У Х В А Л А
26 липня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/721/23
Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., розглянув заяву фізичної особи - підприємця Возного Володимира Федоровича б/н від 21.07.2023 про відмову від позову в справі
за позовом: фізичної особи - підприємця Возного Володимира Федоровича,
АДРЕСА_1 ;
e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
представник позивача: Нікульников Дмитро Олександрович;
вул. Бульварно-Кудрявська, 33Б, оф. 12/2, м. Київ, 01054;
e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АМК - Холдинг",
вул. Шевченка, 18, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000;
поштова адреса: вул. Дальницька, буд. 39А, м. Одеса, 65125;
e-mail: amk888holding@gmail.com;
предмет спору: про розірвання договору та повернення вантажу
за участю повноважних представників сторін:
від позивача: Нікульников Д.О. - адвокат, ордер на надання правничої допомоги серія АІ № 1412107, виданий 19.06.2023;
від відповідача: не прибув.
УСТАНОВИВ:
22.05.2023, надійшов позов фізичної особи - підприємця Возного Володимира Федоровича (далі - ФОП Возний В.Ф.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМК - Холдинг" (далі - ТОВ "АМК - Холдинг") з проханням:
- розірвати разовий договір-заявку на транспортно-експедиційні послуги № 0204 від 17.04.2023;
- зобов`язати повернути вантаж, дугостаторний прес Ф1734А, зав. № 581 - 1 шт., 4 вантажних місця, вага брутто 18000 кг.; та однокривошипний прес КД2326К, зав. № 1059 - 1 шт., 4 вантажних місця, вага брутто 3370 кг.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням перевізником договірних зобов`язань щодо своєчасного перевезення ввіреного йому вантажу.
Суд прийняв дану позовну заяву до розгляду; відкрив провадження в справі № 927/721/23 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 12.07.2023 об 11:15; установив учасникам справи строки для подачі до суду заяв по суті заявлених вимог (ухвала від 29.05.2023).
Суд відклав підготовче засідання на 26.07.2023, про що відповідач повідомлений в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), засобами поштового та електронного зв`язку (ухвала від 12.07.2023).
21.07.2023, через систему "Електронний суд", позивач подав письмову заяву від 21.07.2023 про відмову від позову до ТОВ "АМК - Холдинг" та, як наслідок, закриття провадження в справі №927/721/23.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 130 ГПК України, просив відшкодувати за рахунок відповідача судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу, понесені ним у цій справі.
Повідомив, що після подачі позову до суду відповідач повністю задовольнив позовні вимоги, про що надав суду додаткову угоду № 1 від 12.07.2023 про розірвання договору-заявки на транспортно-експедиційні послуги № 0204 від 17.04.2023 та акт прийому - передачі вантажу від 19.07.2023 до неї, що підписані сторонами шляхом накладення електронних підписів.
Суд установив, що сторони в додатковій угоді № 1 від 12.07.2023 (пункти 1, 2, 4) дійшли згоди щодо розірвання разового договору - заявки на транспортно - експедиційні послуги № 0204 від 17.04.2023. Перевізник (ТОВ «АМК - Холдинг») зобов`язався до 20.07.2023 повернути Замовнику (ФОП Возному В.Ф.) дугостаторний прес Ф1734А, зав. № 581 - 1 шт., 4 вантажних місця, вага брутто 18000 кг.; та однокривошипний прес КД2326К, зав. № 1059 - 1 шт., 4 вантажних місця, вага брутто 3370 кг (далі - Вантаж) в порядку передбаченому п. 4 цієї додаткової угоди. Місце повернення Вантажу: 65102, м. Одеса, Миколаївська дорога, 223/225. Повернення Вантажу Перевізником Замовнику підтверджується за актом прийому - передачі Вантажу, який підписується сторонами після завантаження Вантажу на автотранспорт Замовника та випуску автотранспорту з території місця повернення Вантажу.
За додатковою угодою № 1 від 12.07.2023 та актом прийому-передачі вантажу від 19.07.2023 Перевізник повернув Замовнику дугостаторний прес Ф1734А, зав. № 581 - 1 шт., 4 вантажних місця, вага брутто 18000 кг.; та однокривошипний прес КД2326К, зав. № 1059 - 1 шт., 4 вантажних місця, вага брутто 3370 кг.
Згідно з п. 1 частини 2 статті 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
За частинами 1 - 3 статті 191 ГПК України позивач, зокрема, може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження в справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення в зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони в повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження в справі.
Письмова заява ФОП Возного В.Ф. б/н від 21.07.2023 про відмову від позову, подана через систему «Електронний суд», представником позивача Нікульниковим Дмитром Олександровичем, який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серія АІ № 1412107 (за яким повноваження адвоката не обмежуються) та обґрунтована приписами статті 191 ГПК України, що свідчить про обізнаність позивача з правовими наслідками відмови від позову.
Беручи до уваги наведені обставини справи, суд приймає відмову позивача від позову до ТОВ «АМК - Холдинг»
Відповідно до п. 4 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження в справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Оскільки позивач відмовився від позову в справі № 927/721/23 і відмова прийнята судом, провадження в цій справі підлягає закриттю на підставі п. 4 частини 1 статті 231 ГПК України.
За частиною 3 статті 231 ГПК України в разі закриття провадження в справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
За приписами частини 4 статті 231 ГПК України про закриття провадження в справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
За приписами частини 1 статті 130 ГПК України в разі укладення мирової угоди до прийняття рішення в справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд, у відповідній ухвалі чи рішенні в порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Наведене узгоджується зі змістом частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір".
З матеріалів даної справи вбачається, що при зверненні до суду з позовом ФОП Возним В.Ф. за квитанцією № ПН407 від 17.05.2023 (оригінал знаходяться в матеріалах справи № 927/721/23) сплачений до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 5368,00 грн.
Керуючись наведеними нормами, враховуючи, що провадження в справі № 927/721/23 закрите в зв`язку з відмовою позивача від позову, про що ним заявлено на стадії підготовчого провадження, суд вирішив повернути позивачу з Державного бюджету України судовий збір у сумі 2684,00 грн (50 відсотків від загальної суми), сплачений за квитанцією № ПН407 від 17.05.2023 (оригінал якої знаходяться в матеріалах справи № 927/721/23).
Згідно з частиною 3 статті 130 ГПК України, в разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд, за заявою позивача присуджує до стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Позивач, у заяві про відмову від позову від 21.07.2023, просить стягнути з відповідача судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу (в сумі 58075,00 грн). На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до заяви додав: договір про надання правової (професійної правничої) допомоги № 0205 від 02.05.2023; загальні умови надання юридичних послуг Адвокатським об`єднанням «Головань і Партери»; погодинні ставки Адвокатського об`єднання «Головань і Партери»; акти здачі-приймання робіт № 9 від 18.05.2023 на суму 42500,00 грн; № 19 від 04.07.2023 на суму 9200,00 грн; № 20 від 20.07.2023 на суму 6375,00 грн з додатками; рахунки на оплату № 10 від 02.05.2023, № 16 від 04.07.2023, № 20 від 20.07.2023 та квитанції № РТТМ-НКМВ-019А-1А61 від 02.05.2023 на суму 42500,00 грн; № РСА7-12Н1-Н0КХ-Р311 від 04.07.2023 на суму 9200,00 грн та № 5М1Е-Т20А-4МХ8-3Н8Р від 20.07.2023 на суму 6375,00 грн.
З матеріалів справи слідує, що позивач не підтримує заявлених вимог, у зв`язку з їх повним задоволенням іншою стороною після подачі позову до суду, про що свідчать додані ФОП Возним В.Ф. до заяви про відмову від позову додаткова угода № 1 від 12.07.2023 про розірвання договору-заявки на транспортно-експедиційні послуги № 0204 від 17.04.2023 та акт прийому - передачі вантажу від 19.07.2023 до неї, що підписані сторонами шляхом накладення електронних підписів.
Враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, суд, керуючись частиною 3 статті 130 ГПК України, за письмовою заявою позивача, вирішив відшкодувати останньому за рахунок відповідача судовий збір у сумі 2684,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн виходячи з наступного.
За частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частиною 3 статті 126 ГПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 0205 від 02.05.2023, укладеного між Адвокатським об`єднанням (АО) «Головань і Партнери» та ФОП Возним В.Ф. (п. 1.1.) Адвокатське об`єднання, на замовлення Клієнта, зобов`язалось надати правову (професійну правничу) допомогу (юридичні послуги) на умовах та в порядку, що визначені Договором, а Клієнт - оплатити такі послуги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.
За актами № 9 від 18.05.2023, № 19 від 04.07.2023, № 20 від 20.07.2023 АО «Головань і Партнери» надало, а ФОП Возний В.Ф. отримав послуги з правової допомоги в справі № 927/721/23, загальною вартістю 58075,00 грн, до складу якої увійшли: підготовка позовної заяви до ТОВ «АМК-Холдинг» про розірвання договору-заявки на транспортно-експедиційні послуги № 0204 від 17.04.2023 та повернення вантажу (витрачено 10 робочих годин, вартістю 42500,00 грн); підготовка заяви про вступ у справу представника та надання доступу до електронної справи № 927/721/23; підготовка заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в справі № 927/721/23; консультації щодо мирного врегулювання спору в справі № 927/721/23 (витрачено 2,3 робочих годин, вартістю 9200,00 грн); підготовка та участь у судовому засіданні 12.07.2023 у справі № 927/731/23; підготовка заяви про відмову від позову та розподіл судових витрат у справі № 927/731/23 (витрачено 1,5 робочих годин, вартістю 6375,00 грн).
Перераховані послуги повністю оплачені позивачем на підставі виставлених до сплати рахунків згідно з квитанціями: № РТТМ-НКМВ-019А-1А61 від 02.05.2023 на суму 42500,00 грн; № РСА7-12Н1-Н0КХ-Р311 від 04.07.2023 на суму 9200,00 грн та № 5М1Е-Т20А-4МХ8-3Н8Р від 20.07.2023 на суму 6375,00 грн.
За змістом п. 1 частини 2 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) (1); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) (2); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (3); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (4).
У разі недотримання вимог частини 4 вказаної статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 висловлена правова позиція, що домовленість про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такою, що склалась між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та значенням для сторін.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, за практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, установлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження в справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями тощо.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України.
Разом із тим, у частині 5 цієї статті визначені критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалене рішення (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, п. 6.1.).
Зокрема, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує:
- чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмету спору, з урахуванням ціни позову, значенням справи для сторін, у тому числі чи міг її результат вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
- поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
- дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалене рішення, в відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалене рішення, в відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
Тобто, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку, суд, керуючись зазначеними нормами, відмовляє стороні, на користь якої ухвалене рішення, в відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалене рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.
У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33, 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Як вбачається з матеріалів справи, під час судового розгляду даної справи адвокатом позивача фактично надана наступна правова допомога, вартість якої підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача відповідно до частини 3 статті 130 ГПК України, принципів розумності, справедливості та обґрунтованості: 1) з`ясування обставин, дослідження доказів, підготовка позову; 2) участь у підготовчому засіданні 12.07.2023 та 26.07.2023 3) підготовка письмової заяви про відмову від позову та відшкодування судових витрат у справі.
З огляду на ступінь складності справи (один епізод спірних правовідносин, що не потребував значних затрат часу на формування правової позиції та складання позову), за відсутності мотивованих заперечень іншої сторони відносно заявлених вимог, яка на стадії підготовчого провадження повністю задовольнила вимоги позивача в добровільному порядку, керуючись принципами справедливості, розумності та обґрунтованості, частиною 3 статті 130 ГПК України, суд вирішив покласти на відповідача відшкодування судового збору в сумі 2684,00 грн та судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн, що є співмірним до обсягу фактично наданих Адвокатським об`єднанням послуг та реально затраченого часу.
Керуючись статтями 42, 46, 129, 130, 191, 202, п. 4 частини 1 статті 231, статтями 233-235 ГПК України та частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Прийняти відмову позивача - фізичної особи - підприємця Возного Володимира Федоровича (РНОКПП НОМЕР_1 ) від позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК - Холдинг» (код ЄДРПОУ 36300519).
2. Закрити провадження в справі № 927/721/23 за позовом фізичної особи - підприємця Возного Володимира Федоровича (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК - Холдинг» (код ЄДРПОУ 36300519) про розірвання договору та повернення вантажу.
3. Повернути фізичній особі - підприємцю Возному Володимиру Федоровичу ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України (р/р UA098999980313121206083025739, отримувач УК у Черніг.обл/тг м.Чернiгiв/22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37972475) судовий збір у сумі 2684,00 грн перерахований за квитанцією № ПН407 від 17.05.2023, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи № 927/721/23.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК - Холдинг» (вул. Шевченка, 18, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000; код ЄДРПОУ 36300519) на користь фізичної особи - підприємця Возного Володимира Федоровича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 2684,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн
Направити ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 26.07.2023 у справі № 927/721/23 за підписом судді, завірену гербовою печаткою суду разом з належним чином завіреною копією квитанції № ПН407 від 17.05.2023 на адресу представника позивача - Нікульникова Дмитра Олександровича: вул. Бульварно-Кудрявська, 33Б, оф. 12/2, м. Київ, 01054.
Дана ухвала набирає законної сили 26.07.2023 та є підставою для повернення судового збору з Державного бюджету України.
Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку статті 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя А.В. Романенко
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 26.07.2023 |
Оприлюднено | 01.08.2023 |
Номер документу | 112431587 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Розірвання договорів (правочинів) перевезення, транспортного експедирування |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Романенко А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні