Рішення

від 24.07.2023 по справі 420/9413/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/9413/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МПА УКРБУД» до Одеської митниці про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МПА УКРБУД» (далі - позивач, ТОВ «МПА УКРБУД»), в інтересах якого діє адвокат Кострич Михайло Петрович, звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці як структурного підрозділу Державної митної служби України щодо нездійснення формування висновку про повернення ТОВ «МПА УКРБУД» суми надміру сплачених платежів у сумі 182304,10 грн (з яких 56970,03 грн ввізне мито та 125334,07 грн ПДВ) за результатами розгляду заяви від 13.10.2022 р. (вх. № 20263/13 від 21.10.2022);

визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці як структурного підрозділу Державної митної служби України щодо нездійснення формування висновку про повернення ТОВ «МПА УКРБУД» суми надміру сплачених платежів у сумі 5209,80 грн (з яких 1628,06 грн ввізне мито та 3581,74 ПДВ) за результатами розгляду заяви від 13.10.2022 р. (вх. № 20260/13 від 21.10.2022);

зобов`язати Одеську митницю як структурний підрозділ Державної митної служби України підготувати висновок про повернення надміру сплачених до Державного бюджету платежів у загальному розмірі 187513,90 грн (з яких 56970,03 грн ввізне мито та 125334,07 грн ПДВ по заяві за вх. № 20263/13 від 21.10.2022 та 1628,06 грн ввізне мито та 3581,74 ПДВ по заяві за вх. № 20260/13 від 21.10.2022) та подати його до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ «МПА УКРБУД» вказує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 по справі № 420/753/20, яке набрало законної сили 10.09.2021, рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500090/2019/000012/2 від 07.11.2019 та № UA500090/2019/000013/2 від 07.11.2019 були скасовані. Враховуючи, що рішення про коригування митної вартості товарів були скасовані, ТОВ «МПА УКРБУД» має право на повернення надміру сплачених платежів у розмірі 187513,90 грн (1628,06 + 3581,74 + 56970,03 +125334,07). У зв`язку із вищевказаним, ТОВ «МПА УКРБУД» було направлено до відповідача дві заяви від 13.10.2022.

Перша заява від 13.10.2022 на повернення надміру сплачених платежів на суму 5209,80 грн (тобто по МД 500090/2019/020741 від 08.11.2019) була зареєстрована у митниці під № 20260/13 від 21.10.2022. Друга заява від 13.10.2022 на повернення надміру сплачених платежів на суму 182304,10 грн (тобто по МД 500090/2019/020743 від 08.11.2019) була зареєстрована у митниці під № 20263/13 від 21.10.2022.

На вказані заяви відповідачем було надано відповідь № 7.10-3/15-01/13/17211 від 31.10.2022, якою у задоволенні вказаних заяв було відмовлено. Так, у вказаній відповіді зазначається, що це відповідь, зокрема, на заяву № 20263/13 від 21.10.2022 без зазначення заяви № 20260/13. Разом з тим, відповідачем усно було повідомлено, що відповідь надається одним листом фактично на дві заяви, оскільки вони обидві базуються на одному рішенні суду по справі № 420/753/20.

Вказана відмова Митниці мотивована тим, що повернення надміру сплачених платежів відповідно до порядку № 643 здійснюється на підставі оформлених додаткової митної декларації або аркуша коригування, а тому позивачу на думку відповідача необхідно подати заяву до митного поста Одеської митниці щодо внесення змін до відомостей відповідних граф МД, що призвели до виникнення підстав щодо наявності надмірної сплати митних платежів у зв`язку із скасування судовим рішенням рішень про коригування митної вартості у відповідності до вимог пункту 43.4-1 статті 43 ПКУ в порядку, визначеним ПКМУ № 450 та порядок № 1145.

А ні ст.43 Податкового кодексу України, а ні положеннями Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженим Наказом Міністерства фінансів Україну від 18.07.2017 № 643, не містять вимог про необхідність платнику податків вносити зміни до митної декларації як передумови чи умови для повернення надміру сплачених коштів. Єдиною та обов`язковою умовою визнано лише подання платником податків заяви про таке повернення, що було зроблено позивачем. Норми чинного законодавства України чітко визначають порядок дій митного органу в разі отримання заяви платника податків про повернення податків, митних та інших платежів, надмірно сплачених до бюджету, та перелік документів, необхідний для повернення надміру сплачених коштів, і жодні застереження щодо заповнення декларантом граф митної декларації не можуть встановлювати, змінювати чи скасовувати такий порядок.

Причини відмови Митниці є суто формальними та не ґрунтуються на вимогах законодавства у зв`язку з чим позивач просить позов задовольнити.

У зв`язку із зверненням до суду з адміністративним позовом, який не відповідає вимогам процесуального законодавства, ухвалою суду від 03.05.2023 вказаний позов було залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Позивач ухвалу суду виконав, недоліки позову усунув.

Ухвалою від 17.05.2023 провадження у справі відкрито та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

31.05.2023 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.

Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що відповідно до ст.43 ПКУ, ст.301 МКУ та ст. 45 Бюджетного кодексу України, за наявності підстав та з дотриманням процедури врегульованої Порядком № 643 обов`язковою умовою для здійснення повернення надмірно сплачених сум митних платежів є відсутність у платника податків податкового боргу та подання заяви про таке повернення. Згідно статей 257, 26, 269 МКУ та підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195, пункту 200.8 статті 200.8 статті 200 ПКУ постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 затверджено Положення про митні декларації та яким визначений порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання. Відповідно до положень пункту 37 ПМКУ № 450 внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного аркуша коригування у разі, зокрема, необхідності виправлення відомостей, пов`язаних з поверненням митних платежів, у тому числі у зв`язку із скасуванням рішення митного органу, та в порядку, що встановлюється Мінфіном.

Відповідно до пункту 37 ПКМУ № 450 наказом Мінфіну України від 06.11.2012 № 1145 затверджений Порядок оформлення аркушу коригування (далі - Порядок № 1145). Аркуш коригування складається у випадках, визначених пунктом 37 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, посадовою особою митного органу, яким здійснювався випуск товарів за митною декларацією (далі - МД), у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня надходження до митного органу інформації про доплату (повернення) сум митних платежів або реєстрації заяви декларанта (уповноваженої особи) у митному органі.

Відповідно до пункту 37 Положення про митні декларації, після завершення митного оформлення зміни до митної декларації за формою єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4.

Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі: необхідності виправлення відомостей, пов`язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв`язку із скасуванням рішення митного органу.

Враховуючи вищевикладене, після завершення митного оформлення до МД вносяться зміни, зокрема, шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за письмовим зверненням декларанта.

З метою забезпечення функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість, запровадженого Порядком № 569 у відповідності до ПКУ, під час оформлення аркуша коригування, що передбачають повернення помилково та/або надміру сплачених сум податку на додану вартість та відповідне коригування відомостей про сплачені суми митних платежів, автоматизованою системою митного оформлення здійснюється звіряння сум податку на додану вартість, що заявлені до повернення, з сумою, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/ або рахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що обчислена відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 ПКУ.

Зазначена звірка здійснюється під час оформлення аркуша коригування або виконання за додатковою митною декларацією митних формальностей, передбачених підпунктом 4.5.3 «Контроль співставлення» Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфіну від 30.05.2012 № 631 (далі - Порядок №631).

У разі, якщо у зв`язку з внесенням змін до митної декларації сума податку, яка підлягає поверненню платнику податку, є більшою, ніж сума, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або рахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПКУ, автоматизованою системою митного оформлення, відповідне повідомлення, що є підставою для надання відмови в оформленні додаткової митної декларації або аркуша коригування.

Таким чином, з метою забезпечення функціонування системи електронного адміністрування податку на додатну вартість, оформлення митницею висновку про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів відповідно до Порядку № 643, здійснюється на підставі оформлених додаткової митної декларації або аркуша коригування.

Згідно даних АСМО «Інспектор» за МД, оформленими згідно з рішеннями про коригування митної вартості товарів, які скасовано згідно із судовим рішенням, суми податків, що підлягають до повернення, в відповідних графах митної декларації із способом розрахунку « 99» - не обліковуються, що не відповідає вимогам, встановленим пунктом 43.41 статті 43 ПКУ та Порядком № 643.

Враховуючи вищевикладене, митниця діяла відповідно до вимог законодавства надаючи відповідь на заяви № 20260/13 та 20263/13 від 21.10.2022.

З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

01.06.2023 до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що зміни шляхом складення аркушу коригування здійснюються саме посадовою особою митного органу. Законодавство не вимагає від заявника подачу аркушу коригування для повернення коштів у зв`язку із скасуванням рішення про коригування митної вартості.

Підготовка та направлення висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів до органу Державного казначейства України не ставиться в залежність від попереднього внесення змін до митної декларації. Верховний Суд у постанові від 04.04.2018 по справі № 814/813/17, від 25.03.2021 по справі № 814/117/18 зазначив, що внесення змін (саме митним органом) до митної декларації є наслідком, а не передумовою повернення надмірно сплачених митних платежів. У постанові від 10.10.2019 в справі № 810/4436/15 Верховний Суд зазначив, що законодавством регламентовано чіткий порядок повернення суб`єктам господарювання надмірно сплачених митних платежів, який включає в себе сукупність послідовних дій учасників даних правовідносин, а саме: звернення суб`єкта господарювання до митних органів із заявою; проведення відповідними структурними підрозділами митного органу перевірки наведених в заяві обставин та підстав; встановлення митними органами наявності факту переплати; складання ними відповідного висновку та його надіслання органам Державної казначейської служби України для повернення суб`єкту господарювання надміру сплачених митних платежів або прийняття обґрунтованої відмови у задоволенні заяви.

Законодавство не передбачає, що заявник має вносити зміни до митної декларації, навпаки зміни до декларації має вносити саме митний орган і лише за наслідком повернення надмірно сплачених митних платежів, про що неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах.

Доводи відповідача ґрунтуються на хибному тлумаченні законодавства.

06.06.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про розподіл судових витрат.

08.06.2023 та 13.06.2023 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив. Відповідач зазначає, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються з контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

Як встановлено судом, Між ТОВ «МПА УКРБУД» та компанією AKYU ZLER INS.MALZ.SAN.VE ТІС. LTD. SТІ GEPOSB 5. CADDE NО: 3/1 GEBZE/KOCAELІ (Турецька Республіка) укладено контракт купівлі-продажу № 001 від 10.10.2019.

За умовами п. 1.1 Контракту Продавець зобов`язується продати Покупцю продукцію, зазначену в Додатку № 1, а «саме Плитку 60*120 і Анкери електрооцинковані, а Покупець зобов`язується оплатити її на умовах, передбачених цим Контрактом.

На виконання умов Контракту Продавцем було поставлено Покупцю вищевказаний Товар.

Першу частину товару було заявлено до митного оформлення до Одеської митниці ДФС шляхом подачі електронного декларування за митною декларацією №UA500090/2019/020013 із зазначенням митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту).

Одеська митниця ДФС винесла рішення № UA500090/2019/000012/2 від 07.11.2019 про коригування митної вартості товарів.

Внаслідок коригування сума доплати мита становила 1628,06 грн та сума ПДВ - 3581,74 грн.

З метою випуску товарів на митну територію України ТОВ «МПА УКРБУД» подано декларацію № UA500090/2019/020741 від 08.11.2019, у якій вартість товару, митні платежі, ПДВ визначені на підставі цін визначених Митницею у рішенні про коригування вартості товарів.

Другу частину товару було заявлено до митного оформлення до Митниці шляхом подачі електронного декларування за митною декларацією №UA500090/2019/020018 із зазначенням митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту).

Одеська митниця ДФС винесла рішення № UA500090/2019/000013/2 від 07.11.2019 про коригування митної вартості товарів із заявленої декларантом 1,75 дол. США/кг до 4.0831 дол. США/кг.

Внаслідок коригування сума доплати мита становила 56970,03 грн та сума ПДВ - 125334,07 грн.

З метою випуску товарів на митну територію України ТОВ «МПА УКРБУД» подано декларацію № UA500090/2019/020743 від 08.11.2019, у якій вартість товару, митні платежі, ПДВ визначені на підставі цін визначених Митницею у рішенні про коригування вартості товарів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 у справі № 420/753/21 визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA500090/2019/000012/2 від 07.11.2019 року.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA500090/2019/000013/2 від 07.11.2019 року.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 у справі № 420/753/21 набрало законної сили 10.09.2021.

13.10.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені у загальній сумі 5209,08 грн, з них ввізне мито 1628,06 грн, ПДВ 3581,74 грн.

Дану заяву зареєстровано Одеською митницею 21.10.2022 № 20260/13.

13.10.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені у загальній сумі 182304,10 грн, з них ввізне мито 56970,03 грн, ПДВ 125334,07 грн.

Дану заяву зареєстровано Одеською митницею 21.10.2022 № 20263/13.

За результатом опрацювання заяви ТОВ «МПА УКРБУД» Одеська митниця листом № 7.10-3/15-01/13/17211 від 31.10.2022 повідомила, що питання про повернення ТОВ «МПА УКРБУД» надмірно сплачених до бюджету сум митних платежів буде розглянуто за результатами вжиття заходів декларантом шляхом подання заяви до митного поста Одеської митниці щодо внесення змін до відомостей відповідних граф МД, що призвели до виникнення підстав щодо наявності надмірної сплати митних, платежів, у зв`язку із скасуванням судовим рішенням рішень про коригування митної вартості у відповідності до вимог пункту 43.4-1 статті 43 ПКУ в порядку, визначеним ПКМУ № 450 та Порядком № 1145, та подання платником податків ТОВ «МПА УКРБУД» заяви про повернення надмірно сплачених митних платежів з дотриманням вимог ПКУ, МКУ та Порядку № 643.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1-3 ст. 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формуваннями реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім поверненні надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річною оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Відповідно до пунктів 43.4-43.5 Податкового кодексу України, платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових, зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника додатків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 1 Розділу III Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643 (далі - Порядок № 643) повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.

Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 Митного кодексу України здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Порядку № 643 у заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за кожним видом митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); 4) напрям перерахування суми коштів: на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на єдиний рахунок або на відповідний депозитний рахунок митниці Держмитслужби; на банківський рахунок (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплата) вносилися готівкою); для погашення грошового зобов`язання (податкового борту) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачено суми митних платежів.

До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених Митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

Згідно з п. 5 Порядку № 643 підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО. Співробітник Підрозділу до Реєстру вносить дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код за ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства).

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ цього Порядку, якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.

Згідно з п. 8 розділу III Порядку № 643 у разі якщо заявник не виконав вимог пунктів 1-3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмову, у тому числі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби.

Алгоритм дій митного органу після отримання заяви платника податків визначено у пунктах 4-8 розділу III зазначеного Порядку повернення авансових платежів і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Після реєстрації в митному органі така заява платника податку передається на опрацювання до відповідного підрозділу митного, органу, який перевіряє факт перерахування платником податків суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу).

Виключний перелік підстав для відмови митного органу у наданні, такого висновку передбачений пунктом 11 розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів. Такими підставами є: невиконання вимог пунктів 1-3 розділу ІІІ цього Порядку; надання недостовірних даних; наявність податкового боргу.

Підготовка та направлення висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів до органу Державного казначейства України не ставиться в залежність від попереднього внесення змін до митної декларації.

Відповідно до пункту 37 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450, на яке також посилається відповідач, аркуш коригування заповнюється та оформлюється саме митним органом, а не позивачем (декларантом) та у разі, зокрема, необхідності виправлення відомостей, пов`язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв`язку із скасуванням рішення митного органу.

Отже, внесення змін до митної декларації є наслідком, а не передумовою повернення надмірно сплачених митних платежів.

Враховуючи викладене, оскільки правомірність визначення ТОВ «МПА УКРБУД» митної вартості вже підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, у відповідача немає підстав для відмови у задоволенні заяви позивача щодо повернення надмірно сплачених платежів.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Враховуючи те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено, а позивач поніс витрати зі сплати судового збору в розмірі 5368 грн, тому ці судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20000,00 грн, то суд зазначає таке.

За змістом статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі №815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

Судом встановлено, що 13.03.2023 між адвокатом Костричем Михайлом Петровичем та ТОВ «МПА УКРБУД» укладений договір № 06/23 про надання правничої допомоги.

Відповідно до пункту 5 договору № 06/23 від 13.03.2023 необхідність сплати та розмір гонорару визначається сторонами за домовленістю відповідно до чинного законодавства України. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати (авансом, частковою оплатою), умови повернення тощо сторони фіксують у додаткових угодах, що є невід`ємною частиною цього договору. Остаточний розмір гонорару зазначається у акті про надання правничої допомоги.

Фактичні витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги (витрати на відрядження, копіювання документів, вартість експертизи, вартість поштових відправлень тощо) відшкодовуються Клієнтом.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 1 до договору № 06/23 про надання правової допомоги від 13.03.2023 Вартість правової допомоги за даною додатковою угодою встановляється у фіксованому розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, що є еквівалентом 500 доларів США у суді першої інстанції.

Слід зазначити, що згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Такий самий висновок сформульований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 26 січня 2023 року у справі №280/3242/19, від 19 січня 2023 року у справі №1.380.2019.003790, від 30 листопада 2022 року у справі №520/11678/21.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір був обґрунтованим. Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд, не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

З огляду на викладене, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

Перевіривши обґрунтованість заявлених позивачем до відшкодування витрат у розрізі видів наданих адвокатом послуг, складність юридичних питань, які були предметом дослідження в суді, суд вважає заявлений позивачем до відшкодування розмір правової допомоги частково необґрунтованим та, як наслідок, завищеним, а, відтак, таким, що підлягає зменшенню. Розумно обґрунтованими, на думку суду, є витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, оскільки дана сума є співмірною до предмету спору і ціни позову, складності даної справи та об`єму виконаних робіт.

Відтак, суд доходить висновку, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «МПА УКРБУД» до Одеської митниці про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці щодо нездійснення формування висновку про повернення товариству з обмеженою відповідальністю «МПА УКРБУД» суми надміру сплачених платежів у сумі 182304,10 грн (з яких 56970,03 грн ввізне мито та 125334,07 грн ПДВ) за результатами розгляду заяви від 13.10.2022 (вх. № 20263/13 від 21.10.2022).

Визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці щодо нездійснення формування висновку про повернення товариству з обмеженою відповідальністю «МПА УКРБУД» суми надміру сплачених платежів у сумі 5209,80 грн (з яких 1628,06 грн ввізне мито та 3581,74 ПДВ) за результатами розгляду заяви від 13.10.2022 (вх. № 20260/13 від 21.10.2022).

Зобов`язати Одеську митницю (65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, будинок №21А, код ЄДРПОУ 44005631) підготувати висновок про повернення товариству з обмеженою відповідальністю «МПА УКРБУД» (65009, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 18, офіс 18, код ЄДРПОУ 40371638) надміру сплачених до Державного бюджету платежів у загальному розмірі 187513,90 грн (з яких 56970,03 грн ввізне мито та 125334,07 грн ПДВ по заяві за вх. № 20263/13 від 21.10.2022 та 1628,06 грн ввізне мито та 3581,74 ПДВ по заяві за вх. № 20260/13 від 21.10.2022) та подати його до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, будинок №21А, код ЄДРПОУ 44005631) на користь товариству з обмеженою відповідальністю «МПА УКРБУД» (65009, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 18, офіс 18, код ЄДРПОУ 40371638) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, будинок №21А, код ЄДРПОУ 44005631) на користь товариству з обмеженою відповідальністю «МПА УКРБУД» (65009, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 18, офіс 18, код ЄДРПОУ 40371638) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний