Ухвала

від 24.07.2023 по справі 320/22135/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відводі судді

24 липня 2023 року № 320/22135/23

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Крайтекс-Сервіс» про відвід судді Кушнової А.О. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «М Д М» до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Крайтекс-Сервіс» про визнання протиправними дій, скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «М Д М» до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів із позовом, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, про відхилення конкурсної пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «М Д М» на участь у конкурсі з пошуку управителя активами: комплекс виробничих будівель та споруд, земельні ділянки та рухоме майно, статутний капітал та торгові марки юридичної особи, яка здійснює свою діяльність у сфері виробництва побутової хімії та іншої хімічної продукції, переданих в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 26.07.2022 справі №757/18484/22-к, та визначення переможцем цього конкурсу товариства з обмеженою відповідальністю «Крайтекс-Сервіс»;

- скасувати рішення Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, оформлене Протоколом від 14.12.2022 №32, про відхилення конкурсної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «М Д М» та визначення товариства з обмеженою відповідальністю «Крайтекс-Сервіс» переможцем конкурсу з пошуку управителя активами: комплекс виробничих будівель та споруд, земельні ділянки та рухоме майно, статутний капітал та торгові марки юридичної особи, яке здійснює свою діяльність у сфері виробництва побутової хімії та іншої хімічної продукції, переданих в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 26.07.2022 справі №757/18484/22-к.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 (суддя Кушнова А.О.) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

19.07.2023 через канцелярію суду представником третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Крайтекс-Сервіс» - адвокатом Дешевим О.А. подано заяву від 19.07.2023 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. від розгляду адміністративної справи №320/22135/23.

Обґрунтовуючи вказану заяву, представник третьої особи зазначає, що суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова Альона Олександрівна проявила упередженість та необ`єктивність під час вирішення питання щодо відкриття провадження по справі №320/22135/23, оскільки потурає недоброчесній поведінці позивача, проявляє до нього привелійоване ставлення, передчасно даючи ознаки про подальший необ`єктивний розгляд справи на стороні позивача, а також порушує принципи рівності сторін. Натомість поведінка позивача, на думку заявника, має ознаки неформального спілкування між представником позивача та суддею Кушновою А.О., що підкреслює необ`єктивність судового розгляду.

Так, представник третьої особи посилається на те, що 28.06.2023 товариством з обмеженою відповідальністю «М Д М» подало до Київського окружного адміністративного суду три позови до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, третя особа товариством з обмеженою відповідальністю «Крайтекс-Сервіс» про визнання протиправними дії, скасування рішення (справи №320/22125/23, №320/22128/23, №320/22135/23). Всі три позови є аналогічними (тотожними) - предмет позову (дві позовні вимоги) та обґрунтування позовних вимог є ідентичними, до кожного з трьох позовів не додано доказів сплати судового збору за подачу позову. Різниця між позовами лише у підписантах - різні адвокати представники позивача. Тобто, на думку представника третьої особи, одночасне подання цих позовів до суду було проявом недоброчесної поведінки зі сторони представників позивача, метою якого є «пошук» лояльного судді для вирішення питання «в інтересах» позивача.

Також на думку представника третьої особи, зловживання процесуальними правами зі сторони позивача полягає в тому, що вказані позови подані в період, коли Київським окружним адміністративним судом розглядається справа №320/6582/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «М Д М» до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Крайтекс-Сервіс» про визнання протиправними дії, скасування рішення (провадження по якій відкрито ще 22.03.2023). Предмети позовів та обґрунтування позовних вимог у справах №320/22125/23, №320/22128/23, №320/22135/23 та справі №320/6585/23 співпадають в частині позовної вимоги: «про визнання протиправним та скасування рішення Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, оформлене Протоколом від 14.12.2022 №32, про недопущення Товариства з обмеженою відповідальністю «М Д М» до участі у конкурсі з пошуку управителя активами: комплекс виробничих будівель та споруд, земельні ділянки та рухоме майно, статутний капітал та торгові марки юридичної особи, яка здійснює свою діяльність у сфері виробництва побутової хімії та іншої хімічної продукції, переданих в управління АРМА ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 26.07.2022 у справі №757/18484/22-к та визначення переможцем цього конкурсу ТОВ «Крайтекс-Сервіс».

Представник третьої особи вказує на те, що в момент вирішення питання щодо відкриття провадження по справі судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О. було добре відомо про недоброчесну поведінку товариства з обмеженою відповідальністю «М Д М», адже два з трьох позовів, що були подані товариством з обмеженою відповідальністю «М Д М» 28.06.2023, були розподілені до судді Кушнової А.О. (справи №320/22128/23, №320/22135/23). Відповідно до автоматизованого розподілу судових справ три позови ТОВ «М Д М» були розподілені наступним чином: справа №320/22125/23 - призначено склад суду в особі судді Київського окружного адміністративного суду Горобцової Я.В.; справа №320/22128/23 - призначено склад суду в особі судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О.; справа №320/22135/23 - призначено склад суду в особі судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Як зазначає представник третьої особи, наявність «аналогічних позовних заяв, до цих же відповідачів», є недоброчесною поведінкою позивача, що є підставою для повернення позову, з урахуванням положень п.11 ч.5 ст.160 КАС України, п.5 ч.4 ст.169, п.10 ч.1 ст.240 КАС України, а ніяк не відкриття провадження та розгляд справи, як в цьому випадку вчинила суддя Кушнова А.О. Таким чином, як вважає представник ТОВ «Крайтекс-Сервіс», в момент вирішення питання про відкриття провадження, суддя повинна була врахувати недоброчесну поведінку позивача та відобразити це в процесуальному документі, що не було зроблено з боку судді, що є ознакою упередженості та необ`єктивності.

Доказом неформального спілкування між суддею та позивачем на думку заявника є дати та час, коли «повідомлено» офіційно позивача про необхідність сплати судового збору та фактичне «виконання ухвали», оскільки ухвала Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 у справі №320/22135/23 про залишення позову без руху з підстав необхідності сплати судового збору була надіслана на електронну адресу представника позивача 10.07.2023 о 16 год. 00 хв., натомість судовий збір було сплачено представником позивача вже о 10 год. 20 хв. 10.07.2023, тобто до моменту направлення ухвали, позивач був повідомлений про «рішення суду» про необхідність сплати судового збору, виконав його «передчасно», до моменту отримання ухвали.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2023 (суддя Кушнова А.О.) визнано відвід судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. в адміністративній справі №320/22135/23 необґрунтованим та матеріали адміністративної справи №320/22135/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «М Д М» до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Крайтекс-Сервіс» про визнання протиправними дії, скасування рішення, - передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог ч.1 ст.31 КАС України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2023 було розподілено адміністративну справу №320/22135/23 для вирішення заяви про відвід судді Кушнової А.О. до судді Перепелиці А.М.

Перевіривши доводи та аргументи заяви товариство з обмеженою відповідальністю «Крайтекс-Сервіс» про відвід судді, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якою регламентовано, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

В свою чергу, суд вважає за необхідне звернути увагу на висновки викладені Верховним Судом у постанові від 11.10.2006, відповідно до яких зазначено, що суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Згідно з ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.

Таким чином, виходячи з аналізу викладених вище обставин, суд зазначає, що відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

При цьому, ч.4 ст.36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст.37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.

Таким чином, з урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що головною метою відводу/самовідводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи; запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

За змістом ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 у рішенні Європейського суду з прав людини «Ветштайн проти Швейцарії» викладено правовий висновок відповідно до якого суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2009 у справі «Білуха проти України» зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.1985 та 13.12.1985), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов`язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.

Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.

З аналізу практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вбачається, що останнім визначено концептуальні підходи до тлумачення статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі «П`єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

На думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової цього поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказано, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість чи порушення принципу безсторонності.

Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Доводи позивача побудовані лише на його суб`єктивних припущеннях.

Так, з аналізу поданої позивачем заяви про відвід судді від розгляду справи вбачається, що останній в обґрунтування такої заяви зазначає основною підставою в цілому для відводу, не доброчесною процесуальною поведінкою судді під час розгляду справи по суті: недоброчесна поведінка щодо інших учасників справи, привелійоване ставлення до позивача.

Суд зазначає, що зі змісту доводів, які наведені представником третьої особи у заяві про відвід судді Кушнової А.О. вбачається, що позивач виявив незгоду з процесуальними рішеннями та діями суду, а отже, дана заява не містить підстав для відводу судді, які визначені ст.36 КАС України.

Жодних інших доказів на підтвердження існування об`єктивних обставин, які б свідчили про сумніви у неупередженості або об`єктивності судді Кушнової А.О. позивачем суду не надано.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З огляду на вищевикладене, на думку суду, вказані позивачем обставини не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо неупередженості та об`єктивності судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. при вирішенні питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі №320/22135/23, у зв`язку з чим заява представника третьої особи про відвід в адміністративній справі №320/22135/23 не підлягає задоволенню.

Отже, виходячи з викладеного вище в сукупності та виходячи з аналізу аргументів позивача вбачається, що останній фактично не погоджується з процесуальним рішенням та діями суду, що в свою чергу, з урахуванням приписів процесуального законодавства, не може свідчити про існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості судді.

Суд зауважує, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17, від 01.10.2018 в адміністративній справі №9901/673/18 та від 04.10.2018.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, виходячи з викладеного вище в сукупності та виходячи з аналізу аргументів позивача вбачається, що останній фактично не погоджується з процесуальним рішенням та діями суду, що в свою чергу, з урахуванням приписів процесуального законодавства, не може свідчити про існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості судді.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви заявника та відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст.36, 39, 40, 41, 243, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю «Крайтекс-Сервіс» про відвід судді Кушнової А.О. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «М Д М» до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Крайтекс-Сервіс» про визнання протиправними дій, скасування рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Перепелиця А.М.