Постанова

від 04.06.2010 по справі 2а-2555/10/10/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВН ИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

вул. Київська, 150, м. Сімфер ополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.06.10 Справа №2а-2555/10/10/0170

16:26 м. Сімферополь

Окружний адміністративни й суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового зас ідання - Левченко Д.С.,

за участю представників ст орін:

від позивача - Кутько О.В. , представник по довіреності №4/10/А від 14.12.2009 року;

від відповідача - Черниш А .О., представник по довірено сті №7776/9/10-0 від 22.10.2008 року;

розглянув у відкритому суд овому засіданні адміністрат ивну справу

за позовом Спільного підп риємства у формі Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Іст інвестментс"

до Державної податкової і нспекції у м. Ялта АРК

про визнання протиправним та скасування податкового п овідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Спільне підприємство у формі Товариства з обмежено ю відповідальністю «Іст інве стментс» - позивач - звернулос ь до Окружного адміністратив ного суду АР Крим з адміністр ативним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялт а АР Крим про визнання недійс ним та скасування податковог о повідомлення-рішення №0000232301/0 від 02.02.2010 року. Позовні вимоги м отивовані тим, що під час пров едення перевірки позивача ві дповідач дійшов безпідставн ого висновку про невідповідн ість наданих позивачем подат кових накладних вимогам Зако ну України «Про податок на до дану вартість» від 03.04.1997 року №1 68/97-ВР, оскільки контрагент поз ивача по угоді, який видав под аткові накладні, не знаходит ься за юридичною адресою. Поз ивач зазначає, що вказані под аткові накладні були в повно му обсязі надані працівнику податкового органу під час п роведення перевірки; незнахо дження контрагента позивача за юридичною адресою ніяк не може вплинути на право СП у фо рмі ТОВ «Іст інвестментс» на податковий кредит. Позивач т акож зазначає, що укладені до говори мали прямий зв'язок з г осподарською діяльністю поз ивача, були виконані сторона ми в повному обсязі. Позивач в казує, що на дату виписки вказ аних податкових накладних ко нтрагент позивача був зареєс трований як платник податку на додану вартість, у зв' язк у з чим позивачем відповідні суми до складу податкового к редиту включені на підставі належним чином оформлених до кументів.

У судовому засіданні предс тавник позивача підтримав по зовні вимоги у повному обсяз і, посилаючись на обставини, в икладені у позовній заяві, пр осив адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і вважає при йняте податкове повідомленн я-рішення законним та обґрун тованим, підтримав доводи, ви кладені в письмових заперече ннях на позов, що надані суду у судовому засіданні 05.05.2010 р. Від повідно до наданих заперечен ь відповідач обґрунтовує пра вомірність прийнятого подат кового повідомлення-рішення тим, що під час проведення пер евірки встановлено включенн я позивачем до складу податк ового кредиту перевіреного п еріоду податкових накладних , виданих ТОВ «Максім ЛТД», в я ких зазначена юридична адрес а підприємства згідно з його статутними документами. Одн ак під час обстеження місцез находження ТОВ «Максім ЛТД» встановлено відсутність під приємства та відповідальних осіб за юридичною адресою, пр о що складено акт. Таким чином , адреса, зазначена ТОВ в подат кових накладних, не відповід ає його місцезнаходженню, у з в' язку з чим суми по вказани м податковим накладним безпі дставно включені позивачем д о складу податкового кредиту . У зв' язку з використанням п озивачем заявленої до відшко дування суми ПДВ в повному об сязі було прийнято податкове повідомлення-рішення про до нарахування податкового зоб ов' язання та застосування ш трафних санкцій.

Заслухавши пояснення учас ників процесу, дослідивши ма теріали справи та надані сто ронами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичн і обставини, на яких ґрунтуют ься позовні вимоги, об'єктивн о оцінивши докази, які мають ю ридичне значення для розгляд у справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наст упне.

Спільне підприємство у фор мі Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Іст інвестм ентс» (код ЄДРПОУ 31067903, юридична адреса: 98690, АР Крим, м. Ялта, смт. Ф орос, вул. Терлецького, буд.10) за реєстровано Виконавчим комі тетом Ялтинської міської рад и АР Крим 22 серпня 2000 року як юри дична особа, дані внесені до Є диного державного реєстру пі дприємств і організацій Укра їни (номер запису 11461200000000877 - т.1, а. с.19-20, 22-37). Позивач взятий на облік в ДПІ в м. Ялта АР Крим як платн ик податків та зборів, що підт верджено матеріалами справи , а також зареєстрований у яко сті платника податку на дода ну вартість - Свідоцтво №00505483 від 01.09.2000 року (т.1, а.с.21).

ДПІ в м. Ялта АР Крим 20.01.2010 року було проведено документальн у позапланову невиїзну перев ірку Спільного підприємства у формі Товариства з обмежен ою відповідальністю «Іст інв естментс» (надалі - ТОВ «Іст інвестментс») щодо підтверд ження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові ві дносини з платником податків ТОВ «Максім ЛТД» (ЄДРПОУ 20710092, м . Севастополь) за період з 01.04.2009 р . по 30.04.2009 р., за результатами якої складено акт перевірки №55/31067903/ 2/23-4 від 20.01.2010 року (т.1, а.с.8-17).

У висновках даного акту (т.1, а .с.17) зазначено, що за результат ами проведеної перевірки від повідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пп .7.2.1, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 ро ку №168/97-ВР, що призвело, на думку відповідача, до необґрунтов аного завищення суми податку на додану вартість, яка заявл ена до бюджетного відшкодува ння по декларації за травень 2009 року, та у зв' язку з викори станням вказаної суми підляг ає донарахуванню 11661грн.55коп.

Акт перевірки №55/31067903/2/23-4 від 20.01.20 10 року вручено позивачу, що пр едставником позивача не оспо рюються та не заперечується.

Зазначений акт перевірки с тав підставою для прийняття податкового повідомлення-рі шення №0000232301/0 від 02.10.2010 року (т.1, а.с.18 ), яким позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 11662грн.00коп. за порушення з азначених норм Закону Україн и «Про податок на додану варт ість» та на підставі пп.17.1.3 п.17.1 с т.17 Закону України «Про порядо к погашення зобов' язань пла тників податків перед бюджет ами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ з астосовані штрафні санкції в сумі 5831грн.00коп., а взагалі - 17493 грн.00коп.

Вказане податкове повідом лення-рішення було отримано позивачем, що представником позивача під час розгляду сп рави не оспорювалось та не за перечувалось.

Суд зазначає, що позивач в п оданому адміністративному п озові та під час надання пояс нень в судових засіданнях пі д час розгляду справи в суді н е оспорює підстави та порядо к проведеної перевірки, своє часність повідомлення про її проведення, дотримання поря дку оформлення акту перевірк и тощо; дотримання відповіда чем порядку проведення зазна ченої перевірки та оформленн я її результатів не є предмет ом даного адміністративного спору. У зв' язку з викладени м судом не розглядаються та н е оцінюються дії відповідача стосовно дотримання порядку проведення перевірки, оформ лення її результатів і повід омлення позивача про висновк и податкового органу стосовн о порушення ТОВ «Іст інвестм ентс» вимог податкового зако нодавства, та не розглядаєть ся питання щодо визнання дій податкового органу, що пов' язані з проведенням перевірк и, неправомірними.

Також суд вважає необхідни м зазначити, що в матеріалах с прави відсутні відомості про оскарження позивачем оспорю ваного податкового повідомл ення-рішення в адміністратив ному порядку та про його скас ування під час розгляду таки х скарг позивача.

Згідно з частиною 1 статті 2 К АС України завданням адмініс тративного судочинства є зах ист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтере сів юридичних осіб у сфері пу блічно-правових відносин від порушень з боку органів держ авної влади, органів місцево го самоврядування, їхніх пос адових і службових осіб, інши х суб' єктів при здійсненні ними владних управлінських ф ункцій на основі законодавст ва, в тому числі на виконання д елегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 стат ті 2 КАС України до адміністра тивних судів можуть бути оск аржені будь-які рішення, дії ч и бездіяльність суб' єктів в ладних повноважень, крім вип адків, коли щодо таких рішень , дій чи бездіяльності Консти туцією або законами України встановлено інший порядок су дового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 ст атті 17 КАС України компетенці я адміністративних судів пош ирюється на спори фізичних ч и юридичних осіб із суб' єкт ом владних повноважень щодо оскарження його рішень (норм ативно-правових актів чи пра вових актів індивідуальної д ії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративно ю справою) є переданий на вирі шення адміністративного суд у публічно-правовий спір, у як ому хоча б однією зі сторін є о рган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, ї хня посадова чи службова осо ба або інший суб'єкт, який здій снює владні управлінські фун кції на основі законодавства , в тому числі на виконання дел егованих повноважень (п.1 ч.1 ст .3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КА С України визначено поняття суб' єктів владних повноваж ень, до яких належать орган де ржавної влади, орган місцево го самоврядування, їхня поса дова чи службова особа, інший суб' єкт, який здійснює влад ні управлінські функції на о снові законодавства, в тому ч ислі на виконання делеговани х повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинс тва.

Оцінюючи правомірність ді й відповідача щодо прийняття спірного податкового повідо млення-рішення, суд керувавс я критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України , які певною мірою відображаю ть принципи адміністративно ї процедури, які повинні дотр имуватися при реалізації дис креційних повноважень владн ого суб' єкта.

Відповідно до частини 3 стат ті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи без діяльності суб'єктів владних повноважень адміністративн і суди перевіряють, чи прийня ті (вчинені) вони: 1) на підставі , у межах повноважень та у спос іб, що передбачені Конституц ією та законами України; 2) з ви користанням повноваження з м етою, з якою це повноваження н адано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, щ о мають значення для прийнят тя рішення (вчинення дії); 4) без сторонньо (неупереджено); 5)доб росовісно; 6) розсудливо; 7) з дот риманням принципу рівності п еред законом, запобігаючи не справедливій дискримінації ; 8) пропорційно, зокрема з дотр иманням необхідного балансу між будь-якими несприятливи ми наслідками для прав, свобо д та інтересів особи і цілями , на досягнення яких спрямова не це рішення (дія); 9) з урахуван ням права особи на участь у пр оцесі прийняття рішення; 10) св оєчасно, тобто протягом розу много строку.

Стаття 19 Конституції Україн и зобов' язує орган влади ді яти лише на підставі, в межах п овноважень та у спосіб, перед бачені Конституцією та закон ами України.

Отже “на підставі” означає , що суб' єкт владних повнова жень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конст итуцією та законами України та зобов' язаний діяти на ви конання закону, за умов та обс тавин, визначених ним.

“У межах повноважень” озна чає, що суб'єкт владних повнов ажень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов ' язків, встановлених закона ми.

“У спосіб” означає, що суб'є кт владних повноважень зобов ' язаний дотримуватися вста новленої законом процедури в чинення дії, і повинен обират и лише встановлені законом с пособи правомірної поведінк и при реалізації своїх владн их повноважень.

Суд з' ясовує, чи використа не повноваження, надане суб' єкту владних повноважень, з н алежною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотиво вані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупереджено сті до особи, стосовно якої вч иняється дія; добросовісно, т обто щиро, правдиво, чесно; роз судливо, тобто доцільно з точ ки зору законів логіки і зага льноприйнятих моральних ста ндартів; з дотриманням принц ипу рівності перед законом, з апобігаючи несправедливій д искримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорці йно та адекватно; досягнення розумного балансу між публі чними інтересами та інтереса ми конкретної особи.

Згідно з п.1.7 ст.1 Закону Украї ни “Про податок на додану вар тість” (надалі - Закон про ПД В) податковий кредит - сума, на яку платник податку має прав о зменшити податкове зобов'я зання звітного періоду, визн ачена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Зак ону про ПДВ податковий креди т звітного періоду визначаєт ься виходячи із договірної (к онтрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня зви чайних цін, у разі якщо догові рна ціна на такі товари (послу ги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податк ів, нарахованих (сплачених) пл атником податку за ставкою, в становленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, про тягом такого звітного період у у зв'язку з:

придбанням або виготовлен ням товарів (у тому числі при ї х імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в о податковуваних операціях у м ежах господарської діяльнос ті платника податку;

придбанням (будівництвом, с порудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числ і інших необоротних матеріал ьних активів та незавершених капітальних інвестицій в не оборотні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використан ня у виробництві та/або поста вці товарів (послуг) для опода тковуваних операцій у межах господарської діяльності пл атника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статт і 7 Закону про ПДВ встановлено , що датою виникнення права пл атника податку на податковий кредит вважається дата здій снення першої з подій:

або дата списання коштів з б анківського рахунку платник а податку в оплату товарів (ро біт, послуг), дата виписки відп овідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з ви користанням кредитних дебет ових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податко вої накладної, що засвідчує ф акт придбання платником пода тку товарів (робіт, послуг).

Суд зазначає, що відповідно до вимог пп.7.2.3 п.7.2 статті 7 Закон у України “Про податок на дод ану вартість” податкова накл адна складається у момент ви никнення податкових зобов'яз ань продавця у двох примірни ках. Оригінал податкової нак ладної надаються покупцю, ко пія залишається у продавця т оварів (робіт, послуг). Податко ва накладна є звітним податк овим документом і одночасно розрахунковим документом.

Вимоги до податкової накла дної встановлені пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 З акону України “Про податок н а додану вартість” (надалі - За кон про ПДВ), згідно з яким пла тник податку зобов'язаний на дати покупцю податкову накла дну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податко вої накладної;

б) дату виписування податко вої накладної;

в) повну або скорочену назву , зазначену у статутних докум ентах юридичної особи або пр ізвище, ім'я та по батькові фіз ичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платник а податку (продавця та покупц я);

д) місце розташування юриди чної особи або місце податко вої адреси фізичної особи, за реєстрованої як платник пода тку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товар ів (робіт, послуг) та їх кількі сть (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву , зазначену у статутних докум ентах отримувача;

ж) ціну поставки без врахува ння податку;

з) ставку податку та відпові дну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що п ідлягають сплаті з урахуванн ям податку.

Відповідно до підпункту 7.2.6 п ункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ податкова накладна видаєтьс я платником податку, який пос тавляє товари (послуги), на вим огу їх отримувача, та є підста вою для нарахування податков ого кредиту. Право на нарахув ання податку та складання по даткових накладних надаєтьс я виключно особам, зареєстро ваним як платники податку у п орядку, передбаченому статте ю 9 цього Закону (пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 заз наченого Закону).

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону п ро ПДВ не підлягають включен ню до складу податкового кре диту суми сплаченого (нарахо ваного) податку у зв'язку з при дбанням товарів (послуг), не пі дтверджені податковими накл адними чи митними декларація ми (іншими подібними докумен тами згідно з підпунктом 7.2.6 ць ого пункту). У разі коли на мом ент перевірки платника подат ку органом державної податко вої служби суми податку, попе редньо включені до складу по даткового кредиту, залишають ся не підтвердженими зазначе ними цим підпунктом документ ами, платник податку несе від повідальність у вигляді фіна нсових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту , не підтверджену зазначеним и цим підпунктом документами .

Порядок визначення суми по датку, що підлягає сплаті (пер ерахуванню) до Державного бю джету України або відшкодува нню з Державного бюджету Укр аїни (бюджетному відшкодуван ню), та строки проведення розр ахунків визначені п.7.7 ст.7 Зако ну про ПДВ.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 заз наченого Закону сума податку , що підлягає сплаті (перераху ванню) до бюджету або бюджетн ому відшкодуванню, визначаєт ься як різниця між сумою пода ткового зобов'язання звітног о податкового періоду та сум ою податкового кредиту таког о звітного податкового періо ду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п ідпунктом 7.7.1 цього пункту, так а сума підлягає сплаті (перер ахуванню) до бюджету у строки , встановлені законом для від повідного податкового періо ду. При від'ємному значенні су ми, розрахованої згідно з під пунктом 7.7.1 цього пункту, така с ума враховується у зменшення суми податкового боргу з цьо го податку, що виник за попере дні податкові періоди (у тому числі розстроченого або від строченого відповідно до зак ону), а при його відсутності - з араховується до складу подат кового кредиту наступного по даткового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статт і 7 Закону про ПДВ встановлено , якщо у наступному податково му періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього п ункту, має від'ємне значення, т о: а) бюджетному відшкодуванн ю підлягає частина такого ві д'ємного значення, яка дорівн ює сумі податку, фактично спл аченій отримувачем товарів ( послуг) у попередніх податко вих періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) зали шок від'ємного значення післ я бюджетного відшкодування в ключається до складу податко вого кредиту наступного пода ткового періоду.

Суд зазначає, що відповідно до тексту акту перевірки (т.1, а .с.13) згідно з поданою позиваче м податковою декларацією з п одатку на додану вартість за травень 2009 року та розрахунко м суми бюджетного відшкодува ння сума, що підлягає бюджетн ому відшкодуванню у зменшенн я податкових зобов' язань з ПДВ наступних періодів, скла дає 140093грн.00коп. До складу подат кового кредиту зазначеного п еріоду позивачем було включе но 11661грн.55коп. по податковим на кладним, виданим Товариством з обмеженою відповідальніст ю «Максім ЛТД» (код ЄДРПОУ 20710092, м. Севастополь) у квітні 2009 року при придбанні продуктів хар чування на виконання договор у від 01.03.2007 року (перелік податк ових накладних наведено в ак ті перевірки - т.1, а.с.14).

В акті перевірки відповіда чем зазначено, що юридичною а дресою ТОВ «Максім ЛТД» є: 99000, м. Севастополь, вул. Леніна, бу д.30, кв.14, однак під час обстеж ення його місцезнаходження в становлено відсутність підп риємства та відповідальних о сіб (акт від 23.11.2009 року №70/23-1/20710092). В а кті перевірки також зазначен о про те, що станом на 01.10.2009 року ч исельність працівників підп риємства склала 3 особи; згідн о декларації на прибуток за 9 м ісяців 2009 року у підприємства відсутні основні засоби.

На підставі викладеного, ДП І у м. Ялта АР Крим в акті перев ірки зроблено висновок про т е, що ТОВ «Максім ЛТД» порушен і вимоги ст.93 Цивільного кодек су України, ст.1, п.3 ст.4, п.6 ст.9 Зак ону України «Про державну ре єстрацію юридичних осіб та ф ізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 року №755-IV у зв' язку з н езнаходженням за юридичною а дресою. Крім того, відповідач ем в акті перевірки зазначен о про те, що до Єдиного державн ого реєстру внесено запис пр о відсутність ТОВ «Максім ЛТ Д» за місцем знаходження без посилання на відповідні док ументи, що підтверджують вка зані обставини (зокрема, на ви тяг з ЄДРПОУ за зазначенням й ого дати). Такі документи не на дані відповідачем і під час р озгляду справи.

ДПІ у м. Ялта АР Крим в акті пе ревірки дійшла також висновк у про те, що на порушення вимог пп.7.2.1, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.2 с т.7 Закону про ПДВ позивачем до складу податкового кредиту були включені суми по податк овим накладним, отриманим ві д ТОВ «Максім ЛТД», які не відп овідають вимогам зазначеног о Закону - не відповідає юри дична адреса місцезнаходжен ня підприємства.

Суд зазначає, що актом перев ірки підтверджено надання по зивачем працівнику податков ого органу податкових наклад них ТОВ «Максім ЛТД» під час п роведення перевірок. Крім то го, копії вказаних податкови х накладних надані представн иком відповідача під час роз гляду справи та наявні в мате ріалах справи.

На підтвердження придбанн я у ТОВ «Максім ЛТД» продукті в харчування позивачем під ч ас розгляду справи надані:

1) договір поставки продукті в харчування без номеру від 01. 03.2007 року (т.1, а.с.47-48),

2) рахунки-фактури ТОВ «Макс ім ЛТД» №СФ-0000087 від 23.04.2009 року, №СФ -0000085 від 22.04.2009 року, №СФ-0000080 від 16.04.2009 р оку на загальну суму 60000грн.00ко п. (т.1, а.с.50, 52, 54),

3) платіжні доручення позива ча №975 від 24.04.2009 року, №962 від 23.04.2009 рок у, №901 від 17.04.2009 року про сплату ТО В «Іст інвестментс» ТОВ «Мак сім ЛТД» 60000грн.00коп. (т.1, а.с.49, 51, 53),

4) податкові накладні, видан і ТОВ «Максім ЛТД», перелік як их відповідає переліку, наве деному в акті перевірки, та ви даткові накладні про видачу товарів, що зазначені в подат кових накладних (т.1, а.с.55-92). В дан их документах у якості юриди чної адреси ТОВ «Максім ЛТД» зазначено - м. Севастопол ь, вул. Леніна, 30, кв.14.

Суд зазначає, що надані пози вачем під час розгляду справ и податкові накладні містять всі необхідні реквізити, що в становлені Законом України “ Про податок на додану вартіс ть”. Разом з тим, судом встанов лено, що висновок податковог о органу про невідповідність податкових накладних, видан их ТОВ “Максім ЛТД”, вимогам п п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ обґру нтований лише посиланням на акт невідповідності місцезн аходження вказаного ТОВ від 23.11.2009 року, тобто на документ, ск ладений більш ніж через півр оку після складання вказаних податкових накладних. Під ча с розгляду справи представни ком відповідача не були нада ні будь-які докази на підтвер дження того, що на дати виписк и податкових накладних - на протязі квітня 2009 року - ТОВ « Максім ЛТД» не знаходився за місцем державної реєстрації , тобто за адресою, що була заз начена в Свідоцтві про реєст рацію платника податку на до дану вартість та виданих под аткових накладних. Відповіда чем також не повідомлено суд у про наявність в ДПІ в Ленінс ькому районі м. Севастополя, т обто за місцем реєстрації ТО В, відомостей про зміну його ф актичної адреси станом на 23.11.20 09 року тощо.

На підставі викладеного, су д прийшов до висновку, що нада ні позивачем під час проведе ння перевірки та розгляду сп рави податкові накладні ТОВ «Максім ЛТД» відповідають ви могам діючого законодавства , зокрема, пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону пр о ПДВ, а висновки податкового органу в частині їх невідпов ідності в порядку ст.70 КАС Укр аїни не підтверджені належни ми та допустимими доказами п о справі.

Також суд зазначає, що Товар иство з обмеженою відповідал ьністю «Максім ЛТД» (код ЄДРП ОУ 20710092) зареєстровано як юриди чна особа Ленінською районно ю державною адміністрацією у м. Севастополі 29.10.1992 року (т.1, а.с.4 2). При цьому згідно Свідоцтва про державну реєстрацію та д овідки Управління статистик и у м. Севастополі (т.1, а.с.42, 44) юри дичною адресою підприємства є - 99011, м. Севастополь, Ленінсь кий район, вул. Леніна, буд.30, к.14. Також ТОВ «Максім ЛТД» зареє стровано як платник податку на додану вартість з 18.01.2007 року (свідоцтво №100013259 - т.1, а.с.43).

Відповідно до відомостей о фіційного сайту Державної по даткової адміністрації Укра їни (т.1, а.с.120) ТОВ «Максім ЛТД» с таном на 04.05.2010 року було зареєст ровано як платник податку на додану вартість, не було лікв ідовано у встановленому поря дку, установчі документи вка заного підприємства не були визнані недійсними, державну реєстрацію не анульовано то що. Представником відповідач а під час розгляду справи не н адано доказів, що спростовую ть наведені обставини. Більш того, в матеріалах справи ная вна довідка ДПІ в Ленінськом у районі м. Севастополя від 30.10. 2010 року №319 (т.1, а.с.119), згідно з якою ТОВ «Максім ЛТД» станом на 30.04. 2010 року не має заборгованості зі сплати податків, зборів (об ов' язкових платежів).

На підставі викладеного у с уду відсутні підстави для не прийняття вказаних первинни х бухгалтерських документів та податкових накладних як н алежних доказів по справі.

Суд вважає необхідним зазн ачити, що в акті перевірки від 20.01.2010 року відповідачем не зазн ачено про включення або не вк лючення ТОВ «Максім ЛТД» до с кладу податкових зобов' яза нь в деклараціях з ПДВ відпов ідних сум по податковим накл адним, що були видані позивач у в квітні 2009 року, перелік яких наведено в акті перевірки. Ак т перевірки також не містить відомостей про сплату або не сплату вказаних сум податков их зобов' язань з ПДВ по опер аціям з позивачем до бюджету ; відомості про сплату ТОВ «Ма ксім ЛТД» податку на додану в артість по вказаним господар ським операціям з позивачем та докази на підтвердження ї х сплати або несплати відпов ідно відповідачем під час ро згляду справи не надані та пр едставником відповідача не п овідомлено про їх наявність у третіх осіб для витребуван ня судом та залучення до мате ріалів справи. Разом з тим, суд вважає необхідним зазначити , що в акті перевірки позивача ДПІ у м. Ялта АР Крим посилаєт ься на подання ТОВ «Максім ЛТ Д» податкової декларації з п одатку на прибуток за 9 місяці в 2009 ркоу. Таким чином, суд прих одить до висновку, що вказани м підприємством в 2009 році до по даткового органу за місцем р еєстрації надавались податк ові декларації, однак їх пока зники в частині наявності по даткових зобов'язань по опер аціям з позивачем ДПІ у м. Ялта АР Крим під час перевірки 20.01.2010 року не досліджувались.

