Ухвала

від 25.07.2023 по справі 440/10253/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 липня 2023 рокум. ПолтаваСправа № 440/10253/23 Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Ради адвокатів Полтавської області та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

20 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ради адвокатів Полтавської області та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, відповідно до якої просить (у розділі "ВРАХОВУЮЧИ НАВЕДЕНЕ ВИЩЕ ТА НА ПІДСТАВІ КАСУ,- ПРОШУ:"):

"1. прошу суд, з метою НЕДОПУЩЕННЯ ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ позивача на СУДОВИЙ ЗАХИСТ - прошу ЗАДОВОЛЬНИТИ КЛОПОТАННЯ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ ПОЗИВАЧА ВІД СПЛАТИ СУДОВОГО ЗБОРУ, яке є додатком до цього позову і є його невід`ємною частиною та ЗВІЛЬНИТИ ПОЗИВАЧА ВІД СПЛАТИ СУДОВОГО ЗБОРУ.

2. прошу суд позовні вимоги ОСОБА_1 до ВІДПОВІДАЧІВ - задовольнити із врахуванням, що майже всі рішення органів адвокатського самоврядування є нормативно-правовими актами і можуть бути оскарженими протягом всього строку чинності та із врахуванням, що НЕ повинні застосовуватися положення нормативно-правових актів, які СУПЕРЕЧАТЬ Закону «Про адвокатуру» та НЕ відповідають Конституції, законам і НЕ можуть застосовуватися навіть, коли вони є формально чинними, але з урахуванням порушеного права, але не приватного інтересу, а НЕОБХІДНОСТІ ЗАХИСТУ ПУБЛІЧНОГО (СУСПІЛЬНОГО) ІНТЕРЕСУ та дотримання Конституції і Законів України за належної правової процедури, з виключенням класичного зловживання правом органами адвокатського самоврядування, оскільки ВІДПОВІДАЧІ є НЕПОВНОВАЖНИМИ і помилково застосувалі інституціональний КОНТИНУЇТЕТ з дня припинення повноважень у 2022 році.

3. прошу суд, якщо у процесі розгляду справи щодо протиправного нормативно-правового акту ВІДПОВІДАЧІВ, протиправно прийнятого у період НЕПОВНОВАЖНОСТІ та відсутності повноважень з 2022 року - якщо СУД ВИЯВИТЬ, що ІНШІ нормативно-правові акти, прийняті ВІДПОВІДАЧАМИ, чи їх окремі положення, крім тих, щодо яких відкрито буде провадження в адміністративній справі, безпосередньо ВПЛИВАЮТЬ на прийняття рішення у справі і без визнання таких нормативно-правових актів протиправними НЕМОЖЛИВИЙ ЕФЕКТИВНИЙ ЗАХИСТ ПРАВ ПОЗИВАЧА, - прошу суд ВИЯВИТИ та ВИЗНАТИ такі акти чи їх окремі положення протиправними, НЕЧИННИМИ з дня прийняття.

4. прошу суд, РОЗ`ЯСНИТИ також Відповідачу, що відповідно до положень ст. 79 КАСУ - копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь НАДСИЛАЮТЬСЯ (з описом) ІНШИМ УЧАСНИКАМ справи належно оформлені, прошиті і пронумеровані і підписані згідно ДСТУ.

5. прошу суд, ЯКЩО У ПРОЦЕСІ розгляду справи СУД ВИЯВИТЬ ІНШІ ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДАЧІВ і без визнання таких порушень протиправними НЕМОЖЛИВИЙ ЕФЕКТИВНИЙ ЗАХИСТ ПРАВ ПОЗИВАЧА, - прошу ВИЯВИТИ та ВИЗНАТИ такі ПОРУШЕННЯ ПРОТИПРАВНИМИ і НЕЧИННИМИ з дня прийняття.

6. прошу прийняти до уваги, що позивач ОСОБА_3 надає власне письмове підтвердження позивача про те, що ним НЕ ПОДАНО ІНШОГО ПОЗОВУ (позовів) до відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

7. прошу прийняти до уваги, що за ст. 77 КАСУ - у справах про протиправність ОБОВ`ЯЗОК ДОКАЗУВАННЯ правомірності покладається на ВІДПОВІДАЧІВ.

8. прошу суд, при надходженні будь-яких так названих «ДОКАЗІВ», «НАУКОВИХ ВИСНОВКІВ», тощо - рішень від НЕПОВНОВАЖНИХ - ВІДПОВІДАЧІВ, Національної асоціації адвокатів України (НААУ, та «ІНФОРМАЦІЯ_1» - СТАВИТИСЯ ДО НИХ КРИТИЧНО, із врахуванням, що дотепер законодавцем не вирішено питання про необхідність обов`язкової державної реєстрації рішень (нормативно-правових актів) органів адвокатського самоврядування (28.06.2023, ОСОБА_5 до законодавців щодо введення державної реєстрації та оприлюднення рішень (НПА) НААУ РАУ: ІНФОРМАЦІЯ_2) і жодного належного ПРАВОВОГО КОНТРОЛЮ за їх прийняттям, дотриманням належної правової процедури, кодифікацією, тощо НЕ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ, а останні МАСОВІ ВИЗНАННЯ ПРОТИПРАВНИМИ І НЕЧИННИМИ З ДНЯ ПРИЙНЯТТЯ ТА СКАСУВАННЯ судами рішень НААУ РАУ СТАВЛЯТЬ ПІД СУМНІВ ІНШІ РІШЕННЯ НААУ РАУ ОАС чи процедури їх «прийняття», а тому ПРОШУ СТАВИТИСЯ ДО НИХ КРИТИЧНО із врахуванням, що ЖОДНІ ДОКАЗИ НЕ МАЮТЬ ДЛЯ СУДУ НАПЕРЕД ВСТАНОВЛЕНОЇ СИЛИ та із врахуванням Статті 90 КАСУ (Оцінка доказів: 1. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. 2. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. 3. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. 4. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

9. прошу, Суд, ВИЯВИВШИ під час розгляду справи в діях ВІДПОВІДАЧІВ ПОРУШЕННЯ закону, постановити, у порядку ст. 249 КАС ОКРЕМУ УХВАЛУ і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли ПОРУШЕННЮ закону, а також постановити ОКРЕМУ УХВАЛУ про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності із врахуванням, що ОКРЕМА УХВАЛА стосовно ПОРУШЕННЯ законодавства, яке містить ознаки КРИМІНАЛЬНОГО правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування для відкриття КРИМІНАЛЬНОГО провадження, оскільки в протиправних діях Відповідача також вбачаються ознаки ЗЛОЧИНУ".

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (надалі також - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

У ході з`ясування питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Виходячи з викладеного, прохальна частина позову (у розділі "ВРАХОВУЮЧИ НАВЕДЕНЕ ВИЩЕ ТА НА ПІДСТАВІ КАСУ,- ПРОШУ:") не відповідає вимогами КАС України.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

У позові в якості відповідачів визначено Раду адвокатів Полтавської області та Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Полтавської області.

При цьому, на початку позовної заяви зазначено: "предметом позову ОСОБА_1 до Ради адвокатів Полтавської області та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області є «визнання нечинним з дня прийняття РІШЕННЯ № 7 від 27.06.2023 року про видачу (екс-голові СБУ) ОСОБА_6 СВІДОЦТВА АДВОКАТА № 42 24, оскільки СВІДОЦТВО видане НЕПОВНОВАЖНИМИ ВІДПОВІДАЧАМИ, оскільки у ВІДПОВІДАЧІВ закінчівся П`ЯТИРІЧНИЙ строк ПОВНОВАЖЕНЬ після проведення ВИБОРІВ у 2017 році та ОБРАННЯ ВІДПОВІДАЧІВ тільки на П`ЯТИРІЧНИЙ строк ПОВНОВАЖЕНЬ з 2017 року по 2022 рік, тобто РІШЕННЯ про видачу СВІДОЦТВА АДВОКАТА видане БЕЗ НАЛЕЖНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ у ВІДПОВІДАЧІВ з помилковим та протиправним використанням ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО КОНТИНУЇТЕТУ (помилкове, протиправне, нечинне Рішення Ради адвокатів України № 69), оскільки НЕ повинні застосовуватися положення нормативно-правових актів, які СУПЕРЕЧАТЬ Закону «Про адвокатуру» та НЕ відповідають Конституції, законам і НЕ можуть застосовуватися навіть, коли вони є формально чинними, але з урахуванням порушеного права, але НЕ приватного інтересу, а необхідності ЗАХИСТУ ПУБЛІЧНОГО (СУСПІЛЬНОГО) ІНТЕРЕСУ та дотримання КОНСТИТУЦІЇ і ЗАКОНІВ України за НАЛЕЖНОЇ ПРАВОВОЇ ПРОЦЕДУРИ, з виключенням класичного ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ органами адвокатського самоврядування»".

Натомість в прохальній частині позову (у розділі "ВРАХОВУЮЧИ НАВЕДЕНЕ ВИЩЕ ТА НА ПІДСТАВІ КАСУ,- ПРОШУ:") не містить позовну вимогу про визнання нечинним рішення. Позивачу необхідно привести у відповідність до вимог КАС України прохальну частину позовної заяви.

Крім того, викладений предмет позову суперечить наведеним нормам, така вимога викладена нечітко, оскільки не містить вказівки яким з відповідачів прийнято таке рішення. Позов не містить чітких вимог до визначених у ньому кожного з відповідачів окремо, тобто які дії (чи бездіяльність), або рішення просить визнати протиправним (або не чинними) Ради адвокатів Полтавської області, а які - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області. Позивачу необхідно зазначити окремо позовну вимогу до кожного з відповідачів або уточнити коло відповідачів.

Окремо суд наголошує, що по тексту позову позивач зазначає, що "оскаржуване у цій справі Рішення РАДИ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ є нормативно-правовим актом".

Всупереч положенням пункту 10 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої у справах щодо оскарження нормативно-правових актів в позовній заяві зазначаються відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт, - позивачем не наведено таких відомостей.

Також, позивач по тексту позову зазначаючи фразу: "оскаржуване у цій справі Рішення РАДИ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ..." не зазначає яке саме рішення є оскаржуваним, тобто не вказує його реквізитів, а саме: його назву, дату та номер, а також позовна заява не містить такого відповідача як Рада Адвокатів України. Крім того, позов не містить обґрунтувань щодо оскарження будь-якого рішення Ради Адвокатів України. Тобто, позивачу необхідно уточнити зміст позовної заяви, у разі якщо ця фраза вказана помилково, або усунути вказаний недолік шляхом уточнення позовних вимог, відповідачів, наведення обґрунтувань в частині таких позовних вимог та надання необхідних доказів в підтвердження наведених аргументів.

Крім того, суд звертає увагу позивача на невідповідність його позовних вимог в поданій позовній заяві вимогам пунктів 4, 5, 8, 9 та 10 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, в розділі "РАХОВУЮЧИ НАВЕДЕНЕ ВИЩЕ ТА НА ПІДСТАВІ КАСУ, - ПРОШУ:" позивач неодноразово зазначає, що просить суд "ВИЯВИТИ та ВИЗНАТИ такі акти чи їх окремі положення протиправними, НЕЧИННИМИ з дня прийняття".

В той же час, суд звертає увагу позивача, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії та/або визнання протиправним та скасування рішення або визнання його нечинним.

Зі змісту наведеної норми слідує, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. А відтак, суд не вправі вирішувати позовні вимоги, які заявлені на майбутнє, та не спрямовані на захист і відновлення вже порушених прав позивача.

Тобто, метою судового захисту є відновлення вже порушених прав позивача, а не виявлення актів чи їх окремих положень, які можливо порушують права позивача. Суд не здійснює виявлення рішень відповідача, які можливо порушують права позивача, з метою визнання їх нечинними без подання відповідного позову та обґрунтувань зі сторони позивача, оскільки саме позивач має визначити у позові конкретний предмет, зокрема в казати конкретне рішення, навести обґрунтування для визнання його протиправним та вказати, які його права порушені.

Суд не вправі вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому.

Надаючи оцінку клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2023 - 2684,00 грн.

Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи викладене, сума судового збору за подання даного позову після приведення його у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України складає 1073,60 грн за кожну вимогу немайнового характеру.

Разом з тим, з позовною заявою подана заява про звільнення від сплати судового збору, в якій позивач зазначає, що відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови: предметом позову є захист соціальних, трудових прав. Просить суд звільнити від сплати судового збору.

Дослідивши вказану заяву та перевіривши матеріали адміністративного позову та враховуючи нормативне регулювання вказаного питання, суд вказує наступне.

Особа, яка звертається до адміністративного суду з позовною заявою та іншою заявою, передбаченою процесуальним законодавством повинна сплатити судовий збір.

Питання судових витрат врегульовано главою 7 КАС України та Законом України "Про судовий збір".

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначено виключний перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Відповідно до приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору, відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, у розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz V. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСП/1 від 26 липня 2005 року у справі "Kniat V. Poland"; пункти 63-64 рішення ЄСП/1 від 26 липня 2005 року у справі "Jedamski and Jedamska v. Poland").

Враховуючи нормативне врегулювання питання відстрочення сплати судового збору, суд звертає увагу позивача про необхідність врахування судом саме майнового стану позивача, а не про наявність чи відсутність інформації в контролюючих органів про доходи позивача, зокрема за минулий рік.

Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану.

Таким чином, особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання. Виходячи зі змісту норм КАС України, зокрема, ст., ст. 72, 74, 75, 76, 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення не лише безпосередньо щодо заявлених позовних вимог, а також стосовно інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. В цьому аспекті позивач має навести докази, які свідчать про поганий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію тощо).

Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23.01.2015 р. N 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року N 3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Суд наголошує, що додані до позову листи ДПС України та Головного управління ДПС у м. Києві не свідчать доказами про скрутний майновий стан, а лише вказують на звернення з запитами про надання інформації та у відповідь на такі звернення, серед іншого, повідомлено про не подання звітності як позивачем, так і юридичними особами, стосовно яких запитувалась інформація, звітності за 2022-2023 роки не подавали.

Відтак, посилання позивача на підтвердження відповідними документами факту відсутності у нього доходу судом оцінюється критично.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів в підтвердження саме майнового стану позивача, який не надає йому можливості сплатити судовий збір за звернення до суду із цим позовом у визначеному законом порядку та розмірі позовна заява та додані матеріали не містять.

До клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що предметом позову, як він помилково зазначає в клопотання, є захист соціальних, трудових прав, а також викладених у ній підстав для звільнення від сплати судового збору, в тому числі щодо скрутного матеріального становища позивача, наявності будь-яких інших підстав для звільнення або відстрочення від сплати судового збору, в зв`язку з чим підстав для задоволення цієї заяви суд не вбачає. Предмет позову не є захист соціальних, трудових прав позивача.

Разом з тим, до позовної заяви не долучено документ про сплату судового збору.

Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ради адвокатів Полтавської області та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду:

уточненої позовної заяви із приведенням змісту позовних вимог у відповідність до положень частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України та з визначенням чітких вимог до кожного з відповідачів відповідно до пунктів 4, 5, 8, 9 та 10 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та її копій у відповідності до кількості відповідачів та з доданням до позовної заяви (та її копій) всіх наявних в позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

документа про сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн (за кожну вимогу немайнового характеру після приведення його у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України) або документів, які підтверджують підстави звільнення чи відстрочення сплати судового збору відповідно до закону.

Роз`яснити позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторно звернутися до суду в порядку передбаченому Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.Г. Ясиновський