Рішення

від 25.07.2023 по справі 913/98/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року м.Харків Справа № 913/98/23

Провадження №13/913/98/23

Господарський суд Луганської області у складі судді Яресько Б.В. при секретарі судового засідання Багацькому А.О. розглянувши у судовому засіданні справу за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦТЕХСТРОЙ-ПЛЮС, м. Харків

до відповідача Департаменту будівництва, енергозбереження, архітектури та містобудування Луганської обласної державної адміністрації м. Сєвєродонецьк

про стягнення заборгованості 6 921 218 грн. 89 коп. по договору будівельного генпідряду № 88 від 30.12.2020 р.

За участю:

Від позивача - адвокат Гинку Ю.М., діє на підставі ордеру серії ВН №1235501 та свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю №1953 від 30.11.2010 р.;

Від відповідача не прибув.

ВСТАНОВИВ

На розгляд Господарського суду Луганської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦТЕХСТРОЙ-ПЛЮС м. Харків до Департаменту будівництва, енергозбереження, архітектури та містобудування Луганської обласної державної адміністрації м. Сєвєродонецьк про стягнення заборгованості 6921218 грн. 89 коп.

Ухвалою суду від 06.04.2023 р. суд в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору в розмірі 101134 грн. 28 коп. відмовив, позовну заяву залишив без руху, встановив позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення допущених недоліків шляхом надання суду доказів сплати судового збору в загальній сумі 103818 грн. 28 коп.

10.04.2023 р. до суду надійшла заява позивача від 07.04.2023 р. №01/17506 про усунення недоліків (документ сформовано в системі «Електронний суд» 08.04.2023 р.), за якою надано докази сплати судового збору, а саме: платіжна інструкція №2173 від 06.04.2023 р. на суму 101134,28 грн. та платіжна інструкція від 24.03.2023 р. №2162 про сплату судового збору на суму 2648,00 грн.

Ухвалою суду від 11.04.2023 р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, повідомив учасників справи про призначення справи до судового розгляду в підготовчому засіданні на 04.05.2023 р.

Ухвалою суду від 04.05.2023 р. суд повідомив учасників справи про відкладення справи до судового розгляду в підготовчому засіданні на 06.06.2023 р.

18.05.2023 р. на адресу Господарського суду Луганської області надійшов відзив відповідача від 15.05.2023 р. №03-30/258. в якому він заперечує проти задоволення позову.

26.05.2023 р. до Господарського суду Луганської області надійшла заява про повернення судового збору від 26.05.2023 р. №б/н (Документ сформований в системі «Електронний суд» 26.05.2023), за яким просить суд повернути платнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХСТРОЙ-ПЛЮС» (61001, Харківська область, м. Харків, пр-т Героїв Харкова, буд. 97 код ЄДРПОУ 41748680) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 20 763,65 грн, сплачений згідно платіжної інструкції №2173 від 06.04.2023.

Оскільки позов був поданий через підсистему "Електронний суд" та сплачена сума судового збору у більшому розмірі.

29.05.2023 р. до Господарського суду Луганської області надійшла відповідь на відзив від 29.05.2023 р. №б/н (Документ сформований в системі «Електронний суд» 29.05.2023 р.).

05.06.2023 р. до Господарського суду Луганської області надійшло клопотання про стягнення судових витрат від 05.06.2023 р. №б/н (Документ сформований в системі «Електронний суд» 05.06.2023 р.), за якою просить суд стягнути судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката.

19.06.2023 р. від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу до розміру 1000 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 06.06.2023 р. закрито підготовче провадження у справі № 913/567/19(913/98/23), призначено справу до судового розгляду по суті на 27.06.2023 р.

27.06.2023 р в судовому засіданні в режимі відеоконференції був присутній представник позивача. В зв`язку з тим, що відповідач не забезпечив участі свого представника у судовому засіданні судом оголошена перерва до 25.07.2023 р.

25.07.2023 р. суд розпочав розгляд справи по суті. Представник позивача позов підтримав. Відповідач участі свого представника у судовому засіданні не забезпечив.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті дослідивши матеріали справи, -

У С Т А Н О В И В

Відповідачем - Департаментом будівництва, енергозбереження, архітектури та містобудування Луганської обласної державної адміністрації за результатами проведення процедури закупівлі (UA-2020-11-19-002896-a) був укладений з позивачем договір будівельного генпідряду №88 від 30.12.2020 (далі Договір), відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого відповідач доручає, а позивач забезпечує відповідно до проектної документації та на умовах цього договору виконання будівельних робіт з будівництва об`єкту: «Реконструкція опорного закладу загальної середньої освіти Марківська гімназія Марківської районної ради Луганської області, розташованої за адресою: вул.. Центральна, 31 смт Марківка, Марківського району, Луганської області (ДК 021-2015 (СРV) 45454000-4).

Згідно з п. 3.1. Договору (в редакції відповідно до Додаткової угоди №3 від 21.12.2021) договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невід`ємною частиною цього договору (Додаток №5 до цього Договору), та складає 21073027,98 грн, в т.ч. ПДВ - 3512171,33 грн, у тому числі: на 2021 рік - 11584448,80 грн, у тому числі ПДВ 1930741,47 грн; на 2022 рік 9488579,18 грн, у тому числі ПДВ 1581429,86 грн.

Відповідно до п.13.2. відповідач має право проводити попередню оплату робіт розмір якої не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт на строк не більше трьох місяців.

Згідно з п. 13.4 відповідач здійснює оплату в органах державної казначейської служби на підставі довідок про вартість виконаних робіт та витрати (примірна форма КБ-3 відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013), підписаних сторонами, які складаються Генпідрядником по мірі готовності окремих робіт.

Згідно до п. 14.1 Договору приймання виконаних позивачем робіт здійснюється на підставі наданих ним відповідачу актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт та витрати (примірні форми №КБ-2в і №КБ-3 відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Додатки У,Т). Відповідач підписує акти протягом 5-ти робочих днів з дня їх надання позивачем, або в цей же термін надає обґрунтовані причини відмови від їх підписання.

Позивач відповідно до наведеного договору виконав своєчасно та належним чином роботи, що підтверджується актами приймання виконаних робіт за формою КБ-2 та довідкою про вартість виконаних робіт та витрат за формою КБ-3, які підписані сторонами Договору.

Відповідач не оплатив за договором будівельного генпідряду №88 від 30.12.2020 матеріали та роботи, виконання яких прийнято за актами приймання виконаних робіт за формою КБ-2 від 19.02.2022. Загальний обсяг неоплачених за договором будівельного генпідряду №88 від 30.12.2020 робіт визначений в довідці про вартість виконаних робіт та витрат за формою КБ-3 від 19.02.2022 та становить 2 400 657,88 грн.

Між позивачем та відповідачем за результатами проведення процедури закупівлі (UA-2020-11-19- 015237-c) був укладений договір будівельного генпідряду №89 від 30.12.2020 (далі - Договір), відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого відповідач доручає, а позивач забезпечує відповідно до проектної документації та на умовах цього договору виконання будівельних робіт з будівництва об`єкту: «Капітальний ремонт Біловодського опорного закладу загальної середньої освіти, розташованого за адресою: Луганська обл., Біловодський район, смт Біловодськ, вул. Центральна, буд. 93 (ДК 021-2015 (СРV) 45453000-7).

Згідно з п. 3.1. Договору (в редакції відповідно до Додаткової угоди №3 від 15.12.2021) договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невід`ємною частиною цього договору (Додаток №5 до цього Договору), та складає 23617600,00 грн, в т.ч. ПДВ - 3936266,67 грн, у тому числі: на 2021 рік 11718298,48 грн, у тому числі ПДВ 1953049,75 грн; на 2022 рік 11899301,52 грн, у тому числі ПДВ 1983216,92 грн.

Відповідно до п.13.2. відповідач має право проводити попередню оплату робіт розмір якої не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт на строк не більше трьох місяців.

Згідно з п. 13.4 відповідач здійснює оплату в органах державної казначейської служби на підставі довідок про вартість виконаних робіт та витрати (примірна форма КБ-3 відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013), підписаних сторонами, які складаються позивачем по мірі готовності окремих робіт.

Відповідно до п. 14.1 Договору приймання виконаних позивачем робіт здійснюється на підставі наданих ним відповідачу актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт та витрати (примірні форми №КБ-2в і №КБ-3 відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Додатки У,Т). відповідач підписує акти протягом 5-ти робочих днів з дня їх надання Генпідрядником, або в цей же термін надає обґрунтовані причини відмови від їх підписання.

Позивач відповідно до договору будівельного генпідряду №89 від 30.12.2020 виконав своєчасно та належним чином роботи, що підтверджується актами приймання виконаних робіт за формою КБ-2 та довідкою про вартість виконаних робіт та витрат за формою КБ-3, які підписані сторонами Договору.

Відповідач не оплатив роботи, виконання яких прийнято за актом №10 приймання виконаних робіт за лютий 2022 року за формою КБ-2 від 19.02.2022. Загальний обсяг неоплачених за договором будівельного генпідряду №89 від 30.12.2020 робіт визначений в довідці про вартість виконаних робіт та витрат за формою КБ-3 від 19.02.2022 та становить 4 520 561,01 грн.

Позивачем 27.02.2023 було направлено відповідачу претензію вих. №8, яка доповнена

копіями документів, надісланих листом вих. №8/1 від 07.03.2023, з вимогою сплатити заборгованість за виконані роботи у розмірі 6 921 218,89 грн.

У відповідь на претензію листом №03-30/133 від 22.03.2023 відповідач підтвердив факт виконання робіт по договору будівельного генпідряду №88 від 30.12.2020 по об`єкту «Реконструкція опорного закладу загальної середньої освіти Марківська гімназія Марківської районної ради Луганської області, розташованої за адресою: вул.. Центральна, 31 смт Марківка, Марківського району, Луганської області» та по договору будівельного генпідряду №89 від 30.12.2020 по об`єкту: «Капітальний ремонт Біловодського опорного закладу загальної середньої освіти, розташованого за адресою: Луганська обл., Біловодський район, смт Біловодськ, вул. Центральна, буд. 93» у розмірі 6 921 218,89 грн, та повідомив, що не має фінансової можливості здійснити розрахунок за виконані на умовах наведених договорів будівельні роботи.

Позивач звернувся до Господарського суду Луганської області та просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість 6921218 грн. 89 коп.

Відповідач проти задоволення позову заперечує.

Відповідач визнає факт виконання та прийняття ним робіт на зазначену суму, але вказує, що необхідно врахувати введення в Україні воєнного стану, тимчасової окупації Луганської області та наявність форс-мажорних обставин, засвідчених Торгово-промисловою палатою у листі від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.

Відповідач вказує, що не має правових підстав для здійснення розрахунку за виконані роботи, оскільки, посилаючись на умови пп.13.1., 13.3., 13.6. 13.7 договорів, зазначає, що оплата робіт здійснюється за рахунок коштів фонду регіонального розвитку, в межах фактичних надходжень на розрахунковий рахунок генпідрядника при наявності відповідного бюджетного призначення. Відповідач зазначає, що оплата робіт проводиться в межах виділеного фінансування по фактично виконаних обсягах робіт згідно форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 по мірі надходження коштів на рахунок замовника, протягом 5 днів з моменту надходження коштів на розрахунковий рахунок відповідача.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язуватися прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Судом встановлено, що позивачем належним чином були виконані роботи за спірним договорами на суму 6921218 грн. 89 коп., які відповідачем були прийнятті без зауважень.

Судом встановлено, що у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування, передбаченого на оплату робіт за договором, відповідач не оплатив виконанні роботи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

За змістом ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно із ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

При цьому, відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для невиконання зобов`язання, відповідних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 07.11.2019 у справі № 916/1345/18 із посиланням на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 18.10.2005 у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України, рішення від 30.11.2004 у справі Бакалов проти України).

Між сторонами у даній справі на підставі договору виникли господарські (цивільні) відносини, які відповідно до частини 1 статті 1 ЦК України засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, що регулюються актами цивільного законодавства України, а відтак з огляду на положення частини 2 статті 617 ЦК України та частини 2 статті 218 ГК України відсутність у відповідача необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, не звільняє його від обов`язку виконати зобов`язання за договором.

Стосовно посилання відповідача на наявність форс-мажору суд зазначає наступне:

Нормами статей 614, 617 ЦК України, які кореспондуються із нормами статті 218 ГК України, встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до Закону України від 24.02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

У подальшому законами України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, від 21.04.2022 № 02212-ІХ, від 22.05.2022 № 2263-ІХ, від 15.08.2022 № 2500-IX, від 16.11.2022 № 2738- IX, від 07.02.2023 №2915-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" затверджено відповідні укази Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023 якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Частиною 1 цієї статті встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Разом з тим, відповідачем до матеріалів справи не надано сертифіката Торгово-промислової палати України (Регіональної ТПП), яким би засвідчувалася дія обставин непереборної сили щодо невиконання ним своїх обов`язків за Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії".

Щодо посилання відповідача на загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, суд зазначає наступне.

З листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 вбачається, що Торгово-промислова палата України (далі по тексту - ТПП України) на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі №920/505/22 наведені наступні висновки:

- сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з`ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

- в будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов`язань. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Також Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Тобто, існування обставин непереборної сили повинно підтверджуватися також у сукупності з іншими доказами, наданими учасником провадження на підтвердження своїх вимог та заперечень. Навіть у разі наявності сертифікату ТПП України про настання форс-мажорних обставин, суд повинен оцінювати цей доказ лише у сукупності з іншими.

В даному випадку загальний лист ТПП не є достатнім і допустимим доказом настання для відповідача форс-мажорних обставин в конкретних господарських правовідносинах з відповідачем.

Крім того, наявність форс-мажорних обставин звільняє тільки від господарсько-правової відповідальності, а не виконання основного зобов`язання.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 6921218 грн. 89 коп. обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір"(п. 8.23 постанови).

Оскільки позов був поданий через підсистему "Електронний суд", тому позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 83054 грн 63 коп. (6921218,89*1,5%*0,8).

Позивачем при поданні позову сплачений судовий збір у розмірі 103 818,28 гривень, що підтверджується платіжними інструкціями №2162 от 24.03.2023 та №2173 від 06.04.2023.

Таким чином, позивачем під час звернення з позовом до суду сплачена сума судового збору у більшому розмірі, яка повертається за його клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

За таких обставин позивачу належить повернути з Державного бюджету України надмірно сплачену суму судового збору в розмірі 20763 грн. 65 коп.

Судовий збір в сумі 83054 грн 63 коп. покладається судом на відповідача по справі.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 2, 3 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Статтею 30 цього Закону встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Позивачем на підтвердження здійснення ним витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги №3/23 від 27.02.2023 з додатковою угодою №1 до такого договору. Акт приймання-передачі від 26.05.2023 до договору про надання правової допомоги №3/23 від 27.02.2023, що містить детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) та їх вартість, та платіжні інструкції №2163 від 24.03.2023 та №2192 від 26.05.2023 якими були сплачені витрати в сумі 15000 грн. 00 коп.

Відповідачем заявлене клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 1000 грн. 00 коп. в якому він посилається на неспіврозмірність витрат з предметом спору, недоведеністю їх понесення.

Відповідно до ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд враховує, що в межах однієї справи розглядається невиконання зобов`язань за двома договорами будівельного підряду, по справі відбулося кілька судових засідань в яких приймав участь адвокат, відповідач по справі позов не визнає, що збільшує обсяг роботи адвоката, суму позовних вимог, в зв`язку з чим суд вважає понесені позивачем витрати на правову допомогу в сумі 15000 грн. 00 коп. цілком співмірними і такими, що не підлягають зменьшенню.

У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути зі Департаменту будівництва, енергозбереження, архітектури та містобудування Луганської обласної державної адміністрації (адреса Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр-т Центральний, 59, 93406 ЄДРПОУ 04011555) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХСТРОЙ-ПЛЮС» (61001, Харківська область, м. Харків, пр-т Героїв Харкова, буд. 97 ЄДРПОУ 41748680 ) заборгованості 6921218 грн. 89 коп., судовий збір в сумі 83054 грн 63 коп. витрати на правову допомогу 15000 грн. 00 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути з Державного Бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХСТРОЙ-ПЛЮС» (61001, Харківська область, м. Харків, пр-т Героїв Харкова, буд. 97 ЄДРПОУ 41748680 ) надмірно сплачений судовий збір в розмірі 20763 грн. 65 коп. сплачений згідно платіжної інструкції № 2173 від 06.04.2023 р.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст. 256 ГПК України, та в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 26.07.2023.

СУДДЯБогдан ЯРЕСЬКО