Ухвала

від 26.07.2023 по справі 609/686/23

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа № 609/686/23

2/609/279/2023

26 липня 2023 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до відповідача ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрійістатус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтями 175, 176, 177 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст.ст.175-177 ЦПК України.

Так, пунктами 4 та 5 ч. 3ст. 175 ЦПК Українипередбачено, що позовна заява повинна містити :

зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, позивачі просять встановити факт родинних відносин між їх батьком ОСОБА_3 та померлим дідом ОСОБА_4 , а також визнати за ними право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті їх діда ОСОБА_4 , а саме на земельні ділянки та житловий будинок.

Позивачі стверджують, що померлому діду ОСОБА_4 належить житловий будинок з господарськими будівлями в цілому, який розташований в АДРЕСА_1 і який належить колгоспному двору, головою якого і був померлий.

Правовий статус майна колгоспного двору був врегульований ст.ст. 120-126 Цивільного кодексу УРСР 1963 року. За положеннямистатті 120ЦК УкраїнськоїРСР 1963року колгоспнийдвір визначавсяяк сімейно-трудовеоб`єднанняосіб,які використовуютьмайно дворудля веденняпідсобного господарстваі длясімейних потреб.Майно колгоспногодвору належитьйого членамна правісумісної власності.

Згідно зі ст. 120 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, майно колгоспного двору належить всім членам двору на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 563 ЦК УРСР 1963 року, у випадку смерті члена колгоспного двору спадкування в майні двора не відкривається, а спадкується лише особисте майно членів колгоспного двору. Якщо після смерті члена колгоспного двору інших членів двору не залишилося, майно двору спадкується на загальних підставах.

У п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 року №4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» роз`яснено, що правила ст.563 ЦК про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. При припиненні двору з інших підстав (перетворення колгоспу у радгосп, виходу з колгоспу членів двору тощо), а також в разі смерті члена двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору (майна, що збереглося), відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Так, відповідно до Архівного витягу із по господарської книги №4 Підгаєцької сільської ради Шумського району Тернопільської області за 1986-1990 роки станом на 01.07.1990 року головою колгоспного двору був дід позивачів ОСОБА_4 , а членом колгоспного двору ОСОБА_5 дружина.

Отже кожен з них набув у власність по 1/2 частині вказаного вище жилого будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після її смерті залишилося спадкове майно, що складалося із частини житлового будинку з господарськими будівлями.

Відтак, позивачами не надано доказів про те, що саме дід ОСОБА_4 вступив в управління спадковим майном після смерті своєї дружини, а отже йому належить вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в цілому, і після його смерті відкрилась спадщина на зазначене майно.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Закон України «Про судовий збір»визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Як встановлено ч.3ст.6 ЗУ «Про судовий збір»за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з ч.1ст.4 вказаного Законусудовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.2 ч. 1ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»за поданнядо судуфізичною особоюпозовної заявимайнового характерусплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Як вбачається з поданої позовної заяви і визначено самими позивачами ними заявлено одну вимогумайнового характеру (визнання права власності на спадкове майно) та одну вимогу немайнового характеру (встановлення факту родинних відносин), а отже мало бути сплачено два судових збори кожним позивачем.

Позивачка ОСОБА_1 просить встановити факт родинних відносин та визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок, грошова оцінка якого, відповідно до повідомлення про результати огляду об`єкта нерухомого майна становить 37000грн. А отже позивачкою мало би бути сплачено судовий збір: за майнову вимогу 1073,60грн (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), за вимогу немайнового характеру 1073,60 грн, окремими квитанціями за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

В порушення даних вимог Закону позивачкою ОСОБА_1 до матеріалів позовної заяви не додано жодних відомостей про сплату нею судового збору.

Позивачка ОСОБА_2 просить встановити факт родинних відносин та визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме на земельні ділянки кадастровий номер 6125885900:01:001:0095 та кадастровий номер 6125885900:01:001:0075, однак нею долучено до матеріалів позовної заяви довідку про нормативну грошову оцінку лише земельної ділянки з кадастровим номером 6125885900:01:001:0095, що позбавляє суд вірно визначити розмір судового збору за майнову вимогу. Згідно із квитанцією №1180300886 від 15.07.2023 позивачка ОСОБА_2 сплатила 1073,60 грн судового збору, що дає суду підставу вважати, що даний судовий збір сплачено за вимогу немайнового характеру про встановлення факту.

Відтак, позивачці ОСОБА_2 слід доплатити судовий збір за майнову вимогу.

Крім того, відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 прізвище померлого ОСОБА_6 , а у Свідоцтві на право особистої власності на жилий будинок прізвище власника вказано « ОСОБА_7 », тобто існують розбіжності у написанні прізвища особи. Однак, на підтвердження того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_4 є однією і тією ж особою, позивачами не додано жодного доказу.

Вказані недоліки позовної заяви перешкоджають прийняттю судом рішення про відкриття провадження у справі.

При цьому суд вважає, що при залишенні позовної заяви без руху, відсутнє порушення права позивача на доступ до суду, оскільки позивач не дотрималася вимогЦПК Українипри зверненні до суду.

Відповідно дост. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 175,177,185 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 провизнання прававласності наспадкове майнов порядкуспадкування зазаконом - залишити без руху.

Надати позивачам строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: О. М. Катерняк