Постанова

від 24.07.2023 по справі 910/13708/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2023 р. Справа№ 910/13708/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Ткаченка Б.О.

секретар судового засідання: Новосельцев О.Р.

за участю представників сторін:

від позивача : Печенюк Р.В.,

від відповідача: Демченко Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023

у справі № 910/13708/21

за позовом Державного підприємства "Державне Київське конструкторське бюро "Луч"

до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового

та спеціального призначення "Укрспецекспорт"

про розірвання договору та стягнення 2 441 857,69 дол. США, що еквівалентно 65 076 484,18 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 заяву Державного підприємства "Державне Київське конструкторське бюро "Луч" про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково.

Стягнуто з Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" на користь Державного підприємства "Державне Київське конструкторське бюро "Луч" 127 937,61 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено повністю.

Задовольняючи частково заяву позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 127 937,61 грн, суд дослідив опис наданих послуг адвоката, взяв до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, відповідність запропонованої адвокатом правової позиції правовим висновкам суду, відображеним у рішенні та задоволення позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/13708/21 в частині задоволення 127 937,61 грн та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в цій частині. В іншій частині додаткове рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що поведінка представників позивача була спрямована та призвела до затягування розгляду справи та має ознаки зловживання процесуальними правами. Така поведінка представників позивача мала на меті розгляд вказаної справи судом протягом більш ніж 9 місяців з дня відкриття провадження у справі, тобто мала на меті створення штучних передумов та підстав для укладення між виконавцем та позивачем додаткової угоди № 1 до договору про надання правничої допомоги про збільшення вартості послуг з правової допомоги з метою отримання виконавцем від позивача коштів штучно завищеної винагороди.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Як вбачається з відзиву на апеляційну скаргу, поданого 10.05.2023, позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі № 910/13708/21 без змін.

Позивач у відзиві вказує, що у зв`язку з розглядом справи № 910/13708/21 між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Правовий Альянс» було укладено договір про надання правничої допомоги № 174/2021 від 09.06.2021. Відповідач, як особа, що не є стороною договору про надання правничої допомоги, не має права втручатися у договірні відносини сторін, у тому числі щодо визначення розміру винагороди адвоката, надати оцінку стану виконання договору та діям сторін щодо виконання договору.

Також позивач зазначає, що, як вбачається з долучених до матеріалів справи актів послуг за договором, надані в повному обсязі та повністю задовольняють вимогам замовника, про що свідчить підписаний сторонами звіт № 6573 щодо надання правничої допомоги, у якому зазначена загальна вартість послуг з представництва позивача у суді першої інстанції, а також проведена позивачем оплата за надані послуги у повному обсязі. Прийняте судом рішення на користь позивач у цій справі безпосередньо вказує на належне надання послуг (правничої допомоги) представниками позивача.

Позивач звертає увагу, що винагорода адвоката за послуги згідно з договором про надання правничої допомоги визначена сторонами у твердій (фіксованій) сумі, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», а також викладена позиція у міститься у чисельних висновках Верховного Суду.

Позивач вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо затягування розгляду справи, оскільки дії представників позивача по збиранню окремих доказів після подання позовної заяви до суду узгоджуються з положеннями законодавства та пов`язані з неможливістю їх отримання у позасудовому порядку, ухиленням відповідача від встановлення дійсних обставин справи та протиправною відмовою відповідача від надання документів до суду, у тому числі на виконання ухвал суду.

Крім того, позивач вказує, що суд надав оцінку співмірності витрат позивача, та стягнув витрати на правничу допомогу у розмірі 127 937,61 грн, що складає менше ніж 0,2% від ціни позову.

Також, позивач зазначає, що Адвокатське об`єднання «Правовий Альянс (Київ)» щорічно отримує високу оцінку і визнання своєї роботи, досвіду та експертизи у різних юридичних практиках за результатами досліджень авторитетних міжнародних рейтингів і видань.

Позивач також зауважує, що предметом справи є стягнення заборгованості відповідача, яку останній протиправно не сплачував протягом більш ніж 12 років, що позбавило позивача користуватися власними коштами протягом значного часу. На думку позивача, наведене свідчить про ретельний підхід до вибору виконавця послуг з надання правничої допомоги, що відобразилось на вартості таких послуг.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2023 апеляційну скаргу Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/13708/21 та призначено справу до розгляду на 08.05.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/13708/21 на 01.06.2023.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 31.05.2023 апеляційну скаргу Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 прийнято справу № 910/ 13708/21 за апеляційною скаргою Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Ткаченко Б.О.

Протокольною ухвалою Північним апеляційним господарським судом у зв`язку з повітряною тривогою у судовому засіданні 01.06.2023 було оголошено перерву до 05.06.2023.

Протокольною ухвалою Північним апеляційним господарським судом у судовому засіданні 05.06.2023 було оголошено перерву до 03.07.2023.

Судове засідання 03.07.2023 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О. у відпустці з 03.07.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 розгляд справи за апеляційною скаргою Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/13708/21 призначений на 24.07.2023.

Позиції учасників справи

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції 24.07.2023 підтримав доводи своєї апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати в частині задоволення 127 937,61 грн та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у зазначеній частині.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції 24.07.2023 проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі № 910/13708/22 без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Державне підприємство "Державне Київське конструкторське бюро "ЛУЧ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державною компанією з експорту та імпорту майна і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" про розірвання договору комісії №USE-20.3-333-D/K-07 від 23.11.2007 та стягнення 1 818 675,00 доларів США, що еквівалентно 48 468 416,00 грн основної заборгованості, 623 182,69 долари США, що еквівалентно 16 608 067,96 грн трьох процентів річних та судового збору у розмірі 796 770,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 у справі № 910/13708/21 позов Державного підприємства "Державне Київське конструкторське бюро "ЛУЧ" задоволено повністю, а саме розірвано договір комісії №USE-20.3-333-D/K-07 від 23.11.2007, укладений між Державною компанією з експорту та імпорту майна і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" та Державним підприємством "Державне Київське конструкторське бюро "Луч" та стягнуто з Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" на користь Державного підприємства "Державне Київське конструкторське бюро "Луч" 1 818 675,00 доларів США, що еквівалентно 48 468 416,00 грн основної заборгованості, 623 182,69 долари США, що еквівалентно 16 608 067,96 грн трьох процентів річних та судовий збір у розмірі 796 770,00 грн.

Після ухвалення зазначеного судового рішення 23.01.2023 представник позивача подав докази понесення судових витрат на правничу допомогу на підтвердження заяви про розподіл судових витрат, зробленої ним у позовній заяві.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 заяву Державного підприємства "Державне Київське конструкторське бюро "ЛУЧ" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" на користь Державного підприємства "Державне Київське конструкторське бюро "ЛУЧ" витрати на правничу допомогу у сумі 127 937,61 грн. У решті вимог заяви - відмовлено.

Дослідивши опис наданих послуг адвоката, прийнявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, відповідність запропонованої адвокатом правової позиці правовим висновкам суду, відображеним у рішенні та задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 127 937,61 грн.

Суд апеляційної інстанції, погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Відповідно до статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).

Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Колегія суддів зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Крім того, частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Колегія судів також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Таким чином, учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Так, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 394 200,00 грн позивач посилається на договір про надання правничої допомоги №174/2021 від 09.06.2021 (далі - договір), укладений між Адвокатським об`єднанням "Правовий Альянс" (далі - виконавець) та Державним підприємством "Державне Київське конструкторське бюро "ЛУЧ" (далі - клієнт), за змістом п. 1.1 якого клієнт доручає, а виконавець приймає на себе обов`язки з надання клієнту правничої допомоги.

Відповідно до п. 1.2. договору, правнича допомога складається з послуг (надалі - послуги), що надаються в обсязі та на умовах, передбачених договором та додатками до нього, а саме, зокрема: надання правничої допомоги з підготовки позовної заяви та представництва інтересів клієнта у господарському суді першої інстанції у спорі з Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" щодо виконання договору комісії NeUSE-20/3-333-D/K-07 від 23.11.2007, стягнення заборгованості та/або збитків, що включає, але не обмежуючись:

- збір доказів, зокрема шляхом подання адвокатських запитів, клопотань про витребування доказів судом, заяв про забезпечення доказів, тощо;

- організацію та замовлення, та проведення необхідних експертиз;

- підготовку та подання позовної заяви з додатками до неї;

- підготовку та підписання будь-яких інших процесуальних документів (заяв, клопотань, відповідей на відзив, пояснень, скарг тощо) під час розгляду справи в господарському суді першої інстанції;

- представництво інтересів клієнта у судових засіданнях під час розгляду справи господарським судом першої інстанції (безпосередня участь у судових засіданнях одного або декількох адвокатів);

- представництво інтересів клієнта в органах державної виконавчої служби з питань виконання рішень і ухвал господарського суду першої інстанції.

- представництво інтересів клієнта перед іншими учасниками справи та третіми особами (п. 1.2.1. договору).

У розділі 5 сторони погодили порядок оплати послуг виконавця.

Відповідно до п. 5.1. договору, клієнт оплачує послуги виконавця в національній валюті - гривня в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця.

Згідно з п. 5.2. договору, за послуги згідно з договором клієнт сплачує виконавцеві суму, зазначену в рахунках, що виставляються виконавцем. витрати, пов`язані з переказом коштів (у разі їх наявності), несе клієнт. Оплата послуг здійснюється клієнтом протягом 5 (п`яти) банківських днів від дня, наступного за днем виставлення рахунку. Затримка оплати рахунків дає виконавцеві право зупинити надання послуг після попереднього повідомлення клієнта.

Як вбачається з п. 5.3. договору, вартість послуг, передбачених п. 1.2.1. договору становить 140 000,00 грн без ПДВ і оплачується клієнтом на таких умовах:

- 50% вартості послуг сплачуються на умовах передоплати на підставі виставленого виконавцем одразу після підписання цього договору рахунку;

- 50% вартості послуг сплачуються після відкриття судом першої інстанції провадження у справі за підготовленим виконавцем позовом, що входить до предмету цього договору, на підставі виставленого виконавцем рахунку.

Якщо розгляд спору у господарському суді першої інстанції триватиме більше ніж 9 (дев`ять) місяців з дати відкриття провадження у справі, вартість послуг, передбачених п. 1.2.1. договору, підлягає перегляду за домовленістю сторін.

Пунктом 5.4. договору встановлено, що вартість послуг, передбачених п. 1.2.3. договору, у разі необхідності їх надання погоджується сторонами окремо шляхом укладення додаткової угоди до цього договору.

Як передбачено п. 5.6. договору, надання послуг клієнтові оформлюється двостороннім актом виконаних робіт, що надсилається виконавцем разом із виставленим рахунком (за потреби) та звітом. Акт направляється виконавцем клієнту у двох екземплярах, підписаних з боку виконавця. Клієнт зобов`язаний протягом 5 робочих днів з моменту отримання акту, підписати обидва екземпляра акту та повернути один екземпляр виконавцю, або надати письмову мотивовану відмову від підписання акту. У випадку ненадходження від клієнта протягом зазначеного строку письмової мотивованої відмови від підписання акту, послуги вважаються прийнятими клієнтом у повному обсязі. Комісії банків за перерахування платежів клієнта за договором здійснюються за рахунок клієнта.

Відповідно до п. 10.5. договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і є чинним протягом одного календарного року або до підписання відповідної угоди про розірвання договору. Дія цього договору може бути пролонгована відповідно до умов пункту 10.5.1 договору.

Як встановлено п. 10.5.1. договору, якщо сторони не повідомили одна одну про розірвання договору до закінчення строку його дії, договір вважається автоматично пролонгованим на наступний календарний рік, починаючи з дати, наступної за датою закінчення календарного року з моменту укладення договору. Сторони домовились, що це правило буде поширюватися і на наступні роки, якщо інше не буде погоджено сторонами в окремій угоді.

24.06.2022 між клієнтом та виконавцем було укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правничої допомоги № 174/2021 від 09.06.2021 (далі - додаткова угода).

Згідно з п. 1 додаткової угоди та відповідно до п. 5.3 договору сторони домовились про наступне: Оскільки розгляд спору у господарському суді першої інстанції триває більше ніж 9 (дев`ять) місяців з дати відкриття провадження у справі, клієнт сплачує виконавцеві суму в розмірі 113 100 (сто тринадцять тисяч сто) гривень без ПДВ протягом 10 робочих днів з дати виставлення рахунку. Якщо господарський суд першої інстанції задовольнить позовні вимоги Клієнта у спорі з Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" щодо виконання договору комісії №USE-20/3-333-D/K-07 від 23.11.2007, стягнення заборгованості та/або збитків, клієнт додатково сплачує виконавцеві винагороду у розмірі 75 400 (сімдесят п`ять тисяч чотириста) гривень без ПДВ протягом 10 робочих днів з дати виставлення рахунку. Виконавець виставляє рахунок не раніше дня, наступного за днем ухвалення рішення про задоволення позовних вимог.

08.10.2022 сторони склали та підписали акти про надання послуг № ОУ-136 на суму 84 000,00 грн та № ОУ-137 на суму 84 000,00 грн.

17.01.2023 сторони склали та підписали акти про надання послуг № ОУ-17 на суму 135 720,00 грн та № ОУ-18 на суму 90 480,00 грн.

Також до матеріалів справи позивачем надано звіт № 6573 щодо надання правничої допомоги від 18.01.2023 (далі - звіт № 6573), відповідно до якого Адвокатським об`єднанням "Правовий Альянс" надано позивачеві послуги на які витрачено 68,70 год.

Колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Як встановлено судом першої інстанції, від представника відповідача надійшло заперечення проти задоволення заяви про розподіл судових витрат, в яких він зазначає, що поведінка представників позивача була спрямована та призвела до затягування розгляду справи та має ознаки зловживання процесуальними правами. Однак, з вказаними твердженнями суд вірно не погодився, оскільки тривалий час розгляду даної справи був викликаний, зокрема і тим, що відповідач не надавав до суду витребуваних ухвалами суду документів, а саме копії контракту, укладеного між Державною компанією з експорту та імпорту майна і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" та компанією Bel Trading Consulting Ltd, а також додаткової угоди №32 від 23.11.2007 до нього, на виконання умов договору комісії №USE-20.3-333-D/K-07 від 23.11.2007.

Колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно погодився з доводами відповідача про те, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 394 200,00 грн, визначені у детальному опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом послуг, є неспівмірними із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами) з огляду на наступне.

Так Адвокатським об`єднанням "Правовий Альянс" до звіту № 6573 включено наступні послуги, зокрема:

- збір доказів у справі, аналіз наявних документів, положень договору комісії;

- пошук та аналіз судової практики для врахування під час підготовки позовної заяви…

Судом вірно зазначено, що дані послуги включає в себе підготовка позовної заяви, а тому вказані послуги не можуть бути визнані судом як реальні (дійсні та необхідні).

Щодо такої послуги, як підготовка та подача заяви про відстрочення сплати судового збору суд зазначає, що вказана заява судом не приймалася до розгляду, а її подання не було необхідним.

Стосовно послуги з подання та підготовки клопотання про долучення доказів сплати судового збору суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач був зобов`язаний при поданні позовної заяви надати суду докази сплати судового збору, а відтак вказана послуга входить до послуги з підготовки позовної заяви та не може бути визнана судом як необхідна.

Також у звіті № 6573 вказано такі послуги, як підготовка та подача клопотання про витребування доказів та допиту свідків від 01.11.2021 та підготовка заяви про виправлення помилки у клопотанні про витребування доказів, однак у задоволенні клопотання від 01.11.2021 судом було частково відмовлено, а допущення описок при складанні клопотання про витребування доказів від 01.11.2021 є винною позивача, оскільки у зв`язку з його неуважністю і було подане таке клопотання, а витрати зі складення та подання клопотання про виправлення описки не можу бути покладено на відповідача.

Послуги з підготовки та подання заяви про відкликання клопотання про залучення третьої особи та відповідно повернення в підготовче засідання для її розгляду, то подання вказаного клопотання не було необхідним, оскільки судом не було залучено до участі у справі третю особу.

Крім того, клопотання позивача про витребування документів та повернення у підготовче засідання було задоволено частково.

Також, послуга з аналізу документів, наданих відповідачем від 19.09.2022 та на яку Адвокатським об`єднанням "Правовий Альянс" витрачено загалом 5 годин, не була необхідною, оскільки вказаний аналіз не знайшов свого відображення у процесуальному документі позивача, який міг бути складений за результатами такого аналізу, що також вбачається зі звіту № 6573.

Також суд вірно звернув увагу, що, як вбачається зі звіту № 6573, 17.01.2022 та 12.08.2022 позивачу було надано послуги з підготовки письмових пояснень та з підготовки додаткових письмових пояснень та витрачено часу на їх підготовку 5.50 та 6.25 відповідно, однак, враховуючи об`єм вказаних пояснень суд дійшов правомірного висновку, що час витрачений на їх підготовку є значно завищеним.

Враховуючи викладене, з врахуванням наведених вище обставин, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, відповідність запропонованої адвокатом правової позиції правовим висновкам суду, відображеним у рішенні та задоволення позовних вимог, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про реальність витрат позивача на професійну правничу допомогу, пов`язану із розглядом справи № 910/13708/21, а також обґрунтованість та співмірність розміру таких витрат з наданими послугами на суму 127 937,61 грн.

Відтак, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката та задовольнив частково вимоги позивача про відшкодування витрат на послуги адвоката в розмірі 127 937,61 грн.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом апеляційної інстанції без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі № 910/13708/21 задоволенню не підлягає. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі № 910/13708/21 слід залишити без змін.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі № 910/13708/21 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі № 910/13708/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/13708/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, порядку та строку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 26.07.2023.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

Б.О. Ткаченко