Рішення

від 24.07.2023 по справі 640/18055/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2023 року Київ№ 640/18055/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ЛІО С» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія ЛІО С» (далі - позивач, ТОВ «Коспанія ЛІО С») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської митниці (далі - відповідач, митниця), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати рішення відповідача № UA100380/2022/000073/2 від 01.10.2022 про коригування митної вартості товарів (далі - спірне рішення).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, позивачем самостійно визначено його митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту), та заявлено відповідні показники в митній декларації, до якої додано документи, що її підтверджують. Однак, митний орган протиправно не врахував подані позивачем документи і прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, застосувавши резервний метод.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.

Згідно з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2023, цю справу прийнято провадження. Позовну заяву залишено без руху на підставі частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено строк та визначено спосіб для усунення недоліків.

Позивач усунув недоліки у строк та у спосіб, що визначені в ухвалі від 06.02.2023, шляхом подання уточненої позовної заяви в частині реквізитів оскаржуваного рішення, відповідно до прохальної частини якої просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № UA100380/2022/000073/2 від 01.10.2022.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 вирішено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, стверджував про правомірність прийнятого рішення адже, прайс-лист не містить інформації щодо валюти розрахунку та умов поставки; відповідно до пункту 6 зовнішньоекономічного контракту, ціна вказується на кожну партію товару та включає в себе вартість упаковки. При цьому, відомості щодо того, хто несе витрати на маркування товару, доставки до місця загрузки, на навантаження відсутні. Тобто, документально не підтверджена (не включена) така складова митної вартості, як витрати на навантаження/завантаження; не надано розрахунку-проформа згідно з пункту 8.2 Контракту № 019PL; до митного оформлення не надано документи підтверджуючі наявність чи відсутність страхування вантажу, тобто, документально не підтверджена (не включена) така складова митної вартості, як страхування; заявлені за МД товари торговельної марки «BRADAS». Надані документи не містять відомостей щодо наявності/відсутності ліцензійних платежів за користування такою торгівельною маркою.

Від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій останнім додатково наголошено на обґрунтованості заявлених позовних вимог із зазначенням безпідставності висновків Київської митниці Держмитслужби, покладених в основу оскаржуваного рішення. Також, наголошено, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Від представника Київської митниці надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній зазначає, що усі дії та рішення посадових осіб митниці є аргументованими та відповідають вимогам законодавства України з питань державної митної справи, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Як убачається з наявних у матеріалах справи доказів, між ТОВ «Компанія Ліо С» (покупець) та BRADAS Sp z.o.o. Spolka komandytowa, Poland (продавець) укладено контракт від 01.11.2019 №019PL та доповнення № 1 до нього, на підставі якого продавець продає, а покупець купує товар: частини поливальних систем та систем зрошення для сільського та присадибного господарства, садові та промислові шланги, фітинги, садові інструменти, хомути для шлангів, муфти та інше у різних формах, кількості та різноманітності за цінами, зазначеними у рахунках-фактурах до контракту. Умови поставки: FCA м. Олесно, Польща («Інкотермс 2010»), або буде визначатись додатковими письмовими угодами до контракту, або буде прямо вказуватись у рахунках.

З метою здійснення митного оформлення ТОВ «Компанія Ліо С» оформлено та подано до митного органу митну декларацію № UA100380/2022/311499 від 01.10.2022, якою до митного оформлення за основним методом за ціною контракту в режимі імпорт заявлений товар.

На підтвердження митної вартості товару відповідачу були надані документи, які передбачені частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України, а саме: контракт № 019PL від 01.11.2029 між ТОВ «Компанія Ліо С», Україна, м. Київ і BRADAS Sp z о. о. Spolka komandytowa, Poland, доповнення 1 від 01.11.2019; доповнення 2 від 25.04.2020; доповнення 3 від 14.05.2020; доповнення 4 від 03.06.2020; доповнення 5 від 03.07.2020; доповнення 6 від 26.11.2020; доповнення 7 від 17.01.2022; інвойс ЕХ/HU/159/2022 від 26.09.2022; переклад інвойсу EX/HU/159/2022 від 26.09.2022; пакінг-лист (специфікація) до інвойсу EX/HU/159/2022 від 26.09.2022; експортна митна декларація Республіки Польща № 22PL331020E0878587 від 27.09.2022; сертифікат походження № PL/MF/AS 0272614 від 27.09.2022; сертифікат походження EUR-1 № PL/MF/AS 0236343 від 27.09.2022; заявка на перевезення вантажу від перевізника - ФОП ОСОБА_1 № 13 від 22.09.2022; довідка про транспортні витрати від 27.09.2022 на заявку № 13 від 22.09.2022; рахунок на сплату транспортування вантажу № 80 від 27.09.2022 на суму 130000 грн.; CMR А№ 826041 (міжнародна транспортна декларація) від 26.09.2022.

01.10.2022 Київська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA100380/2022/000073/2, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів за резервним методом.

