Постанова

від 25.07.2023 по справі 904/2992/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2023 року м.Дніпро Справа № 904/2992/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Орєшкіної Е.В.

Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод залізобетонних виробів" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.02.2023 (повний текст складено та підписано 08.02.2023 суддя Кабакова В.Г.) у справі №904/2992/22

за позовом Садівничого товариства "Золотий Ренет", м. Дніпро,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод залізобетонних виробів", м. Світловодськ,

про стягнення 90 025,53 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Садівниче товариство "Золотий Ренет" (далі - СТ "Золотий Ренет", позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод залізобетонних виробів" (далі - ТОВ "СЗЗБВ", відповідач) про стягнення 68 100,00 грн, з покладенням судових витрат.

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 19.09.2022 постановив матеріали позовної заяви направити за територіальною підсудністю до Господарського суду Кіровоградської області. 11.10.2022 позовні матеріали надійшли до Господарського суду Кіровоградської області.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 03.02.2023 у справі №904/2992/22 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод залізобетонних виробів" на користь Садівничого товариства "Золотий Ренет" 1 612,01 грн 3% річних та 15 346,31 грн інфляційних втрат, а також 2 481,00 грн судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Клопотання Садівничого товариства "Золотий Ренет" про стягнення судових витрат від 11.01.2023 - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод залізобетонних виробів" на користь Садівничого товариства "Золотий Ренет" 9 668,75 грн витрат на оплату професійної правничої (правової) допомоги. У задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.

Приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем було виставлено рахунок на оплату №657 від 16.04.2021. Платіжним дорученням №1132 від 20.04.2021 позивачем на рахунок відповідача перераховано кошти в розмірі 68 100,00 грн. Здійснення позивачем оплати виставленого відповідачем рахунку №657 від 16.04.2021 свідчить про прийняття пропозиції щодо укладення договору поставки вказаного в ньому товару. Відповідачем заперечень щодо укладення між сторонами договору поставки у спрощеній формі не подано. З цього приводу відповідач повідомив суд, що договір між сторонами на поставку залізобетонних опор на суму 68 100,00 грн у письмовій формі не укладався.

У зв`язку з тим, що відповідачем не поставлено передбачений рахунком №657 від 16.04.2021 товар, позивачем 24.11.2021 направлено на адресу відповідача вимогу №01/11-21 від 20.11.2021 про повернення грошових коштів в сумі 68 100,00 грн. Дана вимога надіслана відповідачу 24.11.2021 цінним листом, про що свідчить опис вкладення та поштова накладна №4904701960573. З урахуванням нормативних строків пересилання поштових відправлень, відповідач мав отримати вимогу №01/11-21 від 20.11.2021, яка направлена 24.11.2021 - 30.11.2021, а виконати її до 07.12.2021 включно. Відповідно, місцевий господарський суд дійшов виснову про обгрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення 68 100,00 грн. Разом з тим, в ході розгляду справи відповідачем надано докази повернення попередньої оплати в розмірі 68 100,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №12144 від 22.09.2022. Оскільки, позивач звернувся до господарського суду з позовом 14.09.2022р., кошти відповідачем було повернуто вже після подання позову, що також підтвердив позивач у своїй заяві про збільшення розміру позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем пропущено строк повернення суми попередньої оплати з 08.12.2021. За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення 68 100,00 грн попередньої оплати закрито місцевим господарським судом на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Оскільки відповідач не виконав зобов`язання з передання товару позивачу та не повернув на вимогу позивача попередню оплату товару в семиденний строк, відповідач прострочив своє грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати, місцевий господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлення вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних. Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, заявлених пожзивачем до стягнення на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 2 932,96 грн та 18 992,57 грн інфляційних, нарахованих за період з 17.04.2021 по 22.09.2022.господарський суд дійшов висновку, що позивачем неправильно визначено період нарахування останніх та не вірно зроблено розрахунок. З огляду на дату повернення коштів 22.09.2022, кінцевий строк прострочення зобов`язання припадає на 21.09.2022, оскільки 22.09.2022 зобов`язання вже виконано. Відповідно, місцевий господарський суд дійшов висновку, що задоволенню підлягає 3% річних у розмірі 1 612,01 грн та 15 346,31 грн.

Оскільки спір виник з вини відповідача, у відповідності до приписів, встановлених ст. 129 ГПК України, судовий збір слід покладено на відповідача.

З урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, приймаючи до уваги заперечення відповідача, суд, оцінивши витрати позивача, дійшов висновку про те, що заявлена до стягнення сума компенсації витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн не відповідає принципу обґрунтованості, співмірності та розумності, а також є неспіврозмірною з обсягом та часом, витраченим на надання такої допомоги. Враховуючи часткове задоволення позову на 77,35% від заявлених вимог у даній справі щодо стягнення 3% річних та інфляційних, то розподіл визначеної суми обґрунтованих витрат позивача (12 500,00 грн), місцевий господарський суд дійшов висновку, що з урахуванням критерію пропорційності до задоволених позовних вимог, з ТОВ "СЗЗБВ" належить до стягнення на користь СТ "Золотий Ренет" 9668,75 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод залізобетонних виробів" подало апеляційну скаргу, в якій просить:

- скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03 лютого 2023 року по справі № 904/2992/22 в частині 1 612,01 грн. 3% річних та 15 346,31 грн. інфляційних втрат, а також 2 481,00 грн. судового збору, прийняти у цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог про стягнення 1 612,01 грн. 3% річних та 15 346,31 грн. інфляційних втрат, а також 2 481,00 грн. судового збору відмовити.

- рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03 лютого 2023 року по справі № 904/2992/22 у частині часткового задоволення клопотання Садівничого товариства "Золотий Ренет" про стягнення судових витрат від 11.01.2023 та стягнення 9 668,75 грн. витрат на оплату професійної правничої (правової) допомоги скасувати та прийняти у цій частині нову постанову, якою у задоволенні клопотання Садівничого товариства "Золотий Ренет" про стягнення судових витрат від 11.01.2023 та стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод залізобетонних виробів" на користь Садівничого товариства "Золотий Ренет" 9 668,75 грн. витрат на оплату професійної правничої (правової) допомоги відмовити.

- в іншій частині рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03 лютого 2023 року по справі № 904/2992/22 залишити без змін.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційну скаргу обґрунтовано настуним:

- оскільки строк поставки товару не був узгоджений сторонами, а протилежного ні позивачем не доведено, ні судом в ході розгляду справи не встановлено, ТОВ «СЗЗБВ» мало б поставити товар у семиденнй строк із моменту отримання від СТ «Золотий Ренет» вимоги про поставку такого товару, якщо б таку вимогу позивач надсилав апелянту.

ТОВ «СЗЗБВ» такої вимоги не отримувало, а позивачем протилежного не доведено.

До даних правовідносин не можуть бути застосовані вимоги ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України у зв`язку із відсутністю узгодженого сторонами строку поставки товару та відповідно відсутністю зі сторони апелянта прострочення такого строку.

- сторонами по справі №909/524/18 та № 902/186/21, на відміну від учасників цієї справи, був узгоджений конкретний строк поставки товару.

- висновок суду першої інстанції, про те, що: «відповідач не виконав зобов`язання з передання товару позивачу та не повернув на вимогу позивача попередню оплату товару в семиденний строк, відповідач прострочив своє грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати, тому суд дійшов висновку про правомірність заявлення вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних» не відповідає обставинам справи.

Не відповідає обставинам справи висновок суду першої інстанції, про те, що спір виник з вини відповідача, оскільки саме позивач не погоджував строк поставки, а потім звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості.

- витрати на оплату професійної правничої (правової) допомоги не підлягають стягненню оскільки:

- вимоги про стягнення із ТОВ «СЗЗБВ» 3 % річних та інфляційного збільшення є необгрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства, що підтверджується вищевикладеними обставинами, а вказаних обставин позивачем так і не спростовано.

- договір передбачає надання правової допомоги по вказаному договору не лише в суді першої інстанції.

- відсутність порядку обчислення ціни послуг може бути підставою для відмови у здійсненні розподілу витрат на правничу допомогу.

- наданий позивачем акт приймання-передачі наданих послуг по договору № 3¬10/22 від 03.10.2022р. не містить детального опису робіт (наданих послуг), оскільки незрозумілі такі види адвокатських послуг як:

- проведення правового аналізу щодо спірних правовідносин, які виникли між сторонами - незрозуміло які сторони і які правовідносини маються на увазі;

- консультація керівника та членів Садівничого товариства «Золотий Ренет» - незрозуміло з якого приводу і про, що надавалась консультація,

Тобто незрозуміло чи мають ці види адвокатських послуг безпосереднє відношення до вказаної справи.

- стягнуті витрати на професійну правничу допомогу за представництво інтересів позивача у суді першій інстанції не є співмірними.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Садівничим товариством "Золотий Ренет" не надано відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк, Центральний апеляційний господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О., судді: Іванов О.Г., Антонік С.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2023 витребувано з Господарського суду Кіровоградської області справу №904/2992/22; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/2992/22.

22.03.2023 справа №904/2992/22 надійшла до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.03.2023 апеляційну скаргу було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, а саме:

- оригіналу платіжного документа про сплату судового збору у сумі 3 721,50 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.02.2023 у справі №904/2992/22;

До канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази.

Ухвалою суду від 11.04.2023 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод залізобетонних виробів" про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи відмовлено. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод залізобетонних виробів" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.02.2023 у справі №904/2992/22. Розгляд апеляційної скарги ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження. Зупинено дію оскаржуваного рішення.

Рішенням ВРП від 20.07.2023р. ОСОБА_1 , звільнено з посади судді Центрального апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, у зв`язку з чим, на підставі розпорядження керівника апарату суду №1360/23 від 25.07.2023, проведено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2023 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Іванов О.Г., Орєшкіна Е.В.

Ухвалою суду від 25.07.2023 вищезазначеною колегією суддів справу №904/2992/22 прийнято до свого провадження.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

16.04.2021 ТОВ "СЗЗБВ" виставлено СТ "Золотий Ренет" рахунок на оплату №657 на загальну суму 68 100,00 грн за стояки залізобетонні СВ95-3, транспортно - заготівельні послуги.

20.04.2021 позивачем перераховано відповідачу 68 100,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1132 з призначенням платежу: сплата за стояки та транспортні послуги згідно рахунку №657 від 16.04.2021.

Визначений рахунком на оплату №657 від 16.04.2021 товар позивачу не поставлений.

24.11.2021 позивач направив відповідачу вимогу №01/11-21 від 20.11.2021 про повернення грошових коштів в сумі 68 100,00 грн, перерахованих 20.04.2021 згідно платіжного доручення №1132 з причин відсутності необхідності придбання замовленого товару, оскільки замовлення здійснено головою СТ "Золотий Ренет" Мартем`яновим С.В., який рішенням суду №904/4248/20 від 09.02.2021 усунений з посади.

Оскільки відповідачем дана вимога залишена без відповіді та задоволення, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 68 100,00 грн.

Відповідачем виставлено рахунок на оплату №657 від 16.04.2021, зі змісту якого вбачається наступне: постачальник: ТОВ "СЗЗБВ"; покупець: СТ "Золотий Ренет"; назва товару (роботи, послуги): стояки залізобетонні СВ95-3 у кількості 30 шт; транспортно - заготівельні послуги; разом на суму 68 100,00 грн у т.ч. ПДВ - 11 350,00 грн.

Платіжним дорученням №1132 від 20.04.2021 позивачем на рахунок відповідача перераховано кошти в розмірі 68 100,00 грн.

Здійснення позивачем оплати виставленого відповідачем рахунку №657 від 16.04.2021 свідчить про прийняття пропозиції щодо укладення договору поставки вказаного в ньому товару.

Відповідачем заперечень щодо укладення між сторонами договору поставки у спрощеній формі не подано. З цього приводу відповідач повідомив суд, що договір між сторонами на поставку залізобетонних опор на суму 68 100,00 грн у письмовій формі не укладався.

Відповідачем доказів поставки позивачу товару визначеного рахунком №657 від 16.04.2021 не надано.

Відповідач товар вартістю 68 100,00 грн позивачу не поставив.

У зв`язку з тим, що відповідачем не поставлено передбачений рахунком №657 від 16.04.2021 товар, позивачем 24.11.2021 направлено на адресу відповідача вимогу №01/11-21 від 20.11.2021 про повернення грошових коштів в сумі 68 100,00 грн.

Дана вимога надіслана відповідачу 24.11.2021 цінним листом, про що свідчить опис вкладення та поштова накладна №4904701960573.

Докази отримання вказаного листа відповідачем суду не надані.

Таким чином, з урахуванням вказаних нормативних строків пересилання поштових відправлень, відповідач мав отримати вимогу №01/11-21 від 20.11.2021, яка направлена 24.11.2021 - 30.11.2021, а виконати її до 07.12.2021 включно.

Таким чином, відповідачем пропущено строк повернення суми попередньої оплати з 08.12.2021.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в заявленому позивачем обсязі, а саме у розмірі 68 100,00 грн.

В ході розгляду справи відповідачем надано докази повернення попередньої оплати в розмірі 68 100,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №12144 від 22.09.2022.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом 14.09.2022 (згідно зі штампом загального відділу (канцелярії)) на позовній заяві.

Отже, кошти повернуто вже після подання позову, що також підтвердив позивач у своїй заяві про збільшення розміру позовних вимог.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині встановлення обставин виставлення відповідачем позивачу рахунку на оплату №657 від 16.04.2021р., сплати позивачем за реквізитами, вказаними у зазначенному рахунку, згідно платіжного доручення №1132 від 20.04.2021р. 68 100,00 грн. та не поставки товару, зазначенного у рахунку

У зв`язку з тим, що відповідачем не поставлено передбачений рахунком №657 від 16.04.2021 товар, позивачем 24.11.2021 направлено на адресу відповідача вимогу №01/11-21 від 20.11.2021 про повернення грошових коштів в сумі 68 100,00 грн:

« … Прошу повернути грошові кошти в сумі 68100,00 грн.(Шістдесят вісім тисяч грн,.00коп), перераховані иа ваш розрахунковий рахунок 20 квітня 2021р. платіжним дорученням № 1132 згідно рахунку № 657 від 16.04,2021р. за стояки та транспортні послуги…» (т.1 а.с. 16).

Колегія суддів констатує, що текст листа №01/11-21 від 20.11.2021р. не встановлює строк, протягом якого мало бути виконане зобов`язання відповідачем.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Дана вимога надіслана відповідачу 24.11.2021 цінним листом, про що свідчить штемель на описі вкладення (т.1 а.с. 19), поштова накладна №4904701960573 (т.1 а.с. 18) та копія фіскального чеку (т.1 а.с. 20).

З урахуванням положень частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України та ч. 1, 2 розділу 2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень (затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що відповідач мав отримати вимогу №01/11-21 від 20.11.2021, та виконати її до 07.12.2021 включно.

Таким чином, відповідачем пропущено строк повернення суми попередньої оплати з 08.12.2021.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України:

1. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доводи апеляційної скарги: «… апелянт зазначав, що працівники ТОВ «СЗЗБВ» неодноразово спілкувались із представниками позивача та пропонували їм поставити товар, однак Садівниче товариство «Золотий Ренет» так і не повідомило конкретну дату поставки.

Більш того факт неузгодження сторонами строку поставки товару підтверджує і суд своїм висновком «в той же час, враховуючи укладення між сторонами договору поставки у спрощений спосіб, відсутність домовленості сторін щодо строків виконання зобов`язання, підлягають застосуванню положення ст. 530 ЦК України».

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо…

… Отже, з аналізу вищевикладених норм чинного законодавства вбачається, що оскільки строк поставки товару не був узгоджений сторонами, а протилежного ні позивачем не доведено, ні судом в ході розгляду справи не встановлено, ТОВ «СЗЗБВ» мало б поставити товар у семиденнй строк із моменту отримання від СТ «Золотий Ренет» вимоги про поставку такого товару, якщо б таку вимогу позивач надсилав апелянту.

Однак, ТОВ «СЗЗБВ» такої вимоги не отримувало, а позивачем протилежного не доведено.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що до даних правовідносин не можуть бути застосовані вимоги ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України у зв`язку із відсутністю узгодженого сторонами строку поставки товару та відповідно відсутністю зі сторони апелянта прострочення такого строку…

… 2)У листі від 20.11.2021р. № 01/11-21 позивач зазначає, що просить повернути ТОВ «СЗЗБВ» грошові кошти у зв`язку із відсутністю необхідності придбання замовленого товару та у зв`язку із тим, що заказ був зроблений колишнім головою садівничого товариства.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що …

… Згідно з ч.2 ст.598 Цивільного кодексу України Припинення зобов`язання…

… Більш того, згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, відповідно до чинного законодавства відсутність необхідності придбання замовленого товару чи звільнення керівника замовника товару не є підставою для односторонньої відмови від виконання зобов`язань.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання…

… Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна…

… вважаємо, що оскільки ТОВ «СЗЗБВ» є виробником продукції і після отримання попередньої оплати за товар здійснює закупівлю матеріалів, необхідних для його виготовлення, а також несе інші витрати, відмова СТ «Золотий Ренет» від товару у зв`язку зі зміною керівництва не враховує інтереси апелянта.

Так, суд першої інстанції зазначає, що Статтю 1 Першого протоколу Конвенції…

2. Судом першої інстанції застосовано положення cm. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов 'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, оскільки сторонами не було погоджено строк поставки замовленого товару та відповідно не настали законодавчо визначені підстави для повернення попередньої оплати, а дії позивача є нічим іншим як односторонньою відмовою від виконання зобов`язання на підставах, не передбачених законом чи договором:

- ТОВ «СЗЗБВ» не порушувало вимоги статтей 173, 175 Господарського кодексу України, ст. 712, ч. 2 ст. 509, ч. 1 ст. 626, ст. 526, ст. 530, ст. 629 Цивільного Кодексу України;

- ТОВ «СЗЗБВ» не вчиняло порушення грошового зобов`язання та просторочення з його сторони відсутнє, а тому відповідно відсутні підстави для застосування положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та стягнення з апелянта 3% річних та інфляційних втрат…

… висновок суду першої інстанції, про те, що: «відповідач не виконав зобов`язання з передання товару позивачу та не повернув на вимогу позивача попередню оплату товару в семиденний строк, відповідач прострочив своє грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати, тому суд дійшов

висновку про правомірність заявлення вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних» не відповідає обставинам справи.

Крім цього не відповідає обставинам справи висновок суду першої інстанції, про те, що спір виник з вини відповідача, оскільки саме позивач не погоджував строк поставки, а потім звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості… » відхиляються колегією суддів як такі, що суперечать фактичним обставинам справи і нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що: « … Окремо наголошуємо, що при розгляді даної справи не може враховуватися правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №909/524/18 від 08.02.2019р. у зв`язку із наступним:

у п. 2.5. вказаної постанови зазначено, що цього ж дня між сторонами підписано додаток № 1 до договору поставки № 03 від 16.06.2015 (специфікація), в якому погоджено розміри, кількість та ціну пиломатеріалів. Термін поставки в специфікації визначено - 10 днів з моменту її підписання.

Тобто сторонами по справі № №909/524/18, на відміну від учасників цієї справи, був узгоджений конкретний строк поставки товару.

У п. 60 постанови Великої Палати Верховного суду від 23.06.2020р. по справі № 696/1693/15-ц …

… зазначені фактичні обставини, викладені у постанові Верховного Суду у справі №909/524/18 від 08.02.2019р. не є подібними до обставин даної справи в зв`язку з чим матеріально-правове регулювання спірних правовідносин є різним… » відхиляються колегією суддів як такі, що не спростовують вищевстановлених висновків суду першої інстанції, щодо пропущення відповідачем строку повернення суми попередньої оплати з 08.12.2021р., а тому не можуть бути самостійною і достатньою підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що « … не дивлячись на те, що суд першої інстанції лише частково задовольнив позовні вимоги, з відповідача оскаржуваним рішенням судовий збір стягнуто у повному обсязі…» відхиляються з огляду на те, що відповідачем докази повернення попередньої оплати в розмірі 68 100,00 грн за платіжним дорученням №12144 від 22.09.2022. (т.1 а.с. 76) подано до суду першої інстанції позивачем 17.11.2022р. разом із клопотанням про закриття провадження у справі (т.1 а.с. 75), тобто після звернення 14.09.2022р. позивача до господарського суду з позовом (згідно зі штампом загального відділу (канцелярії)) на позовній заяві.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що: « … Судом першої інстанції стягнуто із позивача 9 668,75 грн. витрат на оплату професійної правничої (правової) допомоги.

Однак, вважаємо, що вказані витрати не підлягають стягненню із позивача, що підтверджується наступним:

По-перше - вимоги про стягнення із ТОВ «СЗЗБВ» 3 % річних та інфляційного збільшення є необгрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства, що підтверджується вищевикладеними обставинами, а вказаних обставин позивачем так і не спростовано.

Згідно з ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України…

… По-друге: відповідно до п. 3.1.1 Договору № 3-10/22 надання правової допомоги від 03.10.2022р. ціна послуг Виконавця встановлюється за домовленістю сторін та визначається згідно додатку № 1 до Договору.

Згідно вказаного додатку № 1 п. 1 Згідно умов Договору Виконавець надає послуги правової допомоги Замовнику на таких умовах - юридичні послуги адвоката (включають в себе всі види надання правової допомоги передбачені п. 2.1.1., щодо конкретної судової справи, в залежності від необхідності для досягнення позитивного результату для Замовника), ціна послуг складає 25 000,00 грн.

У п. п. 2.1.1. Договору передбачено, що виконавець зобов`язується здійснювати комплексне надання правової допомоги, у тому числі, апеляційне та касаційне оскарження рішень судів, підготовка апеляцйної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, вжиття заходів примусового виконання рішень тощо.

Тобто, договір передбачає надання правової допомоги по вказаному договору не лише в суді першої інстанції.

По-третє: Відповідно до п. 3.1.2. Договору надані послуги Виконавця Замовнику встановлюються на підставі складеного Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг по кожній судовій справі, ціна за які не може бути менше ціни, передбаченої згідно Додатку № 1 до Договору.

Тобто із вищевикладеного вбачається, що умовами Договору не встановлено порядок розрахунку вартості послуг, що є порушенням ч. ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ….

… Так, Договором № 3-10/22 про надання правової допомоги від 03.10.2022р. не визначено порядок обчислення гонорару - фіксований гонорар чи погодинна оплата, встановлено лише мінімальний розмір вартості послуг по конкретній справі та не визначено порядок обрахунку вартості таких послуг за представництво інтересів позивача у кожній інстанції.

У постанові Верховного суду по справі № 922/3812/19 від 09.12.2021р. зазначено, що …

… Отже, відсутність порядку обчислення ціни послуг може бути підставою для відмови у здійсненні розподілу витрат на правничу допомогу.

По-четверте: відповідно до статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на…

…. Однак, наданий позивачем акт приймання-передачі наданих послуг по договору № 3¬10/22 від 03.10.2022р. не містить детального опису робіт (наданих послуг), оскільки незрозумілі такі види адвокатських послуг як:

- проведення правового аналізу щодо спірних правовідносин, які виникли між сторонами - незрозуміло які сторони і які правовідносини маються на увазі;

- консультація керівника та членів Садівничого товариства «Золотий Ренет» - незрозуміло з якого приводу і про, що надавалась консультація,

Тобто незрозуміло чи мають ці види адвокатських послуг безпосереднє відношення до вказаної справи.

По-п`яте: згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:...

.. Однак, вважаємо, що стягнуті витрати на професійну правничу допомогу за представництво інтересів позивача у суді першій інстанції не є співмірними із:

- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) - оскільки Господарським судом Кіровоградської області розглядалась справа про стягнення боргу, по вказаній справі не проводилось експертиз, допиту свідків, правова позиція адвоката під час розгляду справи не змінювалась, документи, що готувались адвокатом під час розгляду справи у суді не мають значного обсягу (обгрунтування правової позиції займає - 3-4 сторінки).

- часом, витраченим адвокатом на виконання війповійних робіт (надання послуг) - оскільки по вказаній справі не проводилось експертиз, допиту свідків, правова позиція адвоката під час розгляду справи не змінювалась, документи, що готувались адвокатом під час розгляду справи у суді не мають значного обсягу, судові засідання по вказаній справі проводились в режимі відеоконференції із використанням представником позивача власних технічних засобів та тривали близько 20 хвилин кожне.

- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт - оскільки, згідно акту приймання-передачі наданих послуг по договору № 3-10/22 від 03.10.2022р. представник позивача складав документи, які мають невеликий обсяг, є схожими за змістом, судові засідання по вказаній справі проводились в режимі відеоконференції із використанням представником позивача власних технічних засобів та тривали близько 20 хвилин кожне .

- ціною позову - так заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу складала майже 28 відсотків від ціни позову. Враховуючи, що провадження по стягненню 68 100,00 грн. закрили, то стягнута судом першої інстанції сума судових витрат на професійну правничу допопомогу складає 57 % від стягнутої із відповідача суми штрафних санкцій, що є необгрунтовано великою сумою за представництво інтересів СТ «Золотий Ренет» у суді першої інстанції.

Більш того, суд першої інстанції не зазначив які розрахунки чи дані про вартість адвокатських послуг були прийняті за основу для визначення того, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати саме у розмірі 12 500,00 грн.

У постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначено, що...

... вважаємо, що стягнуті із відповідача суми витрат на оплату професійної правничої допомоги таким критеріям не відповідають..." відхиляються колегією суддів як такі, що носять характер оціночних суджень і не містять в собі даних, які б могли бути враховані судом апеляційної інстанції на предмет спростування виснвоку суду першої інстанції щодо того, що 9668,75 грн витрат на професійну правничу допомогу, відповідає критерію пропорційності до задоволених позовних вимог.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішені суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.02.2023 у справі №904/2992/22 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод залізобетонних виробів" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3 721,50 грн. (т.1 а.с. 239) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод залізобетонних виробів" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.02.2023 у справі №904/2992/22 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.02.2023 у справі №904/2992/22 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору у сумі 3 721,50 грн. покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод залізобетонних виробів" (27500, Кіровоградська обл., м. Світловодськ, Героїв Чорнобиля, 29, код ЄДРПОУ 42046647).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяО.Г. Іванов

СуддяЕ.В. Орєшкіна