Постанова

від 26.07.2023 по справі 202/3173/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5974/23 Справа № 202/3173/21 Суддя у 1-й інстанції - Марченко Н.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Пищиди М.М.

суддів Ткаченко І.Ю., Барильської А.П.

за участю секретаря судового засідання Лопакової А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2023 року у справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «АГОРА 2007», Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІС ГРАНД», Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про витребування майна,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «АГОРА 2007», Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІС ГРАНД», Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про витребування майна.

В обґрунтування позову зазначив, що територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 11.05.2006, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, належить на праві комунальної власності вбудоване-прибудоване нежитлове приміщення № 83 поз. 1-22 заг. площ. 220,5 кв.м., а {3} - ганок у житловому будинку літ. А-14 по АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 19.06.2020 за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на групу нежитлових приміщень у нежитловій прибудові у підвалі приміщення № 83п, 1, А, загальною площею 208,4 кв.м. на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.01.2010 року по справі № 203/10768/09, згідно з яким задоволено позов ОСОБА_2 до ТОВ «АГОРА 2007» та визнано за ОСОБА_2 право власності в цілому на нерухоме майно, розташоване у АДРЕСА_2 , яке складається з: у житловому будинку літ. А-14 та у прибудовах літ. А-1, літ. А-1 на І поверсі та у підвалі виробничо-складське приміщення № 84, загальною площею 54,3 кв.м., виробничо-складське приміщення № 85, загальною площею 430,1 кв.м., виробничо-складське приміщення № III, загальною площею 92,5 кв.м., ганки літ. а, а 1, а4, входи в підвал літ. а2, аЗ - без додаткових актів вводу в експлуатацію та сертифікатів відповідності.

Разом із тим, з`ясовано, що позовна заява ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГОРА 2007» про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності у провадження суду не надходила, облікові номери: 203/10768/09, провадження 2/202/4109/2010 не присвоювалися, рішення від 19.01.2010 року судом не ухвалювалося.

Відповідно до інформації, яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право власності на групу нежитлових приміщень у нежитловій прибудові у підвалі приміщення № 83п, 1, А, загальною площею 208,4 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, серія та номер 10, від 13.01.2021, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар М.О.

Так, 02.06.2020 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис № 36718765 про право власності ОСОБА_2 на групу нежитлових приміщень у нежитловій прибудові у підвалі приміщення № 83п, 1, А, загальною площею 208,4 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.01.2010 року по справі № 203/10768/09.

19.06.2020 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис № 37005244 про право власності ТОВ «ГРІС ГРАНД» на групу нежитлових приміщень у нежитловій прибудові у підвалі приміщення № 83п, 1, А, загальною площею 208,4 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна серія та номер: НМК 974576, реєстровий № 3896, 3897 від 18.06.2020, виданого ОСОБА_2 та ТОВ «ГРІС ГРАНД», рішення одноособового засновника № 1 від 18.06.2020.

17.11.2020 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис № 39224938 про право власності ОСОБА_3 на групу нежитлових приміщень у нежитловій прибудові у підвалі приміщення № 83п, 1, А, загальною площею 208,4 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна серія та номер: НМК 974576, реєстровий № 6700, 6701, від 03.11.2020, видавник приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Джурук Н.В.

29.12.2020 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений договір позики грошей, відповідно до якого розмір основного зобов`язання становив 380000,00 грн., строк виконання основного зобов`язання закінчувався 11.01.2021.

В забезпечення вимог за вищевказаним договором 29.12.2020 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за № 207, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондарем М.О., предметом іпотечного договору було нерухоме майно, а саме група нежитлових приміщень у нежитловій прибудові у підвалі приміщення № 83п, 1, А, загальною площею 208,4 кв.м , розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , про що до Державного реєстру іпотек внесено запис про іпотеку за № 39989320.

Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондарем М.О. зареєстровано обтяження нерухомого майна на підставі іпотечного договору № 207 від 29.12.2020, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , тип обтяження: іпотека, реєстраційний номер обтяження 39989385.

13.01.2021 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондарем М.О. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 40104528 про право власності ОСОБА_1 на зазначений об`єкт нерухомого майна. Як підставу виникнення права власності вказано договір іпотеки від 29.12.2020 № 207 та договір про задоволення вимог іпотекодержателя № 10 від 13.01.2021, посвідчені приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондарем М.О., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2091783712101.

Отже, на теперішній час право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ОСОБА_1 .

Відповідно до листа №4/10-865 від 20.04.2021 Управління з питань комунальної власності департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради у Реєстрі об`єктів права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра за адресою АДРЕСА_1 є запис про наступні нежитлові приміщення: нежитлове приміщення на першому поверсі у прибудові житлового будинку літ. А-14, загальною площею 224,4 кв.м.; нежитлове приміщення у підвалі прибудови житлового будинку літ. А-14, загальною площею 170,0 кв.м., які перебувають на балансі Комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпровської міської ради.

Відповідно до бази даних «Оренда об`єктів комунальної власності» станом на 14.04.2021 департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради по просп. Слобожанському, 70Б 11.01.2020 було укладено договір оренди № 78-ДРА/20, площею 224,4 кв.м. на 1 поверсі 14-ти поверхової будівлі з громадянином України ОСОБА_4 . За наявною інформацією нерухоме майно - нежитлове приміщення № 83 поз. 1-22, загальною площею 220,5 кв.м. не відчужувалося та договори купівлі-продажу не укладалися. На теперішній час робота щодо приватизації по зазначеному об`єкту нерухомого майна не проводилася. Звернень стосовно приватизації або отримання згоди на виконання невід`ємних поліпшень від юридичних або фізичних осіб не надходило.

Отже, посилаючись на те, що спірне нерухоме майно вибуло з власності територіальної громади поза її волею на підставі підробленого рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, Дніпровська міська рада просила витребувати у ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради групу нежитлових приміщень у нежитловій прибудові у підвалі приміщення № 83п, 1, А, загальною площею 208,4 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2091783712101).

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2023 року у задоволенні позову Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «АГОРА 2007», Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІС ГРАНД», Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про витребування майна відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Дніпровська міська рада звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги, посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.06.2020 року державним реєстратором виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Сучковою Т.Ф. було зареєстроване за ОСОБА_2 право власності на групу нежитлових приміщень № 83П загальною площею 208,4 кв.м., що знаходяться у підвалі в прибудові літ. А??-1 за адресою: АДРЕСА_3 , та складаються з: 1-вхід у підвал, 2-приміщення, 3-коридор, 4-сходова клітка, 5-приміщення, 6-приміщення, 7-приміщення, 8-приміщення, 9-приміщення, 10-приміщення, 11-приміщення, 12-приміщення, 13-приміщення, 14-вхід у підвал.

Підставою для державної реєстрації права власності зазначено рішення суду, серія та номер 203/10768/09, виданий 19.01.2010, видавник: Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.

19.06.2020 державним реєстратором виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Сучковою Т.Ф. право власності на зазначені приміщення було зареєстровано за ТОВ «ГРІС ГРАНД». Підстава - акт приймання-передачі нерухомого майна, реєстровий № 3896, 3897, виданий 18.06.2020, видавник ОСОБА_2 ТОВ «ГРІС ГРАНД», рішення одноособового засновника, серія та номер: 1, виданий 18.06.2020, видавник ТОВ «ГРІС ГРАНД».

17.11.2020 державним реєстратором виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Сучковою Т.Ф. право власності на зазначені приміщення було зареєстровано за ОСОБА_3 . Підстава акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: НМК974576, реєстр. № 6700, 6701, виданий 03.11.2020, видавник приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Джурук Н.В.

29.12.2020 зазначене майно було передано в іпотеку на підставі договору іпотеки, укладеного між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондарем М.О.

13.01.2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондарем М.О. право власності на зазначені приміщення було зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, серія та номер: 10, виданий 13.01.2021, видавник: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар М.О.

В своєму позові Дніпровська міська рада просить витребувати у ОСОБА_1 групу нежитлових приміщень у нежитловій прибудові у підвалі приміщення № 83п, 1, А, загальною площею 208,4 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження права комунальної власності на спірне майно та не зазначено технічні характеристики окремих приміщень, які знаходяться у підвалі прибудови за адресою: АДРЕСА_4 і які вона просить витребувати у відповідача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Вирішуючи зазначений спір, суд виходить з того, що за змістом частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до норм статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з частиною 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до положень ч.1 ст.319 та ст.658 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном; право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Таким чином, саме власник наділений правом на відчуження та розпорядження своїм майном.

Частиною 3 ст.41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст.318 ЦК України одним з суб`єктів права власності є територіальна громада міста, яка реалізує свої повноваження власника через відповідну міську раду (ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до ч.8 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Стаття 388 ЦК України передбачає випадки та обставини, при яких власник має право витребувати своє майно від добросовісного набувача.

Пунктом 3 ч.1 ст.388 ЦК України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом наведеної норми випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, наприклад, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з`ясування правомочностей продавця на відчуження майна. При цьому в діях набувача не повинно бути і необережної форми вини, оскільки він не лише не усвідомлював і не бажав, а й не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків для власника.

Отже, право власності на майно, яке було передано за угодами щодо його відчуження поза волею власника, не набувається, у тому числі й добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване.

Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

Таким чином, у випадку якщо майно вибуло з володіння законного власника поза його волею, останній може розраховувати на повернення такого майна, незважаючи на добросовісність та відплатність його набуття сторонніми особами, і має право звернутися до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження №14-208цс18), задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (подібний за змістом підхід сформулював Верховний Суд України у висновку, викладеному у постанові від 17 грудня 2014 року у справі №6-140цс14). Для такого витребування оспорювання правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Отже, правова мета віндикаційного позову полягає у поверненні певного майна законному власнику як фактично, тобто у його фактичне володіння, так і у власність цієї особи, тобто шляхом відновлення відповідних записів у державних реєстрах.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановленому законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З досліджених матеріалів справи вбачається, що згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого 11.05.2006 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 27.11.1991 № 46, територіальній громаді м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради належав на праві комунальної власності об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 220,5 кв.м. в житловому будинку літ. А-14 вбудоване-прибудоване нежитлове приміщення № 83 поз. 1-22 заг. площ. 220,5 кв.м., а3-ганок.

Право власності територіальної громади м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради на приміщення 83 загальною площею 220,5 кв.м. в житловому будинку літ. А-14 вбудоване-прибудоване нежитлове приміщення № 83 поз. 1-22 заг. площ. 220,5 кв.м., а3-ганок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 17.05.2006 року.

В подальшомунежитлове приміщення№ 83загальною площею215,9кв.м.за адресою: АДРЕСА_1 ,що знаходитьсяна першомуповерсі житловогобудинку літ.А-14,відповідно додоговору купівлі-продажувід 27.12.2022№ 1724/Нта актаприймання-передачівід 27.12.2022 було приватизовано.

Також з листів Управління з питань комунальної власності Департаменту по роботі з активами від 20.04.2021 № 4/10-865 та Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 01.03.2023 за № 2/5-298 вбачається, що у реєстрі об`єктів права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра окрім запису про нежитлове приміщення на першому поверсі у прибудові житлового будинку літ.А-14 загальною площею 224,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , є запис про нежитлове приміщення у підвалі прибудови житлового будинку літ. А-14, загальною площею 170,0 кв.м.

Заявляючи позовні вимоги про витребування у ОСОБА_1 групи нежитлових приміщень загальною площею 208,4 кв.м., що розташовані у підвалі нежитлової прибудови за адресою: АДРЕСА_1 , Дніпровська міська рада посилається на те, що ці приміщення на праві комунальної власності належать територіальній громаді м. Дніпра.

Однак, матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували право комунальної власності на нежитлове приміщення загальною площею 170,0 кв.м. у підвалі прибудови житлового будинку літ. А-14 за адресою: АДРЕСА_1 .

Надане свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , видане 11.05.2006 року, копія якого наявна в матеріалах справи, стосується приміщення, що розташоване на першому поверсі, і яке в 2022 році було передано Дніпровською міської радою у приватну власність у порядку приватизації.

Натомість за відповідачем ОСОБА_1 зареєстровано право власності на групу нежитлових приміщень № 83п загальною площею 208,4 кв.м., що знаходяться у підвалі прибудови літ. А??-1 за адресою: АДРЕСА_1 та складаються з: 1-вхід у підвал 7,7 кв.м., 2-приміщення 47,7 кв.м., 3-коридор 20,9 кв.м., 4-сходова клітка 12,7 кв.м., 5-приміщення 5,9 кв.м., 6-приміщення 6,2 кв.м., 7-приміщення 9,6 кв.м., 8-приміщення 17,5 кв.м., 9-приміщення 23,5 кв.м., 10-приміщення 7,7 кв.м., 11-приміщення 12,3 кв.м., 12-приміщення 8,7 кв.м., 13-приміщення 12,5 кв.м., 14-вхід у підвал 15,3 кв.м., а всього 208,4 кв.м.

Таким чином, зазначене не свідчить про те, що спірне приміщення вибуло із власності територіальної громади м.Дніпра без її волі та Дніпровська міська рада як власник спірного майна має право на його витребування на підставі ст. 388 ЦК України .

Позивачем не доведено право комунальної власності на групу нежитлових приміщень загальною площею 208,4 кв.м., що знаходяться у підвалі прибудови літ. А??-1 за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.

Інших доказів на підтвердження позовних вимог ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду не надано.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, звертаючись із позовом, Дніпровська міська рада не зазначила технічні характеристики окремих приміщень, які знаходяться у підвалі прибудови за адресою: АДРЕСА_1 і які вона просить витребувати у відповідача, зокрема, що складають групу приміщень площею 170 кв.м.

Аналізуючи надані докази, апеляційний суд приходить до висновку про те ,що позивачем не доведено, що спірне майно є власністю територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, не доведено ,що спірне майно вибуло з власності територіальної громади поза її волі, а тому висновки суду щодо недоведеності вимог є обґрунтованими .

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про правомірність рішення суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги дублюють позовні вимоги та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, якими з`ясовані обставини справи, доводи сторін перевірені, їм дана належна оцінка, а доводи скаржника зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів, що не дає суду апеляційної інстанції підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Що стосується судових витрат понесених апелянтом, то колегія суддів їх не переглядає, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.

Головуючий:

Судді: