Постанова

від 24.07.2023 по справі 676/5735/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 676/5735/22

Головуючий у 1-й інстанції: Швець О.Д.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

24 липня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України на додаткове рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької митниці про скасування постанов у справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області з заявою про ухвалення додаткового судового рішення, просить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 15 426,52 грн.

Додатковим рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області 30 березня 2023 року адміністративний заяву задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 31.01.2023 року позов ОСОБА_1 до Хмельницької митниці про скасування постанов у справі про порушення митних правил - задоволений. Скасовано постанову №0100/40000/22 від 13.10.2022 р., винесену начальником Хмельницької митниці Валігурським Вадимом Валерійовичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 474 МК України, провадження у справі закрити. Скасовано постанову №0101/40000/22 від 13.10.2022 р., винесену начальником Хмельницької митниці Валігурським Вадимом Валерійовичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 474 МК України, провадження у справі закрити. Скасовано постанову №0102/40000/22 від 13.10.2022 р., винесену начальником Хмельницької митниці Валігурським Вадимом Валерійовичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 474 МК України, провадження у справі закрити. Скасовано постанову №0103/40000/22 від 13.10.2022 р., винесену начальником Хмельницької митниці Валігурським Вадимом Валерійовичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 474 МК України, провадження у справі закрити. Скасовано постанову №0104/40000/22 від 13.10.2022 р. винесену начальником Хмельницької митниці Валігурським Вадимом Валерійовичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 474 МК України, провадження у справі закрити. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Хме на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Однак, при ухваленні рішення судом не вирішено питання про відшкодування витрат на правничу допомогу.

06 лютого 2023 року представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення.

Положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

Згідно з ч. 6 ст. 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 135 КАС України).

З аналізу положень ст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Положеннями ст. 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження повноважень для надання правничої допомоги адвокатом Зудіновим О.О. надано: договір про надання правової допомоги, укладений 04.11.2022 року № 10/22/КІВ/1 між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Олег Зудінов та партнери», ордер серія АІ №1265441 від 05.11.2022 року.

Пунктом 4.1 договору № 10/22/КІВ/1 від 04 листопада 2022 року визначено, що у відповідності із статею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», з урахуванням складності справи, її значення для клієнта, кваліфікації і досвіду адвоката Бюро, фінансового стану клієнта, часу, що може бути витрачений на надання допомоги, та інші істотні обставини, сторони погодили, що за надання правової допомоги, зазначеної в п.1.1 цього договору клієнт сплачує бюро гонорар у фіксованому розмірі, що дорівнює: в суді першої інстанції - 10 000.00 грн.

Згідно рахунку № 28-11 від 28.11.2022 р. ОСОБА_1 сплатив за надання правничої допомоги 10 000.00 грн.

Пунктом 4.4. вказаного договору визначено, що фактичні витрати на відрядження, транспортні витрати, проживання в готелі, добові тощо, безпосередньо пов`язані з предметом даного договору, оплачуються клієнтом окремо.

На підтвердження оплати за отримані послуги адвокатом надано меморіальний ордер №337Т004JT6 від 29.11.2022 року, №337Т004KP5 від 03.02.2023 р.

Щодо прийняття доказу оплати послуг адвоката у вигляді меморіального ордеру №337Т004JT6 від 29.11.2022 року, №337Т004KP5 від 03.02.2023 р, суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2020 року в адміністративній справі № 727/4597/19. Суд касаційної інстанції звернув увагу, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа. Отже, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 30.09.2020 у справі №379/1418/18, від 31.03.2021 у справі №916/3848/19, вирішуючи питання про відшкодування витрат стороні, пов`язаних із прибуттям до суду, необхідно виходити з конкретних обставин справи, зважаючи на вид транспорту, яким скористалась особа, а також документи, подані нею на підтвердження здійснення цих витрат. Якщо на підтвердження здійснених стороною витрат, пов`язаних із прибуттям до суду, подано документи щодо проїзду транспортом загального користування, то такі витрати повинні бути відшкодовані у розмірі вартості квитка, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством.

Окремо суд вказує, що п.1 постанови КМУ від 27 квітня 2006 р. № 590 затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави, згідно з Додатком.

Згідно Додатку даної постанови компенсація в адміністративних справах пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла, - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, її представникові не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.

Так, п.9 постанови КМУ від 02.02.2011 №98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» визначено, що витрати на проїзд державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, у м`якому вагоні, суднами морського та річкового транспорту, повітряним транспортом за квитками 1 класу та бізнес-класу, фактичні витрати, що перевищують граничні суми витрат на найм житлового приміщення та на перевезення багажу понад вагу, вартість перевезення якого входить до вартості квитка того виду транспорту, яким користується працівник, відшкодовуються з дозволу керівника згідно з підтвердними документами.

Наказом МФУ №59 від 13.03.1998 р. затверджено Інструкцію про службові відрядження межах України та за кордон, пунктом 14 якої визначено, що підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв`язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Податкового кодексу України, а також документи, визначені цією Інструкцією.

Щодо витрат пов`язаних у зв`язку з виїздом представника позивача для участі в судовому засіданні Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області в розмірі 5426,52 грн. суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 КАС України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Відтак, з огляду на вказані обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про необґрунтованість витрат, пов`язаних з проїздом та проживанням представника позивача.

Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню, розмір у розмір 10000 грн., який, за висновком суду, є співмірним з особливостями спору та обставинами в даній адміністративній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Хмельницької митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України задовольнити повністю.

Додаткове рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 березня 2023 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Зудінова Олега Олексійовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької митниці про скасування постанов у справі про порушення митних правил - задовольнити частково.

Стягнути з Хмельницької митниці на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці (м. Хмельницький, вул. Пілотська 2, ЄДРПОУ 43997560) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

В решті задоволені заяви відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.