ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
25.07.2023 м.Дніпро Справа № 904/4741/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі
головуючого судді: Іванова О.Г. доповідач
перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерів та приватних землевласників" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2023 (суддя Кеся Н.Б., м. Дніпро, повний текст якого підписаний 01.06.2023) у справі №904/4741/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерів та приватних землевласників", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп", м. Кам`янське Дніпропетровська область
про розірвання договору та стягнення сплачених коштів
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2023 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерів та приватних землевласників" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу залишено без розгляду.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фермерів та приватних землевласників", в якій, з посиланням на порушення при її постановленні норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу господарського суду скасувати та направити справу до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.
Одночасно у змісті скарги викладено клопотання про визнання поважними підстав пропуску процесуального строку та його поновлення, яке обґрунтовано постановленням ухвали суду без повідомлення (виклику) сторін, та неврученням такої ухвали позивачу або його представнику, випадковою обізнаністю із наявністю ухвали суду від 01.06.2023 із Єдиного державного реєстру судових рішень.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Дармін М.О., Чус О.В.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 19.07.2023 здійснено запит матеріалів справи №904/4741/22 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
24.07.2023 матеріали справи №904/4741/22 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Вирішуючи питання про відповідність апеляційної скарги нормам чинного законодавства, суд вирішив, що скаргу слід залишити без руху, враховуючи наступне.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені форма і зміст апеляційної скарги, зокрема, пунктом 2 частини 3 цієї статті передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Частиною 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із підпунктом 7 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі: 2684 гривні. При цьому, визначальним для сплати судового збору є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом саме на 01 січня календарного року.
Відповідне положення стосується подання апеляційних скарг на будь-які ухвали господарського суду незалежно від того, чи передбачено справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Зазначений висновок підтверджений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 915/955/15 та постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.07.2020 у справі № 911/4241/15 (щодо того, що за оскарження всіх без винятку ухвал господарського суду передбачено справляння судового збору на підставі підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Правильність дій суду апеляційної інстанції щодо залишення без руху апеляційної скарги, поданої на ухвалу суду щодо питання розподілу судових витрат, наведена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2022 у справі №910/21530/15.
Таким чином, за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2023 у даній справі скаржник мав сплатити 2684,00 грн. за наступними реквізитами Центрального апеляційного господарського суду:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл/Шев.р/22030101
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA678999980313131206082004628
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;
Апелянтом судовий збір сплачений не був, відповідних доказів апеляційна скарга не містить, як і відсутні посилання на наявність таких доказів у додатку до апеляційної скарги.
Крім того, пунктом 3 частини 3 ст.258 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Статтею 259 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Водночас, відповідно до приписів частини 3 статті 13 Закону України "Про поштовий зв`язок", підпункту 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, опис вкладення у цінний лист не може бути належним доказом надіслання відповідних документів, оскільки підтвердженням надання послуг поштового зв`язку може бути квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
Отже, враховуючи наведені положення законодавства, належними доказами відправлення стороні кореспонденції вважаються фіскальний чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкту поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість, а також опис вкладення у цінний лист, яким підтверджується перелік документів, що були відправлені.
Апелянтом в якості доказів направлення скарги позивачу надано скрін-шот електронного листування, відповідно до якого скаргу направлено відповідачу на електронну адресу, зазначену у заявах по суті справи. Втім, суд зазначає, що вказані докази, у розумінні ст.ст.76, 77 ГПК України, є неналежними та недопустимими доказами направлення учаснику процесу копії апеляційної скарги.
Зокрема, за положеннями ч.ч. 5-8 ст. 42 ГПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи надсилати копії документів іншим учасникам справи, такі документи можуть направлятися вказаним особам з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в електронній формі, крім випадків, коли інший учасник не має офіційної електронної адреси.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Згідно зі ст. 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, яка відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Відповідно до частини 8 статті 6 ГПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Отже, надсилання процесуальних документів до Центрального апеляційного господарського суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», відповідно, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».
Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.02.2021 у справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) та здійснено публікацію оголошення про початок функціонування цих підсистем (модулів) у газеті «Голос України» від 04.09.2021 №168.
З 05.10.2021 почали офіційно функціонувати окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема "Електронний кабінет"; "Електронний суд" та підсистема відеоконференцзв`язку.
Зокрема, з початком функціонування зазначених підсистем, зазнав змін порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 17.1, 17.5, 17.6, 17.14, 17.16 п.17 Перехідних положень ГПК України, в тому числі порядок подання апеляційних і касаційних скарг.
Так, набрали чинності норми процесуальних кодексів, які окрім раніше визначеного порядку подачі (приймання) документів у паперовій формі, передбачають також можливість їх подачі (приймання) в електронній формі.
Пунктом 24 Положення передбачено, що підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Відповідно до пунктів 25, 26 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення регламентовано, що процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом справ у суді та розглядом у Вищій раді правосуддя справ про порушення суддею (прокурором) вимог щодо несумісності, дисциплінарного проступку судді, втручання в діяльність судді, можуть подаватися до суду та Вищої ради правосуддя в електронній формі виключно з використанням підсистеми "Електронний суд".
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
За приписами п.29 Положення у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.
В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Згідно з матеріалами справи ні позивач, ні відповідач у цій справі не мають зареєстрованого у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд».
Скаргу апелянтом подано також не через підсистему «Електронний суд», - із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення відповідної форми документа, а звичайними засобами електронного зв`язку на електронну поштову скриньку суду із засвідченням кваліфікованим електронним підписом адвоката.
Відтак, в додатку до скарги не надано автоматично сформованого системою ЄСІТС довідки про вкладення у відправлення (апеляційну скаргу) на офіційну електронну адресу (електронний кабінет) відповідача, у якого відсутній електронний кабінет. Тому, неможливо підтвердити в автоматичному режимі направлення апеляційної скарги іншим учасникам справи.
Отже, апелянтом жодним чином відповідно до ст.ст.76, 77 ГПК України не підтверджено направлення копії скарги відповідачу.
Також слід зазначити, що за приписами ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти (двадцяти) днів з дня вручення йому відповідного ухвали (рішення) суду (частина 2). Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу (частина 3).
Згідно з матеріалами справи, оскаржувану ухвалу постановлено в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін 01.06.2023, повний текст якої виготовлено та підписано 01.06.2023, отже, строк на апеляційне оскарження ухвали, визначений законодавством, сплив 12.06.2023 (оскільки 11.06.2023 неділя, вихідний день). Скаржником апеляційна скарга подана засобами електронного зв`язку з пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку 17.07.2023 о 18:25 годині, згідно протоколу створення та перевірки електронного підпису.
За змістом частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними.
В апеляційній скарзі скаржник просить поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали суду.
В обґрунтування поважності причин пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2023 скаржник, зокрема, зазначив, що паперову копію ухвали не отримав, про неї дізнався випадково з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Розглянувши вказане клопотання, апеляційний господарський суд визнає підстави, наведені скаржником в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, неповажними і такими, що спростовані матеріалами справи, з огляду на наступне.
Як підтверджено матеріалами справи, копію ухвали від 01.06.2023 направлено судом на адресу обох сторін 06.06.2023. Зокрема, на адресу позивача, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань і ним самим у апеляційній скарзі: 49000, м. Дніпро, пр. Пушкіна, 11А, офіс 66.
Із зазначеної адреси ухвала повернулась до суду 04.07.2023 без вручення адресату із зазначенням «за закінченням терміну зберігання» (а.с.246-249).
Здійснивши аналіз ст. ст. 120, 242 ГПК України, п. п. 11, 17, 99, 99-2, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд констатує, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Тому, оскільки у матеріалах справи міститься поштове повернення з оскаржуваною ухвалою, яке повернулось з адреси позивача без вручення, то саме останній не забезпечив отримання поштової кореспонденції за власною юридичною адресою, відтак, спростовуються доводи клопотання про неотримання на день подачі скарги від суду оскаржуваної ухвали.
Крім того, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвала господарського суду від 01.06.2023 у справі № 904/4741/22 була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 05.06.2023.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій.
Колегія суддів також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утриматися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, скаржник мав вживати заходів, щоб дізнатися про стан провадження за поданою ним заявою щодо ухвалення додаткового рішення, стан надходження поштових відправлень на його юридичну адресу.
Відтак, наведені обставини відносяться до суб`єктивних та не свідчать про наявність об`єктивних і непереборних обставин, які завадили апелянту вчасно подати скаргу.
Частиною 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
Зважаючи на викладене, апелянту надається право протягом встановленого судом строку усунути недоліки апеляційної скарги та подати докази сплати судового збору в сумі 2684,00 грн., надати належні докази направлення скарги відповідачу листом з описом вкладення та подати мотивоване клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду із зазначенням інших підстав пропуску строку, з підтверджуючими ці обставини доказами.
У разі, якщо позивач не усуне недоліки апеляційної скарги в строк установлений судом або якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст.174, 234-235, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерів та приватних землевласників" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2023 у справі №904/4741/22 залишити без руху.
2. Апелянту протягом 10 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме:
- подати докази сплати судового збору у сумі 2684,00 грн.;
- надати належні докази направлення апеляційної скарги відповідачу листом з описом вкладення;
- подати заяву/клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших причин такого пропуску.
3. У разі не усунення недоліків у зазначений судом строк настають наслідки, передбачені ч.4 ст. 174, ч.8 ст. 260, ст.261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на сторінці Центрального апеляційного господарського суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/sud4876/ або переглянути процесуальні документи по справі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.07.2023 |
Оприлюднено | 27.07.2023 |
Номер документу | 112403576 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Кеся Наталія Борисівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні