Ухвала

від 25.07.2023 по справі 7201/09/1570

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 7201/09/1570

УХВАЛА

25 липня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., дослідивши у порядку письмового провадження заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про заміну сторони у виконавчому документі, у виконавчому провадженні на примусове виконання у справі №2-а-7201/09/1570, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області щодо стягнення заборгованості на виплату та доставку пільгових пенсій з Державного підприємства «Кучурганське» в сумі 789,92 грн.

Постановою суду від 15.10.2009 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з ДП «Кучурганське» на користь Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області витрати на виплату та доставку пільгових пенсій з І квартал 2009 року у сумі 789,92 грн.

Постанова суду від 15.10.2009 року набрала законної сили 16.11.2009 року.

За заявою стягувача судом 27.11.2009 року видано виконавчий лист по вказаній адміністративній справі, закінчення строку пред`явлення якого - 16.11.2012 року.

06.01.2021 року адміністративну справу №2-а-7201/09/1570 знищено у зв`язку з закінченням строку її зберігання.

28.04.2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшла заява про заміну стягувача (сторони у виконавчому документі, у виконавчому проваджені) за вх. №23571/23.

В обґрунтування заяви заявник зазначив, що виконавче провадження №34897276 з виконання виконавчого листа №2-а-7201/09/1570 від 27.11.2009 закінчено 29.06.2017 року відповідно до п.8 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з визнанням боржника банкрутом та виконавчий лист направлено до Господарського суду Одеської області, який прийняв постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.05.2023 провадження по справі №2/268-06-9025 про банкрутство закрито.

Заявник зазначив, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №628 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» відбулася реорганізація Роздільнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області. Водночас, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області є правонаступником Роздільнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Вивчивши заяву представника позивача, суд дійшов до висновку, про наявність підстав для залишення вказаної заяви без руху.

Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Обов`язковість судових рішень встановлена також нормами статті 370 КАС, зокрема згідно з нормою частини першої цієї статті судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з частиною другою статті 372 КАС судове рішення, яке набрало законної сили є підставою для його виконання.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина 4 статті 372 КАС).

Відповідно до частин першої, третьої статті 373 КАС виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленого законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 Закону №1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, перелік яких визначено в цій статті, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону №1404-VIII).

Відповідно до положень частин першої, п`ятої статті 26 зазначеного Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення, приймаючи постанову про відкриття виконавчого провадження.

Норми Закону №1404-VIII регулюють виконавче провадження, як завершальну стадію судового провадження, тільки в частині примусового виконання судового рішення.

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону №1404-VIII у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

З цією нормою кореспондує норма частини першої статті 379 КАС, згідно з якою у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Водночас частиною четвертою статті 379 КАС встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Тобто, норма частини першої статті 379 КАС, як і норма абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону №1404-VIII регулюють заміну сторони виконавчого провадження, відкритого в разі звернення судового рішення до примусового виконання, тоді як норма частини четвертої статті 379 КАС примусове виконання судового рішення не регулює, але передбачає можливість заміни боржника або стягувача (потенційних сторін виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення) у виконавчому листі.

В межах даної справи заявник просить замінити сторону у виконавчому листі та у виконавчому провадженні, хоча зазначає, що виконавче провадження закінчене 29.06.2017 року, що не відповідає вимогам закону.

Згідно з ч.6 ст.7 КАС України разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Згідно з п.5 ч.5 ст.160, ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зазначає виклад обставин, якими обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи викладене та застосовуючи аналогію закону, суд вважає, що заява про заміну стягувача (сторони у виконавчому документі, у виконавчому проваджені) за вх..н. №23571/23 від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у справі №2-а-7201/09/1570 підлягає залишенню без руху, як така, що не відповідає вимогам КАС України.

Вивчивши заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, суд дійшов висновку залишити заяву без руху та надати заявнику десятиденний строк для усунення недоліків заяви та роз`яснює, що недоліки повинні бути усунуті шляхом надання до суду належним чином оформленої заяви.

Відповідно до ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв`язку.

У разі своєчасного виконання ухвали суду та усунення недоліків позовної заяви не шляхом здачі належним чином оформленого позову, документів до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв`язку, для попередження повернення судом позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду щодо усунення недоліків у встановлений строк позивачу необхідно про надіслання матеріалів засобами поштового зв`язку повідомити суд на його електрону адресу, факс.

Згідно з п. 1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року № 958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за № 173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): місцевої Д+2; у межах області та між обласними центрами України Д+3, пріоритетної Д+1, де Д день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

У разі неотримання судом заяви та матеріалів на виконання даної ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень про її виконання іншими засобами зв`язку, суд вирішить питання про повернення заяви у вказані строки.

Керуючись ст. ст. 79, 80, 94, 120, 160, 161, 169, 248, 376, 379 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву про заміну стягувача (сторони у виконавчому документі, у виконавчому проваджені) від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області по справі №2-а-7201/09/1570 залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз`яснити, що в іншому випадку заява буде повернута позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Е.В. Катаєва