільради без проведення земельних торгів, що суперечить вимогам статей 124, 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України); укладення спірного договору було здійснено без дотримання порядку, встановленого у цій статті, та без дотримання пункту 3.5 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.10.2011 № 536 "Про затвердження Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки".
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. Рішенням Давидівської сільради від 12.12.2012 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі в її оренду ТОВ "Агрокон" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 15,5300 га, яка знаходиться в межах с. Кроти територіальних межах Давидівської сільради.
4. На підставі вищевказаного рішення 12.12.2012 між ТОВ "Агрокон" та Давидівською сільрадою укладено договір оренди землі № 01, згідно з умовами якого ТОВ "Агрокон" передано в оренду земельну ділянку, яка знаходиться на території Давидівської сільради, загальною площею 15,5300 га до 01.01.2018 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
5. Рішенням Давидівської сільради від 10.11.2017 № 106г продовжено строк дії договору оренди земельної ділянки до 31.12.2024.
Короткий зміст та обґрунтування судових рішень судів попередніх інстанцій
6. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.05.2019, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2019, позов першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області залишено без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
7. Постановою Верховного Суду від 09.08.2020 постанова апеляційного суду та ухвала суду першої інстанції були скасовані, а справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції
8. 23.08.2022 Господарським судом Полтавської області було прийнято рішення про задоволення позову та визнано:
- незаконними та скасовано рішення Давидівської сільради від 12.12.2012 "Про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду ТОВ "Агрокон" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах населеного пункту Давидівської сільської ради";
- незаконними та скасовано рішення Давидівської сільради від 10.11.2017 № 106г "Про продовження договору оренди земельної ділянки для ведення товарного виробництва в межах с. Кроти ТОВ "Агрокон";
- недійсним та припинено на майбутнє договір оренди землі від 12.12.2012 № 01, укладений між Давидівською сільрадою і ТОВ "Агрокон" щодо земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, загальною площею 15,5300 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323882203:03:002:0119;
- недійсною та припинено на майбутнє додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди землі від 12.12.2012 № 01, який зареєстрований у відділі Держземагенства в Пирятинському районі 28.12.2012 за номером 532380004003923, та внесення змін до нього, яка укладена 10.11.2017 між Давидівською сільрадою і ТОВ "Агрокон" щодо земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, загальною площею 15,5300 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323882203:03:002:0119;
Рішенням суду першої інстанції також зобов`язано ТОВ "Агрокон" повернути Пирятинській міській раді Полтавської області (яка є правонаступником Давидівської сільради) земельну ділянку, яка знаходиться в межах населеного пункту, загальною площею 15,5300 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323882203:03:002:0119, шляхом підписання акта прийому-передачі.
9. Передумовою для задоволення позовних вимог було встановлення судом першої інстанції наявності у прокурора права на звернення до суду з вказаним позовом, виходячи з того, що у спірних правовідносинах органом, уповноваженим здійснювати функції держави, є ГУ Держгеокадастру, в якого немає повноважень для звернення до суду з позовом щодо цієї категорії справ.
10. 18.04.2023 Східний апеляційний господарський суд прийняв постанову про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового - про залишення позову без розгляду.
11. Передумовою для ухвалення зазначеної постанови був висновок апеляційного господарського суду про те, що у даній справі прокурор не вчиняв звернення ані до Держгеокадастру, ані до Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, а тому він не дотримався визначеної статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, що свідчить про відсутність підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави у суді.
12. Доводи прокурора про відсутність компетентного органу, уповноваженого на звернення до суду з позовами зазначеної категорії, були відхилені судом апеляційної інстанції з посиланням на те, що Давидівська сільрада як сторона оспорюваного правочину має право заявити відповідну позовну вимогу про визнання його недійсним та бути позивачем у даній справі.
Короткий зміст касаційної скарги
13. 16.05.2023 заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення місцевого господарського суду - залишити в силі.
14. На обґрунтування підстав касаційного оскарження прокурор посилається на неправильне застосування норм матеріального права (статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру") та порушення норм процесуального права (статей 3, 45, 53, 76- 79, 86, 226 та 236 ГПК України).
15. У касаційній скарзі прокурор зазначає, що він мав достатні підстави для звернення до суду з позовом як позивач, вважаючи, що орган, який може захистити інтереси держави (територіальної громади), відсутній. Скаржник також звертає увагу на те, що Давидівська сільрада була визначена ним у справі співвідповідачем за позовною вимогою щодо оскарження її рішень та укладених нею правочинів, а тому у нього не було підстав для застосування визначеної статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури її попереднього повідомлення.
Позиція Верховного Суду
16. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
17. Пунктом 2 частини першої статті 226 ГПК України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
18. Законом України від 02.06.2016 "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" Конституцію України доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
19. Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
20. Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
21. Згідно із частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
22. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
23. Вказані положення Закону України "Про прокуратуру" кореспондуються з нормами частини четвертої та абзацу 2 частини п`ятої статті 53 ГПК України, згідно з якими прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
24. Позов у справі, що розглядається, подано прокурором в інтересах держави, а позовні вимоги із посиланнями на положення статей 122, 124, 134 ЗК України, статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і статей 23, 24 Закону України "Про прокуратуру" аргументовано тим, що, приймаючи оскаржуване рішення та укладаючи спірну угоду, Давидівська сільрада порушила норми чинного законодавства.
25. Перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області зазначив, що орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладення цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок - ГУ Держгеокадастру, однак у вказаного державного органу немає повноважень для звернення до суду, а Давидівська сільрада на користь якої необхідно повернути спірні землі, розпорядилася ними з порушенням вимог чинного законодавства (без земельних торгів (аукціону)), тому прокурор з метою захисту інтересів держави звертається з даним позовом до суду самостійно як позивач.
26. Відповідно прокурором в позовній заяві зазначено, що він пред`явив даний позов в інтересах держави, враховуючи, що чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, однак у вказаного державного органу немає повноважень для звернення до суду.
27. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, пункти 26, 27; від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, пункти 57, 58; від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 7.18; від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, пункт 8.18).
28. У пунктах 69, 70 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закон") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази про вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 15.01.2020 у справі № 698/119/18 (пункт 26), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (пункт 34), від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (пункт 8.19), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 81) від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (пункти 7.11, 7.18), від 20.06.2023 у справі № 633/408/18 (пункти 10.12, 10.19), від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 (пункт 8.37), від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21 (пункт 8.4), від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц (пункт 8.11), від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц (пункт 8.18).
29. Колегія суддів при розгляді касаційної скарги прокурора застосовує висновок Великої Палати Верховного Суду, який викладений у пункті 140 постанови від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, відповідно до якого прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:
- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;
- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.
30. За обставин даної справи, органи Держгеокадастру не мають повноважень звертатись до суду з позовними вимогами, які заявив прокурор, а Давидівська сільрада, яка була уповноважена державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах сама є учасником цих правовідносин і, на думку прокурора, здійснила порушення законодавства. Тому у цій справі прокурор має наділятися статусом позивача і не повинен був попередньо, до звернення до суду, повідомляти про це як відповідну раду, так і Держгеокадастр.
31. Колегія суддів погоджується з доводами, викладеними у касаційній скарзі, про те, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та звернувся до суду як самостійний позивач, залучивши співвідповідачем орган місцевого самоврядування, який приймав оскаржувані рішення та укладав оспорювані правочини з приводу передачі земельної ділянки в оренду.
32. За наведеного вище, а також ураховуючи на підставі частини четвертої статті 300 ГПК України правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, доводи скаржника щодо неправильного застосування судами положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру" знайшли підтвердження під час касаційного розгляду справи.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
33. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
34. Частиною шостою статті 310 ГПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
35. З огляду на викладене оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Розподіл судових витрат
36. Відповідно до приписів частини четвертої статті 129 ГПК України судові витрати у справі підлягають розподілу під час вирішення спору по суті, а оскільки за результатами розгляду касаційної скарги спір у даній справі не вирішено, розподіл судових витрат за результатами розгляду касаційної скарги є передчасним.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314- 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задовольнити частково.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 у справі № 917/342/19 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Н. О. Волковицька
Суддя Г. М. Мачульський
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2024 |
Оприлюднено | 22.10.2024 |
Номер документу | 122428637 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Краснов Є.В.
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Слободін Михайло Миколайович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Слободін Михайло Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні