ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2023 року
м. Київ
справа № 520/11208/2020
адміністративне провадження № К/9901/27872/21
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хот-Велл» до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 (суддя - Бідонько А.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 (головуючий суддя - Подобайло З.Г., судді: Бартош Н.С., Григоров А.М.) у справі №520/11208/2020.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Хот-Велл» (далі - ТОВ «Хот-Велл») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA807000/2020/001385/2 від 07.08.2020 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807170/2020/00878 від 07.08.2020.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та визначення митної вартості за другорядним (резервним) методом, оскільки ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021, позовні вимоги задоволено.
Рішення судів мотивовано безпідставністю коригування митницею митної вартості за резервним методом, оскільки позивачем надано митному органу всі передбачені чинним законодавством документи, необхідні для визначення митної вартості ввезеного товару за першим методом.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій Слобожанська митниця ДФС оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову суду апеляційної інстанції та прийняти у справі нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування підстав оскарження Слобожанська митниця ДФС посилається на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції прийнято без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №805/2942/16-а.
В обґрунтування своїх доводів Слобожанська митниця ДФС посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статей 51, 53, 54 Митного кодексу України.
Так, у касаційній скарзі відповідач зазначає про правомірність визначення митної вартості із застосуванням резервного методу, оскільки подані документи не містили всіх даних щодо складових митної вартості ввезеного товару, а тому відповідачем використана наявна в ЄАІС Держмитслужби інформація щодо раніше визнаних митних вартостей. Зокрема, зазначає, що декларантом не надано документів на підтвердження інформації про сплату за оцінюваний товар, тобто не надано рахунку-фактури (інвойс), який зазначено в платіжному дорученні на виконання умов зовнішньоекономічного контракту.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 01.07.2020 року між компанією - нерезидентом FІRАТ РLАSТIC КАUCUК SАNАYII VЕ ТІСАRЕТ АNОNYМ SІRКЕТІ (постачальник) та ТОВ «Хот-Велл» (покупець) укладено контракт № FP036, згідно п. 2.1 якого Покупець зобов`язується купити у Постачальника продукцію та оплатити встановлену вартість даної продукції, а Постачальник зобов`язується поставити Покупцю замовлену ним продукцію. Валюта контракту-Долари США.
Згідно з умовами контракту товар може бути поставлений на умовах «FСА» чи «ЕХW» у відповідності до правил «Інкотермс-2010».
У відповідності до замовлення ТОВ «Хот-Велл» постачальником FІRАТ РLАSТIC КАUCUК SАNАYII VЕ ТІСАRЕТ АNОNYМ SІRКЕТІ було складено інвойс № FRT 2020000017120 від 21.07.2020 року на суму 49944,75 Дол. США та № FRT 2020000017183від 22.07.2020 року на суму 439,33 Дол.США 22.07.2020 року FІRАТ РLАSТIC КАUCUК SАNАYII VЕ ТІСАRЕТ АNОNYМ SІRКЕТІ було відвантажено труби безшовні поліетіленові та поліпропіленові згідно замовлення у відповідності до умов контракту № FР036 від 01.07.2020 року.
27.07.2020 декларантом/представником ТОВ «Хот-Велл»- Чаус Ю.І. сформовано та направлено засобами електронного зв`язку до Слобожанської митниці Держмитслужби митну декларацію щодо оформлення вищезазначеного товару, яка того ж дня була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № UA 807170/2020/037247.
З метою здійснення митного оформлення вантажу та підтвердження заявленої митної вартості товару, декларантом до Слобожанської митниці Держмитслужби разом із декларацією були подані наступні документи: інвойси № FRT 2020000017120 від 21.07.2020 року на суму 49944,75 Дол. США та № FRT 2020000017183від 22.07.2020 року на суму 439,33 Дол. США; СМR №479561 від 22.07.2020; Сертифікат про походження товару № 0132964 від 22.07.2020 р: документ про вартість перевезення товарів - рахунок фактура від ФОП Гарбунова № 275 від 27.07.2020 року: Контракт № FР036 від 01.07.2020 року; Договір про надання послуг митного брокера №385 від 27.05.2019 року; Пакувальний лист б/№ від 22.07.2020.
27.07.2020 митним брокером було отримано повідомлення митного органу, у якому останній зазначив, що в зв`язку з надходженням до ВМВ запиту ПМО щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товару № 1.2.3.4. в зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів у відповідності до вимог частини п`ятого статті 55 та частини четвертої статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
У зв`язку з чим ТОВ «ХОТ-Велл» через митного брокера були надані наступні додаткові документи: експортну митну декларацію країни походження № 38036133096; Комерційну пропозицію FIRAT PLASTIK, KAUCUK SANAYII VE TICARET ANONIM SIRKETI; Висновок цінової експертизи проведеної ДП «Державний інформаційно аналітичний центр моніторингу зовнішніх ринків» № 113/54 від 31.07.2020; інвойси № FRT 2020000017120 від 21.07.2020 на суму 49944,75 Дол. США та № FRT 2020000017183 від 22.07.2020 року на суму 439,33 Дол. США з засвідчувальним написом Торгово-промислової палати Турецької Республіки, про те що постачальник FIRAT PLASTIK, KAUCUK SANAYII VE TICARET ANONIM SIRKETI є зареєстрованим.
У вказаній митній декларації митна вартість була зазначена декларантом за першим методом (за ціною договору).
Проте, Слобожанською митницею Державної митної служби України під час перевірки вказаної митної декларації було відмовлено у оформленні (випуску) товарів та складено картку відмови UА 807170/2020/00878 від 07.08.2020 та рішення про коригування митної вартості № UА 807000/2020/001385/2 від 07.08.2020 .
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.
Також позивачем під час розгляду справи було надані письмові пояснення, в яких зазначено, що оплату за зовнішньоекономічним контрактом було здійснено лише 21.10.2020, а тому позивач не міг раніше надати відповідні докази. На підтвердження цього разом з поясненнями було надано платіжне доручення №35 від 21.10.2020.
Крім того, під час митного оформлення відповідачу було надано довідку №275 від 27.07.2020, яка надана експедитором, щодо вартості послуг з транспортування товарів за маршрутом м. Стамбул Турецька республіка) п/п «Чорноморськ» (Україна), також до матеріалів справи, на підтвердження оплати транспортних послуг, позивачем було долучено платіжне доручення №1281 від 11.08.2020.
Отже, подані декларантом документи у сукупності надавали митному органу можливість перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару, оскільки вказані документи не містили розбіжностей щодо найменування імпортованого товару, його кількості та вартості.
За таких обставин, Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Рішення судів попередніх інстанцій щодо скасування рішення Слобожанської митниці ДМС про коригування митної вартості товарів є правильними та підлягають залишенню без змін.
За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Касаційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 у справі №520/11208/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття , є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 25.07.2023 |
Оприлюднено | 26.07.2023 |
Номер документу | 112414575 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Хохуляк В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні