Постанова

від 13.07.2023 по справі 526/29/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 526/29/23 Номер провадження 22-ц/814/3364/23Головуючий у 1-й інстанції Максименко Л.В. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Чумак О.В.

суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.

розглянула в письмовому провадженні за наявними матеріалами цивільну справу заапеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-КРАЙ» на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 28 березня 2023 року, постановлену суддею Максименко Л.В., по цивільнійсправі за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах недієздатного ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-КРАЙ» про стягнення коштів (орендної плати).

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2023 року ОСОБА_1 , в своїх інтересах та інтересах недієздатного ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ТОВ «Агро-Край» про стягнення коштів (орендної плати).

22 лютого 2023 року представник позивача-адвокат Рой І.В., направила до суду заяву про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідач 13.02.2023 року сплатив ОСОБА_1 8530,51 грн. орендної плати за 2022 рік, а також просила повернути судові витрати у вигляді судового збору і стягнути з відповідача витрати на надання правничої допомоги.

Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 28 березня 2023 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , в своїх інтересах та в інтересах недієздатного ОСОБА_2 , до ТОВ «АГРО-КРАЙ» про стягнення коштів (орендної плати) закрито.

Повернуто ОСОБА_1 судовий збір, сплачений при поданні позову в розмірі 1073,60 грн. відповідно до платіжного доручення № 369 від 02.012023 у АТ КБ «Приватбанк».

Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 5000 грн.

Не погодившись з вказаною ухвалою, її в частині стягнення витрат на правничу допомогу, оскаржило ТОВ «Агро-Край», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу в цій частині, та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні витрат на правничу допомогу.

В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що представником позивача не надано належних доказів понесених витрат, а також зазначені витрати є неспівмірними із складністю справи.

Ухвала суду оскаржується лише в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в іншій частині ухвала суду не оскаржується та судом апеляційної інстанції не переглядається.

06 червня 2023 року від ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому, представник позивача, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу районного суду без змін.

Відповідно до ч. 2ст. 369 ЦПК Українирозгляд справи проводиться в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ізст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Задовольняючи вимоги позивача, в частині стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи визначені ч.4-6 ст. 137 ЦПК України критерії, складність даної справи, вказаний розмір є співмірним та обґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з висновком районного суду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

З матеріалів справи вбачається, що 22 грудня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладений договір про надання правової допомоги №б/н (а.с. 53-54).

Згідно додаткової угоди № 2 до Договору про надання правової допомоги № б/н від 22 грудня 2022 року передбачено, що за надання правової допомоги клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар у розмірі 5000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до суду надано: ордер про надання правової допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію договору про надання правової допомоги, копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги, копія акту виконаних робіт № 3, копію квитанції про сплату гонорару у розмірі 5000,00 грн (а.с.53-57,79-80).

Частинами 2, 3ст. 137 ЦПК Українипередбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4ст. 137 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставіст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були понесені фактично, а їхній розмір є обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (Див. рішення «Лавентс проти Латвії» («Affaire Lavents c. Lettonie»), заява №58442/00 § 154).

За змістом частин п`ятої, шостоїстатті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3статті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Тобто, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності розміру цих втрат, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін та інших обставин.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи викладене, а також складність справи та обсяг фактично наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), їх реальність, виходячи з критерію розумності розміру цих втрат районний суд дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 5000 грн.

Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності витрат на правничу допомогу, не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи, оскільки позивачем надано достатньо доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.

За такихобставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу районного суду без змін.

Керуючись ст.ст.368,375,382,383,384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-КРАЙ» залишити без задоволення.

Ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 28 березня 2023 року в частині стягнення витрат на правничу допомогу залишити без змін.

В іншій частині ухвала суду не оскаржується та апеляційним судом не переглядається.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 25.07.2023 року.

Головуючий суддя О.В.Чумак

Судді С.Б. Бутенко

О.І. Обідіна