Ухвала від 17.07.2023 по справі 335/3046/20

1Справа № 335/3046/20 4-с/335/11/2023

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2023 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Воробйова А.В., за участю секретаря судового засіданняШарової А.В., розглянувши в відкритому судовому засіданні, у залі суду міста Запоріжжя, цивільну справу за скаргою представника стягувача ОСОБА_1 адвоката Логачова В.В. на дії державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно -Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міхайлідіса Ю.О., заінтересована особа: Акціонерне товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»,-

В С Т А Н О В И В:

До Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга адвоката Логачова В.В. в інтересах стягувача ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) , в якій заінтересована особа (боржник) АТ «ЗАлК», збільшення вимог просив: визнати неправомірними та скасувати постанови головного державного виконавця Вознесенівського ВДВС у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міхайлідіс Ю.О. від 02.02.2023 року про зупинення виконавчих дій за виконавчими провадженнями №№ 70216994, 70216807, 70216347, 70215368, 70215956, 70215657.

В обґрунтування скарги зазначає наступне.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду від 19.05.2021 року по справі №335/3046/20 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «ЗАлК» та вирішено поновити ОСОБА_1 на посаді заступника генерального директора з правових питань підрозділів підпорядкування генерального директора АТ «ЗАлК».

Стягнуто з АТ «ЗАлК» на користь ОСОБА_1 :

- заборгованість по заробітній платі за січень 2020 року в сумі 7207 грн. 22 коп.;

- заборгованість за відпустку за січень 2020 року в сумі 4558 грн. 51 коп.;

- 4582 грн. 80 коп. оплати перших п`яти днів лікарняного за лютий 2020 року;

- 15195 грн. 02 коп. оплата щорічної відпустки за лютий березень 2020 року;

- 388289 грн. 92 коп. середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.03.2020 року по 19.05.2021 року.

Вознесенівським ВДВС м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за виконавчими листами Орджонікідзевського районного суду було відкрито шість виконавчих проваджень:

- №70216994 з примусового виконання виконавчого листа від 14.07.2021 року по справі №335/3046/20 про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника генерального директора з правових питань підрозділів підпорядкування генерального директора АТ «ЗАлК»;

- №70216807 з примусового виконання виконавчого листа від 07.07.2021 року по справі №335/3046/20 про стягнення з АТ «ЗАлК» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за січень 2020 року в сумі 7207 грн. 22 коп.;

- №70216347 з примусового виконання виконавчого листа від 07.07.2021 року по справі №335/3046/20 про стягнення з АТ «ЗАлК» на користь ОСОБА_1 заборгованості за відпустку за січень 2020 року в сумі 4558 грн. 51 коп.;

- №70215368 з примусового виконання виконавчого листа від 09.08.2022 року по справі №335/3046/20 про стягнення з АТ «ЗАлК» на користь ОСОБА_1 4582 грн. 80 коп. оплати перших п`яти днів лікарняного за лютий 2020 року;

- №70215956 з примусового виконання виконавчого листа від 07.07.2021 року по справі №335/3046/20 про стягнення з АТ «ЗАлК» на користь ОСОБА_1 15195 грн. 02 коп. оплати щорічної відпустки за лютий березень 2020 року;

- №70215657 примусового виконання виконавчого листа від 07.07.2021 року по справі №335/3046/20 про стягнення з АТ «ЗАлК» на користь ОСОБА_1 388289 грн. 92 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 18.03.2020 року по 19.05.2021 року.

Боржником не виконано рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя до теперішнього часу.

16.02.2023 року ОСОБА_1 отримав копії постанов Вознесенівського ВДВС від 02.02.2023 року про зупинення виконавчих дій по вищезазначеним виконавчих провадженнях на підставі п.12 ч.1 ст.34, ст.35 ЗУ «Про виконавче провадження» та наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 року №1 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році. Вимоги скарги мотивовано тим, що при прийнятті оскаржуваної постанови про зупинення виконавчого провадження державним виконавцем порушено вимоги закону, оскільки не враховано положенняЗакону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року №4901-VI, положення Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 року № 45, вимогиЄвропейської Конвенції з прав людини, чим порушено його право на виконання судового рішення про стягнення заробітної плати, тобто право на мирне володіння майном.

Заперечення щодо скарги від державного виконавця на адресу суду не надходило.

Представником боржника АТ «ЗАлК» подано письмові заперечення у яких просить відмовити у задоволенні скарги з наступних підстав.

АТ «ЗАлК є суб`єктам господарювання державного сектору економіки: 68,0095% акцій статутного капіталу якого належить Державі та господарська діяльність контролюється і узгоджується ФДМУ, відповідно до вимог чинного законодавства. Наказом ФДМУ №1 від 04.01.2022 року, з врахуванням змін згідно Наказу ФДМУ №978 від 02.09.2022 року та Наказу ФДМУ №465 від 10.03.2023 року АТ «ЗАлК» включено до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації. Приписами п.12 ч.1 ст.34 ЗУ «Про виконавче провадження» законодавець зобов`язує державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника господарського товариства до переліку об`єктів малої або великою приватизації, що підлягають приватизації. При цьому, вимогами ч.7 ст.35 ЗУ «Про виконавче провадження» безпосередньо визначено строк, на який зупиняється вчинення виконавчих дій у таких випадках, а саме у випадку передбаченому пунктом 12 частини 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації. Таким чином, головним державним виконавцем Вознесенівського ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) по вказаних виконавчих провадженнях було прийнято законне та обґрунтоване рішення про зупинення вчинення виконавчих дій.

Представником стягувача подано заяву про розгляд скарги без його участі, в якій він вимоги скарги підтримав та просив її задовольнити.

Державний виконавець Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про дату та час судового засідання повідомлялася належним чином, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не сповістив.

Представник боржника АТ «ЗАлК», в судовому засіданні просив в задоволенні скарги відмовити з підстав викладених у запереченнях на скаргу.

Заслухавши доводи представника боржника, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду від 19.05.2021 року по справі №335/3046/20 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «ЗАлК» та вирішено поновити ОСОБА_1 на посаді заступника генерального директора з правових питань підрозділів підпорядкування генерального директора АТ «ЗАлК».

Стягнуто з АТ «ЗАлК» на користь ОСОБА_1 :

- заборгованість по заробітній платі за січень 2020 року в сумі 7207 грн. 22 коп.;

- заборгованість за відпустку за січень 2020 року в сумі 4558 грн. 51 коп.;

- 4582 грн. 80 коп. оплати перших п`яти днів лікарняного за лютий 2020 року;

- 15195 грн. 02 коп. оплата щорічної відпустки за лютий березень 2020 року;

- 388289 грн. 92 коп. середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.03.2020 року по 19.05.2021 року.

Вознесенівським ВДВС м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за виконавчими листами Орджонікідзевського районного суду було відкрито шість виконавчих проваджень:

- №70216994 з примусового виконання виконавчого листа від 14.07.2021 року по справі №335/3046/20 про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника генерального директора з правових питань підрозділів підпорядкування генерального директора АТ «ЗАлК»;

- №70216807 з примусового виконання виконавчого листа від 07.07.2021 року по справі №335/3046/20 про стягнення з АТ «ЗАлК» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за січень 2020 року в сумі 7207 грн. 22 коп.;

- №70216347 з примусового виконання виконавчого листа від 07.07.2021 року по справі №335/3046/20 про стягнення з АТ «ЗАлК» на користь ОСОБА_1 заборгованості за відпустку за січень 2020 року в сумі 4558 грн. 51 коп.;

- №70215368 з примусового виконання виконавчого листа від 09.08.2022 року по справі №335/3046/20 про стягнення з АТ «ЗАлК» на користь ОСОБА_1 4582 грн. 80 коп. оплати перших п`яти днів лікарняного за лютий 2020 року;

- №70215956 з примусового виконання виконавчого листа від 07.07.2021 року по справі №335/3046/20 про стягнення з АТ «ЗАлК» на користь ОСОБА_1 15195 грн. 02 коп. оплати щорічної відпустки за лютий березень 2020 року;

- №70215657 примусового виконання виконавчого листа від 07.07.2021 року по справі №335/3046/20 про стягнення з АТ «ЗАлК» на користь ОСОБА_1 388289 грн. 92 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 18.03.2020 року по 19.05.2021 року.

Боржником не виконано рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя до теперішнього часу.

Відповідно до частини 1статті 14 ЦПК Українисудові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначеноЗаконом України «Про виконавче провадження».

Постановами головного державного виконавця Вознесенівського ВДВС у м. Запоріжжі від 02.02.2023 року зупинено виконавчих дій по вищезазначеним виконавчих провадженнях на підставі п.12 ч.1 ст.34, ст.35 ЗУ «Про виконавче провадження» та наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 року №1 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році.

Так, частиною 1статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Підстави та порядок зупинення вчинення виконавчих дій визначеностаттею 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема:

12) включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Наказом ФДМУ №1 від 04.01.2022 року, з врахуванням змін згідно Наказу ФДМУ №978 від 02.09.2022 року та Наказу ФДМУ №465 від 10.03.2023 року АТ «ЗАлК» включено до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.

Посилаючись на дану обставину, старшим державним виконавцем винесено оскаржувану постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.

Так, суд звертає увагу на те, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаєЗакон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII.

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIIIвизначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Частиною 1статті 18 Закону № 1404-VIIIпередбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 1 ч. 2ст. 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до приписів частини 1 та 2статті 48 Закону № 1404-VIII, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Статтею 52 Закону № 1404-VIIIвизначені особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи підприємця, за приписами частини 1 якої виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

За приписами частини 5 цієї статті у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Відповідно до вимог частини 2статті 56 Закону № 1404-VIIIарешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Порядок зупинення вчинення виконавчих дій визначеностаттею 34 Закону № 1404-VIII, відповідно до пункту 12 частини 1 якої виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Наведені зміни були внесені встаттю 34 Закону № 1404-VIIIЗаконом України «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018 р. N 2269-VIII(далі Закон N2269-VIII), який набрав чинності з 07.03.2018 року.

Частиною 1статті 3 Закону N 2269-VIIIвизначено, що законодавство України про приватизацію складається з цьогоЗакону, інших законодавчих актів. Галузеві особливості приватизації об`єктів державної власності можуть встановлюватися виключно законами.

Цим Законом у статтях 26, 28 установлено, що під час приватизації об`єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу. До договору купівлі-продажу включаються передбачені умовами аукціону, викупу зобов`язання сторін, зокрема, щодо погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства. З моменту переходу права власності на об`єкт приватизації покупець, який придбав об`єкт приватизації, зобов`язаний виконувати всі умови договору купівлі-продажу об`єкта приватизації. Особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.

Згідно ізстаттею 10 вказаного Законупорядок приватизації державного і комунального майна передбачає, зокрема, формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта та у випадках, передбачених цимЗаконом, інформації про вивчення попиту для визначення стартової ціни; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; затвердження у випадках, передбачених цимЗаконом, умов продажу об`єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією; опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об`єкта приватизації; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації.

Приватизація об`єкта вважається завершеною з моменту його продажу та переходу до покупця права власності або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом розміщення акцій, і оформлюється наказом відповідного органу приватизації.

Слід зазначити, що цимЗаконом, як до речі іЗаконом № 1404-VIII, не встановлюється заборона (мораторій) на звернення стягнення на підставі виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню на майно боржника у разі його включення до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для висновку, що приватизація державного підприємства унеможливлює в подальшому примусове виконання рішень щодо стягнення заборгованості по заробітній платі, оскільки зупиненням вчинення виконавчих дій це стягнення лише відтерміновується у часі.

В силу приписівст. 19 Конституції України,ст. 1 Закону № 1404-VIIIдержавний виконавець повинен вчиняти виконавчі дії не лише з дотриманнямЗакону України «Про виконавче провадження», а й відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.

Отже, дії органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень регламентовані не тількиЗаконом України «Про виконавче провадження», а й іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно доЗакону України «Про виконавче провадження».

Положеннямист. 2 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивної; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Водночас, гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів визначенихЗаконом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання встановлюютьсяЗаконом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року № 4901-VI.

Так,Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначенихЗаконом України «Про виконавче провадження»та особливості їх виконання (ч. 1ст. 1 цього Закону), саме цимЗакономзатверджено порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.

Відповідно до частини 1ст. 2 Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державне підприємство.

Стаття 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»передбачає особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства.

Так, відповідно до ч. 1 та 2ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства здійснюється в порядку, визначеномуЗаконом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Таким чином, державний виконавець зобов`язаний враховувати і нормиЗакону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Суд звертає увагу на те, що у спірних правовідносинах зупинення вчинення виконавчих дій порушує право стягувача на виконання судового рішення та отримання за цим рішенням заробітної плати за рахунок реалізації майна боржника.

Відповідно дост. 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права.Конституція Українимає найвищу юридичну силу.Законита інші нормативно-правові акти приймаються на основіКонституції Україниі повинні відповідати їй. НормиКонституції Україниє нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставіКонституції Українигарантується.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст. 22 Конституції України).

Також суд наголошує, що відповідно дост. 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 55 Конституції Українипередбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

З матеріалів справи вбачається, що рішення суду у справі №335/3046/20 не виконано.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986 року, «Щокін проти України» від 14.10.2010 року, «Сєрков проти України» від 07.07.2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009 року, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року) визначено три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

У контексті статті 1 Першого протоколу Конвенції майном є заробітна плата, а також присуджені судом виплати.

Неспроможність державних органів надати заявнику майно, присуджене йому згідно з остаточним рішенням суду становить втручання, несумісне з гарантіями, закріпленими в пункті 1 статті 1 Першого протоколу(рішення у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002 року, «Войтенко проти України» від 29.06.2004 року).

Звертає суд і на критерій якостізакону, як складової верховенства права, та складової першого критерію правомірності втручання, адже згаданий п. 12 ч. 1ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»визначає, що виконавець зупиняє виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Проте, із наведеної норми не є зрозумілим, в якому випадку зупиняються виконавчі дії - у разі включення кредитора, чи все ж таки боржника до переліку об`єктів приватизації; чи є підставами для зупинення те, що підприємство вже було включено у цей перелік на час відкриття виконавчого провадження.

Згідно з додатком № 1 до Наказу Фонду державного майна України «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році» № 1 від 04.01.2022 року (Перелік державних пакетів акцій (часток) господарських товариств та інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об`єднання майна різних форм власності) належні державі пакет акцій АТ «ЗАлК» в розмірі 68,0095% статутного капіталу включено в перелік об`єктів, що підлягають приватизації в 2022 році.

АТ «ЗАлК» знаходиться в Додатку 6 (перелік державних пакетів акцій (часток) господарських товариств та інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об`єднання майна різних форм власності, приватизацію яких розпочато в 2018-2019 роках) до наказу Фонду державного майн України від 28.12.2019 року № 1574, як об`єкт малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році.

У 2021 році АТ «ЗАЛК» також увійшло у перелік майна, об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у цьому році (Додаток 1 до наказу Фонду державного майн України від 06.01.2021 року № 5).

Також суд зауважує, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Згідно ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 року № 95, ратифікованою Україною 04.08.1961. Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї. Зазначені положення Конвенції узгоджуються з положеннямиКонституції Українита прийнятим на їх виконання спеціальним законодавством. Прикладом зазначеного є особливий порядок встановлений щодо допущення негайного виконання судового рішення в обсязі місячної заробітної плати.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що втручання держави у право на мирне володіння майном у даному випадку здійснюється не на підставі принципу верховенства права та є непропорційним меті втручання, якою, вочевидь є запобігання знецінення активів підприємств, що підлягають приватизації, що не було враховано державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови від 02.12.2020 року про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 63664620 є необґрунтованою, та підлягає скасуванню, а вимоги скаргизадоволенню.

Керуючись статтями353,354,447,449 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу представника стягувача ОСОБА_1 адвоката Логачова В.В. на дії головного державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно -Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міхайлідіса Ю.О., заінтересована особа: Акціонерне товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» - задовольнити.

Визнати неправомірними постанови головного державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міхайлідіса Ю.О. від 02.02.2023 року про зупинення виконавчих дій за виконавчими провадженнями №№ 70216994, 70216807, 70216347, 70215368, 70215956, 70215657.

Зобов`язати головного державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міхайлідіса Ю.О. скасувати постанови від 02.02.2023 року про зупинення виконавчих дій за виконавчими провадженнями №№ 70216994, 70216807, 70216347, 70215368, 70215956, 70215657.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: А.В. Воробйов