Рішення

від 11.07.2023 по справі 908/3689/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/189/21-15/67/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2023 Справа № 908/3689/21

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали справи № 908/3689/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрозахист Донбас, 08162, Київська область, Києво - Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 4В

до відповідача Фермерського господарства Зустріч, 70536, Запорізька область, Оріхівський район, с. Новояковлівка, вул. Кібенка, буд. 22

про стягнення коштів

за участю секретаря судового засідання Кабак І.Ю.

за участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Кравченко С.І., адвокат, ордер АР 1089494 від 01.04.2023;

установив

16.12.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява про стягнення 568 869,01 грн заборгованості, що складається з 155 856,50 грн суми основного боргу, 33 067,59 грн суми інфляційних втрат, 236 367,84 грн суми 48% річних, 31 171,29 грн 20% штрафу, 112 405,79 грн суми пені.

Згідно із Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2021 справу № 908/3689/21 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Колодій Н.А.

Ухвалою суду від 21.12.2021 відкрито провадження у справі № 908/3689/21 за правилами спрощеного провадження без проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 13.01.2022 ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 02.02.2022.

27.01.2022 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

28.01.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, заява про застосування строку позовної давності та клопотання про витребування у позивача оригіналів письмових доказів.

Ухвалою суду від 02.02.2022 підготовче засідання відкладено до 17.02.2022.

11.02.2022 на адресу суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив.

16.02.2022 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 17.02.2022 продовжено строк підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 30.03.2022. Ухвалою суду від 29.03.2022 відкладено розгляд справи. Дату та час засідання суду буде визначено окремою ухвалою після припинення воєнного стану.

Розпорядженням керівника апарату суду від 09.03.2023 № П-209/23 на підставі наказу голови Господарського суду Запорізької області про відрахування судді Колодій Н.А. зі складу суду у зв`язку з виходом у відставку на підставі Рішення ВРП від 21.02.2023 № 103/0/15-23 для розгляду справи, у строки встановлені ГПК України призначено повторний автоматизований розподіл судової справи та заяви про затвердження мирової угоди.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 09.03.2023 справу № 908/3689/21 передано на розгляд судді Горохову І.С.

15.03.2023 ухвалою суду прийнято провадження до справи № 908/3689/21. Присвоєно справі номер провадження 32/189/21-15/67/23. Постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.04.2023.

14.04.2023 від представника позивача на електрону адресу суду надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку з участю в судовому засіданні яке розглядається 17.04.2023 о 09:10 в Господарському суді Київської області.

Ухвалою суду 17.04.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 17.05.2023.

17.05.2023 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання та надання додаткового часу відповідачу для надання доказів по справі та можливо уточненого відзиву.

Ухвалою суду 17.05.2023 відкладено підготовче засідання на 12.06.2023.

12.06.2023 від представника позивача на електрону адресу суду надійшла заява в якій представник просить закрити підготовче провадження у справі, та провести судове засідання без участі представника.

12.06.2023 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 11.07.2023.

У судовому засіданні 11.07.2023 здійснювався звукозапис судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу Акорд.

Судом перевірено повноваження присутнього у судовому засіданні представника. Відводів складу суду не заявлено.

Позов обґрунтовано наступним: між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки. З урахуванням умов п. 3.2 договору, покупець заявляє та запевняє, що розуміє суть та бере на себе валютний ризик, тобто ймовірність додаткових фінансових витрат внаслідок зміни курсу валюти. На виконання умов договору на адресу відповідача було поставлено товар на загальну суму 6 456 445,49 грн. Відповідач не сплатив у повному обсязі вартість поставленого товару з урахування курсової різниці, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 155 856,50 грн. Окрім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 112 405,79 грн, штраф у розмірі 31 171,29 грн, 48% річних у сумі 236 367,84 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 33 067,59 грн.

11.07.2023 до суду надійшла заява представника позивача з проханням розглянути справу без участі представника позивача на підставі поданих документів.

Відповідач щодо позову заперечив та просив у позові відмовити з наступних підстав. Позивач не просить стягнути з відповідача суму основного боргу за договором № 8165/18/ЗП від 28.09.2017. Застосування курсової різниці проводиться не автоматично, а шляхом виписування нових рахунків на оплату, які є правовою підставою для перерахування курсової різниці відповідачем. Нові рахунки позивачем не виписувались. Також відповідачем було повернуто частину поставленого товару на суму 1 968 717,48 грн, і як наслідок застосування відповідальності за прострочення грошового зобов`язання є безпідставним. З урахуванням п. 7.9 договору не вбачається право позивача на нарахування штрафних санкцій (пені, штрафу) більше шести місяців, оскільки згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Зі змісту ст. 259 ЦК України, вбачається, що строк позовної давності не продовжується, а збільшується за домовленістю сторін на конкретно визначений строк. Таким чином, визначення продовження строку позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій не є збільшенням строку позовної давності, порядок його визначений ст. 259 ЦК України.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що в договорі передбачено чіткий порядок здійснення оплат за поставлений товар. Відповідач порушуючи порядок оплати визначений договором несе ризики настання несприятливих наслідків. Оскільки, в призначенні платежів не було зазначено згідно із додатком до договору здійснювалась оплата, позивач зараховував дані оплати по додаткам строк оплати яких наступав раніше. За своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Договором не передбачено вчинення певних дій позивачем чи настання інших обставин для виконання зобов`язання відповідачем щодо оплати товару з урахуванням курсової різниці. Умова про оплату товару з урахуванням курсової різниці відповідачем є прямим та безумовним обов`язком останнього та не потребує попереднього виставлення рахунку позивачем. До моменту повернення товару відповідачем (покупець) був зобов`язаний оплатити товар за умовами відповідних додатків до договору і лише після повернення товару зазначений обов`язок вважається виконаним, а зобов`язання припиненим. Нарахування штрафних санкцій на поставлений товар до моменту його повернення є правомірним. Оскільки, позивач звернувшись з позовною заявою про стягнення курсової різниці (яка так і не була сплачена відповідачем) заявив позовні вимоги про стягнення коштів перераховані в гривню і в подальшому така сума не коригується, то відповідно в даному випадку нарахування інфляційних втрат є обґрунтованим та підлягає задоволенню. Оскільки трирічний строк позовної давності, встановлений п. 7.9 договору поставки, припав на час дії карантину на території України, цей строк станом на час звернення позивача із позовом не закінчився та є продовженим на строк дії такого карантину. Таким чином, строк позовної давності щодо стягнення пені та штрафу, який не сплив на дату початку карантину 12.03.2020 і наразі продовжено.

У судовому засіданні 11.07.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.

28.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» (постачальник) та Фермерським господарством «Зустріч» (покупець) укладено договір поставки № 8165/18/ЗП (договір), за умовами п.1.1. якого в терміни, визначені договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором.

За договором постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються додатками та/або накладними, що є невід`ємною частиною цього договору (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.2. договору, ціна продукції, що поставляється за цим договором, вказується у додатках в національній валюті та визначається, в залежності від виду товару (Засоби Захисту Рослин (ЗЗР), Насіння, Міндобрива та Мікродобрива). Для товару (ЗЗР, Насіння та Мікродобрив) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США або Євро.

Порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатках до договору (п. 3.1 Договору).

Пунктом 3.2 Договору сторони визначили, що в тому випадку, коли курс іноземної валюти до гривні, що склався на міжбанківського валютному ринку (МВР) України на день проведення розрахунків (перерахування коштів) є вище за курс іноземної валюти на день укладення Додатку, Сторони для визначення суми належної до оплати використовують таку формулу: С = (А1:А2) х В (Де С - сума належна до оплати; В - ціна товару на момент підписання додатку; А1 - курс МВР дол. США чи Євро до гривні на день перерахування коштів; А2 - курс МВР дол. США чи Євро до гривні на день підписання відповідного Додатку). При проведенні розрахунків, сума в гривнях, яку покупець зобов`язаний сплатити постачальнику як належну оплату повної вартості Товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості неоплаченого Товару в доларах США/Євро на курс гривні щодо долара США/Євро на міжбанківському валютному ринку (МВР) на день проведення оплати, з врахуванням умов частини 1 цього пункту.

Покупець заявляє та запевняє, що розуміє суть та бере на себе валютний ризик, тобто ймовірність додаткових фінансових витрат внаслідок зміни курсу валюти відповідно до пункту 3.2. договору (пункт 3.10 договору).

Пунктами 6.1., 6.2., 6.4. договору передбачено, що поставка продукції здійснюється на умовах визначених у додатках до цього договору. Підписання видаткових накладних, що виписані в період дії даного договору, засвідчує факт передачі разом з Товаром усієї необхідної документації, що його стосується, в тому числі рахунків для оплати, сертифікату, інструкції щодо використання та застосування даного Товару.

На виконання умов Договору:

- 28.09.2017 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 1 до договору, згідно із яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 1 066 512,00 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: -20% в сумі 213 302,40 грн в строк до 20.10.2017; - 80% в сумі 853 209,60 грн в строк до 02.10.2018. На виконання додатку № 1 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 1 066 512,00 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 9430 від 28.09.2017;

- 29.09.2017 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 2 до договору, згідно із яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 1 132 516,80 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 226 503,36 грн в строк до 20.10.2017; - 80% в сумі 906 013,44 грн у строк до 02.10.2018. На виконання додатку № 2 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 1 132 516,80 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 9432 від 29.09.2017;

- 17.10.2017 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 3 до договору, згідно із яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 1 101 600,00 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 220 320,00 грн в строк до 30.10.2017; - 80% в сумі 881 280,00 гри. в строк до 31.03.2018. На виконання додатку № 3 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 1 101 600,00 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 9636 від 17.10.2017;

- 17.10.2017 між позивачем та відповідачем було укладено додаток № 4 до договору, згідно із яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 991 529,88 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 198 305,98 грн. в строк до 30.10.2017; - 80% в сумі 793 223,90 грн. в строк до 31.03.2018. На виконання додатку № 4 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 991 529,88 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 9636 від 17.10.2017;

- 13.03.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 5 до договору, згідно із яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 1 446 570,00 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 289 314,00 грн в строк до 18.05.2018; - 80% в сумі 1 157 256,00 грн в строк до 01.10.2018. На виконання додатку № 5 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 1 446 570,00 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 3549 від 25.04.2018;

- 13.04.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 6 до договору, згідно із яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 12 967,92 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 2593,58 грн в строк до 18.05.2018; - 80% в сумі 10 374,34 грн в строк до 01.10.2018. На виконання додатку № 6 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 12 967,92 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 3571 від 25.04.2018;

- 24.04.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 7 до договору, згідно із яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 9024,12 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 1804,82 грн в строк до 18.05.2018; - 80% в сумі 7219,30 грн в строк до 01.10.2018. На виконання додатку № 7 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 9024,12 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 3792 від 27.04.2018;

- 24.04.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 8 до договору, згідно із яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 202 992,72 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 40 589,54 грн в строк до 18.05.2018; - 80% в сумі 162 394,18 грн в строк до 01.10.2018. На виконання додатку № 8 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 202 992,72 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковими накладними № 3563 від 25.04.2018, № 3668 від 25.04.2018, № 3672 від 27.04.2018р, № 3667 від 25.04.2018, № 3565 від 24.04.2018, № 3729 від 27.04.2018;

- 25.04.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 9 до договору, згідно із яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 24 024,66 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 4804,93 грн в строк до 18.05.2018; - 80% в сумі 19 219,73 грн в строк до 01.10.2018. На виконання додатку № 9 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 24 024,66 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 3576 від 25.04.2018;

- 25.04.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 10 до договору, згідно із яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 28 527,72 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 5705,54 грн в строк до 18.05.2018; - 80% в сумі 22 822,18 грн в строк до 01.10.2018. На виконання додатку № 10 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 28 527,72 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 3560 від 25.04.2018;

- 27.04.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 11 до договору, згідно із яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 205 507,50 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 41 101,50 грн в строк до 02.07.2018; - 80% в сумі 164 406,00 грн в строк до 02.10.2018. На виконання додатку № 11 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 205 507,50 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 4158 від 27.04.2018;

- 14.05.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 12 до договору, згідно із яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 7469,88 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 1493,98 грн в строк до 02.07.2018; - 80% в сумі 5975,90 грн в строк до 02.10.2018. На виконання додатку № 12 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 7469,88 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 6345 від 02.07.2018;

- 21.05.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 13 до договору, згідно із яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 41 405,76 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 8281,15 грн в строк до 02.07.2018; - 80% в сумі 33 124,61 грн в строк до 20.10.2018. На виконання додатку № 13 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 41 405,76 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 6340 від 02.07.2018;

- 29.05.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 14 до договору, згідно із яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 22 078,56 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 4415,71 грн в строк до 02.07.2018; - 80% в сумі 17 662,85 грн, в строк до 20.10.2018. На виконання додатку № 14 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 22 078,56 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 6339 від 02.07.2018;

- 30.05.2018 між позивачем та відповідачем було укладено додаток № 15 до договору, згідно із яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 9022,38 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 1804,48 грн в строк до 02.07.2018; - 80% в сумі 7217,90 грн в строк до 20.10.2018. На виконання додатку № 15 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 9022,38 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 6338 від 02.07.2018;

- 18.06.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 16 до договору, згідно із яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 4839,72 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 967,94 грн в строк до 02.07.2018; - 80% в сумі 3871,78 грн в строк до 20.10.2018. На виконання додатку № 16 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 4839,72 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 6337 від 02.07.2018;

- 21.06.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 17 до договору, згідно із яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 30 767,28 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 6153,46 грн в строк до 02.07.2018; - 80% в сумі 24 613,82 грн в строк до 20.10.2018. На виконання додатку № 17 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 30 767,28 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 6335 від 02.07.2018;

- 02.07.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 18 до договору, згідно із яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 25 471,25 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 5094,25 грн в строк до 20.07.2018; - 80% в сумі 20 377,00 грн в строк до 20.10.2018. На виконання додатку № 18 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 30 767,28 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 6333 від 02.07.2018;

- 02.07.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 19 до договору, згідно із яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 91 696,56 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 18 339,31 грн в строк до 20.07.2018; - 80% в сумі 73 357,25 грн в строк до 20.10.2018. На виконання додатку № 19 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 91 656,56 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 6332 від 02.07.2018;

- 11.07.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаток № 20 до договору, згідно із яким позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 1920,78 грн, в т.ч. ПДВ, відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: - 20% в сумі 384,16 грн в строк до 20.07.2018; - 80% в сумі 1 536,62 грн в строк до 20.10.2018. На виконання додатку № 20 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 1920,78 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 6529 від 13.07.2018.

Усього на виконання умов договору та додатків №№ 1-20 позивачем поставлено, а відповідачем отримано товарів на загальну суму 6 456 445,49 грн, в т.ч. ПДВ.

Отже, відповідач повинен був сплатити позивачу кошти у розмірі 6 456 445,49 грн, в т.ч. ПДВ, в наступні терміни: додатки №№ 1,2 20% - 20.10.2017; додатки №№ 3, 4 20% - 30.10.2017; додатки №№ 3, 4 80% - 31.03.2018; додатки №№ 5 10 20% - 18.05.2018; додатки №№ 11-17 20% - 02.07.2018; додатки №№ 18-20 20% - 20.07.2018; додатки №№ 5-10 80% - 01.10.2018; додатки №№ 1, 2, 11, 12 80% - 02.10.2018; додатки №№ 13-20 80% - 20.10.2018.

Відповідачем сплачено за поставлені товари: 454 713,67 грн, в т.ч. ПДВ - 19.10.2017; 100 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 30.10.2017; 150 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 07.11.2017; 168 625,98 грн, в т.ч. ПДВ - 09.11.2017; 1 968 717,48 грн, в т.ч. ПДВ - 25.04.2018 (повернення товару); 1 614 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 17.10.2018; 200 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 23.10.2018; 853 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 30.10.2018; 131 095,48 грн, в т.ч. ПДВ - 02.11.2018; 816 292,88 грн, в т.ч. ПДВ - 15.11.2018.

З урахуванням порушень відповідачем умов договору щодо повної оплати за поставлений товар з урахуванням курсової різниці позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, штрафних санкцій, відсотків річних та інфляційних втрат.

Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України, встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України). Згідно з ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, а за ч.1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України)

Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Умовами договору визначено, що за несвоєчасну оплату продукції сплачує:

- пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення (п. 7.1.1. договору);

- у разі прострочення покупцем платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 10 днів, покупець сплачує додаткового штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого товару (п. 7.8 Договору);

- у разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати товару та невиконання зобов`язань, передбачених розділом 3 договору покупець, відповідно до ст. 625 ЦК України, сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості 48% річних та інфляційні втрати. Річні нараховуються на загальну суму простроченої заборгованості (п.7.7 Договору).

Пунктом 7.9 договору передбачено, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за договором згідно з п. 6 ст. 232 ГК України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо їх стягнення складає 3 роки.

Окрім заборгованості з курсової різниці позивач просить стягнути з відповідача: пеню в розмірі 112 405,79 грн, штраф в розмірі 31 171,29 грн, 48 % річних від простроченої суми у розмірі 236 367,84 грн, суму інфляційних втрат (інфляційної складової) 33 067,59 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України, встановлено, що якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином, стягнення курсової різниці має правове підґрунтя у законодавстві України.

Пунктами 3.2., 3.3. договору поставки передбачено підстави та порядок нарахування курсової різниці при визначенні належної до сплати суми за поставлений товар.

Відповідно до п. 11.4. договору, з моменту укладення цього договору всі попередні домовленості (зокрема, протоколи замірів. Листи, телеграми, факси, тощо) втрачають юридичну силу. Будь-які зміни або доповнення до договору дійсні лише у випадку, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані повноваженими представниками обох сторін.

Судом встановлено, що сторонами погоджувались особливі умови поставки товару шляхом підписання додатків №№ 1-20 до договору поставки № 8165/18/ЗП від 28 вересня 2017 року.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу вимог ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суд виходить з того, що сторонами, в тому числі позивачем, добровільного включено у додатки до договору, які є його невід`ємною частиною положення, що ціни за цим договором не є остаточними і постачальник залишає за собою право в односторонньому порядку змінити зазначені у Додатку ціни, шляхом виписування нових рахунків на оплату.

Також, сторонами у даному випадку погоджено порядок зміни ціни та оплати залежно від підвищення або зменшення курсу долару США/ЄВРО на міжбанківському валютному ринку.

Порядок зміни ціни оплати:

Відповідно до ч. 2 ст. 524 ЦК України сторони дійшли згоди, що ціна на товар за даним договором визначена у національній валюті України (гривня) та в грошовому еквіваленті в іноземній валюті (долар США/Євро), виходячи із середньозваженого курсу продажу долара США/Євро на міжбанківському валютному ринку України на день підписання даного додатку. Оплата вартості товару, зазначеного в додатку, здійснюється покупцем в національній валюті України (гривня), виходячи із курсу продажу долара США/Євро на міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню здійснення платежу, зафіксованого на момент закриття торгів.

Курс продажу долара США/Євро на міжбанківському валютному ринку курс гривні для продажу долара США/Євро за гривні по міжбанківському курсу гривні, що визначається згідно із даними сайту: www://www.finance.ua/ (міжбанківський курс, продаж USD/UAH, продаж ЄВРО/UAH). У випадку неможливості його застосування застосовується обмінний курс продажу ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», що діє у касах банку, а у разі неможливості його застосування офіційний курс гривні до євро ЄС та/або долару США, встановлений Національним банком України.

Суд доходить висновку, що з урахуванням таких змін до договору, застосування курсової різниці проводиться не автоматично, а здійснюється по волевиявленню ТОВ "Агрозахист Донбас", а саме: шляхом виписування нових рахунків на оплату, які є правовою підставою для перерахування курсової різниці відповідачем.

Проте, матеріали справи не містять власне виписаних нових рахунків на оплату на суму 155 856,50 грн курсової різниці, як того вимагають умови додатків до договору поставки, а також доказів їх вручення чи направлення відповідачу.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що суду не доведено обставин виникнення грошового зобов`язання зі сплати курсової різниці на заявлену позивачем суму, а також терміну прострочення його виконання зі сторони відповідача, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 155 856,50 грн курсової різниці.

При цьому, оскільки вимоги про стягнення 33 067,59 грн - інфляційних втрат, 112 405,79 грн пені, 31 171,29 грн штрафу, 236 367,84 грн - 48% річних, нарахованих позивачем за прострочення обов`язку зі сплати курсової різниці, є похідними по відношення до цих вимог, то позов у частині їх стягнення також не підлягає задоволенню за відсутності самого факту прострочення виконання основного грошового зобов`язання.

Окремо необхідно зазначити, що позивач просить стягнути з відповідача штраф, пеню та проценти нараховані на вартість повернутого товару у сумі 1 968 717,48 грн.

З цього приводу суд зазначає, що поставка товару на вказану суму не відбулася за погодженням сторін, тому підстави для застосування відповідальності за прострочення грошового зобов`язання не вбачається. Умовами п. 7.1.1 договору передбачено, що крім відповідальності, встановленої п. 7.1 даного договору покупець: за відмову від отримання або в разі необґрунтованого повернення продукції, якою є ЗЗР або Мінеральні добрива сплачує штраф в розмірі 10% процентів вартості не отриманої або повернутої продукції; за відмову від отримання продукції або в разі необґрунтованого повернення продукції, якою є насіння, сплачує штраф у розмірі 100% процентів вартості не отриманої продукції або повернутої продукції. Такі санкції позивачем не заявлялися.

Відповідачем подано заяву № 24/01/22 від 24.01.2022 про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна давність встановлюється тривалістю у три роки, в т.ч. строк позовної давності щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та відсотків річних складає 3 роки відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до п. 7.9 договору, сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним договором відповідно до п. 6 ч. 232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (трьох) років.

Відповідно до ст.. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Законом України № 540-ІХ від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів. спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-2019), який набрав чинності 02.04.2020, розділ Прикінцеві положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Тобто, строк позовної давності позовної давності (ст. ст. 257-258 ЦК України) в силу пункту 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України продовжено на строк дії карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин.

Дію карантину, встановленого постановою № 211, продовжено на всій території України згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020 та № 855 від 11.08.2021.

Наразі, карантин продовжено до 31.12.2021, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 № 981.

Враховуючи зазначене, строки позовної давності продовжено до завершення строку дії карантину, який діє починаючи з 12.03.2020 та тривали на час подання позову до суду.

Вищевказане також підтверджується висновками Верховного Суду в постановах від 25.08.2021 у справі № 914/1560/20, від 06.05.2021 у справі № 903/323/20.

Позивачем розрахунок штрафних санкцій та відсотків річних здійснено з урахуванням загального періоду з 08.11.2017 по 28.11.2021, окремо за кожною поставкою. З урахуванням умов п. 7.9 договору та наведених вище вимог законодавства України, суд вважає, що позивачем не пропущено строк позовної давності.

Разом з тим, з урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства України суд вважає заявлені позовні вимоги безпідставними та не вбачає підстав для задоволення позову.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73-80, 123, 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

У позові відмовити повністю.

Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25 липня 2023 року.

Суддя І. С. Горохов