У Х В А Л А
25 липня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/549/23
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Ноувен М.П., у справі № 927/549/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НТ-Грандвіс",
пр-т Перемоги,127, м. Чернігів, 14000;
до відповідача: російської федерації в особі Посольства російської федерації в Україні,
Повітрофлотський проспект, 27, м. Київ, 03049;
про відшкодування майнової шкоди в сумі 21315380,00 грн;
представники сторін не з`явились;
У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебуває справа № 927/549/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НТ-Грандвіс" до російської федерації в особі Посольства російської федерації в Україні про відшкодування завданої майнової шкоди в сумі 21315380,00 грн, завданої у зв`язку з збройною агресією рф, що призвело до порушення права власності на майно (знищення, пошкодження майна).
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.05.2023
У зв`язку з перебуванням судді Ноувен М.П. у відпустці, підготовче засідання, призначене на 17.05.2023 не відбулося, про що сторони повідомлені листом №927/549/23/635/23 від 12.05.2023.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.07.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, призначено підготовче судове засідання на 25.07.2023 об 11 год.30хв.
Вивчивши подані матеріали, суддя приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), враховуючи наступне.
Так, згідно з ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити:
Статтями 162 та 164 ГПК України встановлено вимоги щодо предмета спору, їх обґрунтування та комплектності документів, які повинні додаватися до неї.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
У позовній заяві вих. № 3/25 від 06.03.2023 (вх. № 816/08-07/23 від 09.03.2023) відповідачем зазначено Державу Російська Федерація, (103274, Російська Федерація, Москва, Краснопресненська набережна, буд. 2 - адреса знаходження Уряду РФ).
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Державу представляє влада, яка охоплює виконавчу, законодавчу, судову, а також центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. З попереднього твердження випливає, що протиправні дії органів держави є її власними діями, тому безпосередньо держава несе відповідальність за протиправні діяння своїх органів, зокрема, збройних сил.
Загальновідомо, що за військові дії на території України відповідальна Російська Федерація.
У постанові від 20.11.2018 по справі № 5023/10655/11 Велика Палата Верховного Суду відзначила, що держава може вступати як у цивільні (господарські), так і у адміністративні правовідносини (п. 6.21). Вступаючи у цивільні чи господарські правовідносини, держава в особі відповідного органу насамперед має на меті задоволення приватного інтересу (п. 6.23 постанови).
Окреслені висновки Верховного Суду вказують на можливість держави вступати в господарські правовідносини через відповідні органи.
Як зазначав Касаційний господарський суд у постанові від 04.10.2022 по справі № 910/5210/20 (п. 5.4) у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах.
Висновки Касаційного господарського суду свідчать на користь висновку про те, що органи держави не є самостійними суб`єктами, а виконують представницьку функцію держави.
Відповідно до Указу Президента Російської Федерації від 28.05.2018 № 271 «Про внесення змін до положення про Міністерство юстиції Російської Федерації, затвердженого Указом Президента Російської Федерації від 13.10.2004 № 1313» внесено в Положення про Міністерство юстиції Російської Федерації, затверджене Указом Президента Російської Федерації від 13.10.2004 № 1313 «Питання Міністерства юстиції Російської Федерації» наступні зміни щодо визначення повноважень цього органу:
а) пункт 1 доповнено підпунктом 5 наступного змісту:
« 5) функції щодо забезпечення в межах своїх повноважень представництва і захисту інтересів Російської Федерації в судах іноземних держав і міжнародних судових (арбітражних) органах, включаючи Європейський Суд з прав людини і Суд Євразійського економічного розвитку».
Таким чином, повноваження цього органу найбільш наближенні до представництва інтересів РФ в іноземних судах.
За цих обставин, Міністерство юстиції Російської Федерації є тим компетентним органом, який уповноважений здійснювати повноваження щодо представництва і захисту інтересів РФ в межах цього спору, тобто належним відповідачем у справах про відшкодування збитків, завданих воєнними діями, буде саме - Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, м. Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля, 1, електронна пошта: info@minjust.gov.ru).
Визначення Міністерства юстиції Російської Федерації представником є необхідним у цій справі через особливий статус держави, яка може вступати у правовідносини лише через свої компетентні органи.
Наведене свідчить, що позивачем не дотримано вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України при оформленні позовної заяви щодо правильного визначення відповідача у справі.
Відповідно до пункту 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Частиною 2 ст. 164 ГПК України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 14 ГПК України)
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1 і 2 ст. 91 ГПК України унормовано, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За приписами ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Виходячи з положень наведених статей, до позовної заяви мають бути додані докази, які підтверджують певні юридичні факти з викладенням їх суті. Зазначені обставини необхідно не лише зазначити, а й обґрунтувати відповідним чином, що випливає зі змісту ст. 74 ГПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. У позовній заяві має міститися обґрунтований розрахунок суми, що стягується, який складається із зазначенням застосованих методів, періодів нарахування, тощо.
Мотивуючи заявлені позовні вимоги заявник посилається на те, що у березні 2022 року внаслідок артилерійського обстрілу з боку російських військ було пошкоджено майно ТОВ «НТ-Грандвіс», що знаходиться за адресою м. Чернігів, пр. Миру,32, що має опис: адмінбудівля з підвалом літ. «А2-4», «АП» та за адресою м. Чернігів, вул. Котляревського, 25-а. Кошторисна вартість об`єктів будівництва та інших витрат становить 21315380 грн.
Таким чином, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України позивачу заподіяна майнова шкода, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом у цій справі.
Разом із тим до позовної заяви позивачем не надано жодних доказів у підтвердження зазначених вище фактів, зокрема позивачем не надано суду доказів порушення кримінальної справи щодо пошкодження майна або будь-якого іншого документального фіксування органами Національної Поліції України, Державної служби з надзвичайних ситуацій України, Служби Безпеки України або інших уповноважених державних органів стосовно того, що у березні 2022 року внаслідок артилерійського обстрілу зазнали руйнувань вищевказані будівлі, що належать позивачу.
Отже, на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та на підтвердження виникнення права грошової вимоги в сумі 21315380 грн, позивачем крім звітів про результати обстеження до позовної заяви не надано належних письмових доказів, зокрема висновку експертного дослідження, проведеного відповідною експертною установою або атестованим експертом.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ст. 86 ГПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, в також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, позивачем не додержано вимоги чинного процесуального законодавства щодо надання суду всіх письмових доказів у підтвердження викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, що є порушенням п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Вищевказане свідчить, що позовну заяву подано без додержання усіх вимог, викладених у статті162 ГПК України.
Відповідно до ч.11 ст. 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Керуючись ст. 162,164,176, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
1.Позовну заяву залишити без руху.
2.Позивачу протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме:
оформити позовну заяву із правильним визначенням відповідача у справі з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині даної ухвали,
подати суду докази порушення кримінальної справи щодо пошкодження майна або будь-яке інше документальне фіксування органами Національної Поліції України, Державної служби з надзвичайних ситуацій України, Служби Безпеки України або інших уповноважених державних органів стосовно того, що у березні 2022 року внаслідок артилерійського обстрілу зазнали руйнувань вищевказані будівлі, що належать позивачу.
подати суду докази на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та на підтвердження виникнення права грошової вимоги в сумі 21315380 грн.
3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «НТ-Грандвіс», що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява залишається без розгляду.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя М.П. Ноувен
Документи по справі можуть бути направлені на адресу суду: пр-т Миру,20, м. Чернігів, 14000, та на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області - e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; засоби зв`язку - тел.ІНФОРМАЦІЯ_1.
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 25.07.2023 |
Оприлюднено | 27.07.2023 |
Номер документу | 112405879 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Ноувен М.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні