Рішення

від 26.07.2023 по справі 489/4431/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

справа № 489/4431/20 провадження №2/489/88/23

РІШЕННЯ

Іменем України

26 липня 2023 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

за участю секретаря судового засідання Клюсевич-Шарапової Н.М.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця Виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова Артема Дмитровича (далі приватний виконавець), ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»</a> (далі ТОВ «ОТП Факторинг Україна»), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Незалежний центр оцінки експертизи та аналітики «Пи Кан» (далі ТОВ «Незалежний центр оцінки експертизи та аналітики «Пи Кан»), про визнання недійсним протоколу та свідоцтва про придбання майна з електронних торгів

встановив:

В вересні 2020 року позивач звернулась до суду з позовом в якому просить:

- визнати недійсними протокол № 496711 продажу на електронних торгах нежитлового приміщення торгівельного павільйону, загальною площею 205,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним та скасувати свідоцтво про придбання нежитлового приміщення торгівельного павільйону, загальною площею 205,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , з торгів, № 617, виданого 14.09.2002 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Міхняєвою А.А.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 13.08.2020 були проведені електронні торги, на яких було реалізовано майно у вигляді нежитлових приміщень торгівельного павільйону, загальною площею 205,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено протокол № 496711. Цього ж дня протокол затверджено приватним виконавцем. Продавцем нерухомого майна є Державне підприємство «СЕТАМ» та приватний виконавець, а покупцем Спасібухов Р.А.

23.07.2020 ОСОБА_1 отримала від приватного виконавця повідомлення про оцінку майна.

На день проведення електронних торгів 13.08.2020 в Заводському районному суді міста Миколаєва на розгляді знаходилося судове провадження за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця, яка по суті розглянута не була, а її клопотання про зупинення виконавчого провадження було залишено судом без задоволення.

14.09.2020 покупець отримав свідоцтво про придбання майна з електронних торгів, яке видане приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Міхняєвою А.А.

Так як при проведенні електронних торгів було порушено законодавство в частині визначення вартості (оцінки) арештованого майна, тому позивач вважає, що такі обставини є підставою для визнання недійсним протоколу, складеного за результатами електронних торгів та затвердженого приватним виконавцем, а також визнання недійсним та скасувати свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів.

Відповідач Державне підприємство «СЕТАМ» надало відзив на позов від 11.12.2020 в якому просило в задоволенні позовних вимог відмовити через їх безпідставність, оскільки жодних доказів порушення правил проведення електронних торгів позивачем не надано.

У відзиві на позов від 28.12.2020 приватний виконавець в задоволенні позову просив відмовити, так як позивачем не доведено належними і допустимими доказами порушення порядку реалізації майна.

Відповідач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у відзиві на позов, який надійшов до суду 30.03.2021, в задоволенні позовних вимог просило відмовити через їх недоведеність.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 24.09.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Цією ухвалою витребувано в приватного виконавця копію виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 05.10.2020 забезпечено позов шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення торгівельного павільйону, загальною площею 205,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 27.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

У судове засідання, призначене на 26.07.2023, учасники справи не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач та її представник причинну неявки суду не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності та залишення позову без розгляду суду не надали.

З огляду на те, що сторони свої доводи і заперечення виклали в письмових заявах, та достатність в матеріалах справи доказів для вирішення справи по суті, що не вимагає безпосередньої участі в судовому засіданні учасників процесу, суд вважає за можливе розгляд справи здійснити за відсутності сторін та ухвали рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із наданих приватним виконавцем матеріалів виконавчого провадження вбачається, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова А.Д. перебувало зведене виконавче провадження № 61702940 щодо виконання виданих Заводським районним судом міста Миколаєва виконавчих листів: №2/1412/2558/2012 від 30.01.2013 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором №SME400/117/2008 від 22.08.2008 в розмірі 2627968,00 грн. та судового збору; №2/1412/2555/2012 від 30.01.2013 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором №SME400/106/2007 від 08.11.2007 в розмірі 1676679,00 грн. та судового збору; №2-952/2011 від 13.04.2012 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором №SME400/007/2006 в розмірі 1195442,18 грн., заборгованість по процентам в сумі 312 972,52 грн., пені у сумі 50000,00 грн., а всього 1558414,70 грн.

02.04.2020 з метою забезпечення виконання рішення суду приватним виконавцем винесена постанова про арешт рухомого та нерухомого майна боржника ОСОБА_1 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 02.04.2020 за боржником зареєстровано нежитлове приміщення торгівельного павільйону за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 205,6 кв.м.

16.04.2020 приватним виконавцем проведено опис та арешт нежитлове приміщення торгівельного павільйону, загальною площею 205,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , про що винесена відповідна постанова, копія якої 17.04.2020 направлена боржнику ОСОБА_1 .

Постановою приватного виконавця від 06.07.2020 для надання письмового звіту про оцінку нежитлових приміщень торгівельного павільйону по АДРЕСА_1 у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2/1412/2558/12 від 30.01.2013 призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ТОВ «Незалежний центр оцінки, експертизи та аналітики «ПИ КАН».

Згідно звіту № 195/07-20 про незалежну оцінку описаних та заарештованих нежитлових приміщень торгівельного павільйону по АДРЕСА_1 станом на 09.07.2020 оціночна (ринкова) вартість цього майна складає 477030,00 грн.

13.07.2020 за № 3387 приватний виконавець на адресу боржника та стягувача надіслав повідомлення про визначену суб`єктом оціночної діяльності оцінку вказаного нерухомого майна, яке ОСОБА_1 отримала 23.07.2020.

13.07.2020 приватний виконавець подав заявку щодо передачі на реалізацію описаного нерухомого майна вартістю 477030,00 грн.

Згідно із протоколом проведення електронних торгів Державного підприємства «СЕТАМ» від 13.08.2020 № 496711 нежитлові приміщення торгівельного павільйону у АДРЕСА_1 були продані за ціною 477030,00 грн.

Не погодившись з такими висновками оцінювача, боржник у виконавчому провадженні ОСОБА_1 звернулася зі скаргою на дії приватного виконавця та обґрунтовуючи неправомірність оцінки нерухомого майна, посилалася на її проведення без зовнішнього та внутрішнього огляду нерухомого майна.

Із Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є відкритим, встановлено, що ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 26.05.2021 (справа № 1412/87/12) у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 10.08.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Заводського районного суду міста Миколаєва від 26.05.2021 змінено шляхом доповнення резолютивної частини ухвали наступним: «У визначенні ринкової вартості арештованого майна - нежитлового приміщення торгівельного павільйону, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відмовити. Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на подачу скарги. Залишити без розгляду вимоги скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця від 16 червня 2020 року про опис та арешт майна боржника ОСОБА_1 , визнання неправомірними дій приватного виконавця, що полягають у поданні заяви на реалізацію арештованого майна до Державного підприємства «СЕТАМ» нежитлового приміщення торгівельного павільйону, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ». В іншій частині ухвалу суду залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 1412/87/12 (провадження № 61-15181св21) касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалуЗаводського районного суду міста Миколаєва від 26.05.2021 та постанову Миколаївського апеляційного суду від 10.08.2021 залишено без змін.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України).

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Усталеним в судовій практиці та цивілістичній доктрині є поділ недійсних правочинів на нікчемні та оспорювані.

Тлумачення статей 215, 216 ЦК України свідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.

Недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18)).

Відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу і така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу). Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19)).

Тобто, для визнання судом торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання торгів недійсними (порушення правил проведення торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

У постанові Верховного Суду України від 06.04.2016 по справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Із позову вбачається, що повивач просить визнати недійсним протокол про проведенні електронні торги та свідоцтво про придбання нежитлового приміщення з електронних торгів і скасувати його.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За частиною третьою цієї норми процесуального закону, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) є передбаченою пунктом 5 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» окремою нотаріальною дією, спрямованою на посвідчення відповідного права переможця аукціону, тобтоє юридичним оформленням факту, що відбувся на підставі правочину.На відміну від дій із нотаріального посвідчення правочинів, нотаріус, який вчиняє нотаріальну дію з видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, не встановлює дійсні наміри сторін до вчинення правочину, відсутність заперечень щодо кожної з умов правочину, а перевіряє тільки факт набуття права власності на нерухоме майно конкретним набувачем і підтвердження цього права внаслідок проведення прилюдних торгів (див. близькі за змістом висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункти 6.21, 6.22).Визнання недійсним свідоцтва як документа, який видав нотаріус для підтвердження права власності переможця аукціону (покупця), не захистить ні інтерес кредитора у поповненні (недопущенні зменшення) ліквідаційної маси боржника, ні такий же інтерес самого боржника.Цей документ не породжує жодного права.Тому позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту(пункти 42, 43постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022 в справі № 914/2618/16 (провадження № 12-25гс21).

Належним способом захисту прав і законних інтересів позивача є визнання електронних торгів недійсними, позовні вимоги про визнання недійсним та/або скасування протоколу проведення електронних торгів є неефективним способом захисту порушеного права, оскільки відновлення прав особи, яка оспорює правочин купівлі-продажу продаж майна з електронних торгів, охоплюється вимогою про визнання торгів недійсними (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного від 26.04.2023 в справі № 545/264/20 (провадження № 61-10242св22).

У постанові Верховного Суду від 28.06.2023 у справі № 212/11434/21 (провадження № 61-4651св23), з посиланням на наведене вище зроблено висновок, що «У справі, що переглядається: апеляційний суд позовні вимоги про визнаннянедійсним свідоцтвата протоколу задовольнив; суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог про визнаннянедійсним свідоцтвата протоколув зв`язку з відсутністю підстав для визнання торгів недійсними; суди не звернули увагу, що визнання недійсним свідоцтва та протоколу про проведення торгів є неналежними способами захисту.Томупостанову апеляційного суду в цій частині належить скасувати, а рішення суду першої інстанції в частині вказаних позовних вимогпідлягаєзміні в мотивувальній частині.».

Враховуючи наведене позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки з вимогою про визнання електронних торгів недійсними позивач не зверталася та в установленому процесуальним законом порядку і строки позовні вимоги не уточнила, хоча була належним чином обізнана про розгляд справи, що підтверджується заявами її представника.

Одночасно суд зазначає, що підставою позовних вимог позивач вказала неправомірність оцінки нерухомого майна, проданого з електронних торгів.

Як встановлено судом, під час розгляду цієї справи, відповідність закону проведеної оцінки нерухомого майна була надана судовими рішеннями у справі за скаргою позивача ОСОБА_4 на дії приватного виконавця.

Таким чином, оцінивши наявні у справі докази суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наведених вище мотивів.

Ухвалою суду від 05.10.2020 забезпечено позов шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення торгівельного павільйону, загальною площею 205,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Так якв задоволенніпозову відмовлено, відповіднодо частини дев`ятоїстатті 158ЦПК України заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

У зв`язку із тим, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача витрат, понесених на сплату судового збору, відсутні.

Керуючись статтями12,13,259,263- 265,268 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним протоколу та свідоцтва про придбання майна з електронних торгів відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 05.10.2020 у вигляді арешту накладеного на нежитлові приміщення торгівельного павільйону, загальною площею 205,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Ленінський районний суд м.Миколаєва або безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

відповідач: Державне підприємство «СЕТАМ», код ЄДРПОУ 39958500, місцезнаходження: м.Київ, вул. Стрілецька,4-6;

відповідач: Приватний виконавець Виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович, робоче місце: м.Миколаїв, вул.Садова,1, оф.307;

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ;

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Незалежний центр оцінки експертизи та аналітики «Пи Кан»», код ЄДРПОУ 35564030, місцезнаходження: м.Миколаїв, вул. Московська,59.

Повний текст судового рішення складено 26.07.2023.

Суддя І.В.Коваленко