Також згідно з вимогами час тин 1 та 2 статті 71 КАС України к ожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтую ться її вимоги та запереченн я, крім випадків, встановлени х статтею 72 цього Кодексу. В ад міністративних справах про п ротиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта влад них повноважень обов'язок що до доказування правомірност і свого рішення, дії чи бездія льності покладається на відп овідача, якщо він заперечує п роти адміністративного позо ву. Однак відповідачем під ча с розгляду справи суду не над ано доказів несплати в бюдже т та, відповідно, не включення сум податку на додану вартіс ть по господарським операція м з позивачем до складу подат кових зобов' язань у відпові дних податкових (звітних) пер іодах; вимоги, викладені в ухв алі Окружного адміністратив ного суду АР Крим від 22.02.2010 року по даній справі в частині над анні всіх документів, що можу ть бути використані як доказ під час розгляду справи, відп овідачем не виконані.

Суд зазначає, що відомості п ро проведення зустрічних пер евірок ТОВ “Максім ЛТД» в мат еріалах справи та в акті пере вірки відсутні. Також під час розгляду справи представник ом відповідача не надані буд ь-які документи на підтвердж ення несплати вказаним підпр иємством сум податку на дода ну вартість до бюджету або не декларування відповідних по даткових зобов' язань з ПДВ саме по операціям з позиваче м.

Крім того, відповідно до пун кту 1.3 статті 1 Закону про ПДВ пл атник податку - особа, яка згід но з цим Законом зобов' язан а здійснювати утримання та в несення до бюджету податку, щ о сплачується покупцем, або о соба, яка імпортує товари на м итну територію України.

Платники податку, визначен і у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункт у 10.1 статті 10 зазначеного Закон у, відповідають за дотриманн я достовірності та своєчасно сті визначення сум податку, а також за повноту та своєчасн ість його внесення до бюджет у відповідно до закону (пункт 10.2 стаття 10 Закону про ПДВ).

Отже, якщо контрагент не вик онав свого зобов' язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність т а негативні наслідки саме що до цієї особи.

Закон про ПДВ не встановлює обов' язку покупця сплачува ти ПДВ ще й до бюджету, коли та кий податок не буде сплачени й продавцем або іншою особою , з урахуванням суми податку, о триманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положе нь вказаного Закону України сума ПДВ, що включена до ціни т овару, є податковим зобов' я занням продавця товару, і сам е продавець товару несе обов ' язок зі сплати цього подат ку до бюджету. Сама по собі нес плата податку безпосереднім продавцем або одним з його по стачальників (у тому числі у р азі ухилення від сплати) при ф актичному здійсненні господ арської операції не впливає на податковий кредит покупця і суму бюджетного відшкодув ання. Тобто, покупець - платник податку на додану вартість н е несе відповідальності за п одаткові зобов' язання безп осереднього продавця або пос тачальників по ланцюгам пост ачання.

Суд зазначає, що в акті пере вірки позивача від 20.01.2010 року ві дсутні висновки про нікчемні сть укладеної позивачем з ТО В «Максім ЛТД» угоди як такої , що порушує публічний порядо к або з інших підстав. Разом з тим, в акті перевірки зазначе но, що загальна чисельність п рацюючих ТОВ станом на 01.10.2009 рок у склала 3 особи, згідно даних податкової декларації з пода тку на прибуток ТОВ «Максім Л ТД» за 9 місяців 2009 року основні засоби у підприємства відсу тні. Суд вважає необхідним зв ернути увагу відповідача на те, що квітень 2009 року, на протя зі якого були видані податко ві накладні та проведено опл ату за поставлені продукти х арчування, входить до ІІ квар талу 2009 року, однак дані податк ової декларації ТОВ «Максім ЛТД» з податку на додану варт ість за квітень 2009 року та пода ткової декларації по податку на прибуток за І півріччя 2009 ро ку в акті перевірки не зазнач ені, а відповідні декларації під час розгляду справи відп овідачем суду не надані.

Крім того, відповідно до вим ог частини 1 статті 202 Цивільно го кодексу України правочино м є дія особи, спрямована на на буття, зміну або припинення ц ивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК Укра їни зміст правочину не може с уперечити цьому Кодексу, інш им актам цивільного законода вства, а також моральним заса дам суспільства; частиною 5 за значеної статті передбачено , що правочин має бути спрямов аний на реальне настання пра вових наслідків, що обумовле ні ним.

Судом під час розгляду спра ви не встановлено, яким має бу ти мінімальний обсяг трудови х ресурсів, виробничого, тран спортного і торгівельного об ладнання, сировини і інших ма теріалів ТОВ «Максім ЛТД» дл я укладення та виконання заз наченого правочину, за яким п озивачем сформовано податко вий кредит з ПДВ. Будь-яке обґр унтування вказаних показник ів відповідачем в акті перев ірки та під час розгляду спра ви в суді не надано; доказів об ов'язковості наявності основ них засобів на підприємстві та кількості працівників, що перевищує 3 особи, для виконан ня укладеної з позивачем уго ди, не надано.

Відповідачем також не нада но суду доказів стосовно нев икористання отриманих проду ктів харчування у власній го сподарській діяльності пози вача; зазначене питання в акт і перевірки взагалі не відоб ражено. Про наявність таких д оказів відповідачем також не повідомлено і під час розгля ду справи та представником в ідповідача не заявлено клопо тання про їх витребування су дом у третіх осіб для залучен ня до матеріалів справи.

Більш того, позивачем під ча с розгляду справи в суді нада ні документи, що підтверджую ть використання отриманих пр одуктів харчування у власній господарській діяльності ТО В «Іст інвестментс», а саме:

Як свідчить текст акту пере вірки основним видом діяльно сті позивача є надання послу г в сфері туризму - туропера торська діяльність (внутрішн ій та в'їзний туризм), для здій снення якої позивач має відп овідну ліцензію (т.1, а.с.122). Для з дійснення господарської дія льності позивачем, зокрема, в икористовується їдальня, що знаходиться в приватній влас ності ТОВ «Іст інвестментс» (свідоцтво про право власнос ті на нерухоме майно - т.1, а.с.1 15-116).

Під час розгляду справи пре дставником позивача були над ані суду документи: комплекс не меню, розкрутка (перелік пр одуктів, що необхідні для виг отовлення блюд), накладні на в нутрішнє переміщення товарі в, вимоги в комору, видаткові н акладні (т.1, а.с.124-250, т.2, а.с.1-184), які п ідтверджують використання п ридбаних позивачем продукті в харчування під час приготу вання сніданків, обідів та ве черь для споживання працівни ками позивача у службовій їд альні на протязі квітня 2009 рок у. Також на підтвердження заз начених обставин позивачем н адані: довідка №367 від 05.05.2010 року про кількість постійних прац івників ТОВ «Іст інвестментс » (т.1, а.с.114), калькуляція вартост і харчування для працівників (т.1, а.с.117), наказ №23 від 13.04.2009 року по зивача про зміну вартості ха рчування (т.1, а.с.118). Суд зазначає , що під час розгляду даної спр ави відповідачем суду не над ано доказів на підтвердження того, що зазначені документи складені позивачем з поруше нням вимог діючого законодав ства, не відповідають фактич но проведеним позивачем госп одарським операціям та не мо жуть бути належним доказом п о справі. Будь-які відомості п ро отримання ТОВ «Іст інвест ментс» використаних продукт ів харчування у іншої особи, а не у ТОВ «Максім ЛТД», предста вником відповідача під час р озгляду справи суду не надан о.

Відповідно до п.4 ст.70 КАС Укр аїни обставини, які за законо м повинні бути підтверджені певними засобами доказуванн я, не можуть підтверджуватис я ніякими іншими засобами до казування, крім випадків, кол и щодо таких обставин не вини кає спору.

Для органів державної пода ткової служби таким доказом є акт документальної перевір ки. Згідно з пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів неви їзних документальних, виїзни х планових та позапланових п еревірок з питань дотримання податкового, валютного та ін шого законодавства, затвердж еного наказом Державної пода ткової адміністрації Україн и № 327 від 10.08.2005 року (зареєстрова ний в Міністерстві юстиції У країни 25.08.2005 р. за №925/11205), факти вия влених порушень податкового , валютного та іншого законод авства викладаються в акті н евиїзної документальної, виї зної планової чи позапланово ї перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посилання м на первинні або інші докуме нти, які зафіксовані в бухгал терському та податковому обл іку, що підтверджують наявні сть зазначених фактів. Відпо відно до пп.2.3.2 зазначеного Нак азу за кожним відображеним в акті фактом порушення подат кового законодавства необхі дно: зазначити первинний док умент, на підставі якого вчин ено записи у податковому та б ухгалтерському обліку (навес ти кореспонденцію рахунків о перацій), та інші докази, що до стовірно підтверджують наяв ність факту порушення; у разі відсутності первинних докум ентів або ненадання для пере вірки первинних та інших док ументів, що підтверджують фа кт порушення, зазначити пере лік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб аб о інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх ко мпетенції), що перевіряється , щодо відсутності первинних та інших документів.

Відповідачем на порушення зазначених вимог наказу ДПА України в акті перевірки не з азначено жодних доказів на п ідтвердження відсутності ре ального виконання укладеної угоди та не доведено невикор истання придбаних продуктів харчування у власній господ арській діяльності позивача . Суд зазначає, що питання реал ьного виконання укладеної уг оди та її відображення у бухг алтерському обліку позивача взагалі не досліджувалось в акті перевірки та не відобра жено в інших документах, що на дані представником відповід ача під час розгляду справи в суді.

На підставі викладеного, су д приходить до висновку, що в м атеріалах справи відсутні ві домості про несплату контраг ентом позивача податкових зо бов' язань з податку на дода ну вартість по операціям з по ставки продуктів харчування позивачу або про недекларув ання вказаних податкових зоб ов' язань в податкових декла раціях за відповідні податко ві (звітні) періоди. Відповіда чем в акті перевірки також не зазначено про невикористанн я поставлених продуктів харч ування у власній господарськ ій діяльності позивача.

Згідно частини 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона по винна довести ті обставини, н а яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадкі в, встановлених статтею 72 цьог о Кодексу. В адміністративни х справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважен ь обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності поклад ається на відповідача, якщо в ін заперечує проти адміністр ативного позову.

Суд зазначає, що доказів виз нання укладеного договору не дійсним у встановленому діюч им законодавством порядку ві дповідачем не надано. Реальн е виконання укладеної угоди підтверджено первинними док ументами бухгалтерського та податкового обліку позивача , що надані під час проведення перевірки та розгляду справ и, у зв' язку з чим суд не прий має до уваги посилання відпо відача на порушення позиваче м вимог пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп .7.7.1, пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України “ Про податок на додану вартіс ть”.

На підставі викладеного, су д приходить до висновку про б езпідставність висновків ві дповідача про завищення пози вачем в перевіреному періоді суми ПДВ, яка заявлена до бюдж етного відшкодування по пода тковій декларації з податку на додану вартість за травен ь 2009 року в сумі 11661грн.55коп. по оп ераціям з ТОВ “Максім ЛТД”.

Відповідно до вимог пп.17.1.3 п.17 .1 ст.17 Закону України “Про поря док погашення зобов' язань п латників податків перед бюдж етами та державними цільовим и фондами” у разі коли контро люючий орган самостійно дона раховує суму податкового зоб ов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пун кту 4.2 статті 4 цього Закону, так ий платник податків зобов'яз аний сплатити штраф у розмір і десяти відсотків від суми н едоплати (заниження суми под аткового зобов'язання) за кож ний з податкових періодів, ус тановлених для такого податк у, збору (обов'язкового платеж у), починаючи з податкового пе ріоду, на який припадає така н едоплата, та закінчуючи пода тковим періодом, на який прип адає отримання таким платник ом податків податкового пові домлення від контролюючого о ргану, але не більше п'ятдесят и відсотків такої суми та не м енше десяти неоподатковуван их мінімумів доходів громадя н сукупно за весь строк недоп лати, незалежно від кількост і податкових періодів, що мин ули.

Суд зазначає, що у зв' язку з неправомірним нарахування м податкового зобов' язання з податку на додану вартість позивачу застосовування штр афних санкцій також є необґр унтованим.

Таким чином, під час розгляд у справи судом встановлено, щ о відповідач використав нада ні йому повноваження необґру нтовано, тобто без урахуванн я всіх обставин, що мають знач ення для прийняття податково го повідомлення-рішення, без дотримання принципу рівност і перед законом, непропорцій но, тобто без дотримання розу много балансу між будь-якими несприятливими наслідками д ля прав, свобод та інтересів п озивача та цілями, на досягне ння яких спрямоване це рішен ня.

Відповідно до частини 2 стат ті 11 суд може вийти за межі поз овних вимог тільки в разі, якщ о це необхідно для повного за хисту прав, свобод та інтерес ів сторін чи третіх осіб. Прий маючи до уваги, що позивач нев ірно зазначив позовні вимоги про визнання недійсним та ск асування податкового повідо млення-рішення, а не про визна ння його протиправним та ска сування, як це передбачено дл я актів індивідуальної дії, с уд вважає можливим в цій част ини вийти за межи позовних ви мог, оскільки це необхідно дл я повного захисту прав та інт ересів сторін по справі.

За таких обставин, суд вважа є, що позовні вимоги про визна ння протиправним та скасуван ня податкового повідомлення -рішення ДПІ у м. Ялта АР Крим № 0000232301/0 від 02.02.2010 року є законними т а обґрунтованими і підлягают ь задоволенню.

Відповідно до частини 1 стат ті 94 КАС України якщо судове р ішення ухвалене на користь с торони, яка не є суб'єктом влад них повноважень, суд присудж ує всі здійснені нею докумен тально підтверджені судові в итрати з Державного бюджету України (або відповідного мі сцевого бюджету, якщо іншою с тороною був орган місцевого самоврядування, його посадов а чи службова особа), тому з ур ахуванням задоволення позов них вимог з Державного бюдже ту України необхідно стягнут и на користь позивача судові витрати зі сплати судового з бору в розмірі 03 гривні 40 копій ок.

У зв' язку зі складністю сп рави судом 04 червня 2010 року про голошена вступна та резолюти вна частина постанови, поста нова складена у повному обся зі 09 червня 2010 року.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 158-163 КАС Укр аїни, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повн істю.

2. Визнати протиправним та с касувати податкове повідомл ення-рішення Державної подат кової інспекції у м. Ялта АР Кр им №0000232301/0 від 02.02.2010 року, прийняте стосовно Спільного підприєм ства у формі Товариства з обм еженою відповідальністю «Іс т інвестментс».

3. Стягнути на користь Спіль ного підприємства у формі То вариства з обмеженою відпові дальністю «Іст інвестментс» (код ЄДРПОУ 31067903, юридична адрес а: 98690, АР Крим, м. Ялта, смт. Форос, вул. Терлецького, буд.10) з Держа вного бюджету України в раху нок відшкодування судових ви трат зі сплати судового збор у 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова набирає законно ї сили через 10 днів з дня склад ення у повному обсязі у разі н еподання заяви про апеляційн е оскарження (апеляційної ск арги). Якщо постанову було про голошено у відсутності особи , яка бере участь у справі, то с трок подання заяви про апеля ційне оскарження обчислюєть ся з дня отримання нею копії п останови.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеля ційна скарга не подана, поста нова набирає законної сили ч ерез 20 днів після подання заяв и про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня прогол ошення постанови до Севастоп ольського апеляційного адмі ністративного суду через Окр ужний адміністративний суд А втономної Республіки Крим мо же бути подана заява про апел яційне оскарження, після под ачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарг а.

Апеляційна скарга може бут и подана без попереднього по дання заяви про апеляційне о скарження, якщо скарга подає ться в строк, встановлений дл я подання заяви про апеляцій не оскарження.

Суддя Ку дряшова А.М.