Рішення

від 25.04.2023 по справі 932/3576/21

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/3576/21

Провадження № 2/932/449/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2023року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Куцевола В.В.

при секретарі Рибалці В.І.

за участі

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Дніпрі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про поділ майна подружжя, в якій позивач просила суд:

-визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по частині за кожним, право власності на нежиле приміщення №58, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: в житловому будинку літ.В-1 на 1-ому поверсі нежитлове приміщення №58 поз.1-6, загальною площею 52,2 м2;

-визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по частині за кожним, право власності на квартиру АДРЕСА_2 , що складається з: 1,4 коридори, 2-туалет, 3-кухня, 5,6-житлові кімнати, загальною площею 44,5 м2, житловою площею 26,7 м2;

-визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по частині за кожним, право власності на квартиру АДРЕСА_3 , що складається з: 1-хол, 2-ванна, 3-туалет, 4-кухня, 5-коридор, 6,7-житлова, І-лоджія, загальна площа 76,9 м2, житлова площа 31,8 м2;

-визнати грошові кошти в сумі 54787,20 грн., які внесені до статутного капіталу Українсько-Болгарського Товариства з іноземними інвестиціями «ВІВАС», код ЄДРПОУ 200221056, юридичної особи заснованої відповідно до законодавства України 08.08.1996, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №12241200000013606, спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;

-стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму у розмірі 27393,60 грн., що становить частину грошових коштів, які внесені до статутного капіталу Українсько-Болгарського Товариства з іноземними інвестиціями «ВІВАС»;

- стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошові кошти компенсації частини чистого доходу, отриманого ОСОБА_4 за 2005-2013 роки від діяльності Українсько-Болгарського Товариства з іноземними інвестиціями «ВІВАС».

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилалась на те, що вона з відповідачем перебували у шлюбі з 03.07.1987 по 06.12.2013, за час якого ними було набуто: нежиле приміщення №58, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_2 ; частку в статутному капіталі Українсько-Болгарського Товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями «ВІВАС».

З огляду на те, що вказане майно придбано у шлюбі та за спільні кошти, а також виходячи з того, що в літку 2020 року, усні домовленості щодо порядку користування майном подружжя перестали влаштовувати відповідача, позивач вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Відповідачем було надано відзив доводи викладені в якому зводяться до не згоди з заявленими позовними вимогами. Так, ОСОБА_4 зазначено, що квартира АДРЕСА_3 , була придбана ним за власні кошти та після розірвання шлюбу. Також зазначив, що кошти, які було внесено до статутного капіталу ТОВ «ВІВАС», було внесено за згоди позивача, а прибуток, який отримувався від діяльності підприємства, спрямовувався на забезпечення родини, тому відсутні підстави для стягнення частини чистого доходу отриманого за 2005-2013 роки від його діяльності.

Позивачем було надано відповідь на відзив, доводи викладені в якій зводяться до не згоди з твердженнями відповідача зазначеними у відзиві. Так, позивачем зазначено, що квартира АДРЕСА_3 була придбана за кошти отримані відповідачем від діяльності ТОВ «ВІВАС», частина від прибутку якого належить їй, що вказує про належність їй і частини вказаної квартири. Відповідачем не надано доказів отримання інших доходів ніж як від діяльності ТОВ «ВІВАС».

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Лукінової К.С. від 05.05.2021 позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху, у зв`язку з її не відповідністю приписам ЦПК України.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Лукінової К.С. від 19.05.2021 відкрито провадження у справі.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 12.10.2021 відмовлено в прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 .

У зв`язку із закінченням відрядження судді Лукінової К.С. до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, справу було передано судді Куцеволу В.В., яким за ухвалою від 21.02.2022 її прийнято до свого провадження та вирішено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою Бабушкінського районного суду мДніпропетровська від 31.01.2023, за клопотанням представника позивача, витребувано докази.

Ухвалою Бабушкінського районного суду мДніпропетровська від 31.01.2023, закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та відповіді на відзив.

У судовому засіданні представник відповідача не заперечувала, що квартиру АДРЕСА_2 та нежиле приміщення АДРЕСА_4 , було придбано за час шлюбу. Проти задоволення інших заявлених вимог заперечувала з підстав наведених у відзиві.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, судом встановлено, що відповідно до копії рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06.12.2013 (справа №201/13601/13), шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який було зареєстровано 03.07.1987, розірвано. У вказаному рішенні зазначено, що відповідно до тверджень ОСОБА_4 , з приводу яких відсутні заперечення від ОСОБА_3 , шлюбні відносини між сторонами припинились з жовтня 2012 року.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності, за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на:

-нежиле приміщення №58, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу від 12.11.2002);

- квартиру АДРЕСА_2 (підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу від 03.03.2006);

-квартиру АДРЕСА_3 (підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу від 20.08.2014).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 09.08.1996 було зареєстровано юридичну особу з кодом 20021056, яка наріз має назву ТОВ «ВІВАС СТАР». Засновником є ОСОБА_4 , відсоток частки статутного капіталу 50%, розмір частки засновника (учасника) 54787,20 грн.

Згідно відповіді Українсько-Болгарського Товариства з іноземними інвестиціями «ВІВАС», за період діяльності з 24.06.2005 року по 31.12.213 року не приймалось рішення про спрямування прибутку на виплату дивідентів.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області, на запит суду, було надано інформацію щодо джерел та суми доходів отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих само зайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан за період з 1 кварталу 2005 року по 3 квартал 2014 року, стосовно ОСОБА_4 , згідно якої останній не отримував дохід

За загальними положеннями, визначеним ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу кожна особа має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес особи в один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Конструкція норми ст. 60 СК України свідчить про запровадження презумпції спільності права власності подружжя на майно, набуте ними в період шлюбу. Зазначена презумпція може бути спростована, один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який заперечує її застосування.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частиною 1 статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Аналогічні положення містяться у частині другій статті 372 ЦК України.

Відповідно доч.1-2ст.71СК України,майно,що єоб`єктомправа спільноїсумісної власностіподружжя,ділиться міжними внатурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджується факт придбання квартири АДРЕСА_5 та нежитлового приміщення АДРЕСА_6 , під час знаходження сторін у шлюбі, а також виходячи з відсутності заперечень відповідача з приводу поширення правового режиму спільного сумісного майна на вказані об`єкти, заявлені позовні вимоги, в частині визнання за сторонами права власності по на квартиру АДРЕСА_7 , підлягають задоволенню.

Вимога позивачапро визнання,в порядкуподілу майнаподружжя,права власностіна частину квартири АДРЕСА_3 не підлягає задоволенню оскільки, відповідно до матеріалів справи, її було придбано відповідачем після розірвання шлюбу, а доказів того, що на її придбання було витрачено спільні кошти сторін, позивачем не надано. Крім того, відсутні докази того, що на придбання квартири було витрачено кошти від діяльності Українсько-болгарськоготовариства зобмеженою відповідальністюта іноземнимиінвестиціями «Вівас» (ТОВ «ВІВАС СТАР»). Тягар доказування, у справах даної категорії, факту належності майна до спільної сумісної власності або його придбання за спільні кошти, покладено на сторону, яка заявляє такі вимоги.

Щодо вимогпозивача про визнання грошових коштів, що внесені до статутного капіталу Українсько-болгарськоготовариства зобмеженою відповідальністюта іноземнимиінвестиціями «Вівас» (ТОВ «ВІВАС СТАР») спільним сумісним майном подружжя та стягнення її частини, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістомстатті 115 ЦК України,статті 85 ГК Українитаст.12 ЗУ «Про господарські товариства» власником майна, переданого господарському товариству у власність його учасниками як вклад до статутного (складеного) капіталу, є саме товариство, відчуження учасником товариства частки в статутному капіталі на користь іншої особи не припиняє права власності товариства на майно, яке обліковується на його балансі, у тому числі на внесені до статутного капіталу вклади учасників.

Грошові кошти, внесені одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, у статутний капітал цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільні кошти трансформується у право вимоги на виплату частини вартості такого внеску. При цьому одним із визначальних є факт набуття подружжям таких грошових коштів у шлюбі.

Таким чином, якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства.

Аналогічний висновоквикладений упостанові ВСУвід 03.06.2015 у справі №6-38цс15 та постанові ВС/КЦС від 13 березня 2019 року у справі №756/10797/15.

Тобто, з вищезазначеного слідує, що той член подружжя, який не є учасником господарського товариства, має право на компенсацію половини вартості внесеного майна/статутного капіталу в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства.

З огляду на зазначене, вимога позивача щодо стягнення грошової компенсації у розмірі 27393,60 грн., яка становить частину коштів внесених ОСОБА_4 до статутного капіталу Українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями «Вівас» (ТОВ «ВІВАС СТАР»), підлягає задоволенню.

Разом з цим, не підлягає задоволенню вимога про стягнення частини доходу отриманого ОСОБА_4 від діяльності Українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями «Вівас» (ТОВ «ВІВАС СТАР») за 2005-2013 роки, оскільки матеріали справи не містять документального підтвердження отримання відповідачем доходу (дивідендів) від діяльності підприємства.

Виходячи з приписів ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 6810,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про поділ майна подружжя задовольнити частково.

Поділити спільну сумісну власність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 наступним чином:

-визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення № 58 розташованого в житловому будинку літ. В-1 на 1-ому поверсі поз. 1-6, загальною площею 52,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 1969748;

-визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення № 58 розташованого в житловому будинку літ. В-1 на 1-ому поверсі поз. 1-6, загальною площею 52,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 1969748;

-визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 1708546;

-визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 1708546.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1/2 частину грошових коштів внесених до статутного капіталу Українсько-болгарського Товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями «Вівас», що становить 27393,60 грн.

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 6810,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 05.05.2023 року.

Суддя В.В. Куцевол

25 квітня 2023 року