Рішення

від 12.07.2023 по справі 904/651/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2023м. ДніпроСправа № 904/651/23Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від позивача: Сидоренко О.А. дов. від 03.01.2023 №04-Д/1;

від відповідача: Кім Г.В. ордер від 10.03.2023 №1185838 серія АЕ;

від третьої особи-1: представник не з`явився;

від третьої особи-2: представник не з`явився;

від третьої особи-3: представник не з`явився;

розглянувши матеріали справи №904/651/23

за позовом Обласного комунального підприємства "Фармація"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Система аптек "Лінда-фарм",

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - СЛОБОЖАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ДНІПРОВСЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ,

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "СЛОБОЖАНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА ЛІКАРНЯ" СЛОБОЖАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ,

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ,

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Обласне комунальне підприємство "Фармація" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 01.02.2023 за вих. № 4/44 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Система аптек "Лінда-фарм" (далі - відповідач) про стягнення 408.709,05 грн, з яких: 280.352,39 грн основної заборгованості за договором оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області від 01.11.2014 №432, пені у розмірі 24.912,91 грн, трьох процентів річних у розмірі 12.510,50 грн та 90.933,25 грн інфляційних витрат.

Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/651/23 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2023.

Ухвалою від 07.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Через відділ документального забезпечення 14.03.2023 від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач просить суд здійснювати розгляд справи з повідомленням сторін. Крім цього, відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою від 20.03.2023 учасників повідомлено, що судове засідання відбудеться 05.04.2023.

Через відділ документального забезпечення 24.03.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Через відділ документального забезпечення 27.03.2023 від відповідача надійшли заперечення.

Ухвалою від 05.04.2023 вирішено перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи почато спочатку, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, учасників справи повідомлено, що підготовче засідання відбудеться 04.05.2023. Залучено СЛОБОЖАНСЬКУ СЕЛИЩНУ РАДУ ДНІПРОВСЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (далі - третя особа-1), КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "СЛОБОЖАНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА ЛІКАРНЯ" СЛОБОЖАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ (далі - третя особа-2) та ДНІПРОПЕТРОВСЬКУ ОБЛАСНУ РАДУ (далі - третя особа-3) до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Зобов`язано позивача невідкладно направити на адреси третіх осіб копії заяв по суті (позовна заява, відповідь на відзив, тощо) з доданими до них документами листом з описом вкладення, докази чого негайно надати суду. Зобов`язано відповідача невідкладно направити на адреси третіх осіб копії заяв по суті (відзив, заперечення, тощо) з доданими до них документами листом з описом вкладення, докази чого негайно надати суду. Запропоновано позивачу та відповідачу в строк до 04.05.2023 подати до суду письмові пояснення разом із доказами на їх підтвердження фактичного користування (чи некористування) відповідачем спірним приміщенням у період з 01.12.2020 до 01.03.2022, а також повідомити хто станом на час розгляду справи фактично користується спірним приміщенням. Третій особі-2 запропоновано в строк до 04.05.2023 подати до суду письмові пояснення з приводу тверджень учасників справи щодо вчинення нею (третьою особою-2) перешкод у користуванні відповідачем спірним приміщенням, зокрема, у період з 01.12.2020 до сьогодні.

Через відділ документального забезпечення 18.04.2023 від відповідача надійшла заява про долучення доказів направлення відзиву і доданих до нього документів на адреси третіх осіб 1, 2, 3.

Через відділ документального забезпечення 02.05.2023 від позивача надійшли письмові пояснення.

Через відділ документального забезпечення 03.05.2023 від третьої особи-3 надійшло клопотання, у якому третя особа-3 просить суд повторно зобов`язати позивача направити копію позовної заяви та додані до неї документи на адресу третьої особи-3, надати додатковий час для підготовки письмових пояснень та відкласти підготовче засідання на іншу дату.

Ухвалою від 04.05.2023 підготовче засідання відкладено до 01.06.2023.

Через відділ документального забезпечення 30.05.2023 від третьої особи-3 надійшли письмові пояснення, у яких третя особа-3 просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою від 01.06.2023 продовжено підготовче провадження, відкладено підготовче засідання до 14.06.2023.

Через відділ документального забезпечення 14.06.2023 від відповідача надійшла заява про долучення доказів (копій платіжних доручень про оплату оренди).

Ухвалою від 14.06.2023 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 29.06.2023.

Ухвалу від 17.10.2022 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження треті особи 1, 2 отримали 01.06.2023 та 23.05.2023 відповідно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які повернулися на адресу господарського суду 06.06.2023 та 07.06.2023 відповідно (арк. 175, 176, том 1).

Третій(м) особі(ам) роз`яснено, що відповідно до ст. 168 ГПК України вона(и) мають право надати письмові пояснення щодо позову, які повинні відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, в п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали, а також письмові пояснення щодо відзиву протягом семи днів від дати його отримання. Крім того треті особи мають право подати докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються їх пояснення, якщо такі докази не надані позивачем та/або відповідачем. Копію письмових пояснень треті особи направляють на адреси інших учасників процесу, докази (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа) чого надають суду протягом трьох днів від дати направлення. Учасники справи мають право подати відповідь на пояснення третіх осіб до закінчення підготовчого провадження (ч. 2 ст. 179 ГПК України).

Третій особі-2 запропоновано в строк до 04.05.2023 подати до суду письмові пояснення з приводу тверджень учасників справи щодо вчинення нею (третьою особою-2) перешкод у користуванні відповідачем спірним приміщенням, зокрема, у період з 01.12.2020 до сьогодні.

Отже, строк для подачі письмових пояснень щодо позову тривав до 06.06.2023 для третьої особи-1 та до 29.05.2023 для третьої особи-2 (з урахуванням того, що п`ятиденний строк припав на неділю 28.05.2023, строк подачі письмових пояснень для третьої особи-2 є таким, що настав у перший за ним робочий день, що відповідає положеннями ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Станом на 12.07.2023 письмові пояснення третіми особами 1, 2 не надані.

Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 ГПК України).

З урахуванням того, що треті особи 1, 2 не скористалися правом на подачу письмових пояснень щодо позову/відзиву, господарський суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Ухвалою від 29.06.2023 розгляд справи по суті був відкладений до 12.07.2023.

В судовому засіданні 12.07.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти їх задоволення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Між сторонами був укладений договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області. Оскільки відповідач неналежним чином виконував обов`язок із внесення орендної плати позивач звернувся до суду з даною позовною заявою і просить стягнути орендну плату, пеню, проценти річних та інфляційні втрати.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог та вказав, що у зв`язку із зміною власника орендованого ним майна з 01.12.2020 відповідач на підставі додаткової угоди від 26.11.2020 припинив здійснювати платежі на користь позивача та почав вносити орендну плату на користь третьої особи-1.

Відповідач стверджує, що з 28.04.2021 доступу до приміщення не має. Більш того, з 02.03.2022 позивач зупинив нарахування орендної плати, у зв`язку із самовільним демонтажем орендованого приміщення третьою особою-2.

Доводи позивача щодо відзиву відповідача на позовну заяву

Позивач не погоджується з позицією відповідача, що орендоване приміщення останнім не використовувалося з 28.04.2021, оскільки позивачу про вказані обставини не відомо.

Доводи відповідача щодо відповіді на відзив

Відповідач не погоджується з позицією позивача та звертає увагу, що у період з 21.04.2020 (дата реєстрації права власності на спірне майно за третьою особою-1) до 25.01.2022 (дата набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2021 у справі №904/4653/21) позивач не мав прав орендодавця.

Стислий виклад позиції третьої особи-3

Третя особа-3 стверджує, що спірне приміщення перебувало у господарському відданні та на балансі позивача. Незаконність державної реєстрації спірного приміщення за третьою особою-2 підтверджена судовим рішенням у справі №904/4653/21.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: укладення договору; передання об`єкта оренди в оренду; строк дії договору; визначення орендодавця за договором у спірний період, наявності/відсутності заборгованості у відповідача перед позивачем з орендної плати у спірний період; правомірності нарахування пені, процентів річних та інфляційних втрат.

Суд встановив, що 01.11.2014 між позивачем (далі позивач, орендодавець) та відповідачем (далі відповідач, орендар) був укладений договір оренди №432 нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області (далі - договір), відповідно до п. 1.1 умов якого з метою ефективного використання комунального майна орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі об`єкт оренди), площею 18,2 м2 для розміщення аптечного пункту, що реалізує готові ліки.

Пунктом 2.1 договору визначено, що об`єктом оренди є: нерухоме майно (приміщення) загальною площею 18,2 м2, розташоване на першому поверсі п`ятиповерхової будівлі Комунального підприємства «Дніпропетровська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради» за адресою: місто Дніпро, вулиця Холодильна, будинок 60.

Питання орендної плати врегульовано розділом 3 договору. Так, за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється згідно з чинним законодавством. Орендна плата за базовий місяць оренди (жовтень 2014 року) згідно з розрахунком орендної плати, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток №1) та за результатами конкурсу, становить 5.000,00 грн (з урахуванням ПДВ) (п. 3.1 договору).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції на наступний місяць (п. 3.2 договору).

Цей договір, згідно з п. 11.1, набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє з 01.11.2014 до 01.10.2017.

За актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.11.2014 (арк. 17, том 1) позивач передав, а відповідач приймав в строкове платне користування нерухоме майно нежитлове приміщення площею 18,2 м2, розташоване на першому поверсі п`ятиповерхової будівлі третьої особи-2, яка знаходиться за адресою: місто Дніпро, вулиця Холодильна, будинок 60.

Між сторонами була укладена додаткова угода №1 від 31.08.2017, у якій, зокрема, внесено зміни у п. 3.1 і викладено у новій редакції: «За користування об`єктам оренди орендар сплачує орендодавцю договірну орендну плату, яка становить 11.667,00 грн (без урахування ПДВ) за один календарний місяць».

Додаткова угода №1 від 31.08.2017 набуває чинності з моменту її підписання.

В подальшому 05.12.2019 Слобожанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області прийняла рішення № 2389-43/VIІ, яким надала згоду на прийняття зі спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, юридичної особи - Комунального підприємства «Дніпропетровська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради», розташованої за адресою: смт Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 72, та закріпленого за нею на праві оперативного управління майна до комунальної власності Слобожанської селищної територіальної громади.

13.12.2019 Дніпропетровська обласна рада прийняла рішення № 552-20/VII Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, п.п. 1.24 пункту 1 якого вирішила передати майно, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, зокрема, юридичну особу Комунальне підприємство «Дніпропетровська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради», розташовану за адресою: смт Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 72, та закріплене за нею на праві оперативного управління майно до комунальної власності Слобожанської селищної територіальної громади Дніпровського району.

18.12.2019 Слобожанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області прийняла рішення № 2464-44/VIІ про прийняття нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, зокрема, юридичної особи Комунального підприємства Дніпропетровська центральна районна лікарня Дніпропетровської обласної ради, розташованої за адресою: смт Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 72, та закріпленого за нею на праві оперативного управління майна до комунальної власності Слобожанської селищної територіальної громади.

Крім того, 18.12.2019 Слобожанська селищна рада прийняла рішення №2465-44/VIІ, яким змінила власника Комунального підприємства «Дніпропетровська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради» з Дніпровської обласної ради на Слобожанську селищну раду Дніпровського району Дніпропетровської області, а також, змінила його назву на Комунальне підприємство Слобожанська центральна лікарня Слобожанської селищної ради.

26.12.2019 на підставі рішення Дніпропетровської обласної ради № 552-20/VIІ від 13.12.2019, а також рішень Слобожанської селищної ради № 2389-43/VIІ від 05.12.2019, № 2464-44/VIІ та № 2465-44/VIІ від 18.12.2019 складено акт приймання-передачі Комунального підприємства Дніпропетровська центральна районна лікарня Дніпропетровської обласної ради, відповідно до якого комісія у складі представників Дніпропетровської обласної ради, Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області та Комунального підприємства «Дніпропетровська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради» встановила, що до складу передачі входить юридична особа Комунальне підприємство Дніпропетровська центральна районна лікарня Дніпропетровської обласної ради, розташована за адресою: смт Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 72, та закріплене за нею на праві оперативного управління майно, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, яке передається до комунальної власності Слобожанської селищної територіальної громади Дніпровського району.

Загальна вартість основних фондів об`єкта передачі Комунального підприємства Дніпропетровська центральна районна лікарня Дніпропетровської обласної ради становить (основні засоби станом на 01.12.2019): первісна вартість 10 355 165,00 грн; сума зносу 9 094 130,00 грн; залишкова вартість 1 261 035,00 грн; вартість оборотних активів (запаси) 49 349,00 грн.

Комісія запропонувала: передати юридичну особу - Комунальне підприємство Дніпропетровська центральна районна лікарня Дніпропетровської обласної ради та закріплене за нею на праві оперативного управління майно (відповідно до інвентаризаційного опису, що є невід`ємною частиною акту приймання-передачі) зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області до комунальної власності Слобожанської селищної територіальної громади Дніпровського району.

Відповідно до даних інвентаризаційного опису необоротних активів, який є невід`ємним додатком до акту приймання-передачі від 26.12.2019, у складі майна, що закріплене на праві оперативного управління за Комунальним підприємством Дніпропетровська центральна районна лікарня Дніпропетровської обласної ради та передається до комунальної власності Слобожанської селищної територіальної громади, визначено, в тому числі, головний корпус стаціонару блок - А, консультативно-діагностичну поліклініку В, неврологічне відділення Б, (найменування об`єкта згідно інвентаризаційного опису - Гол к-с(ст-р бок А) п-ка В, н/о Б). Первісна вартість об`єкта - 5 487 690,00 грн, сума зносу 4 927 955,85 грн, балансова вартість 559 734,15 грн.

Рішенням № 2508-45/VII від 27.02.2020 Слобожанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області затвердила акт приймання-передачі майна, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 72.

Рішенням № 2509-45/VII від 27.02.2020 Слобожанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області передала в оперативне управління Комунального підприємства Слобожанська центральна лікарня Слобожанської селищної ради» майно (комплекс будівель та споруд), розташований за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 72, а саме: основні засоби залишковою вартістю 1 261 035,00 грн, в тому числі: стаціонар 7 750,1 кв.м; неврологію 1 895,6 кв.м; поліклініку 1 920,0 кв.м; дитяче інфекційне відділення 1 265,0 кв.м; господарський блок та гаражі 575,0 кв.м; харчоблок 345,1 кв.м.

21.04.2020 державним реєстратором прав на нерухоме Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області Середою Андрієм Олександровичем прийнято рішення за № 52018060 про проведення державної реєстрації права власності (форма власності: комунальна) на комплекс будівель та споруд з реєстраційним номером 1151194012101, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Холодильна, будинок, 60, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:04:207:0079, за Територіальною громадою селища Слобожанське в особі Слобожанської селищної ради.

В якості підстави для проведення реєстрації зазначено:

-рішення №2508-45/VII від 27.02.2020, видавник: Слобожанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області;

-рішення № 2464-44/VII від 18.12.2019, видавник: Слобожанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області;

-акт приймання-передачі від 26.12.2019, видавник: Слобожанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області та Дніпропетровська обласна рада;

-витяг з рішення № 552-20/VII від 13.12.2019, видавник: Дніпропетровська обласна рада.

У зв`язку зі зміною власника об`єкта оренди нерухомого майна (приміщення) загальною площею 18,2 м2, зважаючи на набуття третьою особою-2 права оперативного управління майном між позивачем та третьою особою-2, до договору оренди була укладена додаткова угода від 26.11.2020 і у преамбулі договору в якості орендодавця вказано третю особу-2.

Крім цього, пункт 2.4 договору викладено у такій редакції: «Об`єкт оренди належить до комунальної власності Територіальної громади селища Слобожанське в особі Слобожанської селищної ради».

Також пункт 11.1 договору викладено у такій редакції: «Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 01.09.2025».

Доказів розірвання, зміни, визнання недійною додаткової угоди від 26.11.2020 суду не надано.

При цьому суд встановив, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2022 у справі №904/1274/22, яке набрало законної сили 23.08.2022, визнано договір оренди №432 нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області від 01.11.2014, який укладено між сторонами у справі №904/651/23, продовженим на строк до 01.09.2025 на тих самих умовах.

Однак у вказаному рішенні не зазначено, на яких самих умовах договір є продовженим, а тому суд не вбачає підстав не враховувати положення договору, внесені до нього останньою додатковою угодою від 26.11.2020.

З урахуванням наведеного відповідач, починаючи з 01.12.2020 року припинив нарахування орендної плати на користь позивача та перерахував орендну плату у загальному розмірі 90.014,86 грн на користь третьої особи-2 за період з грудня 2020 року до травня 2021 року, що підтверджується платіжними дорученнями долученими до матеріалів справи (арк. 68-73, том 1).

При цьому суд дійшов висновку, що такі дії відповідача повністю відповідають положення законодавства та договору оренди (в редакції додаткової угоди від 26.11.2020).

Так, згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції станом на грудень 2020 року, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі. (Аналогічні норми містить і редакції закону, чинній станом на час розгляду спору).

Таким чином відповідач в силу прямої вимоги законодавства та положень договору оренди (в редакції додаткової угоди від 26.11.2020) повинен був сплачувати орендну плату саме на користь Комунального підприємства Слобожанська центральна лікарня Слобожанської селищної ради.

Однак, в подальшому рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2021 у справі №904/4653/21, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2022, яке набрало законної сили, відповідно, 25.01.2022, визнано незаконним і скасовано рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області Середи Андрія Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 52018060 від 21.04.2020 з одночасним припиненням права комунальної власності територіальної громади селища Слобожанське в особі Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області на об`єкти нерухомого майна з реєстраційним номером 1151194012101 в частині нежитлового приміщення площею 18,2 кв.м, яке розташоване на першому поверсі головного корпусу лікарні (блок "А" стаціонар, літ. А-5) і нежитлового приміщення площею 20,1 кв.м, яке розташоване на першому поверсі консультаційно-діагностичної поліклініки (блок-В, літера А3 - З) за адресою: м. Дніпро, вул. Холодильна, 60.

Таким чином, починаючи з 25.01.2022 Слобожанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області втратила право комунальної власності на предмет оренди, а Комунальне підприємство Слобожанська центральна лікарня Слобожанської селищної ради, відповідно, втратило право орендодавця на предмет оренди. З цього моменту право орендодавця перейшло до позивача, адже договір оренди №432 від 01.11.2014 (як встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2022) є продовженим на строк до 01.09.2025.

Однак у період з моменту реєстрації права власності на спірне майно за третьою особою-1 та укладення додаткової угоди від 26.11.2020 і до 25.01.2022 (дата набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2021 у справі №904/4653/21) відповідач в силу вимоги законодавства повинен був сплачувати орендну плату саме на користь Комунального підприємства «Слобожанська центральна лікарня Слобожанської селищної ради».

Як встановлено судом вище, відповідач перерахував орендну плату у загальному розмірі 90.014,86 грн на користь третьої особи-2 за період з грудня 2020 року до травня 2021 року, що підтверджується платіжними дорученнями долученими до матеріалів справи (арк. 68-73, том 1).

Таким чином, відповідач діяв відповідно до вимог законодавства, вини у його діях (за вказаний вище період) не судом не встановлено, а тому повторне стягнення з нього орендної плати за період до 25.01.2022 суперечило також принципу «non bis in idem», закріпленого в ч. 1 ст. 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Водночас згідно зі ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: (1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); (2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною 2 ст. 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

З матеріалів справи вбачається, що у період з моменту реєстрації права власності на спірне майно за третьою особою-1 і до 25.01.2022 (дата набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2021 у справі №904/4653/21) право господарського відання Обласного комунального підприємства "Фармація" було порушено діями осіб (однак не відповідача), які, як встановлено судом у справі №904/4653/21, неправомірно передали спірне майно у власність (відання) інших осіб зазначених вище.

Відтак позивач не позбавлений можливості з метою захисту свого порушеного права вимагати від таких осіб відшкодування збитків у розмірі неотриманої ним орендної плати, адже тимчасова відсутність державної реєстрації права господарського відання Обласного комунального підприємства "Фармація" (позивача у справі №904/4653/21 та у справі №904/651/23) на нежитлові приміщення площею 18,2 кв. м та 20,1 кв. м, як офіційного визнання і підтвердження державою відповідного юридичного факту, не виключає існування самого права, яке було порушене та підлягає захисту.

Як встановлено судом вище, право орендодавця починаючи з 25.01.2022 перейшло до позивача, адже договір оренди №432 від 01.11.2014 (як встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2022 у справі №904/1274/22) є продовженим на строк до 01.09.2025.

Згідно з позовними вимогами позивач визначає період нарахування орендної плати до 02.03.2022, оскільки, як визнається сторонами, 02.03.2022 об`єкт оренди був демонтований.

З приводу позовних вимог про стягнення орендної плати за період з 25.01.2022 по 01.03.2022 включно суд встановив таке.

Відповідач вказує, що з 28.04.2021 третя особа-2 припинила доступ відповідачу до орендованих приміщень, що підтверджується актами про недопуск до орендованих приміщень від 28.04.2021, від 30.04.2021 та 05.05.2021. У зв`язку із неможливістю використовувати орендоване майно за цільовим призначенням відповідач звернувся до господарського суду з позовом (справа №904/4674/21), який був за клопотанням відповідача залишений без розгляду через прийняття судового рішення у справі №904/4653/21.

В свою чергу, позивач долучив до справи акти від 30.09.2020, 30.10.2020, 30.11.2020, 31.12.2020, 29.01.2021, 26.02.2021, 31.03.2021, 30.04.2021, 31.05.2021, 30.06.2021, 30.07.2021, 31.08.2021, 31.09.2021, 29.10.2021, 30.11.2021, 31.12.2021, 31.01.2022, 28.02.2022 (арк. 129-146, том 1), які складені комісією позивача про фактичне користування відповідачем об`єктам оренди протягом вересня 2020 року до лютого 2022 року.

Оцінюючи неведені аргументи сторін, суд доходить висновку, що: відповідач не довів належними доказами невикористання спірного приміщення починаючи з 28.04.2021; акти позивача від 30.09.2020, 30.10.2020, 30.11.2020, 31.12.2020, 29.01.2021, 26.02.2021, 31.03.2021, 30.04.2021, 31.05.2021, 30.06.2021, 30.07.2021, 31.08.2021, 31.09.2021, 29.10.2021, 30.11.2021, 31.12.2021, 31.01.2022, 28.02.2022 (арк. 129-146, том 1), які складені комісією позивача про фактичне користування відповідачем об`єктам оренди протягом вересня 2020 року до лютого 2022 року також належними доказами у справі не визнаються, оскільки є односторонніми документами позивача; відповідач стверджує, що з 28.04.2021 він був позбавлений можливості використовувати спірне приміщення, проте спроб щодо його повернення орендодавцю вчинено не було.

А тому суд вважає, що у матеріалах справи відсутні належні докази того, що відповідач у період з 25.01.2022 по 01.03.2022 включно не користувався об`єктом оренди.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, яка кореспондуються зі ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ст. ст. 610-612 ЦК України невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку, що узгоджується з нормами ст. 610 ЦК України та ст. 216 ГК України.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).

За визначенням ч. ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як вище встановлено судом, відповідно до п. 3.1 договору, з урахуванням змін внесених додатковою угодою №1 від 31.08.2017, за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендодавцю договірну орендну плату, яка становить 11.667,00 грн (без урахування ПДВ) за один календарний місяць.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції на наступний місяць (п. 3.2 договору).

Отже, за період з 25.01.2022 по 01.03.2022 включно позивач правомірно нарахував до стягнення з відповідача на свою користь 24.717,46 грн основної заборгованості.

Щодо вимог про стягнення пені

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. ч. 4, 6 ст. 231 ГК у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.2 договору за несвоєчасну сплату орендних платежів, орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення.

Суд здійснив власний перерахунок пені та дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача пені за період прострочення з 25.01.2022 по 01.03.2022 включно у загальному розмірі 4.271,19 грн. В решті вимог (про стягнення 20.641,72 грн пені) слід відмовити.

Щодо вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснив власний перерахунок 3% річних та інфляційних страт та дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача за період прострочення з 25.01.2022 по 01.03.2022 включно 691,06 грн трьох процентів річних, 5.983,42 грн інфляційних втрат. В решті вимог (про стягнення 11.819,44 грн трьох процентів річних, 84.949,83 грн інфляційних втрат) слід відмовити.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач довів обставини наявності спірної заборгованості лише частково.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, суд дійшов висновку, що позовні вимоги із зазначених позивачем підстав підлягають задоволенню частково.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 535,20 грн.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Система аптек "Лінда-фарм" (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 2-а; ідентифікаційний код 31944458) на користь Обласного комунального підприємства "Фармація" (49057, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 171; ідентифікаційний код 01976358) 24.717,46 грн (двадцять чотири тисячі сімсот сімнадцять гривень 46 к.) основної заборгованості, 4.271,19 грн (чотири тисячі двісті сімдесят одну гривню 19 коп.) пені, 691,06 грн (шістсот дев`яносто одну гривню 06 к.) трьох процентів річних, 5.983,42 грн (п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят три гривні 42 к.) інфляційних втрат, 535,20 грн (п`ятсот тридцять п`ять гривень 20 к.) судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог (про стягнення 255.634,93 грн основної заборгованості, 20.641,72 грн пені, 11.819,44 грн трьох процентів річних, 84.949,83 грн інфляційних втрат) відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 24.07.2023

Суддя С.А. Дупляк