Постанова

від 24.07.2023 по справі 910/24/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2023 р. Справа№ 910/24/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Ткаченка Б.О.

без повідомлення учасників апеляційного провадження

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 (повний текст підписано 03.03.2023)

у справі №910/24/23 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «РУБІКОМ УКРАЇНА»

2. ОСОБА_1

про стягнення 176 589,09 грн,-

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2023 року Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РУБІКОМ УКРАЇНА» (далі - відповідач - 1) та ОСОБА_1 (далі відповідач - 2) про стягнення заборгованості у розмірі 176 589,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем - 1 його зобов`язань за кредитним договором б/н від 02.09.2021 та наявністю підстав для стягнення з відповідачів заборгованості, як солідарних боржників.

Короткий зміст рішень господарських судів та мотиви їх прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі 910/24/23 позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» - задоволено у повному обсязі.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «РУБІКОМ УКРАЇНА», ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованість за кредитом у розмірі 154 000,00 грн, заборгованість по комісії у розмірі 22 589,09 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «РУБІКОМ УКРАЇНА» на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 1 324,42 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 1 324,42 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції послався на порушення відповідачами норм чинного законодавства, умов кредитного договору №б/н від 02.09.2021, договору поруки №POR1630569684065 від 02.09.2021, оскільки вони не здійснили погашення заборгованості за кредитом у розмірі 154 000,00 грн, заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії у розмірі 22 589,09 грн, тобто не виконали свої зобов`язання належним чином.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач 2 - ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі № 910/24/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт вказує, що його не було повідомлено належним чином, що порушує його права, оскільки ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.01.2023 року надіслана на його адресу була повернута на адресу суду, у зв`язку з пошкодженням упаковки .

Скаржник також стверджує, що задовольняючи позовні вимоги позивача, суд не перевірив правильність розрахунків суми заборгованості та зазначає, що на момент розгляду позовної заяви відповідачем було погашено заборгованість за кредитом у розмірі 175 790,00 грн, тому сума заборгованості складала 124 210,00 грн.

Апелянт звертає увагу, що після подання позовної заяви АТ КБ «Приватбанк» списано з рахунків апелянта додатково 34 290,01 грн в рахунок погашення заборгованості відповідача - 1 за кредитом.

Також, апелянт вважає, що, оскільки порушення умов кредитного договору відбулось внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що засвідчено листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022, то ні боржник, ні поручитель не повинні нести відповідальність за таке порушення.

Крім того, апелянтом надані додаткові пояснення у справі, в яких він зазначає, що не можна дійти висновку, що договір поруки № РОR1630569684065 від 02.09.2021, укладений між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений саме на забезпечення виконання заяви від 02.09.2023, оскільки наявний аналогічний за змістом договір поруки № РОR1630494586321 від 01.09.2021. Відтак, апелянт вважає, що враховуючи об`єктивну неможливість ідентифікувати, які саме зобов`язання та за яким первинним правочином забезпечені порукою, враховуючи наявність двох аналогічних за змістом договорів поруки, укладених між позивачем та ОСОБА_1 , тому вимоги позивача до ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач у письмових поясненнях на апеляційну скаргу, наданих до суду 22.06.2023, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін. Крім того, зазначає, що судом першої інстанції було досліджено та враховано всі операції, на які посилається відповідач - 2 у своїй апеляційній скарзі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2023 справу № 910/24/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі № 910/24/23 залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

18.04.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача - 2 адвоката Волобуєва Ігора Юрійовича надійшло клопотання про поновлення ОСОБА_1 процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі № 910/24/23.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 № 09.1-08/1427/23 у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М., яка не є головуючим суддею на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/24/23.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2023 справу № 910/24/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі № 910/24/23 та призначено до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників. Витребувано матеріали справи № 910/24/23 у Господарського суду міста Києва.

14.06.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 910/24/23.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Вказаний факт належного повідомлення позивача підтверджується -довідкою про доставку електронного документа до електронного кабінету 24.04.2023; відповідача 1 - повідомленням про вручення поштового відправлення № 0318632441339 (вручено 10.05.2023 Пінчук за довіреністю), відповідача 2 - повідомленням №0411637262416 від 27.04.2022, що повернуте Північному апеляційному господарському суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою»; №0411637261509 від 06.06.2023, що повернуте Північному апеляційному господарському суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», оскільки відправлення не вручене під час доставки; представника відповідача 2 адвоката Волобуєва І.Ю. - повідомленням про вручення поштового відправлення № 0411637262408 (вручено 13.04.2023 особисто Волобуєву І.Ю. ) та повідомленням на електронну адресу з відповіддю про отримання.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.ч.2, 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до інформації ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2023 про відкриття апеляційного провадження направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу ОСОБА_1 , зазначену ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і яка повернута підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17).

Оскільки, судом надсилались ухвали суду на адресу боржника, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, усі вони розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відтак, боржник вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

З огляду на наявність у матеріалах справи належних доказів повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження та закінчення процесуальних строків на подання до суду документів, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2023, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

02.09.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «РУБІКОМ УКРАЇНА» звернулось до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» через систему інтернет-клієнт-банкінгу із Анкетою-заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг із використанням електронного цифрового підпису, яка разом із умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами банку, що розміщені у мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua складають кредитний договір №б/н від 02.09.2021.

Відповідно до пункту 3.2.8.1 умов, банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий «Кредит КУБ» для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» (далі - заява), а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного Банку України (далі - НБУ), які регулюють кредитні відносини.

Розмір кредиту, який може бути наданий в рамках послуги, складає від 50 000 до 1 000 000 грн. (п.3.2.8.2 Умов)

Згідно з п.3.2.8.3 Умов надання кредитів у рамках послуги здійснюється на умовах:

3.2.8.3.1. повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві.

3.2.8.3.1.1. для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу на протязі 6 місяців користування кредитом на вибір клієнта за погодженням банку.

3.2.8.3.1.2. строк користування кредитом зазначено у заяві про приєдання. Максимальний строк користування кредитом не може перевищувати 12 місяців з дати видачі кредитних коштів.

3.2.8.3.1.3. для позичальників, що працюють у сфері туристичного бізнесу та його інфраструктурі, строк кредиту встановлюється від 3 до 8 місяців, в залежності від дати оформлення кредиту з адаптованим графіком погашення, кінцева дата кредиту не пізніше вересня (літній сезон) або березня (зимовий сезон):

- період надання кредиту для підготовки до літнього сезону: з 01 січня по 30 червня з обов`язковим погашенням тіла кредиту рівними частинами у липні, серпні, вересні (для клієнтів з фактичним місцем ведення бізнесу на узбережжі Чорного та Азовського морів);

- період надання кредиту для підготовки до зимового сезону: з 01 липня по 31 грудня з обов`язковим погашенням тіла кредиту рівними частинами у січні, лютому, березні (для клієнтів з фактичним місцем ведення бізнесу на Прикарпатті та Закарпатті).

Датами сплати платежів є дати, зазначені в заяві.

3.2.8.3.1.4. клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у банку, на погашення заборгованності за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі.

Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.

Згідно зі ст.ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-клієнт-банк, sms-повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.

Відповідно до п.3.2.8.3.2 умов, за користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 3.2.8.6.2.).

Пунктом 3.2.8.3.3 умов, передбачено, що при порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов`язання клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у заяві. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку, передбаченого п. 3.2.8.3.1, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов кредитного договору №б/н від 02.09.2021 позивач надав відповідачу - 1 кредитні кошти у розмірі 300 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку відповідача-1.

02.09.2021 між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №POR1630569684065, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «РУБІКОМ УКРАЇНА» зобов`язань за угодами - приєднання до:

- розділу 3.2.8. "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг по сплаті:

a) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2 угоди 1 - перші 6 місяців 1,6 % в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,4 % від початкового розміру кредиту;

- за період користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.3 угоди 1 - 4 % відсотки в місяць від суми простроченої заборгованості;

б) кредиту в розмірі 300 000,00 грн.

Якщо під час виконання угоди-1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за угодою -1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Відповідно до п.1.2 договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов`язків за угодою-1 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

У випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою 1, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Звертаючись з позовними вимогами позивач зазначає, що він свої зобов`язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу - 1 кредитні кошти у розмірі 300 000,00 грн, проте відповідач - 1 допустив прострочення виконання його зобов`язання з повернення кредитних коштів. Таким чином, позивач просив стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «РУБІКОМ УКРАЇНА» та ОСОБА_1 заборгованість по кредиту у розмірі 154 000,00 грн, заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії у розмірі 22 589,09 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (частина 1 статті 629 Цивільного кодексу України).

Судом першої інстанції встановлено, що 02.09.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РУБІКОМ УКРАЇНА» звернулось до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» через систему інтернет-клієнт-банкінгу із Анкетою-заявою про приєднання до умов і правил надання банківських послуг із використанням електронного цифрового підпису, яка разом із умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами банку, що розміщені у мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua складають кредитний договір №б/н від 02.09.2021.

Судом також встановлено, що підписання анкети здійснено в межах строку дії ЕЦП особою, яка у відповідності до чинного законодавства є законним володільцем електронного ключа та накладає його під час створення електронного документа. При цьому, матеріали справи не містять доказів неправомірного накладення електронного цифрового підпису відповідача - 1, тому суд вірно прийняв до уваги доводи позивача щодо приєднання Товариства з обмеженою відповідальністю «РУБІКОМ УКРАЇНА» до умов та правил надання послуги "КУБ".

Так, договір, укладений між Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «РУБІКОМ Україна», за своєю правовою природою відноситься до договірних зобов`язань кредиту.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (частина 1 статті 1046 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі (стаття 553 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 543 Цивільного кодексу України визначено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд першої інстанції встановив, що всупереч пункту 3.2.8.3.1. умов, позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання, не сплатив заборгованість за кредитом згідно з графіком погашення заборгованості, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, яка, станом на 15.12.2022, склала 154 000,00 грн, що підтверджується детальним розрахунком доданим наданим до матеріалів справи позивачем та перевіреним судом першої інстанції.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до п.3.2.8.3.2 умов за користування послугою клієнт сплачує щомісячно проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії у розмірі, зазначеному у п.1.4 заяви, тому відповідачу -1 нарахована комісія у сумі 22 589,09 грн.

Одночасно, поручитель не виконав умови пункту 1.2, 1.5 договору поруки щодо виконання порушених забезпечених зобов`язань, у зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог у частині солідарного стягнення з відповідачів 179 589,09 грн заборгованості по кредиту.

Стосовно твердження апелянта, що не можна дійти висновку, що договір поруки № РОR1630569684065 від 02.09.2021, укладений між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений саме на забезпечення виконання заяви від 02.09.2023, оскільки наявний аналогічний за змістом договір поруки № РОR1630494586321 від 01.09.2021, то колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки апелянтом не надано зазначених договорів поруки до матеріалів справи, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості перевірити доводи представника відповідача -2.

Водночас, матеріали справи містить єдиний договір поруки №POR1630569684065 від 02.09.2021, укладений між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 , предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «РУБІКОМ УКРАЇНА» зобов`язань за угодами - приєднання до розділу 3.2.8. "Кредит КУБ" умов та правил надання банківських послуг по сплаті:

a) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2 угоди 1 - перші 6 місяців 1,6 % в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,4 % від початкового розміру кредиту;

- за період користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.3 угоди 1 - 4 % відсотки в місяць від суми простроченої заборгованості;

б) кредиту в розмірі 300 000,00 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідач-2 не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього та у відповідача -1 обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

Отже, враховуючи вищевикладене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги та не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі № 910/24/23.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, місцевий господарський суд повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/24/23 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/24/23 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта у порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/24/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/24/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на ОСОБА_1 .

4. Матеріали справи № 910/24/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

Б.О. Ткаченко