Ухвала

від 06.08.2021 по справі 520/11208/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 серпня 2021 року

Київ

справа №520/11208/2020

адміністративне провадження №К/9901/27872/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А., суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

перевіривши касаційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби (далі - Митниця) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Хот-Велл до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021, позов задоволено.

28.07.2021 Митниця подала до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення у цій справі.

За змістом статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху як така, що подана без дотримання вимог пункту 4 частини другої, частини четвертої 330 КАС: Митниця не зазначила підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав); не сплатила судовий збір.

Митниця підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС, судами першої та апеляційної інстанцій не враховано висновок Верховного Суду викладений в постанові від 13.01.2021 у справа №805/2942/16-а щодо застосування частини третьої статті 53 статті Митного кодексу України, у правовідносинах, які характеризуються, зокрема, такою обставиною, як спрацювання профілю ризику в системі АСАУР під час контролю.

Одночасно Митниця наводить довід щодо ненадання апеляційним судом оцінки доказів Митниці на підтвердження правомірності рішення про коригування митної вартості та картки відмови у митному оформленні.

При цьому Митниця не зазначає, які саме норми матеріального (та/чи процесуального) права неправильно застосовані (порушені) та у чому полягає не врахування судами попередніх інстанцій вище зазначеного висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, подібність яких також не обґрунтована у касаційній скарзі.

Фактично доводи Митниці стосуються оцінки доказів судом апеляційної інстанції, що може бути підставою касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС, однак, цю підставу Митниця у касаційній скарзі не вказує.

Враховуючи викладене, Митниці слід уточнити підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Згідно з частиною четвертою статті 330 КАС до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Документ про сплату судового збору Митниця до касаційної скарги не додала.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень позивач звернувся з позовною заявою до суду у серпні 2020 року.

У постанові від 16.03.2020 у справі №1.380.2019.001962 Верховний Суд у складі палати Касаційного адміністративного суду зробив висновок, що справи про оскарження рішення про коригування митної вартості товарів є справами з майновими вимогами. При цьому судовий збір за подання позовної заяви (апеляційної чи касаційної скарги) в таких справах обчислюється, виходячи із митних платежів, які підлягають донарахуванню з різниці між задекларованою і скоригованою митницею митної вартості товару.

Частиною першою статті 4 Закону України Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2020 встановлений у розмірі 2102,00 грн.

Водночас, зі змісту судових рішень у цій справі неможливо встановити різницю митної вартості товарів у зв`язку з її перерахуванням та визначених з її розрахунку митних платежів згідно з митними деклараціями позивача, а також згідно з рішеннями Митниці про коригування митної вартості товару. В матеріалах касаційної скарги ця інформація також відсутня, що позбавляє Суд можливості визначити ціну позову у справі та, відповідно, визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI у редакції, чинній станом на вересень 2020 року).

При розрахунку судового збору за подання касаційної скарги слід виходити з такої формули: ціна позову х 1,5% х 200%.

Отже, за подання касаційної скарги сплаті підлягає судовий збір у розмірі, обчисленому виходячи зі ставок, встановлених наведеними положеннями Закону, у зв`язку з чим скаржнику варто обчислити судовий збір з вищенаведеного розрахунку, та надати суду копії митних декларацій, що були подані позивачем до митного органу після проведення відповідних коригувань митної вартості товару.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга Митниці залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції уточнену касаційну скаргу та документ про сплату судового збору.

Керуючись статтями 169, 248, пунктом 4 частини другої, частиною четвертою статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду