Постанова

від 26.07.2023 по справі 175/1482/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6516/23 Справа № 175/1482/20 Суддя у 1-й інстанції - Озерянська Ж. М. Суддя у 2-й інстанції - Зайцева С. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2023 року місто Дніпро Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер 175/1482/20

Номер провадження 22-ц/803/6516/23

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого: Зайцевої С.А.

суддів: Барильської А.П., Максюти Ж.І.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіДніпрі Дніпропетровськоїобласті впорядку спрощеногопозовного провадженнябез повідомленняучасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2023 року головуючого судді Озерянської М.Ж. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Наше майбутнє» про поділ майна подружжя та за зустрічнимпозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про поділ спільного майна подружжя, та запозовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Наше майбутнє», про стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ТОВ «Наше майбутнє» про поділ майна подружжя, в якому просив : визнати за ОСОБА_2 право власності на частину житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; - визнати за ОСОБА_2 право власності на частину земельної ділянки площею 0,1344 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; - припинити право спільної сумісної власності подружжя на автомобілі та виділити у власність ОСОБА_2 автомобіль BMW-X5, 2011 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про поділ спільного майна подружжя, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 ; - визнати за ОСОБА_1 право власності на частину будівель та споруд , які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобілів BMW-X5, 2011 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 та BMW-X3, 2015 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

У листопаді 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ «Наше майбутнє», про стягнення грошових коштів, в якому просив стягнути на його користь з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно грошову суму у розмірі 24000 доларів США, що на момент подання позовної заяви становить 686400 грн.

У квітні 2023 року до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_2 ,від іменіта вінтересах якогодіє адвокатФедорець Є.Є. про зупинення провадження по даній цивільній справі до набрання законної сили рішення у справі № 175/3250/22 за позовною заявою ОСОБА_2 до ТОВ «Наше майбутнє», треті особи: ОСОБА_1 , Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Ю. О., про витребування майна з чужого незаконного володіння, яка перебуває в провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2023 року провадження у цивільній справі №175/1482/20-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ТОВ «Наше майбутнє» про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа: ОСОБА_3 про поділ спільногомайна подружжя, та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ,третя особа:ТОВ«Наше майбутнє»про стягненнягрошових коштів зупинено до вступу в законну силу рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Наше майбутнє», треті особи: ОСОБА_1 , Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Ю. О., про витребування майна з чужого незаконного володіння, яка перебуває в провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на необґрунтованість судового рішення та порушення норм процесуального права.

В обґрунтування доводів скарги, зокрема зазначено, що судом першої інстанції без участі інших сторін у справі, ухвалено оскаржувану ухвалу, в якій не зазначено, яким чином розгляд справи № 175/3250/22 унеможливлює розгляд заявлених вимог у даній справі до вирішення іншої справи про витребування майна, судом не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені самостійно при вирішенні даної справи та яким чином встановлені в іншій справі обставини вплинуть на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі виходячи з предмета та підстав позову. Судом першої інстанції не зазначено жодних підстав об`єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої справи, а також пов`язаність двох справ з різними предметами спору. Зазначено, що у матеріалах даної справи зібрані докази, що дозволяють прийняти рішення у справі, тому підстави для зупинення провадження відсутні. Крім того, звернуто увагу апеляційного суду, що справа слухається у суді першої інстанції понад три роки. Вважає, що зупинення у справі, тим паче, є незаконним, оскільки не можливо витребувати не своє майно (частку), яке не було поділене та/або виділене в натурі. ОСОБА_2 ніколи не був та не є власником майна, яке намагається витребувати з чужого незаконного володіння, що свідчить про незаконність позовних вимог, а також затягування розгляду даної справи.

Відзив на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч.13 ст.7, ч.2 ст.369 ЦПК України, оскільки переглядається ухвала визначена у п.14 ч.1 ст.353 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону судове рішення не відповідає .

Зупиняючи провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що в провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області перебуває справа № 175/3250/22 за позовною заявою ОСОБА_2 до ТОВ «Наше майбутнє», треті особи: ОСОБА_1 , Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Ю. О., про витребування майна з чужого незаконного володіння. Тому, дійшов до висновку, що результат розгляду цивільної справи № 175/3250/22, має суттєве значення для встановлення дійсних обставин справи, а саме для вирішення питання щодо обсягу майна подружжя, що підлягає поділу в межах даної справи, отже, на думку суду, неможливо прийняти обґрунтоване рішення щодо позовних вимог.

Апеляційний суд не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 251 ЦПК України передбачено вичерпний перелік підстав для виникнення обов`язку суду зупинити провадження у справі.

Пунктом 6 частини 1 статті 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Відповідно до цієї ж норми суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З огляду на зазначене, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи за наявності доказової бази та встановлених на підставі цих доказів фактичних обставин.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі.

Пов`язаність справ полягає в тому, що рішенням суду в іншій справі встановлюються обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі. Обставини повинні бути такими, що мають значення для цієї справи, тобто зупинення провадження у цивільній справі, виходячи з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки у випадку, коли у цій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав заявлених позовних вимог або умов, від яких залежить їх розгляд.

Визнаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 207/413/18, від 20 лютого 2020 року у справі № 824/215/19, від 10 квітня 2018 року у справі № 761/40264/17, від 27 лютого 2019 року у справі №308/5006/16-ц.

Зупиняючи провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, суд першої інстанції посилався на те, що від результату розгляду справи № 175/3250/22 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Наше майбутнє», треті особи: ОСОБА_1 , Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Ю.О. про витребування майна з чужого незаконного володіння, мають суттєве значення для встановлення дійсних обставин справи, а саме, для вирішення питання щодо обсягу майна подружжя, що підлягає поділу в межах даної справи, тому, неможливо прийняти обґрунтоване рішення щодо позовних вимог.

Проте, судом першої інстанції не обґрунтовано, в чому саме полягає матеріально-правовий зв`язок між зазначеними справами, не мотивовано, які саме факти, встановлені в іншій справі, будуть мати преюдиційне значення для цієї справи, та в чому полягає неможливість самостійного встановлення судом обставин, що мають значення для правильного вирішення спору у цій справі.

У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи…... Проте вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, яка переглядається, суд на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України не вказав конкретну іншу справу та обставину, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, у чому саме полягає взаємозв`язок предметів розгляду інших справ, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. При цьому суди взагалі не аналізували та не встановлювали у визначеному законом порядку, чи дійсно від наслідку розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у зазначеній цивільній справі».

Отже, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто, між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній зі справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та статті 10 ЦПК України зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись із урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (рішення від 20 червня 2000 року у справі «FRYDLENDER v. FRANCE», заява № 30979/96, § 43).

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Незважаючи на те, що зупинення провадження у справі має тимчасовий характер, судам слід враховувати право кожної особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку та розглядати кожну справу без надмірного формалізму.

У постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року в справі № 641/8309/19 (провадження № 61-10107св20) міститься висновок, що «відповідно до вимог закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи».

Враховуючи, що судом першої інстанції не встановлено об`єктивну неможливість розгляду даної справи на підставі зібраних по справі доказів та не виключено можливість встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, суд першої інстанції постановив ухвалу про зупинення провадження у справі відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України без обґрунтування об`єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої справи.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду про зупинення провадження у справі постановлена з порушенням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції не мотивував належним чином підстав для зупинення провадження в даному випадку, є обґрунтованими.

Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За таких обставин, ухвала Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2023 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до підпунктів «б» та «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України питання щодо понесених судових витрат у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції має бути вирішено судом першої інстанції при ухваленні судового рішення по суті спору (п. 37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»).

Керуючись ст.ст. 374,379,381,382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2023 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: