Постанова

від 26.07.2023 по справі 183/6732/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5862/23 Справа № 183/6732/22 Суддя у 1-й інстанції - Майна Г. Є. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Пищиди М.М.

суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про захист прав споживачів, стягнення неустойки за час затримки усунення недоліків товару та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про захист прав споживачів, стягнення неустойки за час затримки усунення недоліків товару та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що він 20 червня 2022 року на сайті компанії "ТechMart" замовив та оплатив ноутбук "ASUS Vivobook Pro 15 K3500PC" вартістю 31 846,00 грн.

Оплату повної вартості товару було здійснено ним на розрахунковий рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

29 червня 2022 року ним було отримано вищезазначений товар у відділенні "Нова Пошта", при перевірці ноутбука ним було виявлені суттєві недоліки в його роботі смуги на екрані, які періодично з`являлись та зникали, після чого він одразу зв`язався із продавцем з вимогою заміни товару на новий, або повернення коштів, на що йому було відмовлено з посиланням на необхідність усунення недоліків товару.

29 червня 2022 року він відправив ноутбук засобами поштового зв`язку на адресу продавця, зазначена посилка була отримана останнім 03 липня 2022 року, при цьому термін виконання ремонту вони не погоджували.

Представники продавця спілкувались із ним неохоче, він не міг отримати інформацію про стан його ноутбука, зокрема щодо висновків сервісного центру.

18 серпня 2022 року позивачеві повідомили про готовність ноутбука, який йому направили засобами поштового зв`язку 31 серпня 2022 року, а отримав він останній лише 02 вересня 2022 року.

При цьому, продавець не надав йому товарної накладної на ноутбук, як і не надав гарантійного талону та акту виконаних робіт з гарантійного ремонту товару.

Позивач зазначає, що затримка усунення товару становила 53 дні, зазначені обставини, крім іншого, спричинили йому душевних страждань, оскільки сума товару є досить значною, до того ж воєнний стан в Україні спричиняє стрімке подорожчання всього необхідного для життя. Додатково зазначив, що він постійно перебував у стані невизначеності, переживав, у нього порушився сон та він став дратівливим, а неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань навіть спричинило необхідність звернення ним за професійною правничою допомогою для захисту свого порушеного права.

У зв`язку з чим, позивач, посилаючись на вимоги Закону України "Про захист прав споживачів", просив суд стягнути з відповідача на його користь неустойку за час затримки усунення недоліків товару у розмірі 16 878,38 грн., а також моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн., зобов`язавши відповідача надати йому всі необхідні документи на ноутбук ASUS Vivobook Pro 15 K3500PC, у тому числі, але не виключно: товарну накладну, гарантійний талон, акт про гарантійний ремонт, рахунок на оплату.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2023 року позов ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про захист прав споживачів, стягнення неустойки за час затримки усунення недоліків товару та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку за час затримки усунення недоліків товару ноутбука ASUS Vivobook Pro 15 K3500PC (K3500PC-L1010T) в розмірі 10 509,18 грн., а також моральну шкоду в розмірі 500,00 грн., а всього на суму 11 009,18 грн.

Зобов`язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 надати ОСОБА_2 документацію на товар ноутбук ASUS Vivobook Pro 15 K3500PC (K3500PC-L1010T), а саме: рахунок на оплату, товарну накладну, гарантійний талон, акт про гарантійний ремонт.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в розмірі 1 984,80 грн.

Не погодившись з рішенням суду, ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20 червня 2022 року позивачем ОСОБА_2 через інтернет-магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташований за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було придбано ноутбук ASUS Vivobook Pro 15 K3500PC (K3500PC-L1010T), вартістю 31 846,00 грн., що підтверджується відповідним замовленням № 197329723, рахунком на оплату № 20/06/22 від 20 червня 2022 року, та квитанцією № Р639-СХК9-Р775-3923 від 20 червня 2022 року, наданими суду у засвідчених позивачем копіях (а.с. 13, 14, 15-16).

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , зареєстрована 08 травня 2014 року під реєстровим номером 21980000000026277, основним видом діяльності якої є: 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки. Додатковими видами діяльності є: 62.02 Консультування з питань інформатизації; 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється формами поштового замовлення або через мережу інтернет; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (а.с. 12).

Зазначений вище товар відправлений покупцеві ОСОБА_2 27 червня 2022 року та отриманий останнім 29 червня 2022 року, що підтверджується експрес-накладною № 20450555102994 від 27 червня 2022 року.

Зі змісту позову слідує, що придбаний ОСОБА_2 ноутбук мав недоліки виведення, пов`язані із некоректністю виведення зображення на екран. Зазначене стороною відповідача не оспорюється.

29 червня 2022 року позивач повідомив продавця про недоліки товару, після чого між продавцем і покупцем було досягнуто згоди щодо гарантійного обслуговування товару, про що свідчить відповідна переписка на сайті технічної підтримки інтернет-магазину "TechMart" (а.с. 24-35).

Так, того ж дня, а саме 29 червня 2022 року позивачем було відправлено несправний ноутбук до представника відповідача засобами поштового зв`язку для проведення гарантійного ремонту, що підтверджується експрес-накладною № 59000835061144 від 29 червня 2022 року, ноутбук було отримано 03 липня 2022 року (а.с. 22, 23).

18 серпня 2022 року позивачем було отримано повідомлення від представника відповідача про проведення гарантійного обслуговування (заміна рамки екрану та дисплею ноутбука) та повернення ноутбуку з ремонту, який було отримано позивачем 02 вересня 2022 року, що підтверджується експрес-накладною № 20450581976673 від 31 серпня 2022 року.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача неустойку за час затримки усунення недоліків товару та моральної шкоду. Крім того, суд зобов`язав відповідача передати позивачу документацію на товар.

Колегія суддів не може в повній мірі погодитись з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про захист прав споживачів" законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, ЦК України, ГК України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування.

Статтею 7 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором. Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або будь-якому іншому документі, що додається до продукції. При виконанні гарантійного ремонту гарантійний строк збільшується на час перебування продукції в ремонті. Зазначений час обчислюється від дня, коли споживач звернувся з вимогою про усунення недоліків.

Відповідно до ч. 1 ст. 708 ЦК України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов`язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; 3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Такі висновки наведені у постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року в справі № 398/3014/15-ц.

Положеннями ст. 709 ЦК України передбачено, що продавець або виготовлювач (чи уповноважені ними представники) зобов`язані прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків. Вимога покупця про безоплатне усунення недоліків товару підлягає задоволенню продавцем або виготовлювачем протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк. На вимогу покупця на час ремонту йому має бути наданий у користування аналогічний товар, незалежно від моделі, з доставкою. За кожний день прострочення продавцем або виготовлювачем усунення недоліків товару і невиконання вимоги про надання в користування аналогічного товару на час усунення недоліків продавець сплачує покупцеві неустойку в розмірі одного відсотка вартості товару.

Положеннями ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, або відшкодування витрат на усунення недоліків. Вимоги споживача, встановлені ч. 1 цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені ч. 1 цієї статті) зобов`язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги. При пред`явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред`явлення або за згодою сторін в інший строк. На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

Зазначена позиція у повній мірі узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 201/2781/17-ц.

Перевіривши матеріали справи та встановивши, що ноутбук було пред`явлено відповідачеві 03 липня 2022 року, ремонт ноутбука, а саме усунення заявленого покупцем недоліку завершено 18 серпня 2022 року, про що повідомлено покупця, а сам товар отриманий позивачем 02 вересня 2022 року, тобто затримка усунення недоліків товару склала 33 календарних днів, тоді як вартість ноутбуку ASUS Vivobook Pro 15 K3500PC (K3500PC-L1010T), становить 31 846,00 грн, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача неустойку за час затримки усунення недоліків товару у визначеному судом розмірі.

Відповідачем в свою чергу не надано доказів погодження між сторонами іншого, аніж передбаченого законом, строку проведення безоплатного усунення недоліків товару.

Щодо стягнення моральної шкоди, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу з застосуванням, зокрема, такого способу захисту, як відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За загальним правилом зобов`язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. При цьому одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто виступати підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.

Заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ст. 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом. Тобто законодавець указує на два випадки компенсації моральної шкоди - вони визначені умовами договору або випливають із положень законодавства (зокрема статті 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Статтею 1-1 Закон України «Про захист прав споживачів» передбачено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг. Згідно з п.п. 18, 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець - суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації; споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» термін «продукція» у цьому Законі вживається в значенні - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

За змістом ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Отже, виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Статті 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» прямо передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди у правовідносинах між споживачами та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг

З наведеного вбачається, що моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб`єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, виходячи з принципів розумності й справедливості, з урахуванням засад захисту прав споживачів, які охороняються державою, а також характеру і обсягу моральних страждань, яких зазнав ОСОБА_2 , дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у визначеному судом розмірі, оскільки придбаваючи ноутбук у відповідача позивач не міг уявити, що такий товар буде неякісним і він не матиме можливості користуватися ним за призначенням в подальшому, порушення прав ОСОБА_2 ,як споживача тривало понад 1 місяць.

Твердження апелянта про те, що він не є належним відповідачем у даній справі, спростовуються ч. 3 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої вимоги споживача пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.

Зважаючи на наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку за час затримки усунення недоліків товару, а також моральної шкоду.

Щодо вимог про зобов`язання відповідача передати позивачу документацію на товар, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 923/364/19 та від 16.06.2020 у справі № 904/1221/19.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначав, що відповідачем не надано на вимогу позивача документів, а саме гарантійного талону, акту проведених робіт з гарантійного ремонту ноутбука, а також товарної накладної на ноутбук.

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Позивачем вимоги в частині зобов`язання відповідача передати позивачу документацію на товар є не доведеними та безпідставними та не забезпечать поновлення порушеного права.

Таким чином, вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача надати йому гарантійний талон, акт проведених робіт з гарантійного ремонту ноутбука, а також товарну накладну на придбаний товар є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання відповідача надати позивачу документацію на товар слід скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким в золовловленні цих вимог відмовити. Рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь держави судового збору слід змінити, зменшивши його з 1984, 80 грн до 992,4 грн. В решті рішення суду, воскаржуваній частині, слід залишити без змін.

На підставі ст.141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги, та враховуючи, що позивач при зверненні до суду з цією позовною заявою звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про захист прав споживачів", слід компенсувати ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1488,6 грн, за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2023 року в частині зобов`язання фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 надати ОСОБА_2 документацію на товар ноутбук ASUS Vivobook Pro 15 K3500PC (K3500PC-L1010T), а саме: рахунок на оплату, товарну накладну, гарантійний талон, акт про гарантійний ремонт скасувати, у задоволенні цих вимог відмовити.

Це ж рішення в частині стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави судових витрат змінити, зменшивши їх з 1 984,80 грн до 992,4 грн.

В решті рішення суду, в оскаржуваній частині, - залишити без змін.

Компенсувати ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1488,6 грн, за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і з цього дня протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий:

Судді: