Рішення

від 25.07.2023 по справі 322/806/23

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

25 липня 2023 рокуСправа № 322/806/23

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Губанова Р.О., секретар судового засідання Блажко О.П.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

відповідача: Мирошниченка С.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП №2 Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Мирошниченка Сергія Сергійовича, третя особа: Головне управління Національної поліції в Запорізькій області

про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Короткий зміст позовних вимог, пояснення сторін, рух справи.

До Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов зазначений адміністративний позов в якому позивач просив визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ №706093 від 15 червня 2023 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладенням стягнення, у вигляді штрафу в сумі 20400 гривень (далі Постанова або оскаржувана постанова).

В обґрунтування позову зазначено таке.

Оскаржуваною постановою на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 20400 гривень за те, що він 15 червня 2023 року о 10:07 годині, м. Запоріжжя, вул. Донецьке шосе (Блокпост 3-15), керував транспортним засобом Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , при цьому 12.10.2022 Ленінським районним судом м. Дніпропетровська був позбавлений права керування транспортними засобами, чим порушив п.2.1. а ПДР України.

З Постановою він не згоден, вважає її незаконною, і такою, що винесена з рядом суттєвих порушень, у зв`язку з чим підлягає скасуванню з наступних підстав.

О 10:07 годині, його автомобіль не перебував м. Запоріжжя, вул. Донецьке шосе (Блок-пост 3-15), а перебував в іншому місці - на автодорозі Запоріжжя-Донецьк (який саме кілометр не пам`ятає).

Про те, що 12.10.2022 Ленінським районним судом м. Дніпропетровська він був позбавлений права керування транспортними засобами, він не знав, до суду його не викликали і посвідчення водія не вилучалось.

Як підставу своїх вимог посилається на ст.ст.2, 72, 77, 160, 161, 172, 245, 286 КАС України, ст.ст.126, 245, 247, 268, 276, 280, 283, 287 КУпАП.

28.06.2023 ухвалою судді відкрито провадження у справі; призначено судове засідання; відповідачу встановлено строк для подачі відзиву, залучено в якості третьої особи Головне управління Національної поліції в Запорізькій області та встановлено строк для подачі пояснень.

03.07.2023 відповідачем подано заперечення на позов, у якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У цьому запереченні зазначає, що 15.06.2023 о 10:07 годині на блокпосту 3-15 у м. Запоріжжя, вул. Донецьке Шосе, 4, автодорога Запоріжжя-Донецьк (східна околиця н.п. Запоріжжя), в районі автозаправки «WOG», інспектором СРПП ВП №2 Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції Мирошниченком Сергієм Сергійовичем було зупинено транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT, днз НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_3 для перевірки особи, транспортного засобу, документів на предмет перебування у розшуку, виявлення фактів неправомірного керування транспортним засобом, тощо, відповідно до своїх посадових обов`язків. При перевірці водійського посвідчення останнього серії НОМЕР_2 , видане Органом №2342 від 29.01.2022 згідно відомостей інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» встановлено, що постановою Ленінського районного суду м. Дніпро (вочевидь мова йде про Ленінський районний суд м. Дніпропетровськ) від 12.10.2022 по справі №205/4197/22 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУІІАП та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 12 місяців (вочевидь мова йде про 1 рік).

На підставі цього, було складено постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі БАБ №625823 за ч.4 ст.126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 20 400 (двадцять тисяч чотириста) грн.

Зі змісту доводів вказаних в запереченні випливає, що на підтвердження обставин в постанові відповідач не має можливості надати будь-яких документів. В цьому контексті посилається на ч.3 ст.34 Конституції України, Укази Президента «Про введення воєнного стану в Україні» і «Про продовження строку воєнного стану в Україні», ст.12 Закону України «Про оборону України», ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», наказу Головнокомандуючого Збройних сил України від 03.03.2022 №73.

До заперечення додано посадова інструкція.

В судовому засіданні 10.07.2023 представником позивача було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із намірами оскарження постанови судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, щодо ОСОБА_1 за ст.130 КУпАП.

Позивач підтримав свого представника. Відповідач не заперечував проти задоволення клопотання і відкладення розгляду справи.

Розгляд справи було відкладено на 25.07.2023.

Будь-яких інших заяв чи клопотань учасниками справи не подано.

У вказане судове засідання представники позивача і третьої особи в судове засідання не прибули. Представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Представник третьої особи причини неявки не повідомив.

Позивач в судовому засіданні зазначив, що відмовився від наміру оскаржувати постанову судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська щодо нього за ст.130 КУпАП. Останній підтримав позовну заяву, втім уточнив, що в позові (який допомагав йому складати юрист) обставини про те, що 15 червня 2023 року о 10:07 годині, м. Запоріжжя, вул. Донецьке шосе (Блокпост 3-15), він не керував транспортним засобом Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 не відповідають дійсності, адже у вказаному місці і часі він насправді керував автомобілем.

Відповідач просив ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Фактичні обставини встановлені судом,

мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права:

згідно з оскаржуваною постановою до ОСОБА_1 було застосовано адміністративне стягнення - штраф в сумі 20400 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У постанові вказані відомості про час і місце розгляду справи, посада, спеціальне звання, П.І.Б. особи, яка розглядала справу, відомості про особу, щодо якої розглядалася справа і документ, що посвідчує її особу про транспортний засіб, зазначені такі фактичні обставини правопорушення: «15 червня 2023 року о 10:07 годині, м. Запоріжжя, вул. Донецьке шосе (Блокпост 3-15), водій ОСОБА_5 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , при цьому 12.10.2022 Ленінським районним судом м. Дніпропетровська був позбавлений права керування транспортними засобами, чим порушив п.2.1. а ПДР України». Постанова підписана ОСОБА_6 і Мирошниченком С.С.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача . У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частина четверта ст.126 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, встановлює відповідальність зокрема, за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Згідно з п.2.1(а) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Порушення п.2.1(а) ПДР України у вказаному випадку не було допущено ОСОБА_6 , оскільки останній мав при собі посвідчення водія відповідної категорії.

Позивач визнав факт , що у вказаному місці і часі він дійсно керував автомобілем, водночас за його твердженнями, що він не був обізнаний про існування постанови судді, якою його було позбавлено права керування транспортними засобами. Про цю постанову він дізнався саме від інспектора Мирошниченка С.С.

Відповідач в судовому засіданні не заперечував проти цих обставин. Зазначив, що ОСОБА_5 на блокпосту пред`явив посвідчення водія, яке він перевірив по відповідній базі і після цього встановив, що позивач був позбавлений права керування. Вказані обставини, на його переконання давали підстави для винесення постанови за ч.4 ст.126 КУпАП, що і було ним зроблено. З яких причин у ОСОБА_1 не вилучили посвідчення водія йому не відомо. Він не вживав заходів щодо з`ясування цієї інформації, а також перевірки пояснень ОСОБА_1 в контексті необізнаності щодо постанови за ст.130 КУпАП.

Обов`язковим елементом суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, є умисел.

За змістом ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомив, що після складання на нього в минулому році поліцейськими протоколу за ст.130 КУпАП, посвідчення водія у нього не вилучалось. Поліцейські тоді повідомили, що його буде викликано до суду повісткою. Водночас повістку про виклик в суд він не отримував і участі в судовому засіданні під час розгляд справи за ст.130 КУпАП не брав. До 15.06.2023 постійно користувався автомобілем керуючи ним. В застосунку «Дія» посвідчення водія не було анульовано. Також у цьому застосунку він перевіряв інформацію щодо можливого існування штрафів, однак така інформація була там відсутня.

Вказані пояснення ОСОБА_1 не спростовані відповідачем, більш того, останній підтвердив, що аналогічні за змістом пояснення ОСОБА_5 надавав на місці події 15.06.2023.

На переконання суду сама по собі наявність в базі даних ІПНП певної інформації не дає підстав для визнання особи винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, адже ця інформація потребувала додаткової перевірки, а посадова особа під час розгляду справи про адміністративне правопорушення обов`язково має дотримуватися положень ст.ст.245, 280 КУпАП, що 15.06.2023 було зроблено відповідачем не в повному обсязі.

Усі сумніви принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, мали б тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п.39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 90264746).

У вказаному випадку з огляду на відсутність суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, інспектор встановивши той факт, що ОСОБА_5 позбавлений права керування транспортними засобами і не спростувавши доказами пояснення останнього, на переконання суду, мав би виконати вимоги ст.317 КУпАП, а також відсторонити його від керування транспортним засобом, без винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, тому провадження щодо ОСОБА_1 за ч.4 ст.126 КУпАП підлягає закриттю через наведені підстави.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано квитанцію від 23.06.2023 №37, якою підтверджується сплата судового збору в сумі 536,80 грн, отже відповідна сума підлягає стягненню з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь позивача.

Керуючись ст.ст.241 - 246, 250, 255, 271, 286 КАС України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП №2 Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Мирошниченка Сергія Сергійовича, задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ №706093, щодо ОСОБА_1 за ч.4 ст.126 КУАП винесену інспектором СРПП ВП №2 Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції Мирошниченком Сергієм Сергійовичем

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 29, ідентифікаційний код 40108688) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) 536,80 грн (п`ятсот тридцять шість гривень 80 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення складено і підписано 25 липня 2023 року.

Суддя Р.О. Губанов