Постанова

від 17.07.2023 по справі 504/4208/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6413/23

Справа № 504/4208/22

Головуючий у першій інстанції Добров П. В.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.07.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Кострицького В.В., Карташова О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Сінько А.І.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 ,

на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 03 квітня 2023 року,

за заявою ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,

в с т а н о в и в:

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в якому просила суд визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на: одну четверту частку меблів, побутової техніки та речей, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , 168-в/б, АДРЕСА_2 , а саме: диванів; ліжок; крісел; столів; стільців; шаф; тумб; комодів; дзеркал; систем кондиціонування; електрогенераторів; телевізорів; музичних центрів; мікрохвильових печей; кавоварок; чайників; холодильників; пральних машин; кухонного обладнання та приладдя; барних стійок; люстр; скульптур; картин; килимів; фонтанних груп; лавок; гойдалок; садового приладдя; апаратури для відтворення звуку; за адресою: АДРЕСА_3 ; за адресо: АДРЕСА_4 (нежитлове приміщення цокольного поверху та підвального приміщення); одну четверту частку грошових коштів, розміщених на банківських рахунках (поточних та вкладних), рахунках у цінних паперах, відкритих на ім`я ОСОБА_3 та на ім`я ОСОБА_2 .

03.04.2023 року від позивача надійшла заява про забезпечення доказів, в обґрунтування заяви посилався на те, що предметом спору є, зокрема, належне спадкодавцю ОСОБА_3 рухоме майно за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 -B, 168-в, 168-в/б, 168-г/в, 168-Г; за адресою: АДРЕСА_3 ; за адресо: АДРЕСА_4 . З часу відкриття спадщини відповідач самоуправно привласнив собі спадкове рухоме майно та одноосібно ним користується, в тому числі для отримання прибутку. Частину спадкового майна відповідач взагалі вивіз у невідомому напрямку, ймовірно, з метою продажу. Протиправні дії відповідача створюють загрозу втрати чи пошкодження спадкового майна. Заявник зазначила, що точний перелік рухомого майна необхідно встановлений шляхом здійснення його опису, проведеного державним або приватним виконавцем.

Позивач просила суд в якості забезпечення доказів по справі № 504/4208/22 провести опис майна у всіх приміщеннях за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 -B, 168-в, 168-в/б, АДРЕСА_2 ; за адресою: АДРЕСА_3 ; за адресою: АДРЕСА_4 та на земельних ділянках за адресами: АДРЕСА_1 , 168-B, 168-, 168-в/6, 168-г/, 168-Г за кадастровими номерами:5110137600:31:009:0037, 5110137600:31:009:0035, 5110137600:31:009:0034, 5110137600:31:009:0043, 5110137600:31:009:0040, 5110137600:31:009:0038, 5110137600:31:009:0045, 5110137600:31:009:0044, 5110137600:31:009:0033, 5110137600:31:009:0046, 5110137600:31:009:0048, 5110137600:31:009:0047, 5110137600:31:009:0049, 5110137600:31:009:0039, 5110137600:31:009:0041, 5110137600:31:009:0036, 5122783900:02:001:1624, шляхом складання акту державного або приватного виконавця та у разі необхідності надати дозвіл державним або приватному виконавцю на примусове проникнення до зазначених приміщень та земельних ділянок.

Комінтернівський районний суд Одеської області ухвалою від 03 квітня 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності задовольнив.

Забезпечив позов шляхом опису майна у всіх приміщеннях за адресами: АДРЕСА_1 , 168-В, АДРЕСА_5 , 168-в/б, АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_4 (нежитлове приміщення цокольного поверху та підвального приміщення); АДРЕСА_3 та на земельних ділянках за адресами: АДРЕСА_1 , 168-В, 168-в, 168-в/б, 168-г/в, 168-Г за кадастровими номерами: 5110137600:31:009:0037, 5110137600:31:009:0035, 5110137600:31:009:0034, 5110137600:31:009:0043, 5110137600:31:009:0040, 5110137600:31:009:0038, 5110137600:31:009:0045, 5110137600:31:009:0044, 5110137600:31:009:0033, 5110137600:31:009:0046, 5110137600:31:009:0048, 5110137600:31:009:0047, 5110137600:31:009:0049, 5110137600:31:009:0039, 5110137600:31:009:0041, 5110137600:31:009:0036, 5122783900:02:001:1624, шляхом складання акту державного або приватного виконавця.

Надав дозвіл державним або приватному виконавцю на примусове проникнення до всіх приміщень за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , 168-в/б, 168-г/в, 168-Г; АДРЕСА_4 (нежитлове приміщення цокольного поверху та підвального приміщення); АДРЕСА_3 та на земельні ділянки за адресами: АДРЕСА_1 , 168-В, 168-в, 168-в/б, 168-г/в, 168-Г за кадастровими номерами:5110137600:31:009:0037, 5110137600:31:009:0035, 5110137600:31:009:0034, 5110137600:31:009:0043, 5110137600:31:009:0040, 5110137600:31:009:0038, 5110137600:31:009:0045, 5110137600:31:009:0044, 5110137600:31:009:0033, 5110137600:31:009:0046, 5110137600:31:009:0048, 5110137600:31:009:0047, 5110137600:31:009:0049, 5110137600:31:009:0039, 5110137600:31:009:0041, 5110137600:31:009:0036, 5122783900:02:001:1624.

В апеляційнійскарзі ОСОБА_4 просить скасуватиухвалу Комінтернівськогорайонного судуОдеської областівід 03квітня 2023року тапостановити новесудове рішення,яким узадоволенні заявивідмовити,у постановізазначити,яке самерухоме майновідноситься доспадкового майнапомерлої ОСОБА_3 ,також зазначити,яке самерухоме майнокотре відноситьсядо спадковогомайна померлої ОСОБА_3 відповідач відмовився надати документи, посилаючись на порушенням судом норм процесуального та матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції оскаржувана ухвала постановлена з порушеннями положень 81 ЦПК України. Також не обґрунтовано застосування положень ЦПК щодо забезпечення позову під час розгляду заяви про забезпечення доказів. Відповідач посилається на те, що за вказаними адресами знаходиться також майно інших осіб, а під час постановлення оскаржуваної ухвали не з`ясовано яке саме майно, що знаходиться за вказаними адресами, є спадковим.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.06.2023 роз`яснювалося право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі.

У судове засідання позивач та відповідач не з`явились про дату час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_5 у судовому засіданні апеляційну скаргу просила залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Представник ОСОБА_2 ОСОБА_6 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав.

Колегія суддів ухвалою від 17.07.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовила у долученні до матеріалів справи та дослідженні доказів доданих ОСОБА_1 до додаткових пояснень та ОСОБА_2 до клопотання про приєднання до матеріалів справи, зважаючи на таке.

Гарантіями реалізації принципу змагальності є відповідальність за неподання доказів до суду.

Повноваження суду апеляційної інстанції визначенічастиною 1 статтею 367 ЦПК України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 8 статті 83 ЦПК України визначено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Частиною 3статті 367ЦПК Українивстановлено,що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Звертаючись до суду як ОСОБА_1 додала докази, що стосуються обставин виконання оскаржуваної ухвали суду, так і ОСОБА_2 , надаючи доказі не виклав обставин та не надав доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції, у визначений цивільним процесуальним законодавством строк.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що докази, які надано ОСОБА_1 до письмових пояснень та ОСОБА_2 до клопотання про приєднання доказів не підлягають дослідженню судом апеляційної інстанції.

Постановляючи ухвалу суд першої інстанції, керуючись положеннями ст.ст. 116, 118, 149, 153, виходив з того, що предметом спору є належне спадкодавцю ОСОБА_3 рухоме майно за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , 168-в/б, АДРЕСА_6 ; за адресою: АДРЕСА_4 (нежитлове приміщення цокольного поверху та підвального приміщення). Суд ввжав, що вжиття забезпечення направлено на охорону матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, і не є обмеженням права власності особи в повній мірі та носить тимчасовий характер.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом на частку рухомого майна та грошових коштів, розміщених на банківських рахунках (поточних рахунках), рахунках у цінних паперах, відкритих на ім`я ОСОБА_7 та ім`я ОСОБА_2

02 квітня 2023 року ОСОБА_1 подана заява про забезпечення доказів шляхом опису майна у всіх приміщеннях за адресами: АДРЕСА_1 , 168-В, АДРЕСА_5 , 168-в/б, АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_4 (нежитлове приміщення цокольного поверху та підвального приміщення); АДРЕСА_3 та на земельних ділянках за адресами: АДРЕСА_1 , 168-В, 168-в, 168-в/б, 168-г/в, 168-Г за кадастровими номерами: 5110137600:31:009:0037, 5110137600:31:009:0035, 5110137600:31:009:0034, 5110137600:31:009:0043, 5110137600:31:009:0040, 5110137600:31:009:0038, 5110137600:31:009:0045, 5110137600:31:009:0044, 5110137600:31:009:0033, 5110137600:31:009:0046, 5110137600:31:009:0048, 5110137600:31:009:0047, 5110137600:31:009:0049, 5110137600:31:009:0039, 5110137600:31:009:0041, 5110137600:31:009:0036, 5122783900:02:001:1624, шляхом складання акту державного або приватного виконавця та у разі необхідності надання дозволу державним або приватному виконавцю на примусове проникнення до всіх вказаних приміщень.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Згідно з частиною другою статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень частини третьоїстатті 12 ЦПКУкраїни, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідківпринципу змагальностіу цивільному процесі.

Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим (частина першастатті 116 ЦПКУкраїни).

Відповідно до частини другої статті 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Статтею 118ЦПК Україниврегульовано порядокрозгляду заявипро забезпеченнядоказів танаслідки такогорозгляду увигляді постановленняухвали прозадоволення чи відмову у задоволенні заяви.

Заява про забезпечення доказів, незалежно від обраного стороною способу забезпечення, розглядається судом протягом 5 днів з дня її надходження до суду за правилами ст. 118 ЦПК України. Про розгляд заяви повідомляються сторони та інші особи, які беруть участь у справі, присутність котрих не є обов`язковою. Така процедура розгляду сприяє оперативності вирішення питання про забезпечення доказів, а отже, і досягненню мети, на яку спрямована процесуальна дія.

Аналізуючи наведені положенняЦПК Українинасамперед необхідно зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Тобто, забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому.

Розглядаючи заяву про забезпечення доказів суд першої інстанції керувався як положення ст. ст. 116, 118 ЦПК України, які регулюють питання щодо забезпечення доказів, так і положення ст.ст. 149,153 ЦПК України, які регулюють питання забезпечення доказів, які мають різний процесуальний характер, на що слушно посилається скаржник.

Позивач не звертався із завою про забезпечення позову.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 260 ЦПК України ухвала, що викладається окремим процесуальним документом. Складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням: висновків суду; строку і порядку набрання ухвалою суду законної сили та її оскарження.

В резолютивній частині оскаржуваної ухвали міститься висновок суду про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів.

Разом з тим, суд першої інстанції задовольняючи заяву про забезпечення доказів в резолютивній частині зазначив забезпечити позов шляхом опису майна у всіх приміщеннях за адресами: АДРЕСА_1 , 168-В, АДРЕСА_5 , 168-в/б, АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_4 (нежитлове приміщення цокольного поверху та підвального приміщення); АДРЕСА_3 та на земельних ділянках за адресами: АДРЕСА_1 , 168-В, 168-в, 168-в/б, 168-г/в, 168-Г за кадастровими номерами: 5110137600:31:009:0037, 5110137600:31:009:0035, 5110137600:31:009:0034, 5110137600:31:009:0043, 5110137600:31:009:0040, 5110137600:31:009:0038, 5110137600:31:009:0045, 5110137600:31:009:0044, 5110137600:31:009:0033, 5110137600:31:009:0046, 5110137600:31:009:0048, 5110137600:31:009:0047, 5110137600:31:009:0049, 5110137600:31:009:0039, 5110137600:31:009:0041, 5110137600:31:009:0036, 5122783900:02:001:1624, та складання акту державного або приватного виконавця.

Отже судом першої інстанції розглядалась заява позивача про забезпечення доказів, судом застосовані норми процесуального права які регулюють питання щодо забезпечення доказів, проте помилково зазначено в ухвалі як про забезпечення доказів, так і про забезпечення позову, що є підставою для виключення з абзацу другого резолютивної частини ухвали слова забезпечити позов, доповнивши цей абзац словами забезпечити докази.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд збирає докази за позивача не заслуговує на увагу, оскільки судом постановлена оскаржувана ухвала за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів.

Оскільки предметом позову є визнання права власності в порядку спадкування за законом на частку рухомого майна, то колегія суддів вважає, що доповнення абзацу другого резолютивної частини оскаржуваної ухвали після слів «шляхом опису» словом «спадкового» буде відповідати вимогам цивільного процесуального закону та предмету спору.

Щодо забезпечення доказів шляхом надання дозволу державним або приватному виконавцю на примусове проникнення до всіх приміщень за адресами: АДРЕСА_1 , 168-В, АДРЕСА_5 , 168-в/б, 168-г/в, 168-Г; АДРЕСА_4 (нежитлове приміщення цокольного поверху та підвального приміщення); АДРЕСА_3 та на земельні ділянки за адресами: АДРЕСА_1 , 168-В, 168-в, 168-в/б, 168-г/в, 168-Г за кадастровими номерами: 5110137600:31:009:0037, 5110137600:31:009:0035, 5110137600:31:009:0034, 5110137600:31:009:0043, 5110137600:31:009:0040, 5110137600:31:009:0038, 5110137600:31:009:0045, 5110137600:31:009:0044, 5110137600:31:009:0033, 5110137600:31:009:0046, 5110137600:31:009:0048, 5110137600:31:009:0047, 5110137600:31:009:0049, 5110137600:31:009:0039, 5110137600:31:009:0041, 5110137600:31:009:0036, 5122783900:02:001:1624, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про забезпечення доказів таким шляхом, оскільки надання дозволу державним або приватному виконавцю на примусове проникнення до приміщення не є способом забезпечення доказів, а цивільним процесуальним законодавством передбачено інший механізм вирішення питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи.

Вимога апеляційної скарги про зазначення в постанові, яке саме рухоме майно відноситься до спадкового майна померлої ОСОБА_3 та відповідач відмовився надавати документи не ґрунтується на вимогах ЦПК України, оскільки спір по суті не розглядається, предметом розгляду є заява про забезпечення доказів для можливого вирішення в майбутньому спору щодо обсягу рухомого спадкового майна.

Суд апеляційноїінстанції зарезультатами розглядуапеляційної скаргимає право скасуватисудове рішенняповністю абочастково іухвалити увідповідній частинінове рішенняабо змінитирішення (п.2ч.1ст.374ЦПК України).

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням викладеного, в межах апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2023 року в частині надання дозволу державному або приватному виконавцю на примусове проникнення до всіх приміщень необхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви в цій частині. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2023 року слід змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови та виключивши з абзацу другого резолютивної частини ухвали слова забезпечити позов, доповнивши цей абзац словами забезпечити докази , після слів шляхом опису доповнити спадкового . В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374,ст.376,384ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2023 року в частині надання дозволу державному або приватному виконавцю на примусове проникнення до всіх приміщень скасувати та в цій частині ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів шляхом надання дозволу державному або приватному виконавцю на примусове проникнення до всіх приміщень відмовити.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2023 року змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови та виключивши з абзацу другого резолютивної частини ухвали слова забезпечити позов, доповнивши цей абзац словами забезпечити докази , після слів шляхом опису доповнити спадкового .

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 21 липня 2023 року.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді В.В. Кострицький

О.Ю.Карташов