Ухвала

від 21.07.2023 по справі 438/867/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

21 липня 2023 року

місто Київ

справа № 438/867/22

провадження № 61-9827ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 16 вересня 2022 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 15 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Бориславського міського центру зайнятості Львівської області про визнання трудового договору від 04 жовтня 2005 року № 400 недійсним з моменту укладення, повернення усіх витрат за утримання найманого працівника,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог учасників справи та рішень судів

У вересні 2022 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якомцу просив визнати трудовий договір від 04 жовтня 2005 року № 400, укладений між ним та Бориславським міським центром зайнятості Львівської області, недійсним з моменту укладення, повернення усіх витрат за утримання найманого працівника.

Ухвалою Бориславського міського суду Львівської області від 16 вересня 2022 року позов ОСОБА_1 повернуто позивачу на підставі частини 4 статті 183 ЦПК України, оскільки позовна заява подана засобами електронного зв`язку не скріплена електронним підписом.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 звернувся до Львівського апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 16 вересня 2022 року.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху, зокрема для сплати судового збору.

Також суд апеляційної інстанції констатував, що всупереч статті 355 ЦПК України апеляційна скарга подана засобами електронного зв`язку через Бориславський міський суд Львівської області, що унеможливлює перевірку підпису, вчиненого із застосуванням електронного цифрового підпису. Всупереч пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України до скарги не додано її копій та інших матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявник не підтвердив доказами обставини, на які він посилається, а саме матеріали справи та додані до апеляційної скарги документи не підтверджують майновий стан ОСОБА_1 .

Копія ухвали Львівського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху була двічі направлена заявнику на електронну адресу, зазначену ним в апеляційній скарзі: ОСОБА_2 .

Зі змісту довідок про доставку електронного листа випливає, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_1 отримав 04 жовтня 2022 року та 20 березня 2023 року.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 15 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 16 вересня 2022 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу дійшов висновку, що недоліки апеляційної скарги не усунуто. Заявник, отримавши ухвалу суду про залишення його апеляційної скарги без руху, яка двічі була йому направлена на поштову електронну адресу, зазначену в апеляційний скарзі, про що свідчать відповідні докази, до Львівського апеляційного суду не звертався, жодних заяв клопотань не подавав.

Короткий зміст касаційної скарги

У червні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 16 вересня 2022 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 15 червня 2023 року, у якій заявник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій залишили поза увагою доводи заявника, які легко могли перевірити в електронній базі володільців, а саме те, що ОСОБА_1 перебуває під цілодобовим домашнім арештом (справа № 442/4881/20); під слідством у кримінальному провадженні з 2018 року; не отримує доходи. Зазначені докази він подав на електронну пошту суду без кваліфікованого електронного підпису.

Мотиви та висновки Суду

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Щодо оскарження ухвали Бориславського міського суду Львівської області 16 вересня 2022 року

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16 (залишення позову (заяви) без розгляду), 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку (частина перша статті 389 ЦПК України).

Аналіз наведеної процесуальної норми дає підстави для висновку, що касаційному оскарженню підлягають рішення (ухвали) суду першої інстанції після їх перегляду у апеляційному порядку.

Зі змісту оскаржуваної ухвали Львівського апеляційного суду від 15 червня 2023 року випливає, що суд не переглядав ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 16 вересня 2022 року.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи, що ухвала Бориславського міського суду Львівської області від 16 вересня 2022 року не переглянута в апеляційному порядку, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на зазначене судове рішення необхідно відмовити.

Щодо оскарження ухвали Львівського апеляційного суду від 15 червня 2023 року

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків про незаконність та неправильність судового рішення.

Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.

Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Львівський апеляційний суд виходив з того, що ряд недоліків апеляційної скарги не усунуто, а саме: не підтверджено підпис підписанта апеляційної скарги, поданої засобами електронного зв`язку через суд першої інстанції, не надано копії апеляційної скарги та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справі, судовий збір не сплачено та відсутні підставі для звільнення від сплати судового збору на підставі статті 136 ЦПК Україні та Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI, тобто за майновим критерієм.

Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції щодо підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на таке.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

Згідно з правилами процесуального закону подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції має відбуватися з дотриманням певних умов.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно з частиною першою статті 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

За правилами пунктів 2, 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються: копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи; документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (частина друга статті 357 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи 03 жовтня 2022 року без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Богуславського міського суду Львівської області від 16 вересня 2022 року, встановив обов`язок заявника здійснити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на загальних підставах, а саме підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (496,20 грн).

Водночас Львівський апеляційний суд не вбачав підстав для звільнення заявника від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону № 3674-VI та статті 136 ЦПК України за наявності майнового критерію, оскільки докази на підтвердження майнового стану ОСОБА_1 не надано.

Також суд апеляційної інстанції встановив інші недоліки апеляційної скарги, а саме: всупереч частини першою статті 355 ЦПК України апеляційна скарга подана засобами електронного зв`язку через суд першої інстанції, що унеможливило перевірку кваліфікованого електронного підпису заявника; всупереч пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України та частини сьомої статті 43 ЦПК України до апеляційної скарги не додано копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи або доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Засобами комунікації заявника із судом апеляційної інстанції, так само із судом касаційної інстанції ОСОБА_1 зазначено електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд апеляційної інстанції двічі направляв на зазначену адресу ухвалу від 03 жовтня 2022 року про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без руху, яка була отримання заявником 04 жовтня 2022 року та 20 березня 2022 року, проте, недоліки апеляційної скарги не усунуто.

Заявник з часу залишення його апеляційної скарги без руху не звертався до суду із заявами, клопотаннями.

Зазначена процесуальна поведінка заявника зумовлює відповідні наслідки, а саме повернення апеляційної скарги особи, яка не усунула недоліки скарги на підставі частини третьої статті 185, частини другої статті 357 ЦПК України, тому Львівський апеляційний суд, урахувавши наявність доказів на підтвердження отримання ОСОБА_1 копії ухвали суду від 03 жовтня 2022 року про залишення його апеляційної скарги без руху, недоліки якої не усунуто, дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги заявнику.

Доводи касаційної скарги, що заявник суду першої та апеляційної інстанцій надсилав на електронну пошту без кваліфікованого електронного підпису докази його майнового стану Верховний Суд відхиляє, з огляду на таке.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу без руху констатував, що така подана засобами електронного зв`язку через Бориславський міський суд Львівської області, а отже, апеляційний суд не має технічної можливості перевірити належність заявнику кваліфікованого електронного підпису, яким скріплено весь пакет документів, тобто апеляційна скарга та додатки.

Заявник у касаційній скарзі підтверджує, що докази його майнового стану були надіслані судам засобами електронного зв`язку без кваліфікованого електронного підпису.

Водночас Верховним Судом враховано додані до касаційної скарги документи, а саме Реєстр, сформований Пенсійним фондом України, застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, індивідуальні відомості про застраховану особу (Форма ОК-5), відповідно до якого сума заробітку ОСОБА_1 за 2021 рік для нарахування пенсії (у тому числі доплат до мінімальної заробітної плати) склала 29 501,98 грн.

Зазначене спростовує доводи заявника про відсутність у нього доходу за попередній 2021 рік, який передував зверненню з апеляційною скаргою, а отже, і відсутність підстав для звільнення заявника від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 496,20 грн, який не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявника за попередній календарний рік, який склав 1 475,09 грн, тобто з підстав наявності майнового критерію відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 136 ЦПК України.

Отже, суд апеляційної інстанції, вивчивши апеляційну скаргу, додані до неї матеріали та подані документи, підставно визнав, що недоліки апеляційної скарги не усунуто, тому апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (ухвалу) необхідно повернути заявнику.

Узагальнюючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права не викликає розумних сумнівів, а тому касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 15 червня 2023 року є необґрунтованою.

Висновки

Таким чином, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 15 червня 2023 року на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України, оскільки правильне застосовування судом норм процесуального та матеріального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, та на ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 16 вересня 2022 року на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись частинами другою, четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 16 вересня 2022 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 15 червня 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Бориславського міського центру зайнятості Львівської області про визнання трудового договору недійсним з моменту укладення, повернення усіх витрат за утримання найманого працівника відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Яремко

А. С. Олійник

О. В. Ступак