Ухвала

від 21.07.2023 по справі 538/1262/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

21 липня 2023 року

місто Київ

справа № 538/1262/22

провадження № 61-9752ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 25 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Перша Лохвицька державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом,

особа, яка звернулася з апеляційною скаргою, - заступник керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області,

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційного скаргою на постанову Полтавського апеляційного суду від 25 травня 2023 року, просить зазначене судове рішення скасувати, а рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 05 жовтня 2022 року залишити в силі.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

На порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 5 954,40 грн. Розмір сплаченого судового збору обґрунтовано тим, що за подання позовної заяви заявницею сплачено судовий збір у розмірі 2 977, 20 грн. відповідно за подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімум для працездатних осіб, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як випливає зі змісту судових рішень ОСОБА_1 звернулася до суду у вересні 2022 року з позовом, у якому просила:

встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є двоюрідною бабою позивачки;

визнати за позивачкою в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5322682400:00:002:1233, площею 2,8177 га, земельну ділянку. кадастровий номером 5322682400:00:002:1234, площею 3,8200 га, які розташовані на території Гирявоісковецької сільської ради Миргородського району Полтавської обл.

Отже, предметом оскарження у цій справі є судове рішення, ухвалене за наслідками розгляду однієї вимоги немайнового характеру та двох вимог майнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 481,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, за подання касаційної скарги в частині позовної вимоги немайнового характеру судовий збір підлягає сплаті у розмірі 1 984,80 грн (992,40 грн х 200/100).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Отже, щодо позовної вимоги майнового характеру про витребування майна, судовий збір має розраховуватися з вартості спірного нерухомого майна (частина перша статті 176 ЦПК України).

Водночас, оскільки оскаржувані судові рішення не містять відомостей про вартість спірного майна (земельних ділянок), заявниця має навести його вартість та відповідно сплатити (доплатити) судовий збір за оскарження судового рішення за результатами розгляду позову майнового характеру (виходячи з 1 відсотка ціни позову, - вартості спірного майна, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), з урахуванням 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовних заяв.

Судовий збір за подання цієї касаційної скарги має бути сплачений єдиним платіжним документом (квитанцією, платіжним дорученням) із наведенням обґрунтування розміру судового збору.

Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону № 3674-VI. На підтвердження сплати судового збору суду необхідно надати документ, що підтверджує його сплату (доплату).

Також на порушення вимог пункту 3 частини першої статті 392 ЦПК України заявниця у касаційній скарзі не зазначила місцезнаходження особи, яка зверталася до суду з апеляційною скаргою, - заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, оскільки з моменту відкриття апеляційного провадження у справі, така особа набуває всіх прав та обов`язків учасника справи.

Тому заявниці необхідно подати нову редакцію касаційної скарги, яка за змістом має відповідати вимогам статті 392 ЦПК України.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявниці строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 25 травня 2023 року залишити без руху.

Надати для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Яремко