Як убачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення, митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а саме:

1) прайс-лист від 25.04.2020 б/н не містить інформації щодо валюти розрахунку, умов поставки та терміну дії;

2) відповідно до пункту 8.2 контракту від 01.11.2019 № 019PL продавець надсилає після відвантаження товару рахунок-проформу, яка не надана до митного оформлення;

3) відповідно до пункту 6 зовнішньоекономічного контракту ціна вказується на кожну партію товару та включає в себе вартість упаковки. При цьому відомості щодо того, хто несе витрати на маркування товару, доставки до місця навантаження та розвантаження відсутні. Тобто, документально не підтверджена (не включена) така складова митної вартості як витрати на навантаження/розвантаження;

4) до митного оформлення не надано документи, підтверджуючі наявність чи відсутність страхування вантажу, тобто документально не підтверджена (не включена) така складова митної вартості як страхування;

5) заявлені за МД товари торговельної марки «BRADAS». Надані документи не містять відомостей щодо наявності/відсутності ліцензійних платежів за користування такою торгівельною маркою; 6) декларація країни відправлення надана без дотримання вимог статті 254 Митного кодексу України;

6) декларація країни відправлення надана без дотримання вимог статті 254 Митного кодексу України.

При цьому, джерелом інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно з наступними деклараціями: товар № 1 - митна декларація від 15.08.2022 № UA209140/2022/82600 (вартість товару згідно джерела інформації - 3,87 USD/кг), товар № 24 - митна декларація від 15.09.2022 №UA 100130/2022/283702 (вартість товару згідно джерела інформації - 1,94 USD/кг), товар № 28 - митна декларація від 22.04.2022 № UA 100380/2022/3053 76 (вартість товару згідно джерела інформації - 6.83 USD/кг), товар № 29 - митна декларація від 22.04.2022 № UA100380/2022/305376 (вартість товару згідно джерела інформації - 5,96 USD/кг), товар № 33 - митна декларація від 21.07.2022 № UA 100180/2022/22275 (вартість товару згідно джерела інформації 3,96 USD/кг).

У подальшому, скасовано декларацію № UA100380/2022/311499 від 01.10.2022, заповнено нову митну декларацію (після коригування ) № UA100380/2022/311511 від 01.10.2022.

Розмір суми коригування митної вартості згідно відповідного рішення про коригування митної вартості товарів № UA100380/2022/000073/2 від 01.10.2022 становить 83904,12 грн.

Уважаючи спірне рішення протиправним, позивач звернувся з позовом до суду про їх скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із такого.

Відповідно до частини другої статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

У статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МК України.

Згідно із частинами першою та другою статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації

У частинах другій, третій та п`ятій статті 53 МК України визначено перелік документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення. До таких документів належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Прямо передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У пунктах 3.16, 6.2 Загального додатку до Конвенції визначено, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до підпункту 4.5.10 пункту 4.5 розділу 4 Порядку № 631 перевірка правильності визначення митної вартості товарів належить до митних формальностей, що виконуються при митному оформленні митної декларації.

Частиною першою статті 54 МК України регламентовано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з пунктом першим частини четвертої, частиною п`ятою та шостою статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до частин другої, четвертої, п`ятої та десятої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Отже, із викладених правових норм убачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Так, судом встановлено, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України було надано повний пакет документів відповідно до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 МК України.

У той же час, під час митного оформлення товару та визначення митної вартості товарів підставою для висновку відповідача про неможливість визначення митної вартості імпортованого товару за ціною договору стала наявність у документах, наданих декларантом, розбіжностей, зокрема, відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та з доданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.

Зокрема митним органом оскаржуване рішення обґрунтовано тим, що:

1) прайс-лист не містить інформацію щодо валюти розрахунку та умов поставки;

2) відповідно до пункту 8.2 контракту продавець надсилає після відвантаження товару рахунок - проформу, який не надано до митного оформлення;

3) відповідно до пункту 6 зовнішньоекономічного контракту ціна вказується на кожну партію товару та включає в себе вартість упаковки. При цьому відомості щодо того, хто несе витрати на маркування товару, доставки до місця навантаження та розвантаження відсутні. Тобто, документально не підтверджена (не включена) така складова митної вартості як витрати на навантаження/розвантаження;

4) до митного оформлення не надано документи, підтверджуючі наявність чи відсутність страхування вантажу, тобто документально не підтверджена (не включена) така складова митної вартості як страхування;

5) заявлені за МД товари торговельної марки «BRADAS». Надані документи не містять відомостей щодо наявності/відсутності ліцензійних платежів за користування такою торгівельною маркою;

6) декларація країни відправлення надана без дотримання вимог статті 254 Митного кодексу України.

Між тим, суд зазначає, що відповідно до підпункту 3.1.2 пункту 3.1 контракту на кожну окрему поставку товару в специфікаціях будуть зазначені кількість, розважування товару. Ціна, сортність та кількість товару на кожну поставку зазначається в специфікаціях до даного контракту. В загальному випадку такою специфікацією є рахунок-фактура на партію товару.

Позивачем при митному оформленні товарів надано відповідачу рахунок-фактуру на партію товару - інвойс EX/HU/159/2022 від 26.09.2022, тобто Товариством надано відомості щодо ціни товару у відповідності до вимог зовнішньоекономічного контракту, тоді як відповідачем не наведеного жодного обґрунтування, яким чином вказані недоліки вплинули на визначення митної вартості імпортованого товару.

До переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

До контролюючого органу в якості додаткового документу для підтвердження заявленої митної вартості подаються прейскуранти (прайс-листи) саме від виробника товару, який оцінюється. У першу чергу, при розгляді наданих декларантом каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару контролюючий орган має упевнитись, що інформацію, яка містяться в зазначених документах, можна ідентифікувати з поставкою оцінюваних товарів.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, який на практиці частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг.

Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару.

Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

Тобто, ТОВ «Компанія Ліо С» надано відомості щодо ціни товару відповідно до вимог зовнішньоекономічного контракту. Разом із цим, відповідачем не наведено жодного обґрунтування, яким чином вказані недоліки вплинули на визначення митної вартості. Таким чином, наведені доводи, як підстави для коригування митної вартості, на думку суду, є безпідставними.

Також суд зауважує, що відповідно до пункту 6 зовнішньоекономічного контракту ціна вказується на кожну партію товару та включає в себе вартість упаковки.

За умовами контракту поставка товару здійснюється на умовах Інкотермс FCA та передбачає здійснення завантаження товару за рахунок продавця (пункт 5 Контракту).

Згідно офіційного тлумачення торговельних термінів Міжнародних правил торгівлі Інкотермс термін FCA, або Франко перевізник (...назва місця) означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов`язання з навантаження й розвантаження товару в даному місці. Якщо постачання здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

Зі змісту зазначеного терміну вбачається, що базис поставки на умовах FCA покладає зобов`язання по завантаженню на продавця.

А тому, така складова митної вартості товару, що був поставлений, як витрати на навантаження/вивантаження у даному конкретному випадку не потребують додаткового підтвердження.

Відповідно, твердження відповідача про те, що позивачем документально не підтверджено (не включено) таку складову митної вартості як витрати на навантаження/завантаження, є безпідставним.

Щодо посилання відповідача на те, що відповідно до пункту 8.2 контракту продавець надсилає після відвантаження товару рахунок-проформу, який не надано до митного оформлення, то вказані доводи не можуть бути взяті до уваги як підстави коригування митної вартості, оскільки таким рахунком і є поданий товариством до митного оформлення інвойс. Доказів того, що рахунок-проформа має бути за іншою формою чи має чітко встановлену форму відповідачем не надано.

Щодо того, що заявлені за митною декларацією товари торговельної марки «BRADAS», але не надані документи, що містять відомості про наявність чи відсутність ліцензійних платежів за користування такою торгівельною маркою, то вказані платежі не включено до митної вартості, а тому посилання Київської митниці Держмитслужби на ці обставини, як підстави для коригування митної вартості, є незаконними та необґрунтованими.

Слід також зазначити, що неподання декларантом додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Разом із тим, суд зауважує, що при вирішенні спору по суті не враховує посилання митного органу на наявність у митного органу інформації про імпортування подібних (аналогічних) товарів за вищою митною вартістю, оскільки при здійсненні коригування митної вартості в рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які ним використовувалися при визначенні митної вартості за відповідним методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості імпортованих позивачем товарів, відповідач повинен був навести конкретну інформацію та критерії, за якими він порівнював відповідних товар з тим, який був імпортований позивачем (період постачання, країну відправлення, умови поставки тощо). У спірних рішеннях про коригування митної вартості такі дані відсутні.

Водночас, у разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен був зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.

Разом із тим, у спірному рішенні про коригування митної вартості такі дані відсутні.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України, які повною мірою ідентифікують оцінюваний товар та містять об`єктивні і достовірні дані, які підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно вимог частин четвертої та п`ятої статті 58 МК України.

Натомість, відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами правомірність своїх дій при винесенні оскаржуваного рішення. Відповідачем жодним чином не доведено, що документи, подані позивачем для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, відповідачем не було доведено, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, на які вказував відповідач, та які спростував позивач.

Крім того, спірне рішення не містить обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості.

Відсутність обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товарів за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості № UA 100380/2022/000073/2 від 01.10.2022 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із частинами першою-третьою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки відповідачем не доведені підстави коригування митної вартості товару за резервним методом, в зв`язку із чим неправомірно та безпідставно було відмовлено позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, відмовлено у митному оформленні товару та прийнято оскаржувані рішення, суд вбачає підстави для задоволення позову.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як убачається з наявних у матеріалах справи доказів, під час звернення позивача із цим позовом до суду останнім сплачено судовий збір за заявлені позовні вимоги у розмірі 2481,00 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 05.10.2022 № 228, який підлягає стягненню з відповідача на користь останнього у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ЛІО С» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці № UA100380/2022/000073/2 від 01.10.2022 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ЛІО С» (код ЄДРПОУ: 40062633; місцезнаходження: 03148, м. Київ, вул. Тимофія Строкача, буд. 1) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481, 00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ ВП: 43997555; місцезнаходження: 03124, м. Київ, бул. Гавела Вацлава, буд. 8-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.