Постанова

від 26.07.2023 по справі 243/2462/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5870/23 Справа № 243/2462/22 Суддя у 1-й інстанції - Воронков Д.В. Суддя у 2-й інстанції - Тимченко О. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2023 року м.Кривий Ріг

справа № 243/2462/22

провадження № 22-ц/803/5870/23

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

головуючого - Тимченко О.О.,

суддів: МірутиО.А.,Хейло Я.В.,

за участюсекретаря судовогозасідання Тимофєєвої В.О.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

позивач ОСОБА_2 ,

відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області,

третя особа Перша слов`янська державна нотаріальна контора,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу № 243/2462/22 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії,

за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області,

на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18 квітня 2023 року (суддя Воронков Д.В.),

В С Т А Н О В И В:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

В липні 2022 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовом, в обґрунтування якого посилалися на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який доводився ним чоловіком та батьком. 05.08.2021 року державним нотаріусом Першої слов`янської ДНК їм було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно у вигляді недоотриманої пенсії в розмірі 32 487,03 грн, яка належала ОСОБА_3 . Вони звернулися до відповідача з питання виплати пенсії, однак отримали відмову, яка обґрунтована тим, що сума недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_3 розрахована згідно з частиною 1 статті 46 Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та залежить від дати звернення особи, що має право на отримання такої пенсії до територіального органу ПФУ. Зазначають, що таке рішення відповідача не відповідає чинному законодавству України, є таким, що перешкоджає реалізації їх прав як спадкоємців на отримання всього належного їм спадкового майна.

Просять суд зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити на їх користь грошові кошти в розмірі 32 487,03 грн по 16 243,50 грн кожному та стягнути на їх користь судові витрати у справі.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18 квітня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено: зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 набуту в порядку спадкування за законом недоотриману пенсію ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 32487,03 грн, по 16243,50 грн кожному. Стягнуто за рахунок асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судовий збір у розмірі по 496,20 грн кожному.

Рішення суду мотивоване тим, що загальна сума невиплаченої пенсії померлого ОСОБА_3 становить 32487,03 грн, яка увійшла до складу спадщини після його смерті та дана спадщина оформлена відповідно до законодавства України. В свою чергу, суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини 1 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину. Виплатити в добровільному порядку зазначену заборгованість відповідач відмовляється, а тому позивачам повинна бути виплачена недоотримана пенсія ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

В апеляційній скарзі, поданій до апеляційного суду, відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Апеляційна скарга мотивована тим, що обчислення розміру пенсії, що могла бути нарахована, проводиться згідно з частиною 2 статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням вимог статті 46 цього Закону, тобто не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Датою звернення за отриманням пенсії у випадках смерті пенсіонерів є дата звернення визначеного нотаріусом спадкоємця з усіма передбаченими законодавством документами. При надані відповіді на запит нотаріуса щодо суми недоотриманої пенсії органи Пенсійного фонду України вказують розмір недоотриманих сум пенсій на дату формування довідки про суму недоотриманої пенсії та обов`язково зазначають, що розмір виплати може бути зменшено в залежності від дати звернення до територіального органу Пенсійного фонду України особи, яка має право на отримання даної виплати згідно зі свідоцтвом про право на спадщину. Також вказує, що оформлення недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_3 буде проведено після надходження відповіді від Департаменту управління соціального захисту населення Донецької області про дійсність довідок внутрішньо переміщених осіб спадкоємців ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Від позивачів у справі до апеляційного суду надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких вони просять відмовити в задоволенні апеляційної скарги пенсійного фонду, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності представника Головного управління.

Представник Першої Слов`янської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд ухвалив, розглядати справу у відсутність сторін, які не з`явились, оскільки відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 03.06.2021 року Слов`янським міським відділом ДРАЦС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено відповідний актовий запис № 1081.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 доводяться сином та дружиною ОСОБА_3 та отримали в порядку спадкування за законом після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 спадщину, яка складається з недоотриманої спадкодавцем за життя пенсії в розмірі 32 487,03 грн, належність якої спадкодавцеві підтверджується довідкою № 0500-1505-8/34506, виданої 13.07.2021 року Слов`янським об`єднаним управлінням ПФУ Донецької області про що отримали свідоцтво про право на спадщину за законом від 05.08.2021 року від приватного нотаріуса Першої Слов`янської ДНК.

28.06.2022 року листом ГУ ПФУ в Донецькій області № 914290835057 було відмовлено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у виплаті недоотриманої пенсії ОСОБА_3 з підстав відсутності недоотриманої пенсії спадкодавцем відповідно до вимог пункту 1 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 914290835057 від 24.08.2022 року скасовано відмову у оформленні та виплаті недоотриманої пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_3 особисто було подано заяву про поновлення виплати пенсії від 29.05.2018 року № 9470.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Згідно із статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задоволенню не підлягає.

МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

Відповідно до частин 1, 3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що загальна сума невиплаченої пенсії померлого ОСОБА_3 становить 32487,03 грн, яка увійшла до складу спадщини після його смерті та дана спадщина оформлена відповідно до законодавства України. В свою чергу, суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини 1 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину. Виплатити в добровільному порядку зазначену заборгованість відповідач відмовляється, а тому позивачам повинна бути виплачена недоотримана пенсія ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом.

Такий висновок суду першої інстанції є правильним та ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування » нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Відповідно до статті 52 Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зміст частини третьої статті 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, які відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України повинні враховуватись при застосуванні відповідних норм права.

Отже, після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається із недоотриманої пенсії, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями усього майна за законом після смерті її ОСОБА_3 , та у передбачений статтею 1270 ЦК України строк, прийняли спадщину і отримали свідоцтво про право на спадщину за законом.

Разом з тим, відповідач відмовляється виплатити пенсію в порядку спадкування, спочатку посилаючись на норму статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а потім на перевірку дійсності довідок внутрішньо переміщених осіб спадкоємців. Тобто, своїми діями управління пенсійного фонду з різних підстав неправомірно перешкоджає спадкоємцям в отриманні ними спадщини у виді недоотриманої пенсії в розмірі 32487,03 грн.

За таких обставин, правильним є висновок суду першої інстанції стосовно того, що право позивачів на вищевказану суму недоотриманої пенсії посвідчене свідоцтвом про право на спадщину за законом, яке в контексті положень статті 66 Закону України «Про нотаріат» є процесуальним нотаріальним актом, що засвідчує перехід права власності на майно спадкодавця до спадкоємця та є для спадкоємця основним правовстановлюючим документом. На час розгляду справи свідоцтво про право на спадщину за законом недійсним не визнано, неоспорене та є чинним, доказів визнання його недійсним чи внесення до нього змін відповідачем не надано. А тому безпідставними є посилання відповідача на те, що оформлення недоотриманої пенсії можливе лише після надходження відповіді від Департаменту управління соціального захисту населення Донецької області про дійсність довідок внутрішньо переміщених осіб спадкоємців.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, які мають значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, враховуючи вказані норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зобов`язання пенсійного фонду нарахувати та виплатити позивачам в порядку спадкування за законом недоотриману пенсію ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 32487,03 грн, по 16243,50 грн кожному.

Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Згідно із статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення судупершої інстанціїухвалене здодержанням нормматеріального іпроцесуального права,підстави дляскасування судовогорішення вмежах доводівта вимогапеляційної скаргивідсутні,а томуапеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий О.О.Тимченко

Судді: О.А. Мірута

Я.В. Хейло