Рішення

від 24.07.2023 по справі 390/588/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/588/20

Провадження № 2/390/9/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2023 р.Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Квітки О.О.,

при секретарі Міхневич А.О.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кропивницький за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ТОВ "Рассвєт-Агро", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4 , про скасування державної реєстрації іншого речового права,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , позивач) звернулася до суду з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Рассвєт-Агро" (далі - ТОВ "Рассвєт-Агро", відповідач), в якому із врахуванням заяви про зміну предмета позову (а.с.132-133 т.1) просила:

скасувати державну реєстрацію іншого речового права ТОВ "Рассвєт-Агро" на земельну ділянку кадастровий номер 3522583900:02:000:0313, площею 6,4371 га, розташовану на території Клинцівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договору оренди землі, серія та номер 687, виданого 08.04.2004, орендар правокористувач: ТОВ "Рассвєт-Агро", орендодавець власник на момент укладення договору: ОСОБА_5 , номер запису про інше речове право: 21934858, з одночасним припиненням іншого речового права ТОВ "Рассвєт-Агро" на вказану земельну ділянку.

Рух справи

27.04.2020 позовна заява надійшла до Кіровоградського районного суду та розподілена судді Гершкулу І.М..

28.04.2020 ухвалою суду відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

28.05.2020 ухвалою суду прийнято заяву про зміну предмету позову від 11.11.2020 та оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні.

08.12.2020 ухвалою суду застосовано щодо Веселинівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління МЮ (м. Одеса) заходів процесуального примусу у виді тимчасового вилучення доказів для дослідження судом та зупинено провадження у справі.

24.02.2021 ухвалою суду поновлено провадження у справі.

08.04.2021 ухвалою суду призначено судово-почеркознавчу експертизу та зупинено провадження по справі.

07.10.2021 постановою Кропивницького апеляційного суду (судді: Дьомич Л.М., Мурашко С.І., Письменний О.А.) залишено без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «Рассвєт-Агро» на ухвалу суду першої інстанції про призначення експертизи та зупинення провадження по справі.

10.11.2021 ухвалою суду було відновлено провадження по справі.

14.12.2021 ухвалою суду залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на спорі відповідача ОСОБА_4

03.08.2022 у зв`язку із мобілізацією судді Гершкула І.М. повторно розподілено справу судді Терещенку Д.В..

08.08.2022 ухвалою суду прийнято справу та призначене підготовче судове засіданні (суддя Терещенко Д.В.).

16.03.2023 ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначена справа до судового розгляду.

28.03.2023 у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_6 у відставку повторно розподілено справу судді Квітці О.О..

30.03.2023 ухвалою суду прийнято справу та призначене підготовче судове засіданні (суддя Квітка О.О.).

04.05.2023 ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначена справа до судового розгляду.

Безпосередньо розгляд справи по суті суд здійснив у засіданні 24.07.2023 за участі представника позивача та відповідача.

Позиція позивача

В обґрунтування позову зазначено, що після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на вказану земельну ділянку визнано за ОСОБА_4 . 01.06.2017 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір міни, згідно з яким право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3522583900:02:000:0313 перейшло до ОСОБА_3 . Пунктом 8 договору міни від 01.06.2017 визначено, що треті особи не мають прав на відчужуване за цим договором майно. Однак ОСОБА_4 передав договір оренди землі від 06.01.2003, який укладено між ОСОБА_5 і СВК "Расвєт" строком на 5 років, а також повідомив, що за усною домовленістю земельною ділянкою користується ТОВ "Рассвєт-Агро", як правонаступник СВК "Расвєт". Проте ТОВ "Рассвєт-Агро" зареєстровано договір оренди землі №687 від 08.04.2004 між ОСОБА_5 і СВК "Расвєт" строком на 20 років. 03.12.2019 ОСОБА_3 отримала від ТОВ "Рассвєт-Агро" копію договору оренди землі від 06.01.2003, зареєстрованого 08.04.2004 за №687, де виявлено, що по тексту договору вбачається, що підпис від імені померлої ОСОБА_5 виконаний іншою особою. На підставі викладеного позивач звернулася до суду для захисту порушених прав.

Представник позивача адвокат Захарченко І.В. у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Позиція відповідача

Представник відповідача адвокат Суліменко Т.А. у судове засідання з`явилася, просила у позові відмовити. Також просила застосувати строки позовної давності у випадку задоволення позову. У своєму відзиві зазначила, що договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3522583900:02:000:0313 було укладено між ОСОБА_5 і СВК "Расвєт", правонаступником якого є ТОВ "Рассвєт-Агро", а тому на момент укладення оскаржуваного договору ОСОБА_3 не була стороною договору, не перебувала в інших відносинах із ОСОБА_5 , тим самим не мала жодного відношення до земельної ділянки. Отже, порушень прав позивача не могло відбутися. Крім того, після укладення договору міни від 01.06.2017 ОСОБА_3 отримувала орендну плату, отже була обізнана про перебування земельної ділянки в оренді ТОВ "Рассвєт-Агро", проте будь-яких претензій не мала. Крім цього, з позовної заяви вбачається, що на момент укладення договору міни від 01.06.2017 ОСОБА_3 була обізнана про наявність договірних відносин між ТОВ "Рассвєт-Агро" та ОСОБА_4 , навіть більше - ОСОБА_3 отримувала кошти за оренду земельної ділянки. Докази не можливості бути обізнаною про наявність договору оренди вищевказаної земельної ділянки ОСОБА_3 до суду не подані, що не виключає можливості застосування судом наслідків пропуску строку позовної давності, як однієї з підстав для відмови у позові (а.с.26-31 т.1).

