Постанова

від 03.01.2024 по справі 640/18055/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/18055/22 Головуючий у 1 інстанції: Шевченко А.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Карпушової О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ЛІО С» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія ЛІО С» (далі - ТОВ «Компанія ЛІО С») звернувся до суду з позовом до Київської митниці, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби № UA100380/2022/000073/2 від 01.10.2022 про коригування митної вартості товарів.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року позов задоволено повністю задовольнити повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці № UA100380/2022/000073/2 від 01.10.2022 про коригування митної вартості товарів.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Київська митниця звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що декларантом не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості імпортованого товару. Так, апелянт зазначає, що прайс-лист не містить інформації щодо валюти розрахунку та умов поставки, тому даний прайс-лист не може розглядатись у якості підтвердження заявленої митної вартості та являє собою форму комерційної пропозиції даному покупцю. На переконання апелянта, митний орган правомірно застосував резервний метод при визначенні митної вартості товарів, адже декларантом не надано всіх запитуваних документів, в наданих документах відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявні розбіжності у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі.

07 серпня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ЛІО С» надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «Компанія ЛІО С» (Покупець) та BRADAS Sp z.o.o. Spolka komandytowa, Poland (Продавець) укладено Контракт від 01.11.2019 №019PL та Доповнення № 1 до нього, на підставі якого, Продавець продає, а Покупець купує товар: частини поливальних систем та систем зрошення для сільського та присадибного господарства, садові та промислові шланги, фітинги, садові інструменти, хомути для шлангів, муфти та інше у різних формах, кількості та різноманітності за цінами, зазначеними у рахунках-фактурах до контракту. Умови поставки: FCA м. Олесно, Польща («Інкотермс - 2010»), або буде визначатись додатковими письмовими угодами до контракту, або буде прямо вказуватись у рахунках.

З метою здійснення митного оформлення товару ТОВ «Компанія ЛІО С» оформлено та подано до митного органу митну декларацію № UA100380/2022/311499 від 01.10.2022, якою до митного оформлення за основним методом - за ціною контракту в режимі імпорт заявлений товар.

На підтвердження митної вартості товару митному органу були надані наступні документи: Контракт № 019PL від 01.11.2029, укладений між ТОВ «Компанія ЛІО С», Україна, м. Київ і BRADAS Sp z о. о. Spolka komandytowa, Poland, доповнення 1 від 01.11.2019; доповнення 2 від 25.04.2020; доповнення 3 від 14.05.2020; доповнення 4 від 03.06.2020; доповнення 5 від 03.07.2020; доповнення 6 від 26.11.2020; доповнення 7 від 17.01.2022; інвойс ЕХ/HU/159/2022 від 26.09.2022; переклад інвойсу EX/HU/159/2022 від 26.09.2022; пакінг-лист (специфікація) до інвойсу EX/HU/159/2022 від 26.09.2022; експортна митна декларація Республіки Польща № 22PL331020E0878587 від 27.09.2022; сертифікат походження № PL/MF/AS 0272614 від 27.09.2022; сертифікат походження EUR-1 № PL/MF/AS 0236343 від 27.09.2022; заявка на перевезення вантажу від перевізника - ФОП ОСОБА_1 № 13 від 22.09.2022; довідка про транспортні витрати від 27.09.2022 на заявку № 13 від 22.09.2022; рахунок на сплату транспортування вантажу № 80 від 27.09.2022 на суму 130000 грн.; CMR А№ 826041 (міжнародна транспортна декларація) від 26.09.2022.

01 жовтня 2022 року Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100380/2022/000073/2, яким визначено митну вартість імпортованих позивачем товарів за резервним методом.

Згідно змісту графи 33 оскаржуваного рішення, митна вартість імпортованого товару не може бути визнана, у зв`язку з тим, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а саме:

1) прайс-лист від 25.04.2020 б/н не містить інформації щодо валюти розрахунку, умов поставки та терміну дії;

2) відповідно до пункту 8.2 контракту від 01.11.2019 № 019PL продавець надсилає після відвантаження товару рахунок-проформу, яка не надана до митного оформлення;

3) відповідно до пункту 6 зовнішньоекономічного контракту ціна вказується на кожну партію товару та включає в себе вартість упаковки. При цьому відомості щодо того, хто несе витрати на маркування товару, доставки до місця навантаження та розвантаження відсутні. Тобто, документально не підтверджена (не включена) така складова митної вартості як витрати на навантаження/розвантаження;

4) до митного оформлення не надано документи, підтверджуючі наявність чи відсутність страхування вантажу, тобто документально не підтверджена (не включена) така складова митної вартості як страхування;

5) заявлені за МД товари торговельної марки «BRADAS». Надані документи не містять відомостей щодо наявності/відсутності ліцензійних платежів за користування такою торгівельною маркою; 6) декларація країни відправлення надана без дотримання вимог статті 254 Митного кодексу України;

6) декларація країни відправлення надана без дотримання вимог статті 254 Митного кодексу України.

Джерелом інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару, згідно з наступними деклараціями: товар № 1 - митна декларація від 15.08.2022 № UA209140/2022/82600 (вартість товару згідно джерела інформації - 3,87 USD/кг), товар № 24 - митна декларація від 15.09.2022 №UA 100130/2022/283702 (вартість товару згідно джерела інформації - 1,94 USD/кг), товар № 28 - митна декларація від 22.04.2022 № UA 100380/2022/3053 76 (вартість товару згідно джерела інформації - 6.83 USD/кг), товар № 29 - митна декларація від 22.04.2022 № UA100380/2022/305376 (вартість товару згідно джерела інформації - 5,96 USD/кг), товар № 33 - митна декларація від 21.07.2022 № UA 100180/2022/22275 (вартість товару згідно джерела інформації 3,96 USD/кг).

В подальшому, декларацію № UA100380/2022/311499 від 01.10.2022 скасовано, заповнено нову митну декларацію (після коригування) № UA100380/2022/311511 від 01.10.2022.

Розмір суми коригування митної вартості, згідно відповідного рішення про коригування митної вартості товарів № UA100380/2022/000073/2 від 01.10.2022, становить 83 904,12 грн.

Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Частиною 1 статті 318 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

За приписами п.п. 23-24 ч. 1 ст. 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Положеннями ст.ст. 49, 50 МК України закріплено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

В силу вимог ч.ч. 1-2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Нормами ч. 3 ст. 53 МК України закріплено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

У відповідності до ч.ч. 5-6 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно частин 1-3 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

За приписами частин 1 та 2 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно вимог статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 жовтня 2022 року ТОВ «КОМПАНІЯ ЛІО С» здійснювало митне оформлення в режимі імпорту товару - хомути для шлангів, частини поливальних систем та систем зрошення для сільського та присадибного господарства, садові та промислові шланги, фітинги, садові інструменти, муфти та інше.

Позивачем подано до Київської митниці митну декларацію № UА100380/2022/311499 від 01.10.2022 р., в якій задекларовано митну вартість товару в розмірі відповідно до ціни контракту.

На підтвердження митної вартості товару відповідачу були надані наступні документи: Контракт № 019PL від 01.11.2029, укладений між ТОВ «Компанія ЛІО С», Україна, м. Київ і BRADAS Sp z о. о. Spolka komandytowa, Poland, доповнення 1 від 01.11.2019; доповнення 2 від 25.04.2020; доповнення 3 від 14.05.2020; доповнення 4 від 03.06.2020; доповнення 5 від 03.07.2020; доповнення 6 від 26.11.2020; доповнення 7 від 17.01.2022; інвойс ЕХ/HU/159/2022 від 26.09.2022; переклад інвойсу EX/HU/159/2022 від 26.09.2022; пакінг-лист (специфікація) до інвойсу EX/HU/159/2022 від 26.09.2022; експортна митна декларація Республіки Польща № 22PL331020E0878587 від 27.09.2022; сертифікат походження № PL/MF/AS 0272614 від 27.09.2022; сертифікат походження EUR-1 № PL/MF/AS 0236343 від 27.09.2022; заявка на перевезення вантажу від перевізника - ФОП ОСОБА_1 № 13 від 22.09.2022; довідка про транспортні витрати від 27.09.2022 на заявку № 13 від 22.09.2022; рахунок на сплату транспортування вантажу № 80 від 27.09.2022 на суму 130000 грн.; CMR А№ 826041 (міжнародна транспортна декларація) від 26.09.2022.

Разом з тим, Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 01 жовтня 2022 року №UA100380/2022/000073/2, яким визначено митну вартість імпортованих позивачем товарів за резервним методом.

Як вказав Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 жовтня 2018 року у справі №810/1823/16, зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Із графи 33 оскаржуваного рішення вбачається, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана, у зв`язку з тим, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а саме: 1) прайс-лист від 25.04.2020 б/н не містить інформації щодо валюти розрахунку, умов поставки та терміну дії; 2) відповідно до пункту 8.2 контракту від 01.11.2019 № 019PL продавець надсилає після відвантаження товару рахунок-проформу, яка не надана до митного оформлення; 3) відповідно до пункту 6 зовнішньоекономічного контракту ціна вказується на кожну партію товару та включає в себе вартість упаковки. При цьому відомості щодо того, хто несе витрати на маркування товару, доставки до місця навантаження та розвантаження відсутні. Тобто, документально не підтверджена (не включена) така складова митної вартості як витрати на навантаження/розвантаження; 4) до митного оформлення не надано документи, підтверджуючі наявність чи відсутність страхування вантажу, тобто документально не підтверджена (не включена) така складова митної вартості як страхування; 5) заявлені за МД товари торговельної марки «BRADAS». Надані документи не містять відомостей щодо наявності/відсутності ліцензійних платежів за користування такою торгівельною маркою; 6) декларація країни відправлення надана без дотримання вимог статті 254 Митного кодексу України; 6) декларація країни відправлення надана без дотримання вимог статті 254 Митного кодексу України.

Щодо доводів апелянта про те, що прайс-лист не містить інформації щодо валюти розрахунку та умов поставки, тому даний прайс-лист не може розглядатись у якості підтвердження заявленої митної вартості та являє собою форму комерційної пропозиції даному покупцю, слід зазначити наступне.

У відповідності до пункту 6.1 Контракту №019PL від 01.11.2019, валютою контракту є долари США.

Згідно пункту 6 Контракту №019PL, дія прайс-листа не обмежена строком. Якщо прайс-лист буде оновлено, буде видано відповідне нове доповнення.

Відповідно до змісту Доповнення № 1 до Контракту №019PL, сторони домовились визначити прайс-лист від 25.04.2019 (додаток 1) діючим прайс-листом до Контракту № 019PL від 01.11.2019 від " 01" листопада 2019р ".

Отже, продавець товару та позивач умовами підписаного між ними контракту визнали дійсність прайс-листа.

Виконуючи вимогу митного органу, позивачем було надано відповідачу прайс-лист виробника товару, який містить дату його складання, найменування товару, одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну із зазначенням валюти, інформацію щодо виробника/виробників, умови поставки, контактну інформацію про виробника - продавця, а також адресований необмеженому колу потенційних покупців, а отже, такий документ є належним підтвердженням правильності зазначеної ним митної вартості товару із застосуванням основного методу.

З огляду на зазначене, доводи апелянта в цій частині є необгрунтованими.

Також, необґрунтованим є посилання апелянта на те, що прайс-лист не містить інформації щодо валюти розрахунку та умов поставки, оскільки, така валюта вказана у пункті 6.1 Контракту №019PL від 01.11.2019.

Щодо доводів апелянта про те, що до митного оформлення не подано рахунок-проформу, слід зазначити, що Товариством подано до митного органу інвойс, який і є таким рахунком.

З приводу того, що заявлені за митною декларацією товари торговельної марки «BRADAS», але не надані документи, що містять відомості про наявність чи відсутність ліцензійних платежів за користування такою торгівельною маркою, слід зазначити, що вказані платежі не включено до митної вартості, а тому, посилання відповідача на ці обставини, як підстави для коригування митної вартості є необґрунтованими.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України, які повною мірою ідентифікують оцінюваний товар та містять об`єктивні і достовірні дані, які підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто, підтверджують митну вартість товарів за ціною договору.

Водночас, відповідачем не доведено, що документи, подані позивачем для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо посилання апелянта на постанову Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06.05.2020 у справі №140/1713/19, слід зазначити, дане судове рішення прийнято Верховним Судом за інших обставин справи та правовідносин, а тому, викладені в ньому висновки не підлягають застосуванню при вирішенні спору у даній справі.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст. 55 Митного кодексу України.

Отже, доводи апелянта про те, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з дотриманням норм митного законодавства України, є необґрунтованими.

Враховуючи вищезазначене, колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості № UA 100380/2022/000073/2 від 01.10.2022 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ЛІО С» та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Карпушова О.В.