Рішення

від 12.07.2023 по справі 522/7111/16-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/7111/16-ц

Провадження №2/522/346/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2023 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кулябко О.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» (попередня назва Акціонерне товариство «Альфа Банк»), який є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , прозвернення стягненняна предметіпотеки, таза зустрічнимпозовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Антарктика», Акціонерного товариства «Сенс Банк» (попередня назва Акціонерне товариство «Альфа Банк»), який є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання недійсним договору іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Акціонернетовариство «АльфаБанк» звернувся до суду 22.04.2016 року з позовною заявою до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, уточнивши позов 21.11.2016 року, в якому просив в рахунок часткового погашення заборгованості за Договором кредиту №2007/13-2.06/786 від 21.12.2007 року, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на житлове приміщення (квартиру) загальною площею 49,1кв.м., житловою площею 32,2кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом реалізації предмету іпотеки з прилюдних торгів, ціну встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом в межах процедури виконавчого провадження, а також просили стягнути судовий збір в сумі 3654грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 21 грудня2007року між ОСОБА_3 та АКБ СР «УКРСОЦБАНК» було укладено договір кредиту №2007/13-2.06/786, відповідно до умов якого ОСОБА_3 було надано на умовах забезпеченості грошові кошти в сумі190 000доларів США, зі сплатою 13% річних та з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом 20 грудня2017 року. В якості забезпечення Позичальником виконання своїх обов`язків щодо погашення кредиту: сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також витрат на здійснення забезпеченою іпотекою вимого, Кредитор з майновими Поручителями ОСОБА_2 та ОСОБА_5 - іпотечні договори, за умовами якого Майнові поручителі передають Кредитору в іпотеку нерухоме майно: нежилі приміщення №204, №304, №209 та №309, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 . Це підтверджується іпотечними договорами від 21 грудня2007року, які були нотаріально посвідчені та зареєстровані в Державному реєстрі іпотек. Свої зобов`язання, визначені п. 3.1.1. Договору кредиту, Позивачем виконано належним чином в повному обсязі: Позичальнику відкрито позичковий рахунок в Одеській обласній філії ООФ АКБ «Укрсоцбанк» та надано суму кредиту готівкою. Неналежне виконання взятих на себе зобов`язань Позичальником призвело до виникнення простроченої заборгованості, яка станом на 24.03.2014року згідно з розрахунком заборгованості становить375 794.77 доларів США, з якої: сума заборгованості за кредитом 177052,13 доларів США, сума заборгованості за відсотками 154918,36 доларів США, розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту 24492,21 доларів США, розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків 19332,06 доларів США. У зв`язку із невиконанням Позичальником умов Договору кредиту та наявністю заборгованості ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки.

20.01.2015року Приморським районним судом винесено рішення по справі №522/20428/14ц, яким позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено та визнано за ПАТ «Укрсоцбанк» право власності на вищевказане іпотечне майно, а саме на: нежилі приміщення №204, №304, №209, №309, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 . Однак, на сьогодні ПАТ «Укрсоцбанк» не має можливості виконати рішення суду та зареєструвати за собою право власності на зазначене майно, оскільки:

ОСОБА_2 набув право власності на нежилі приміщення під №204 та №304, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договорів купівлі-продажу від 07 липня2006року укладеними між ним та ВАТ «Антарктика». У листопаді2012року ОСОБА_6 , діючи разом з невстановленими особами, увійшовши в довіру до ОСОБА_2 , шляхом омани, переконали його передати їм правовстановлюючі документи на спірні нежилі приміщення. На підставі підробленої розписки і підроблених документів про об`єднання двох нежитлових приміщень в одне та про присвоєння їм одного нового номера 210, замість номерів 204 і 304, на користь ОСОБА_6 ухвалено рішення Приморським районним судом м. Одеси від 30 листопада2012року про визнання за ним права власності на нежиле приміщення під АДРЕСА_3 . Втім, зазначене рішення в подальшому було скасоване, а у задоволенні позову відмовлено. Проте, ОСОБА_6 зареєстрував за собою право власності на нежиле приміщення під №210, після чого передав право власності на спірне приміщення своєму сину ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 27.12.2012року. В подальшому ОСОБА_4 розділив спірне майно на дві самостійні квартири, яким присвоєно нові номери № НОМЕР_1 та АДРЕСА_4 , та вжито дії з переведення їх до складу жилого фонду-квартири. ОСОБА_4 продав квартиру під АДРЕСА_5 ОСОБА_1 , право власності на спірне приміщення зареєстровано 31 березня2013року. Враховуючи, що на сьогоднішній день майно, яке перебуває в іпотеці ПАТ «Укрсоцбанк» фактично належить особі, яка не виступала іпотекодавцем, а саме ОСОБА_1 , а кредит залишається не погашеним, банк змушений звернутися до суду із вказаним позовом.

Ухвалою судді від 25.04.2016 року позов залишено без руху.

До суду12.05.2016року надійшливідповіді щодомісця реєстраціївідповідача та третіх осіб.

18.05.2016 року представник позивача надав суду заяву, якою усунув недоліки.

Ухвалою суду від 19.05.2016 року провадження у справі було відкрито.

19.10.2016 року ОСОБА_1 подала до суду зустрічну позовузаяву до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання недійсним договору іпотеки. (Т.1 а.с.78-101).

В обґрунтування зустрічного позову зазначено, що на підставі договорів купівлі-продажу, укладених 07 липня2006року між Акціонерною рибопромисловою компанією «Антарктика» у вигляді відкритого акціонерного товариства (правонаступником є ПАТ «Антарктика» відповідно до витягу з ЄДРПОУ) та ОСОБА_2 , останній набув право власності на нежилі приміщення під №204, загальною площею 47кв.м. та №304, загальною площею 47,3кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , які передав в іпотеку ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі іпотечного договору від 21.12.2007р., за умовами якого майновий поручитель передає кредитору в іпотеку нерухоме майно: нежилі приміщення №204, №304, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 . Приморським районним судом м.Одеси по справі №1522/26678/12 30.11.2012р. винесено рішення, яким приміщення №204 та №304 об`єднано в одне приміщення під №210 та визнано право власності за ОСОБА_6 , на підставі якого ОСОБА_6 зареєстрував за собою право власності на нежитлове приміщення №210 за адресою: АДРЕСА_2 . Апеляційним судом Одеської області 25 листопада2013року рішення Приморського районного суду м. Одеси №1522/26678/12 від 30 листопада2012року скасовано. 27 грудня 2012р. ОСОБА_6 за договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімаченко С.Л. подарував ОСОБА_4 нежитлове приміщення №210 за адресою: АДРЕСА_2 . Після реєстрації права власності на новоутворене нежитлове приміщення №210 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 вчинив дії щодо його юридичного розділення на дві окремі самостійні квартири, яким присвоєно номери 210 - загальною площе 49,1кв.м. та 310 - загальною площею 58,7кв.м., які були переведені до складу житлового фонду на підставі декларацій про готовність об`єктів до експлуатації. За договором купівлі-продажу від 23 квітня 2013р. посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованого у реєстрі за №3088 ОСОБА_1 відплатно придбала у ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_3 . Також в провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , за участю третіх осіб: ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_6 про витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення з житла, повернення майна у власність. Саме в ході розгляду цієї справи ОСОБА_1 стали відомі вищезазначені обставини.26 грудня2014року Приморським районним судом м.Одеси у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: ПАТ«Укрсоцбанк», ОСОБА_6 про витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення з житла, повернення майна у власність, було постановлено заочне рішення, згідно з яким позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 липня2015року заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси№522/11737/14-ц від 26 грудня2014року було скасовано. Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 19 серпня2015року здійснено поворот виконання рішення від 26 грудня2014року та скасовано у відповідному Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_3 на підставі рішення Приморського районного суду міста Одеси від 26 грудня2014року, повернувши це майно у власність ОСОБА_1 , відновивши реєстрацію її права власності на це майно згідно договору купівлі-продажу, укладеного 23 квітня2013року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованого у реєстрі за №3088. Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 19 серпня2015року в задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 - відмовлено. Крім того, даним рішенням ОСОБА_1 було визнано добросовісним покупцем квартири АДРЕСА_3 , а також зазначено, що дана квартира є новоствореним нерухомим майном. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23 грудня2015року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 серпня2015року було залишено без змін.Ухвалою Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня2016року рішення Приморського районного суду м.Одеси від 19 серпня2015року, ухвалу апеляційного суду Одеської області від 23 грудня2015року та ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 19 серпня2015року і ухвалу апеляційного суду Одеської області від 23 грудня2015залишено без змін. Відповідно до отриманої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухому майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого щодо об`єкта нерухомого майна №68993223від 26.09.2016р. на нежитловому приміщенні №204 за адресою АДРЕСА_2 ,знаходиться обтяження, а саме арешт реєстраційний номер 1651629 зареєстрований 03.02.2005р., реєстратор Перша Одеська державна нотаріальна контора на підставі ухвали Приморського районного суду м.Одеси, бн, від 02.02.2005р. Згідно положень законодавства, що діяло на момент накладення арешту та на момент його відчуження ОСОБА_2 таке відчуження є незаконним. Рішень щодо його зняття або певних дій для цього до сих пір не робилось. Крім того, укладання будь-яких правочинів із майном, що перебуває під арештом не можливо, це є підставою для відмови у реєстрації права власності. По суті майно, що знаходиться під арештом є обмеженим у цивільному обороті. Таким чином вважає, що договір купівлі-продажу, укладений 07 липня2006року між ТОВ АРК «Антарктика» та ОСОБА_2 посвідчений приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Бардіною О.О., зареєстрований в реєстрі за №299, за яким ОСОБА_2 набув право власності на нежиле приміщення під №204, загальною площею 47 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 має бути визнаний судом недійним. Адже під час укладення цього правочину ТОВ АРК «Антарктика» не мало достатньої дієздатності для здійснення такого правочину з огляду на те, що під час укладення правочину на зазначене майно було накладено обтяження у вигляді арешту, що виключало будь-яку можливість його відчуження, і робило майно обмеженим у цивільному обороті. Стосовно укладання ОСОБА_2 іпотечного договору від 21.12.2007р. посвідчений приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Трофімець В.В. та зареєстрований за номером2703(далі - іпотечний договір), відповідно до якого ОСОБА_2 , як майновий поручитель, передає ПАТ «Укрсоцбанк» в іпотеку нерухоме майно: нежилі приміщення №204 та №304, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 , то вважають, такий правочин також підлягає визнанню недійсним, з тих підстав, що ОСОБА_2 набув право власності від ТОВ АРК «Антарктика», яке не мало право відчужувати об`єкт нерухомості, а саме приміщення №204 і укладений ними правочин підлягає визнанню недійсним з підстав зазначених вище. На момент укладення договору іпотеки між ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 не мав право розпоряджатися зазначеним майном,так як набув право власності на зазначене майно незаконно, на підставі правочину, який підлягає визнанню недійсним. Вважає, що визнання недійсними зазначених вище правочинів є єдиною можливістю захисту прав та інтересів ОСОБА_1 , оскільки квартира не передавалось в іпотеку і є новоствореним майном, але беручи до уваги вищезазначене, є підстави вважати, що Банк немає жодної законної можливості звернути стягнення навіть на майно, яке передавалось в іпотеку, а саме нежитлове приміщення №204.

Ухвалою суду від 24.11.2016 року прийнято до спільного розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 до ПрАТ «АНТАРТИКА», ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання недійсним договору іпотеки.

В судове засідання 25.01.2017 року з`явився представник ОСОБА_1 адв. ОСОБА_8 яка надала суду клопотання про витребування доказів, зазначивши що їм невідомо хто є позичальником.

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явились, проте представник ПАТ «Укрсоцбанк» надав суду заяву про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 25.01.2017 року заяву представника ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено частково. Витребувано з ПАТ «Укрсоцбанк» належним чином завірені, прошиті копії кредитного договору №2007/13-2.06/786 від 21.12.2007 року, розрахунку заборгованості за зазначеним кредитним договором, видатково-касові ордери чи інші документальні підтвердження надання кредиту, договорів іпотеки укладених в забезпечення кредитного договору та усі інші документи, що стосуються видачі та обслуговування даного кредиту.В іншій частині клопотання відмовлено.

Цивільну справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 22.03.2017 року.

Слухання цивільної справи 22.03.2017 року було відкладено на 16.05.2017 року у зв`язку з перебування судді у нарадчій кімнаті по іншій справі.

10.05.2017 року від позивача на виконання ухвали суду від 25.01.2017 року про витребування доказів надійшли: засвідчена копія кредитного договору №2007/13-2.06/786 від 21.12.2007 року, засвідчені копії іпотечних договорів від 21.12.2007 року №2704, №2703, №2701, №2700 та копія заяви про видачу готівки №12/20 від 21.12.2007 року та квитанції №14/20 від 21.12.2007 року. (Т.1 а.с.168-186).

16.05.2017 року від відповідача за зустрічним позовом ПАТ «Антарктика» надійшли заперечення на зустрічну позовну заяву, в яких просили відмовити у задоволенні зустрічної позовної вимоги ОСОБА_1 (Т.1 а.с.187,188). В мотивування заперечень посилаються на те, що підставою для задоволення своїх вимог ОСОБА_1 посилається на відсутність у АРК «Антарктика» у формі ВАТ «Антарктика» достатнього обсягу дієздатності для укладення правочину із ОСОБА_2 від 07.07.2006 року про відчуження нежитлового приміщення АДРЕСА_6 , оскільки на час вчинення правочину в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №68993223 був наявний запис про обтяження, а саме арешт за реєстраційним №1651629, що був зареєстровано 03.02.2005 року реєстратором Першої Одеської державної нотаріальної контори на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 02.02.2005 року. Крім того, ОСОБА_1 посилається як на підставу своїх вимог на те, що рішення щодо зняття арешту або певних дій для цього до сих пір не вчинялись. Законодавство, чинне на дату вчинення правочину, а саме 07.07.2006 року, передбачало лише можливість відмови у державній реєстрації речових прав на нерухоме майно, що було набуто ОСОБА_2 за правочином із АРК «Антарктика», а не встановлювало заборону вчинення самого правочину. Приморським районним судом м. Одеси під час розгляду справи №522/7111/16-ц було витребувано інформацію щодо скасування арешту, накладеного ухвалою суду від 02.02.2005 року, внаслідок чого судом оглянуто ухвалу Приморського районного суду м. Одеси, якою в березні 2005 року ухвала суду від 02.02.2005 року скасована, а арешт з нерухомого майна знято. Тобто на час вчинення правочину арешт був скасований чинним судовим рішенням, а отже відсутні взагалі будь-які перешкоди для вчинення такого правочину між сторонами. За таких обставин відсутні підстави для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 .

В судове засідання 16.05.2017 року з`явився представник ОСОБА_1 ОСОБА_8 яка заявила суду клопотання про витребування доказів, а саме належним чином завірену виписку щодо руху коштів за по кредитному договору №2007/13-2.06/786 від 21.12.2007 року щодо боржника ОСОБА_3 .

В судове засідання з`явились представник ПАТ «Укрсоцбанк» - Зарецький І.Г. та представник ПАТ «АНТАРТИКА» - Світличний О.В., які не заперечували проти задоволення клопотання.

Представник ПАТ «Укрсоцбанк» - Зарецький І.Г. у судовому засіданні свій позов підтримав та просив його задовольнити, пояснивши, що ОСОБА_1 набула права власності на предмет іпотеки. Номер спірного майна №204 було змінено на №210 і змінено цільове призначення на житлове. З ОСОБА_3 зв`язку у них немає. Також зазначили, що зустрічний позов вони не визнають, він безпідставний та вони мають право звернути стягнення на іпотечне майно,оскільки існує заборгованість за кредитним договором.

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_8 позовну заяву ПАТ «Укрсоцбанк» не визнала та зазначила, що квартира АДРЕСА_5 є новоствореним майном. Вважає позов безпідставним і необґрунтованим, досі немає судового рішення про стягнення заборгованості. Відповідачка ОСОБА_1 іпотеко держателем не виступала та майно купила у ОСОБА_4 . Відносно зустрічного позову зазначила, що ОСОБА_1 на момент покупки спірного майна зовсім не знала про іпотеку та кредитний договір. Вони дізнались, що на нежитлове приміщення №204 було накладено обтяження 03.02.2005 року, та арешт ніхто не знімав, тобто 07.07.2006 року під час відчуження ОСОБА_2 цього майна був накладений арешт на спірне майно, тому ОСОБА_2 не міг розпоряджатися майном, а тому є підстави вважати договір купівлі-продажу між ПАТ «АНТАРТИКА» та ОСОБА_2 від 07.07.2006 року недійсним так само як і іпотечний договір від 21.12.2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсоцбанк». Вважає, що нежитлове приміщення №210 та квартира АДРЕСА_5 це різні приміщення, оскільки в них різні площі.

Представник ПАТ «АНТАРТИКА» - Світличний О.В. зустрічний позов ОСОБА_1 не визнав та пояснив, що у 2005 році було судове рішення про скасування арешту, але з яких причин не було внесено запис про скасування невідомо, а тому вони мали право на укладання договору. Просили у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Ухвалою суду від 16.05.2017 року, заяву представника ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено. Витребувано з ПАТ «Укрсоцбанк» належним чином завірену виписку щодо руху коштів за по кредитному договору №2007/13-2.06/786 від 21.12.2007 року щодо боржника ОСОБА_3 .

Судове засідання 20.06.2017 року було відкладено у зв`язку з неявкою представника позивача по первісному позову та не виконанням ухвали суду від 16.05.2017 року про витребування доказів.

22.06.2017 року від ПАТ «Укрсоцбанк» на виконання ухвали суду від 16.05.2017 року про витребування доказів надійшли належним чином завірені копії виписки щодо руху коштів по кредитному договору №2007/13-2.06/786 від 21.12.2007 року щодо боржника ОСОБА_3 . (Т.1 а.с.206-252, Т.2 а.с.1-250, Т.3 а.с.1-250, Т.4 а.с.1-119).

14.08.2017 року від відповідача за зустрічним позовом ПАТ «Антарктика» надійшли письмові пояснення та заперечення на зустрічну позовну заяву, в яких просили відмовити у задоволенні зустрічної позовної вимоги ОСОБА_1 (Т.4 а.с.128-133). Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що визнання недійсними правочинів купівлі-продажу та іпотеки стосовно нежитлового приміщення №204, є єдиною можливістю захисту прав позивача стосовно вимог ПАТ «Укрсоцбанк» про звернення стягнення на майно позивача квартиру АДРЕСА_5 . При цьому, позивач наводить обґрунтування того, що вимога про визнання правочину недійсним може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою особо, права якої порушено вчиненням правочину. Проте, позивач не зазначає, які саме його права та яким чином порушено укладанням правочину. Вважають, що вчинення правочину купівлі-продажу 07.07.2006р нежитлового приміщення №204, так саме, як і іпотечний договір від 21.12.07р. на теж саме приміщення жодним чином не порушує прав та законних інтересів ОСОБА_1 , а звернувшись із зустрічним позовом, обрала невірний та невідповідний спосіб захисту до них. Позивач не має права вимоги про визнання правочинів від 07.07.2006 року та від 21.12.2007 року недійсними, які не стосуються належного йому об`єкта нерухомості, за якими вона не є стороною, та не є заінтересованою особою, права та законні інтереси якої було б порушено вчиненням цих правочинів, або ж хоч якось стосуються ОСОБА_1 . Враховуючи відсутність у позивача права вимоги про визнання правочинів недійсними, вважають, що звернувшись із зустрічним позовом, ОСОБА_1 зловживає своїми процесуальними правами. Враховуючи те, що на час вчинення правочину, судовим рішенням, яке набрало чинності, арешт стосовно нежитлового приміщення №204 був скасований, відсутні жодні підстави вважати, що на той час об`єкт був обмежений у цивільному обігу і його продаж порушує норми цивільного законодавства.Також звертають увагу на те, що ст. 257 ЦК України встановлено трирічний строк позовної давності. Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 придбала квартиру АДРЕСА_5 23.04.2013 року і саме тоді повинна була дізнатися про всі існуючі обтяження. В зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що пов`язані з обтяженнями обставини і обставини з купівлею-продажем нежитлового приміщення стали їй відомі в ході розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_9 про витребування майна, але не зазначає дати, коли саме їй стала відома ця інформація і не наводить відповідних доказів.За таких обставин, вважають що строк позовної давності сплив, та відповідно просить застосувати наслідки, визначені п.4 ст.267 ЦК України.

В судове засідання 12.09.2017 року з`явився представник ОСОБА_1 адв. ОСОБА_10 та представник ПАТ «АНТАРТИКА» - Некрасов І.В.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили.

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснив, що квартира АДРЕСА_5 виникла в результаті реконструкції нежилих приміщень №204 та АДРЕСА_7 , також зазначили, що вони згодні з тим, що арешт судом був знятий, проте їм цього не було відомо. Предметом договору купівлі-продажу було нежитлове приміщення №204, а ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_5 , , загальною площею 49,1кв.м. , яку вона придбала. Вважає, що ОСОБА_2 не мав правових підстав передавати в іпотеку нежитлове приміщення. ОСОБА_2 передав в іпотеку два нежитлових приміщення №204 та №304, які потім продав ОСОБА_11 , а останній зробив реконструкцію, перевів їх до складу жилого фонду, присвоїв №210 та продав ОСОБА_1 . Зазначає, що у них не має зобов`язань перед банком. Право власності ОСОБА_1 набула згідно договору купівлі-продажу квартири з ОСОБА_4 від 23.04.2013 року, договір іпотеки був у 2007 року на нежитлове приміщення. Також у зв`язку з повторною неявкою у судове засідання представника ПАТ «Украсоцбанк» просив первісний позов банку залишити без розгляду та залучити до участі у справі у якості третьої особи ОСОБА_4 на боці позивача за зустрічним позовом без самостійних вимог та відкласти розгляд справи для ознайомлення з матеріалами справи.

Представник ПАТ «АНТАРТИКА» - Некрасов І.В. у судовому засідання заперечував щодо задоволення клопотання про залишення первісного позову без розгляду. Щодо залучення ОСОБА_4 у якості третьої особи та відкладення розгляду справи залишив на розсуд суду.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, на місці ухвалив залучити до участі у справі у якості третьої особи ОСОБА_4 на боці відповідача ОСОБА_1 без самостійних вимог щодо предмета спору.

Розгляд справи відкладено.

Ухвалою суду від 12.09.2017 року позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 прозвернення стягненняна предметіпотеки залишено без розгляду.

18.10.2017 року від представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_12 надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку з знаходженням її у відрядженні.

В судове засідання 19.10.2017 року з`явився представник ПАТ «Украсоцбанк» - Михайліченко Г.Л. та представник ПАТ «АНТАРТИКА» - Некрасов І.В. Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

У зв`язку з неявкою інших учасників справи, розгляд справи відкладено, визнано неявку представників неповажною внаслідок ненадання підтверджуючих документів.

26.10.2017 року ПАТ «Укрсоцбанк» було подано апеляційну скаргу на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 12.09.2017 року про залишення позову ПАТ «Укрсоцбанк» без розгляду.

28.11.2017 року від ПАТ «Антарктика» надійшли письмові пояснення (Т.5 а.с.54-62), згідно яких, вважають, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 не має права вимоги, оскільки, вчинення правочину купівлі-продажу 07.07.2006р. нежитлового приміщення №204 між ПАТ «Антарктика» та ОСОБА_2 , так саме, як і іпотечний договір від 21.12.2007р. на теж саме приміщення жодним чином не порушує прав та законних інтересів позивача ОСОБА_1 , яка не є стороною цих правочинів і не має жодного відношення до нежитлового приміщення, та які укладені задовго до того, як вона набула якихось прав на квартиру. Також, зазначають, що договір купівлі-продажу, який було укладено між ПрАТ «АНТАРКТИКА» та ОСОБА_13 07.07.2006р., предметом якого було нежитлове приміщення №204 загальною площею 47 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , виконаний його сторонами, а зобов`язання за ним є припиненими. Недійсність договору купівлі-продажу нежитлового приміщення №204 загальною площею 47 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 від 07.07.2006р. ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що на дату укладання договору за даними Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна існував арешт, зареєстрований 02.02.05 р. реєстратором Першої Одеської нотаріальної конторі на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси, б/н від 02.02.05р. по цивільній справі 2-4566/05 (суддя ГоловченкоA.H.). Проте, в судовому засіданні була оглянута ухвала від 1 березня 2005р. (т.1, л.с.153), якою суд припинив провадження по справі та скасував ухвалу б/н від 02.02.05р. та накладений нею арешт на об`єкти нерухомості, включаючи нежитлове приміщення №204.Таким чином, станом на час укладання договору купівлі-продажу (07.07.2006р.) правові підстави для заборони (арешту) нежитлового приміщення № 204 були відсутні. ОСОБА_1 не є стороною правочину і це не зачіпляє її прав чи обов`язків. За таких обставин підстави для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.

Постановою Одеського апеляційного суду від 28.03.2019 року у справі №522/7111/16-ц (22-ц/813/2918/19) ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 12.09.2017 року про залишення без розгляду позову ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_14 , ОСОБА_3 прозвернення стягненняна предметіпотеки скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. (Т.5 а.с.26-28)

04.04.2019 року цивільну справу №522/7111/16-ц повернуто до Приморського районного суду м.Одеси, розгляд справи призначено на 20.06.2019 року.

18.06.2019 року від представника ПАТ «Укрсоцбанк» надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення судового засідання, призначеного на 20.06.2019 року.

20.06.2019 року від ПАТ «Антарктика» надійшло клопотання про роз`єднання у самостійне провадження позовні вимоги до ПАТ «Антарктика» та ПАТ «Укрсоцбанк», оскільки вважають, що сумісний розгляд позовних вимог ускладнює та затягує вирішення справи. (Т.5 а.с.70)

В судове засідання 20.06.2019 року з`явився представник ПАТ «АНТАРТИКА» - Некрасов І.В. та представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_12 . Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Від представника ПАТ «Укрсоцбанк» надійшла заява про відкладення судового засідання, призначеного на 20.06.2019 року.

У зв`язку з неявкою інших учасників справи, розгляд справи відкладено на 25.07.2019 року, визнано неявку інших учасників неповажною.

В судове засідання 25.07.2019 року з`явились представник позивача за первісним позовом ПАТ «Укрсоцбанк» - Байрамов О.В., представник ПАТ «АНТАРТИКА» - Некрасов І.В. та представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_12 . Інші учасники справи у судове засідання не з`явились.

Ухвалою суду від 30.07.2019 року у задоволенні клопотання ПАТ «Антарктика» про роз`єднання позовних вимог відмовлено.

Розгляд справи відкладено на 06.11.2019 року у зв`язку з відсутністю поштових повідомлень про належне сповіщення інших учасників справи.

06.11.2019 року представник Акціонерного товариства «Альфа Банк» надав суду заяву про заміну сторони правонаступником, в якій зазначив, що 10.09.2019 року Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа Банк». (Т.5 а.с.109-129).

Також 06.11.2019року представником АТ «Укрсоцбанк» надано суду заяву про застосування строкупозовної давностідо зустрічнихпозовних вимог ОСОБА_1 та заяву щодо розгляду справи за відсутністю представника Банку. Заява про застосування строку позовної давності до зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 обґрунтована тим, що договір між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено 23.04.2013 року, а з зустрічними вимогами звернулись 24.11.2016 року, тобто із пропуском трирічного строку передбаченого ЦК України. (Т.5 а.с.131-133)

У судове засідання призначене на 06.11.2019 року з`явився представник ПАТ «Укрсоцбанк» - Борщенко К.Ю., проти заяв АТ «Альфа Банк» не заперечував.

У судове засідання з`явився представник ОСОБА_1 адвокат Чукітова В.В., проти заяви про заміну сторони правонаступником не заперечувала, щодо заяви про застосування строку позовної давності за зустрічним позов зазначила, що потрібен час для її ознайомлення та надання письмових пояснень з цього приводу.

У судове засідання з`явився представник ПрАТ «Антарктика» - Некрасов Є.В. також не заперечував проти заяви про заміну сторони правонаступником.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Ухвалою судувід 07.11.2019року заявупредставника Акціонерноготовариства «Альфа Банк» - задоволено. Здійснено замінупозивача за первісним та відповідача за зустрічним позовами Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» у порядкупроцесуального правонаступництва, шляхом покладеннявсіх процесуальнихправ таобов`язків у ційцивільній справіна залученуособу Акціонерне товариство«Альфа Банк».

28.11.2019 року від позивача АТ«Альфа Банк» надійшла заява про відкладення розгляду справи.

29.11.2019 року від представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 адвоката Чутікової В.В. надійшло клопотання на вимогу суду про долучення документів до матеріалів справи, а саме роздруківки з сайту Судова влада, з сайту ЄДРСР постанови від 17.07.2018 року по справі №815/1851/16, рішення від 19.02.2019 року по справі №522/25946/15, копію рішення від 19.08.2015 року по справі №522/11737/14, копію ухвали від 12.05.2017 року по справі №522/11737/14. (Т.5 а.с.174-229).

У судове засідання 29.11.2019 року з`явився представник ПАТ «АНТАРТИКА» - Некрасов І.В. та представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_12 . Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Від позивача АТ«Альфа Банк» мається заява про відкладення розгляду справи.

Представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_12 у судовому засіданні просила прийняти заяву про збільшення позовних вимог до зустрічного позову.

Представник ПАТ «АНТАРТИКА» - Некрасов І.В. заперечував щодо прийняття заяви про збільшення позовних вимог до зустрічного позову.

Представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_12 у судовому засіданні заявила клопотання про відкладення розгляду справи для надання заяви про зміну предмету зустрічного позову, та про витребування у позивача за первісним позовом усіх судових рішень за їх участю і участю ОСОБА_1 стосовно кредитних договорів і іпотечних, за якими було передано іпотечне майно банку.

Представник ПАТ «АНТАРТИКА» - Некрасов І.В. заперечував проти заявлених клопотань, зазначивши про зловживання адвокатом своїми правами, намагаючись відтягнути слухання справи.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, на місці ухвалив відмовити у задоволені клопотань адвоката Чутікової В.В. про надання технічної перерви з метою підготовки і надання заяви про заміну предмету зустрічного позову, та про витребування у банка копії судового рішення №522/20418/14.

Також, у судове засідання надійшло клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Чукітової В.В. про зупинення розгляду справи, у зв`язку з тим, що в справі №522/25946/15 встановлюються обставини щодо набуття права власності ОСОБА_1 та оскаржуються договори купівлі-продажу за участю ОСОБА_1 . У разі скасування права власності ОСОБА_1 позови по справі №522/7111/16 будуть безпідставними.

Адвокат Чукітова В.В. в підготовчому засіданні підтримала подане клопотання, просила його задовольнити. Представник ПрАТ «Антарктика» заперечував проти задоволення клопотання, вважає, що справа не стосується позовних вимог в даному провадженні.

Ухвалою суду від 29.11.2019 року, заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог від 29.11.2019 року повернуто заявнику.

Ухвалою суду від 29.11.2019 року клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Чукітової В.В. задоволено. Провадження усправі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням, винесеним за розглядом справи №522/25946/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання незаконним та скасування наслідків недійсності нікчемного правочину, визнання права власності та усунення перешкод у здійсненні власності.

22.01.2020 року від представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_12 до суду надійшла заява про часткову зміну предмету позову (Т.6 а.с.7-11),

02.08.2022 року на запит суду надано належним чином засвідчену копію рішення суду у справі №522/25946/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання незаконним та скасування наслідків недійсності нікчемного правочину, визнання права власності та усунення перешкод у здійсненні власності; постанови Одеського апеляційного суду від 01.06.2021 р.

04.08.2022 р. представником ПАТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа Банк») подано заяву про відновлення провадження у справі.

Матеріали передано головуючому 15.08.2022 року. З 18.07.2022 року по 12.08.2022 року включно суддя перебувала у щорічній відпустці.

Ухвалою суду від 22.08.2022 року поновлено провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 29.08.2022року.

У судове засідання призначене на 29.08.2022 року сторони не з`явилися, розгляд справи відкладено на 10.10.2022 року.

10.10.2022 року від представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_12 до суду надійшла заява про часткову зміну предмету позову в порядку ст.49 ЦПК України (Т.6 а.с.72-80), згідно якого просили:

-визнати недійсним договір купівлі-продажу між Акціонерною рибопромисловою компанією «Антарктика» у вигляді відкритого акціонерного товариства (правонаступником якого є ПАТ «Антарктика») та ОСОБА_2 від 07.07.2006 року;

-визнати недійсним іпотечний договір від 21.12.2007 року, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсоцбанк»;

-скасувати рішення державного реєстратора Одеського міського управління юстиції Заєць К.В. №21709598 від 29.05.2015 року;

-припинити обтяження у вигляді заборони, реєстраційний номер запису про обтяження 9860909 нежитлового приміщення №210 за адресою: АДРЕСА_2 ;

-припинити обтяження у вигляді запис про іпотеку, реєстраційний номер 9860960 нежитлового приміщення №210 за адресою: АДРЕСА_2 ;

-стягнути судовий збір.

10.10.2022 року від представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_12 до суду надійшли заява про застосування строків позовної давності за первісним позовом АТ «Укрсоцбанк», (Т.6 а.с.87-88), клопотання про витребування у АТ «Альфа-Банк» для ознайомлення у судовому засідання оригінали кредитного договору від 21.12.2007 року №2007/13-2.06/786 та іпотечних договорів №2703, №2704, №2701, №2700 від 21.12.2007 року. (Т.6 а.с.92,93).

У судове засідання призначене на 10.10.2022 року сторони не з`явилися, розгляд справи відкладено на 16.11.2022 року.

У судове засідання призначене на 16.11.2022 року сторони не з`явилися, розгляд справи відкладено на 17.01.2023 року.

У судове засідання призначене на 17.01.2023 року сторони не з`явились, представником позивача на електронну адресу суду було подано заяву про замінупозивача АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк» у зв`язку із зміною назви та провести засідання у відсутності представника. А також було подано заяву про відкладення розгляду справи представником ОСОБА_1 адвокатом Чутіковою В.В.

Ухвалою суду від 19.01.2023 року, заяву представника Акціонерного товариства «Сенс Банк» - задоволено. Здійснено замінусторони позивачаАкціонерне товариство«Альфа-Банк» у порядкупроцесуального правонаступництва, шляхом покладеннявсіх процесуальнихправ таобов`язків у ційцивільній справіна залученуособу Акціонерне товариство«Сенс Банк».

У судове засідання призначене на 17.01.2023 року сторони не з`явилися, розгляд справи відкладено на 01.03.2023 року.

В судове засідання 01.03.2023 року з`явились представник позивача за первісним позовом ПАТ «Сенс Банк» - Борщенко К.Ю., представник ПАТ «АНТАРТИКА» - Некрасов І.В. та представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_10 . Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснив, що вони намагалися спір мирно врегулювати, пропонували банку 5000 доларів США для врегулювання спору, але не досягли домовленості.

Представник позивача за первісним позовом ПАТ «Сенс Банк» - Борщенко К.Ю. у судовому засіданні наполягав на задоволенні їх позову. Щодо строків позовної давності не погоджуються, оскільки є цивільна справа №522/11737/14, яка була розглянута у 2015 році, після чого у 2016 році вони звернулись до суду. Просила первісний позов задовольнити та стягнути заборгованість шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відносно зустрічного позову ОСОБА_1 вважає, що вже сплив строк позовної давності, оскільки ОСОБА_1 знала, що її права були порушені угодами.

Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_10 у судовому засіданні просив до первісного позову банку застосувати строки позовної давності та у позові відмовити. Також зазначає, що вони просили витребувати оригінали договорів у банку, оскільки є підстави вважати, що у них немає цих оригіналів. ОСОБА_1 ці договори не укладала та не є стороною цих договорів. Також просив прийняти їх заяву від 07.10.2022 року про часткову зміну предмету зустрічного позову.

Представник позивача за первісним позовом ПАТ «Сенс Банк» - Борщенко К.Ю. заперечував щодо прийняття заяви ОСОБА_1 про часткову зміну предмету позову.

Представник ПАТ «АНТАРТИКА» - Некрасов І.В. залишив це клопотання на розсуд суду.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, на місці ухвалив, відмовити представнику відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_10 у задоволенні клопотання про прийняття їх заяви від 07.10.2022 року про часткову зміну предмету зустрічного позову, враховуючи те, що учасниками справи починаючи з 16.05.2017 року надавались суду в судових засіданнях пояснення по суті позовів, і відповіді на їх питання.

Представник ПАТ «АНТАРТИКА» - Некрасов І.В. у судовому засіданні підтримав свої надані письмові пояснення, та просив застосувати до зустрічного позову строки позовної давності, оскільки ОСОБА_1 не надала доказу коли саме їм стало відомо про наявність іпотеки, вони про це могли знати під час укладання договору купівлі-продажу. Зазначив, що на час вчинення правочину арешт був скасований чинним судовим рішенням, а отже відсутні взагалі будь-які перешкоди для вчинення такого правочину між сторонами. За таких обставин відсутні підстави для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , тому просив відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Розгляд справи відкладено на 11.04.2023 року для сповіщення інших учасників справи.

У судове засідання призначене на 11.04.2023 року сторони не з`явилися, розгляд справи відкладено на 16.05.2023 року.

15.05.2023 року від позивача за первісним позовом АТ «Сенс Банк» надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника.

16.05.2023 року представником ОСОБА_1 адвокатом Чутіковою В.В. було подано до суду заяву про відкладення розгляду справи, призначеної на 16.05.2023 року.

У судове засідання призначене на 16.05.2023 року сторони не з`явилися, розгляд справи відкладено на 12.07.2023 року.

10.07.2023 року від позивача за первісним позовом АТ «Сенс Банк» надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника.

В судове засідання 12.07.2023 року з`явились представник ПАТ «АНТАРТИКА» - Некрасов І.В. та представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 адв. ОСОБА_15 . Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Від позивача за первісним позовом АТ «Сенс Банк» надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника.

Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_15 у судовому засіданні позов банку не визнала, та у його задоволенні просить відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_1 просила задовольнити. Також пояснила, що підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу є те, що на майно був накладений арешт при відчужуванні майна Гарнику. Про цей договір купівлі-продажу вони дізнались у 2015 році при розгляді справи №522/11737/37/14-ц. Останній платіж ОСОБА_3 за кредитним договором був 03.06.2009 року. Строк дії кредитного договору до 03.06.2012 року, а банк звернувся з позовом у 2016 році, тому банк прострочив право на звернення з позовом.

Представник ПАТ «АНТАРТИКА» - Некрасов І.В. у судовому засіданні пояснив, що є ухвала від 01.03.2005 року якою арешт був скасований, та на час продажу ними квартири Гарнику арешту не існувало, тому доводи зустрічного позову спростовуються. Крім того, позивачкою за зустрічним позовом ОСОБА_1 було пропущено строк позовної давності, оскільки вона не надала доказів коли саме вона дізналась про порушення свого права. Договором купівлі-продажу від 2006 року, який вона просить визнати недійсним, не порушені її права. Тому просить відмовити у задоволенні зустрічного позову. Первісний позов їх не стосується.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд приходить до наступного.

Предметом первісних позовних вимог є звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості за Договором кредиту №2007/13-2.06/786 від 21.12.2007 року та іпотеки, а саме на житлове приміщення (квартиру АДРЕСА_8 шляхом реалізації предмету іпотеки з прилюдних торгів, ціну встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом в межах процедури виконавчого провадження.

Предметом зустрічних позовних вимог є:

-визнаннянедійсним договорукупівлі-продажуміж Акціонерноюрибопромисловою компанією«Антарктика» увигляді відкритогоакціонерного товариства(правонаступникомякого єПАТ «Антарктика»)та ОСОБА_2 від 07.07.2006року, а саме нежилого приміщення № НОМЕР_2 , загальною площею 47,0кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

-визнання недійсним іпотечного договору від 21.12.2007 року, укладений між ОСОБА_2 , як майновим поручителем та ПАТ «Укрсоцбанк».

З матеріалів справи вбачається, що 07.07.2006року між Акціонерною рибопромисловою компанією «Антарктика», у формі відкритого акціонерного товариства та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу нежилого приміщення, а саме нежилого приміщення № НОМЕР_2 ,загальною площею47,0кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 147767,40грн. (Т.1 а.с.96-97).

Згідно п.1.3. вказаного договору від 07.07.2006 року, нежиле приміщення №204, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 належить Акціонерній рибопромисловій компанії «Антарктика» на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності ( НОМЕР_3 ), виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 23.07.2004 року на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 06.07.2004 року №2103. Право власності на нежиле приміщення зареєстроване Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 26.07.2004 року за реєстраційним номером 6769615, номер запису 220.

Відповідно до п.2.1. договору від 07.07.2006 року Акціонерна рибопромислова компанія «Антарктика», у формі відкритого акціонерного товариства повідомило ОСОБА_2 , що нежиле приміщення належить продавцю на праві власності, під забороною (арештом) та заставою (в тому числі податковою) не перебуває, як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не передане, щодо нього не ведуться судові спори, відносно нього не укладено будь-яких договорів з відчуження з цими особами, як юридична особа воно не використовується. Відсутність обтяжень (заборони відчуження, арешту, іпотеки) нежилого приміщення та податкової застави, перевірено за допомогою електронних реєстрів, що підтверджується довідкою/витягами від 07.07.2006 року.

При цьому також встановлено, що відповідно до ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 02.02.2005року за розглядом заяви АРК «Антарктика» про забезпечення позову від 01.01.2004 року до ОСОБА_16 , ОСОБА_17 про визнання недійсним договору позики від 14.09.2004 року, накладено арешт на нежилі приміщення під №309, загальною площею 46,8кв.м., №304 загальною площею 47,3кв.м., №209 загальною площею 66,5кв.м. та №204 загальною площею 47,0кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , та на інші нежилі приміщення. Накладення арешту також підтверджується Витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 03.02.2005 року за №2471543. (Т.1 а.с.137-139).

Проте судом також встановлено, що згідно ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 01.03.2005року було прийнятовідмову АРК «Антарктика» від позову до ОСОБА_16 , ОСОБА_17 про визнання недійсним договору позики, провадження по справі припинено. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02.02.2005 року про накладення арешту на нежилі приміщення, у тому числі і на нежилі приміщення №204, №209, №304, №309 скасовано, вказаний арешт знято. (Т.1 а.с.153).

21.12.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 був укладений договір кредиту №2007/13-2.06/786, згідно якого ОСОБА_3 було надано грошові кошти у сумі 190000 доларів США в порядку і на умовах, визначених цим Договором, зі сплатою процентів за ставкою 13% річних, та наступним порядком погашення суми основної заборгованості:

-з січня 2008 року по листопад 2017 року щомісячно рівними частками по 1583,33 доларів США;

-у грудні 2017 року 1583,73 доларів США,

з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту 20.12.2017 року. (Т.1 а.с.4-6)

В якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також витрат на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги, кредитор АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» в день укладення кредитного договору№2007/13-2.06/786 від 21.12.2007 року між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 уклав:

1)з майновим поручителем ОСОБА_2 іпотечні договори від 21.12.2007 року, за умовами якого майновий поручитель передав кредитору в іпотеку нерухоме майно нежилі приміщення №204, загальною площею 47кв.м., вартістю 311000грн, та №304, загальною площею 47,3кв.м., вартістю 313000грн., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ; (Т.1 а.с.7-16).

2) з майновим поручителем ОСОБА_5 іпотечні договори від 21.12.2007 року, за умовами якого майновий поручитель передав кредитору в іпотеку нерухоме майно нежилі приміщення №209, загальною площею 66,5кв.м., вартістю 440000грн, та №309, загальною площею 46,8кв.м., вартістю 310000грн., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ; (Т.1 а.с.17-23).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.01.2017 року за №77874104, нежиле приміщення №204, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 знаходиться в іпотеці, на підставі іпотечного договору від 21.12.2007 року, реєстраційний номер обтяження 6287389, зареєстровано 21.12.2007 року реєстратором: Приватним нотаріусом Трофімець В.В. (Т.1 а.с.140).

Також судом встановлено, що Рішенням Приморського районного суду від 30.11.2012року по справі №1522/26678/12 (с. Свячена Ю.Б.) позов ОСОБА_6 задоволено і визнано за ним право власності на нежиле приміщення №210 загальною площею 107,8 кв.м., що розташоване в буд. АДРЕСА_2 ..Зазначено, що рішення є підставою для державної реєстрації в КП «ОМБТІ та РОН`права власності на нежиле приміщення гальною площею 107,8 кв.м., що розташоване в буд. АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_6 .

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 25.11.2013р.рішення Приморськогорайонного судум.Одеси від30листопада 2012року скасованота ухваленонове рішення,яким узадоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_2 ,третя особаКП «ОМБТІ таРОН» провизнання прававласності відмовити. При цьому рішенням суду встановлено, що:

21 грудня 2007року між ОСОБА_3 та ПАТ « Укрсоцбанк» було укладено кредитний договір № 2007\13-2.06\786 відповідно до умов якого ОСОБА_3 було надано кредит в сумі 190000 доларів США зі строком повернення листопад 2017року.

В якості забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_3 за кредитним договором, 21 грудня 2007року між ОСОБА_2 ( майновий поручитель) та ПАТ « Укрсоцбанк» було укладено іпотечний договір , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Трофімець В.В. за реєстровим № 2703, відповідно до якого ОСОБА_2 передає в іпотеку банку нежиле приміщення № 204 загальною площею 47 кв.м.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та іпотечний договір , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Трофімець В.В. за реєстровим № 2704, відповідно до якого ОСОБА_2 передає в іпотеку банку нежиле приміщення № 304 загальною площею 47,3 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 .Іпотечні договори від 21 грудня 2007року були нотаріально посвідчені та зареєстровані в Державному реєстрі іпотек.

16.11.2012року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на нежитлові приміщення № 204 та АДРЕСА_9 , які були реконструйовані в одне ціле самостійне приміщення загальною площею 94,3 кв.м. , присвоївши йому № 210. Свої вимоги ОСОБА_6 обгрунтовував тим, що ОСОБА_2 за договором позики від 25.05.2006р. взяв у нього в борг 60000 доларів США та не повертає.

Рішенням суду першої інстанції нерухоме майно у вигляді нежитлових приміщень № 204 та № 304 в буд. АДРЕСА_2 , які знаходяться в іпотеці, були виведені з іпотеки шляхом визнання права власності на них за ОСОБА_6 чим були порушені права ПАТ «Укрсоцбанк» на забезпечення кредитного договору та пріоритетне право іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог.

При цьому судом першої інстанції без посилання на закон два спірні приміщення № 204 та № 304 були обєднані в одне та їм було присвоєно новий номер № 210. Крім того, судом першої інстанції при винесені рішення було збільшено загальний розмір нежитлових приміщень № 204 та № 304 до 107,8 кв.м. без врахування того, що переобладнання в приміщенні АДРЕСА_9 було проведено самочинно, що підтверджено технічним паспортом.

Таким чином право власності ОСОБА_6 було набуто незаконно.

Проте ОСОБА_6 27.12.2012р. подарував за нотаріально посвідченим договором подарував ОСОБА_4 нежитлове приміщення №210 заг. пл. 107,8 кв.м., що також підтверджується інформаційною довідкою від 26.09.2016р. (а.с.98 т.1)

Заочним рішенням Приморського районного суду від 20.01.2015року по справі №522/20428/14ц, позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково. (Т.1 а.с.24-26). В рахунок часткового погашеннязаборгованості ОСОБА_3 перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" за договором кредиту № 2007/13-2.06/786 від 21.12.2007 року, в розмірі 375794,77 дол. США, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежиле приміщення № 204,загальною площею47кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , шляхом визнанняправа власностіна предметіпотеки за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк", ціну встановлено на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом; нежиле приміщення № 304, загальною площею 47,3 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк", ціну встановлено на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом; виселено без надання іншого жилого приміщення усіх фізичних та юридичних осіб, що зареєстровані та/або проживають чи проводять господарську діяльність у нежилому приміщенні № НОМЕР_2 , загальною площею 47 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

В рахунок часткового погашеннязаборгованості ОСОБА_3 перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" за договором кредиту № 2007/13-2.06/786 від 21.12.2007 року, в розмірі 375794,77 дол. США, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежиле приміщення № 209, загальною площею 47 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк", ціну встановлено на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом; нежиле приміщення № 309, загальною площею 47,3 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за ПАТ "Укрсоцбанк", ціну встановлено на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом.

Вирішено питання щодо судового збору. В задоволенні іншої частини вимог - відмовлено.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 23.09.2015р. заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 20.01.2015р. та його скасування, - залишено без задоволення.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 19.05.2016р. апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_5 задоволено частково. Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 січня 2015 року скасовано. Ухвалено у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки, третя особа: ОСОБА_3 , відмовити у повному обсязі.

Ухвалою ВССУ від 30.11.2016р. рішення апеляційного суду Одеської області від 19 травня 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 03.08.2017р. заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 січня 2015 року в часті задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки- скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення. В позовній заяві Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 ; третя особа : ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки-відмовити. В решті рішення залишити без змін.

Також Рішенням Приморського районного суду від 19.08.2015 року (с.Погрібний С.О.) по справі №522/11737/14-ц, був розглянутий позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_6 про витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення з житла, повернення майна у власність.(Т.1 а.с.27-31). У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення з житла, повернення майна у власністьвідмовлено в повному обсязі.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення з житла, повернення майна у власністьзадоволено частково.

Витребувати зчужого незаконноговолодіння ОСОБА_4 накористь ОСОБА_2 квартиру під АДРЕСА_10 та виселити.

Повернуто увласність ОСОБА_2 квартиру під АДРЕСА_11 .

Встановлено порядок виконання рішення суду, вказавши, що це рішення суду є правовстановлюючими документом на нерухоме майно та є підставою для здійснення державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_12 в Державному реєстрі речових прав па нерухоме майно.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23.12.2015р. рішення суду від 19.08.2015р. залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2016р., в якій давалась оцінка рішенню Приморського районного суду м.Одеси від 30.11.2012р. справа №1522/26678/12, залишено без змін.

15 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора Одеського міського управління юстиції Заєць К.В., управління Державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, третя особа ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій,, в якому з урахуванням змінених позовних вимог, просила:

- скасувати рішення Державного реєстратора від 29 травня 2015 року № 21709598 в частині перенесення з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - заборони за № 9860909 на відчуження нерухомого майна, квартири АДРЕСА_3 ;

- скасувати рішення Державного реєстратора від 29 травня 2015 року № 21709598 в частині перенесення з Державного реєстру іпотек до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно іпотеки за № 9860960 на нерухоме майно, квартиру АДРЕСА_3 .

- зобов`язати внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування рішення Державного реєстратора від 29 травня 2015 року №21709598, в частині перенесення заборони та іпотеки за № 9860909 та заборони за № 9860909 на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_3 .

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 13 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року, відмовив в задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного суду від 17.07.2018 року у справі №815/1851/16 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 року залишено без змін. (Т.5 а.с.164-170).

Зазначеною постановою Верховного суду від 17.07.2018 року у справі №815/1851/16 встановлено наступне:

ОСОБА_6 , набувши право власності на спірне нежитлове приміщення за рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2012 року, подарував його своєму синові ОСОБА_4 . Договір дарування посвідчений нотаріально 27 грудня 2012 року. У подальшому ОСОБА_4 зазначене нежитлове приміщення розділив на дві самостійні квартири за АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 , й на підставі декларацій про готовність об`єкта до експлуатації від 14 березня 2013 року, перевів їх до складу жилого фонду. 23 квітня 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; загальною площею 49,1 кв.м.та зареєстровано право власності за за ОСОБА_1 . Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2014 року у справі №522/11737/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення з житла, повернення майна у власність, за участю третіх осіб Банку, ОСОБА_6 , позов ОСОБА_2 був задоволений. Зокрема, суд витребував із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_3 ; виселив ОСОБА_1 з вказаної квартири АДРЕСА_5 та повернув власність позивача спірне нерухоме майно (Т.1, а.с.54-58).

При цьому, суд першої інстанції, встановив порядок виконання рішення суду, зазначивши, що воно є правовстановлюючим документом на нерухоме майно та є підставою для здійснення державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_3 . Після реєстрації ОСОБА_2 02 квітня 2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на спірне житло, а саме квартири АДРЕСА_3 , Державним реєстратором 29 травня 2015 року перенесено у вказаний Реєстр записи з Державного реєстру Іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за №9860960 та за №9860909.

20 липня 2015 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси задоволені заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення від 26 грудня 2014 року та його скасування. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2015 року, яке набрало законної сили, у задоволенні частини позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення з житла, повернення майна у власність відмовлено. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2015 року у даній справі здійснено поворот виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2014 року у справі №522/11737/14-ц в частині витребування з чужого незаконного володіння та виселення ОСОБА_1 з квартири під АДРЕСА_13 .

У справі, яка розглядається суди встановили, що квартира АДРЕСА_3 , та яка раніше мала статус нежитлового приміщення № 204, у тому числі є предметом Іпотечних договорів, які є чинними, основне зобов`язання по Кредитному договору не погашене. За таких обставин, на думку колегії суддів, дії Державного реєстратора щодо перенесення до Державного реєстру прав записів про обтяження речових прав на нерухоме майно є такими, що вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19.02.2019 року у справі №522/25946/15-ц, відмовлено у повному обсязі у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_5 , визнання недійсним нікчемного правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, визнання права власності та усунення перешкод у здійсненні права власності. (Т.5 а.с.155-158). Постановою Одеського апеляційного суду від 01.06.2021 року у справі №522/25946/15-ц, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19.02.2019 року змінено шляхом викладення мотивувальної частини в редакції цієї постанови. В решті рішення залишено без змін. (Т.6 а.с.25-27).

За приписами ч. 4ст. 82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, ща кредитним договора наявні заборгованість, що відповідачем не оспорюється.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості станом на 24.03.2014 року: сума заборгованості за кредитом 177052,13 доларів США, сума заборгованості за відсотками 154918,36 доларів США, розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту 24492,21 доларів США, розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків 19332,06 доларів США. (Т.1 а.с.2)

22.06.2017 року від ПАТ «Укрсоцбанк» на виконання ухвали суду від 16.05.2017 року надані належним чином завірені виписки щодо руху коштів по кредитному договору №2007/13-2.06/786 щодо боржника ОСОБА_3 за період з 03.04.2007 року по 31.12.2016 року та з 01.01.2017 року по 14.03.2023 року (Т.1а.с.207-252, Т.2 а.с.1-250, Т.3 а.с.1-250, Т.4 а.с.1-119), з яких вбачається, що останній платіж за вказаним кредитним договором здійснено 10.09.2009р.

Вирішуючи спір суд виходить із наступного.

Згідно з ч.1ст.509 ЦК Українизобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно достатті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з частинами першою та другою статті202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

У статті 626 ЦК України закріплено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частина третя статті 626 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови , визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. В силу приписів частини 5 статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Свої зобов`язання позивачем виконані належним чином: відповідачу відкрито позичковий рахунок в Одеській обласній філії ООФ АКБ "Укрсоцбанк» та надано суму кредиту готівкою.

Відповідно до договору кредиту відповідач зобов`язується сплачувати позивачу проценти за користування кредитом, в розмірі встановленому договором, а також своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями відповідно до умов визначених договором.

Як зазначає первісний позивач в своєму позові, умови договору не виконуються.

Відповідно до договору кредиту встановлено, що у разі невиконання відповідачем обов`язків, визначених договором, протягом більше ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нарахувати штрафні санкції.

Згідно до ч. 2ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, яка залишилася та сплати процентів, належних йому.

Згідно зст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до вимогст. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно дост. 554 ЦК Українипри порушенні боржником зобов`язання забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до п. 4.2. Договору кредиту у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, визначених п.2.4 кредитного договору, а також прострочення строків повернення кредиту відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, від несвоєчасної суми за кожен день прострочення, що діє у цей період.

Згідно п.4.3 договору кредиту,у разі порушення позичальником вимог договору, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 3 % від суми кредиту, визначеного п.1.1 договору, за кожний випадок.

Судом встановлено, що неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань призвело до виникнення простроченої заборгованості, яка складає 375 974,77 дол. США, еквівалент 3 831 791,37 грн.

Отже, іпотека є специфічним видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні його власника, який обмежений у правомочності самостійно розпоряджатися предметом іпотеки. Тобто іпотека обмежує такий елемент права власності, як право розпорядження нерухомим майном, яке є предметом іпотечного договору. Особливістю цього виду забезпечення виконання зобов`язання є те, що обтяження майна іпотекою відбувається незалежно від зміни власника такого майна, тому стосовно кожного наступного власника іпотечного майна виникають ризики настання відповідальності перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання, зокрема звернення стягнення на предмет іпотеки (рішення Конституційного Суду України від 14.07.2020 у справі № 8-р/2020).

Відповідно до частини першоїстатті 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно достатті 1 Закону України "Про іпотеку"іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Таким чином, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх. Забезпечувальне зобов`язання (взаємні права і обов`язки) виникає між іпотекекодержателем (кредитором за основним зобов`язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов`язанням). Виконання забезпечувального зобов`язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Відповідно до частин першої, другоїстатті 5 Закону України "Про іпотеку"предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Предметом іпотеки також може бути об`єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.

Згідно з частиною п`ятоюстатті 5 Закону України "Про іпотеку"у разі якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво (у тому числі, але не виключно, споруджено нові будівлі, споруди тощо на земельній ділянці, що належить іпотекодавцю на праві власності чи перебуває в його користуванні), всі реконструйовані, новостворені об`єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

Відповідно до ч.1ст.33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.3ст.33 Закону України « Про іпотеку»звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

ПоложеннямиЗакону України "Про іпотеку"чітко визначено наслідки переходу права власності на предмет іпотеки до третьої особи, серед яких зазначено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (ст. 23 ч.ч.1,2 Закону України «Про іпотеку»).

Відтак іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Отже, у разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця, законодавством встановлено механізм захисту прав іпотекодержателя шляхом перенесення всіх прав та обов`язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності на майно. У такому випадку у разі невиконання позичальником своїх кредитних зобов`язань іпотекодержатель в силу частини першоїстатті 33 Закону України "Про іпотеку"має право задовольнити свої вимоги за рахунок іпотечного майна шляхом заявлення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки до особи, яка є власником іпотечного майна на момент заявлення таких вимог.

Правові висновки про те, що у разі відчуження іпотечного майна вимога іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки має бути заявлена до особи, яка є власником такого майна на момент подання позову, є усталеними у судовій практиці Верховного Суду (постанови від 07.05.2019 у справі№926/3371/17, від 23.01.2020 у справі№916/2558/18, від 18.04.2019 у справі№15/5009/1800/11, від 05.05.2020 у справі№ 161/6253/15-ц).

Таким чином позовні вимоги банка до ОСОБА_1 заявлені згідно чинного законодавства як до останнього власника спірного іпотечного майна.

Крім того суд враховує, що збільшення площі об`єкту нерухомості ( в т.ч. і об`єднання, роз`єднання), в результаті самочинної реконструкції, не робить його новоствореним об`єктом нерухомого майна, який може бути виділений в натурі, а є лише частиною об`єкта нерухомого майна, на яку (частину) поширюється іпотека (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 по справі№921/79/17-г/4, від 06 лютого 2020 року у справі№ 916/2828/18).

При цьомуновоствореним об`єктом нерухомості може вважатись виключно такий, що був створений без прив`язок до іншого, вже існуючого нерухомого майна, без використання його складових структурних елементів.Тобто, неможливо визнати новоствореним нерухомим майном об`єкт нерухомого майна, що являє собою вже існуючий об`єкт нерухомості зі зміненими зовнішніми та внутрішніми параметрами (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.07.2016 по справі№6-1213цс16та постанові Верховного Суду від 18.04.2018 по справі№910/4650/17).

Виходячи в викладеного суд не погоджується з позицією відповідачки та позивачки за зустрічним позовом, що спірний об`єкт нерухомості є новоствореним об`єктом нерухомості.

Незалежно від того, чи були внесені зміни до договору іпотеки у зв`язку перебудуванням, добудовою тощо предмета іпотеки, чи ні, у разі якщо об`єкт нерухомості не виділений в натурі, іпотека поширюється й на таку реконструкцію.

Аналогічні правові позиції Верховного Суду викладені в постановах від 18.04.2018 у справі№ 910/4650/17, від 04.09.2019 у справі№301/660/16-цз посиланням на правову позицію в ухвалі Верховного Суду України від 20.04.2011 у справі№ 6-61027св10в постанові 10 грудня 2019 року у справі№ 910/15584/16.

Таким чином,оскільки предметіпотеки є спірнаквартира заадресою: АДРЕСА_1 ;загальною площею49,1кв.м.,у томучислі єпредметом договоруіпотечних договорів,які єчинними,основне зобов`язаннядоговору кредитуне погашене,тому відповіднодо положеньстатті 23Закону Українивід 5червня 2003року №898-IV«Про іпотеку»(далі Закон№ 898-IV)іпотека єдійсною длянабувача відповідногонерухомого майна, та згідно статті 33 Закону України "Про іпотеку" позов банку щодо задоволення своїх вимог за рахунок іпотечного майна шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки до особи, яка є власником іпотечного майна на момент заявлення таких вимог, тобто ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відносно заявленого клопотання відповідачкою по первісному позову ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності до первісного позову банку, суд відмовляє у його задоволенні з огляду на наступне.

Згідно із частиною п`ятою статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Припинення дії кредитного договору не є підставою для припинення зобов`язань, які виникли під час його дії і виконання яких було забезпечено іпотекою.

Строк дії кредитного договору, в забезпечення якого укладено договір іпотеки, по 20.12.2017р. Позов банк пред`явив до суду 22.04.2016р. , тому строк позовної давності не пропущено.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги банку про звернення стягнення на предмет іпотеки є повністю обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови , визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 655 ЦК України, за договоромкупівлі-продажуодна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсні правочини поділяються на нікчемні та оспорюванні.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (стаття 215 ЦК України).

Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). При цьому відповідно до статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Судом встановлено, що така підстава, як наявність арешту на час укладенні договору купівлі-продажу 07.07.2006року нежитлового приміщення, нині спірна квартира, не знайшла свого підтвердження, оскільки ухвалою суду від 01.03.2005р. арешт було скасовано, тому відсутні жодні підстави вважати, що на той час об`єкт був обмежений у цивільному обігу і його продаж порушує норми цивільного законодавства.

Судовому захисту підлягають лише порушені права, яких у даному випадку у зустрічному позові, судом не встановлено.

Крім того суд вважає, що оскільки позивачка набула право власності на предмет іпотеки -спірну квартиру лише 23.04.2013р., то її права не могли бути порушені укладеним значно раніше договором купівлі-продажу від 07.07.2006р. а тому суд вважає, що позов в цій частині не підлягає задоволенню. Також не підлягають задоволенню і вимога про визнання недійсним іпотечного договору від 21.12.2007 року, укладений між ОСОБА_2 , як майновим поручителем та ПАТ «Укрсоцбанк», яка є похідною вимогою від первісних вимог.

Статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст.81 ЦПК України).

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 з підстав його необґрунтованості.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи вимоги ч. 1ст. 141 ЦПК України, сума сплаченого судового збору при поданні первісного позову в розмірі 3654 грн. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача.

У зв`язку з відмовою у задоволенні зустрічного позову, судові витрати за подання зустрічного позову не підлягають стягненню із відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст.10, 15-16, 203, 215, 319, 321, 509, 525, 526, 527, 575, 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 19, 43, 44, 76-82, 84, 89, 210, 211, ст.223, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк»(попередня назва Акціонерне товариство «Альфа Банк»), який є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (ЄДРПОУ 23494714, місце знаходження: 03150, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 100) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), треті особи: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_14 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання АДРЕСА_15 ), прозвернення стягненняна предметіпотеки задовольнити.

В рахунок часткового погашення заборгованості за Договором кредиту №2007/13-2.06/786 від 21.12.2007 року, яка станом на 24.03.2014 року становить 375794,77 доларів США, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: житлове приміщення (квартиру), загальною площею 49,1кв.м., житловою площею 32,2кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом реалізації предмету іпотеки з прилюдних торгів, ціну встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом в межах процедури виконавчого провадження.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Антарктика» (код ЄДРПОУ 22490698, місцезнаходження: 68094, Одеська область, м. Чорноморськ, с. Б.Балка, вул. Центральна, 1, оф.416), Акціонерного товариства «Сенс Банк»(попередня назва Акціонерне товариство «Альфа Банк»), який є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (ЄДРПОУ 23494714, місце знаходження: 03150, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 100), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_14 ), третя особа: ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_16 ), про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання недійсним договору іпотеки відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (ЄДРПОУ 23494714, місце знаходження: 03150, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 100) судовий збір в сумі 3654,00грн. (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири гривні 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 24.07.2023 року.

Суддя: Домусчі Л.В.