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_7 просила відмовити у задоволенні позову. Зауважила, що оскаржуваний договір ніяким чином не порушував права та законних інтересів позивача, оскільки після укладення договору міни від 01.06.2017 позивач отримувала орендну плату, отже була обізнана про перебування земельної ділянки з кадастровим номером 3522583900:02:000:0313, що розташована на території Клинцівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, на підставі договору, отримувала від оренди грошові кошти та жодних претензій до ТОВ "Рассвєт-Агро" не мала. Також вважає, що позивач пропустив строки давності звернення із позовом до суду. Крім того, зазначила, що представник позивача посилається на нерелевантну практику Верховного Суду, яка не може бути застосована до вказаної справи, а також ним обрано неналежний спосіб захисту. Вказала, що висновок експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи є необ`єктивним та таким, що не відповідає основним завданням почеркознавчої експертизи.

Позиція третьої особи

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, проте подав суду заяву в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнав (т.2, а.с.92).

Обставини справи, зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим Клинцівською сільською радою Кіровоградського району Кіровоградської області, актовий запис №07 (а.с.5 т.1).

За життя ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ-КР №030331 належала земельна ділянка загальною площею 6,44 га, кадастровий номер 3522583900:02:000:0313, розташована на території Клинцівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.4, 193 т.1).

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом №2-159 від 25.03.2011 ОСОБА_4 успадкував земельну ділянку загальною площею 6,44 га, кадастровий номер 3522583900:02:000:0313, розташовану на території Клинцівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що також підтверджується заповітом від 13.04.2006, зареєстрованим у реєстрі за №10 (а.с.6, 61, 194 т.1).

ОСОБА_5 є матір`ю ОСОБА_4 , що підтверджується актовим записом про встановлення батьківства №01 від 01.12.1984, складеного виконавчим комітетом Клинцівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області (а.с.197 т.1).

Відповідно до договору міни від 01.06.2017, який посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №427 приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу Коваленко Г.Г., ОСОБА_4 передав у власність ОСОБА_3 належну йому на праві приватної власності земельну ділянку кадастровий номер 3522583900:02:000:0313, загальною площею 6,4371 га, розташовану на території Клинцівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_4 належну їй на праві приватної власності земельну ділянку кадастровий номер 3522885400:02:000:6002, загальною площею 0,01 га, розташовану на території Софіївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що також підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації права власності №88604303 від 01.06.2017 (а.с.7-10 т.1).

05.03.2001 між ОСОБА_5 та СВК "Расвєт" укладено договір оренди землі (земельної частки (паю)), згідно з яким ОСОБА_5 передала СВК "Расвєт" в оренду строком на 5 років, починаючи з дати державної реєстрації, земельну ділянку загальною площею 6,35 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Клинцівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, договір зареєстровано 17.09.2001 за номером 435 (а.с.11-12, 46-47, 191-192 т.1).

06.01.2003 між ОСОБА_5 та СВК "Расвєт" укладено договір оренди землі (земельної частки (паю)), згідно з яким ОСОБА_5 передала СВК "Расвєт" в оренду строком на 20 років, починаючи з дати державної реєстрації, земельну ділянку загальною площею 6,44 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Клинцівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, договір зареєстровано у Кіровоградському районному відділі земельних ресурсів за реєстраційним номером 687 від 08.04.2004, що також підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №187362687 від 04.11.2019 (а.с.15, 17-18, 198-199 т.1).

З листа відділу у Кропивницькому районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №585/113-19 від 01.10.2019 вбачається, що згідно із книги записів реєстрації договорів оренди землі 08.04.2004 за №687 зареєстровано договір оренди землі, укладений між ОСОБА_5 та СВК "Расвєт", терміном на 20 років на земельну ділянку, загальною площею 6,44 га, розташовану на території Клинцівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області (а.с.147-151 т.1).

Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №285343411 від 18.11.2021 свідчить, що проведено державну реєстрацію іншого речового права ТОВ "Рассвєт-Агро" на земельну ділянку кадастровий номер 3522583900:02:000:0313, площею 6,4371 га, розташовану на території Клинцівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, на підставі договору оренди землі, серія та номер 687, виданого 08.04.2004, орендар правокористувач ТОВ "Рассвєт-Агро", орендодавець власник на момент укладення договору: ОСОБА_5 , номер запису про інше речове право: 21934858, що також підтверджується матеріалами реєстраційної справи №1231268035225 (а.с.50-77 т.2).

Витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців свідчить, що правонаступником СВК "Расвєт" є ТОВ "Рассвєт-Агро" (а.с.13-14 т.1).

Відповідно до виписки з особового рахунку по виплаті орендної плати по кадастровому номеру 3522583900:02:000:0313 ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 виплачувалася ТОВ "Рассвєт-Агро" орендна плата протягом 2001 2019 років (а.с.33-34 т.1).

Листом №131 від 29.11.2017 ОСОБА_3 запрошено до ТОВ "Рассвєт-Агро" для отримання орендної плати за земельний пай за 2017 рік або запропоновано вказати реквізити банківської карти для перерахування коштів (а.с.35 т.1).

Згідно із роздруківки від 11.11.2019 на картковий рахунок ОСОБА_3 НОМЕР_2 переведено кошти (а.с.36 т.1).

Видаткові касові ордери за 23.03.2015, 22.03.2016 та 07.12.2016, а також відомості на виплату грошей, вказують на те, що ОСОБА_4 отримував від ТОВ "Рассвєт-Агро" орендну плату за земельний пай ( а.с.37-40 т.1).

Згідно із висновком експерта №1833/1834/21-27 від 01.06.2021 підпис від імені ОСОБА_5 у досліджуваному документі виконаний рукописним способом, пастою кулькової ручки, без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів. Підпис від імені ОСОБА_5 у договорі оренди землі (земельної частки (паю)) від 06.01.2003, який укладено між ОСОБА_5 та СВК "Расвєт", який міститься на 4-й сторінці у розділі "Підписи сторін" у графі "Орендодавець", виконаний не самою ОСОБА_5 , а іншою особою (а.с.35-38 т.2).

Релевантні джерела права та висновки Верховного Суду

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - у редакції, чинній на дату, зазначену в спірному договорі) договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

За частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі N 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі N 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі N 569/17272/15-ц.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Відповідно ст.26 ч.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав" ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Статтями 12, 13, 81, 89 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оцінка доказів та висновки суду

Таким чином, зваживши у сукупності наведені вище докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки їх підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами, які свідчать про відсутність волевиявлення ОСОБА_5 , як власника землі та сторони договору оренди землі, на укладення спірного договору, згідно з яким зареєстровано інше речове право відповідача та другої сторони договору, отже наявні підстави вважати спірний договір неукладеним, а також підстави для скасування державної реєстрації іншого речового права.

Доводи сторони відповідача по суті позовних вимог спростовуються наведеними вище доказами. Щодо аргументів сторони відповідача про наявність підстав для застосування позовної давності, то вони є необґрунтованими, оскільки матеріали справи свідчать, що примірник спірного договору оренди землі (земельної частки (паю)) від 06.01.2003, який зареєстровано за реєстраційним номером 687 від 08.04.2004, позивачем отримано від відповідача лише 03.12.2019, після чого 27.04.2020 звернулась до суду з позовом, отже строки позовної давності не сплинули.

Розподіл судових витрат

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, на підставі ст. 141 ЦПК України, документально підтверджені судові витрати, які складаються з 840, 80 грн сплаченого позивачем судового збору, підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Представником позивача 21.07.2023 подано до суду заяву, в якій він зазначив, що докази на обґрунтування витрат на правничу допомогу будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду. Отже, питання розподілу судових витрат судом буде вирішено після надання позивачем відповідних доказів.

Вирішуючи питання щодо судових витрат відповідача, суд вважає, що понесені відповідачем судові витрати не підлягають стягненню з позивача, у зв`язку із задоволенням позовних вимог позивача в повному обсязі, що відповідає вимогам ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-5, 7, 10, 12-13, 77-81, 95, 141, 235, 246, 258-260, 263-265, 272, 273, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_3 до ТОВ "Рассвєт-Агро", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4 , про скасування державної реєстрації іншого речового права задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію іншого речового права ТОВ "Рассвєт-Агро" на земельну ділянку кадастровий номер 3522583900:02:000:0313, площею 6,4371 га, розташовану на території Клинцівської сільської ради Кропивницького (Кіровоградського) району Кіровоградської області, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договору оренди землі, серія та номер 687, виданого 08.04.2004, орендар правокористувач: ТОВ "Рассвєт-Агро", орендодавець власник на момент укладення договору: ОСОБА_5 , номер запису про інше речове право: 21934858, з одночасним припиненням іншого речового права ТОВ "Рассвєт-Агро" на вказану земельну ділянку.

Для вирішення питання про розподіл судових витрат призначити судове засідання на 09:50 год. 07.08.2023. Встановити представнику позивача адвокату Захарченку І.В. строк для подання доказів щодо розміру понесених позивачем судових витрат у зв`язку з розглядом справи до 29.07.2023 включно. Роз`яснити, що у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку заява про розподіл судових витрат буде залишена без розгляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буливручені удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рассвєт-Агро", ЄДРПОУ 05440360, адреса: 27651, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Клинці, вул. Шевченка, 24;

третя особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області О.О. Квітка