Рішення

від 25.07.2023 по справі 2040/5874/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 липня 2023 року Справа № 2040/5874/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сагайдака В.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради (ЄДРПОУ 44493552, майдан Павлівський, 4, м. Харків, 61003) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

-зобов`язати ОСОБА_1 знести об`єкт самочинного будівництва - двоповерховий житловий будинок з гаражем по АДРЕСА_2 (колишня адреса - АДРЕСА_3 ).

В обґрунтування позову зазначив, що Інспекцією під час позапланової перевірки на об`єкті: "Об`єкт будівництва по АДРЕСА_2 " (акт №160-А від 16.02.2018) встановлено, що ОСОБА_1 самовільно проводяться роботи з будівництва двоповерхового житлового будинку з гаражем без документів, що надають право на виконання будівельних робіт. Роботи проводяться без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, що є порушенням ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", п. 1 ч. 1 ст. 34, ч. 1, 2 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", абз. 2 п. 5, п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 р. позовну заяву Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 знести об`єкт самочинного будівництва - двоповерховий житловий будинок з гаражем по АДРЕСА_2 (колишня адреса - АДРЕСА_3 ).

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року скасовано.

Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року скасувати, справу № 2040/5874/18 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено на суддю Сагайдака В.В.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представником відповідача надав до суду відзив, у якому просив у задоволенні вимог позивача відмовити в повному обсязі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Керуючись приписами ст.ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (далі - Інспекція) під час позапланової перевірки (підстава перевірки - звернення ОСОБА_2 від 15.02.2018 вх. № Б-5 - 367/0/248-18) на об`єкті: "Об`єкт будівництва по АДРЕСА_2 (колишня адреса - АДРЕСА_3 )" (акт № 160-А від 16.02.2018) встановлено, що ОСОБА_1 самовільно проводяться роботи з будівництва двоповерхового житлового будинку з гаражем без документів, що надають право на виконання будівельних робіт.

Роботи проводяться без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, що є порушенням ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", п. 1 ч. 1 ст. 34, ч. 1, 2 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", абз. 2 п. 5, п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466.

ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності, надано приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 16.02.2018 № 160-Пр-З та про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 16.02.2018 № 160-Пр-У, терміном усунення порушення до 16.04.2018.

ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11 год. 00 хв. 19.02.2018 у приміщенні Інспекції. На розгляд справи ОСОБА_1 не з`явилась.

19 лютого 2018 року начальником Інспекції розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 160-А від 16.02.2018, протокол про адміністративне правопорушення від 16.02.2018. За результатами розгляду справи складено постанову від 19.02.2018 № 160-П по справі про адміністративне правопорушення, якою передбачена відповідальність ч.ч. 1,4 ст. 96 Кодексу України "Про адміністративні правопорушення".

На підставі наказу Інспекції № 1 від 11.04.2016 та припису № 160-Пр-У від 16.02.2018, згідно з направленням Інспекції для проведення позапланового заходу від 19.04.2018 № 360-Н здійснено вихід на об`єкт "Об`єкт будівництва по АДРЕСА_2 (колишня адреса - АДРЕСА_3 )" (термін перевірки з 23.04.2018 до 07.05.2018). Під час виходу на місце візуальним оглядом встановлено факт наявності двоповерхового житлового будинку з гаражем. Ознак проведення будівельних робіт не встановлено. Суб`єкт містобудування, що має відношення до даного об`єкта, був відсутній (доповідна записка від 07.05.2018).

Під час проведення зазначеної позапланової перевірки встановлено факт невиконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.02.2018 № 160-Пр-У, що є порушенням пп. "а" п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пп. з п. 11 та абз. 4 п.14 Порядку.

В єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, відсутня інформація по вищевказаному об`єкту.

Інспекцією направлявся лист ОСОБА_1 від 23.04.2018 № 1304/0/250-18 про необхідність прибути до Інспекції з відповідними документами, однак на момент звернення з позовом ОСОБА_1 до Інспекції не прибула.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Так, згідно з ст. 14 Закону України "Про основи містобудування" до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать, зокрема, надання (отримання, реєстрація), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у випадках та відповідно до вимог, встановлених законом.

Згідно ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється, зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

В силу ч. 1 ст. 35 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Отже, законом передбачено, що право на проведення будівельних робіт стосовно об`єкта класу наслідків "СС1" набувається особою за подією подання відповідного повідомлення до владного суб`єкта безвідносно до факту внесення відомостей за таким повідомленням до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр).

За правилами ч.5 ст.32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.

Відповідно до ч.6 ст.32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" віднесення об`єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва.

Судом було витребувано у Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7,м. Харків,61003) належним чином завірені копії наявних документів, які містять у собі інформацію стосовно належності об`єкта нерухомості, який є предметом позову, до певного класу наслідків (відповідальності) та усіх пов`язаних із цим рішенням документів.

Витребувано у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) належним чином завірені копії наявних документів, які містять у собі інформацію стосовно належності об`єкта нерухомості, який є предметом позову, до певного класу наслідків (відповідальності).

Відповідач у відзиві надав докази які підтверджують, що на час розгляду даної справи садовий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , що відноситься класу наслідків (відповідальності) будівель та споруд СС1, не має будівельних дефектів у несучих конструкціях та фундаменті і може використовуватися за цільовим призначенням. Вказане підтверджується доказами, а саме технічним звітом, про стан будівельних конструкцій та встановлення класу наслідків садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , виконаний на замовлення відповідача ПП «ПРОЕКТ БТІ» ,ЄДРПОУ 42649861.

На підставі викладеного суд враховує наведене у п. 2 Порядку №466 визначення будівельних робіт як: 1) робіт з нового будівництва, 2) реконструкції, 3) реставрації, 4) капітального ремонту.

Відповідно до п. 5 Порядку № 466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

За приписами п. 15 Порядку №466 у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Право особи на проведення будівельних робіт відносно об`єкту класу наслідків "СС1" спочатку виникає у безумовному порядку за подією подання повідомлення про початок робіт (або одержання паспорту забудови) та безвідносно до внесення будь-якої інформації до Єдиного реєстру документів, а у подальшому може бути припинене за письмовим рішенням владного суб`єкта у випадку зазначення у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом з підстав: 1) ведення будівництва на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, 2) ведення будівництва без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, 3) ведення будівництва без належно затвердженого проекту, 4) ведення будівництва без будівельного паспорта, 5) скасування містобудівних умов та обмежень.

Окрім того, стверджуючи про неодержання відповідачем, як власником земельної ділянки, документа про право на початок будівництва, позивач - Інспекція, поміж тим, не з`ясувала достеменно дати початку спорудження будинку.

Таким чином, за критерієм наявності у особи дозволу на початок будівництва, заявлена Інспекцією вимога задоволенню не підлягає.

Так, за визначенням ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Зі змісту наведеної норми закону вбачається, що під об`єктом самочинного будівництва законодавцем розуміється нерухоме майно, котре відповідає хоча б одній з таких кваліфікуючих ознак: 1) об`єкт розміщений на земельній ділянці, яка не була відведена під мету будівництва; 2) об`єкт зведений без документа з приводу дозволу на виконання будівельних робіт; 3) об`єкт споруджений без належно затвердженого проекту; 4) наявні істотні порушення будівельних норм і правил.

Так, за правилом ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Таким чином, законом передбачено, що дефект у підставі речового права на земельну ділянку може бути нівельований зацікавленою особою шляхом одержання правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

За приписами ч. 4 ст. 376 ЦК України об`єкт самочинного будівництва підлягає знесенню у разі, якщо продовження фізичного існування нерухомого майна (тобто збереження об`єкта) порушує права інших осіб.

Окрім того, за приписами ч. 7 ст. 376 ЦК України об`єкт самочинного будівництва (за умови неможливості перебудови чи відмови особи від проведення перебудови) підлягає знесенню також і у разі: 1) істотного відхилення від проекту, обтяженого суперечністю суспільним інтересам або порушенням прав інших осіб; 2) істотного порушення будівельних норм і правил.

Суд встановив, що будинок зведений на належній подружжю (членом якого є відповідач) на праві власності земельній ділянці, спорудження будинку узгоджується з цільовим призначенням земельної ділянки.

Таким чином, за критерієм наявності у особи речового права на земельну ділянку заявлена владним суб`єктом вимога також задоволенню не підлягає.

Як вбачається з позову, вимогою у даній справі є зобов`язання відповідача знести об`єкт самочинного будівництва.

Суд зазначає, що відповідно до ч.7 ст.376 ЦК України для задоволення позову про зобов`язання знести самочинне будівництво необхідно встановити наявність таких фактів як:

- неможливість перебудови об`єкту;

- або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Проте, у даній справі позивачем не надано доказів неможливості перебудови об`єкта або відмови особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Крім того, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Проте, рішення суду щодо проведення перебудови відсутнє.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06 березня 2019 року по справі №814/2645/15 (провадження №К/9901/12518/18), по справі №810/5680/15 (провадження №К/9901/14299/18).

Отже, застосування до відповідача зобов`язання щодо знесення самочинно збудованого об`єкта є передчасним та не співмірним заходом, оскільки позивачем не використано всі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Водночас, стосовно обраного позивачем заходу для усунення вчиненого ОСОБА_1 порушення законодавства, суд зазначає, що пунктом 13 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року передбачено, що вирішуючи позови про знесення самовільно збудованих (прибудованих, надбудованих) балконів, мансард, горищ тощо у багатоповерхових багатоквартирних будинках, суди повинні враховувати, що положення статті 376 ЦК до цих правовідносин не застосовуються.

Разом з тим, в пункті 22 Постанови № 6 вказано, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Вимоги відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування про зобов`язання особи, яка, маючи дозвіл на будівництво нерухомого майна, допустила при цьому істотне відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, чи істотне порушення будівельних норм і правил, провести відповідну перебудову можуть бути заявлені як у разі, коли ці відхилення були допущені при будівництві нерухомості, так і внаслідок перебудови під час її експлуатації (частина сьома статті 376 ЦК).

Відповідно до пункту 23 Постанови № 6 цього Пленуму при вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, суди повинні в кожному випадку з`ясовувати, зокрема, наскільки збудована будівля за розміром відповідає площі, поверховості, розміщенню та іншим умовам, передбаченим проектом; як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо. У необхідних випадках для з`ясування питань, що виникають при розгляді таких справ і потребують спеціальних знань, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може призначити відповідну експертизу згідно з вимогами статті 143 ЦПК. Відсутність відповідної експертизи у разі необхідності її проведення може бути підставою для відмови в позові, при цьому факт істотного порушення будівельних норм, яка впливає на міцність і безпечність будівлі має довести особа, яка пред`явила позов про знесення самочинного будівництва (частина сьома статті 376 ЦК, частина перша статті 60 ЦПК).

Пунктом 24 вказаної Постанови № 6 визначено, що знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови. В інших випадках суд за позовом відповідного державного органу чи органу місцевого самоврядування може на підставі частини сьомої статті 376 ЦК зобов`язати забудовника здійснити перебудову житлового будинку, будівлі, споруди або іншого об`єкта нерухомості, який побудовано чи будується з істотними відхиленнями від проекту або з істотним порушенням основних будівельних норм і правил, у тому разі, коли таке будівництво суперечить суспільним інтересам, порушує права інших осіб, коли порушення будівельних норм і правил є істотним, а також є технічна можливість виконати перебудову. Якщо технічна можливість перебудови об`єкта нерухомості відсутня або забудовник відмовляється від такої перебудови, суд, незалежно від поважності причин відмови, за позовом зазначених органів або особи, права чи інтереси якої порушено таким будівництвом, ухвалює рішення про знесення житлового будинку або іншого нерухомого майна. Відмовою забудовника від перебудови слід вважати як його заяву про це, так і його дії чи бездіяльність щодо цього, вчинені до або після ухвалення рішення суду про зобов`язання здійснити перебудову.

Також, матеріали справи не містять жодних доказів спорудження будинку з істотним недотриманням будівельних норм та порушення зведеним будинком суспільних інтересів або прав інших осіб.

Крім того, підставою для відмови у задоволенні позовних вимог є також та обставина, що положеннями ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурного-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинного збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Суд, аналізуючи зміст акту позапланової перевірки та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, дійшов висновку, що він не містить даних щодо визнання такого об`єкта як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою.

Вищезазначена позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 № 807/62/16, провадження К/9901/4180/17.

Крім того, з`ясовуючи необхідність у знесенні самочинного будівництва та наявність підстав для застосування такої крайньої міри, колегія суддів не знайшла причин для знесення самочинно збудованого об`єкта, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що відповідач намагається вирішити питання щодо дозвільної документації.

До того ж, серед іншого, суд звертає увагу на подані відповідачем докази належності права власності на земельну ділянку АДРЕСА_2 іншій особі - ОСОБА_3 , що також виключає можливість задоволення заявлених вимог.

Також, необхідно зауважити, що у спірних правовідносинах інтерес фізичної особи - громадянина на використання належної на праві приватної власності земельної ділянки та розміщеної на ній житлової будівлі не виключається з-під охорони за ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та ст.1 Протоколу Першого до Конвенції.

Такий інтерес особи у даному випадку (збереження об`єкту будівництва) є конкретним, чітко сформульованим і має з достатньою визначеністю окреслені у часі параметри.

Заявлена ж Інспекцією вимога спрямована на припинення фізичного існування речі матеріального світу - будинку, тобто на знищення будинку як такого.

За умови недоведеності Інспекцією виникнення реальної загрози від об`єкту будівництва правам та інтересам інших осіб, Державі або суспільства у цілому заявлена вимога не забезпечує дотримання згаданого вище балансу.

Доказів порушення зведеним будинком суспільних інтересів або прав інших осіб, Державі або суспільству матеріали справи не містять.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають відмові у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради (ЄДРПОУ 44493552, майдан Павлівський, 4, м. Харків, 61003) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25 липня 2023 року.

Суддя Сагайдак В.В.