Постанова

від 18.09.2023 по справі 927/721/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2023 р. Справа№ 927/721/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Шапрана В.В.

Корсака В.А.

при секретарі судового засідання Алчієвій І.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Возного Володимира Федоровича

на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 26.07.2023 про закриття провадження

у справі № 927/721/23 (суддя: Романенко А.В.)

за позовом фізичної особи - підприємця Возного Володимира Федоровича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМК - Холдинг"

про розірвання договору та повернення вантажу

ВСТАНОВИВ:

22.05.2023 до Господарського суду Чернігівської області надійшов позов фізичної особи - підприємця Возного Володимира Федоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМК - Холдинг", в якому позивач просив суд:

- розірвати разовий договір-заявку на транспортно-експедиційні послуги № 0204 від 17.04.2023;

- зобов`язати відповідача повернути вантаж, дугостаторний прес Ф1734А, зав. № 581 - 1 шт., 4 вантажних місця, вага брутто 18000 кг.; та однокривошипний прес КД2326К, зав. № 1059 - 1 шт., 4 вантажних місця, вага брутто 3370 кг.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням перевізником договірних зобов`язань щодо своєчасного перевезення ввіреного йому вантажу.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.07.2023 прийнято відмову позивача - фізичної особи - підприємця Возного В.Ф. від позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМК - Холдинг"; закрито провадження в справі № 927/721/23 за позовом фізичної особи - підприємця Возного В.Ф. до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМК - Холдинг" про розірвання договору та повернення вантажу; повернуто фізичній особі - підприємцю Возному В.Ф. з Державного бюджету України судовий збір у сумі 2684,00 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМК - Холдинг" на користь фізичної особи - підприємця Возного Володимира Федоровича судовий збір у сумі 2684,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вказав на те, що позивач не підтримує заявлених вимог, у зв`язку з їх повним задоволенням іншою стороною після подачі позову до суду, про що свідчать додані ФОП Возним В.Ф. до заяви про відмову від позову додаткова угода № 1 від 12.07.2023 про розірвання договору-заявки на транспортно-експедиційні послуги № 0204 від 17.04.2023 та акт прийому - передачі вантажу від 19.07.2023 до неї, що підписані сторонами шляхом накладення електронних підписів. Зауважив, що співмірним до обсягу фактично наданих Адвокатським об`єднанням послуг та реально затраченого часу є сума судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ФОП Возний В.Ф. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 26.07.2023 в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн., стягнувши з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 58075,00 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала суду першої інстанції в частині зменшення суми стягнення з відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу прийнята з порушенням ст.ст. 126, 129 ГПК України та без врахування висновків Верховного Суду. Зауважує, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони. Наголошує, що відповідач не скористався своїм правом та не подавав до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Вказує на те, що заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу є пропорційним до предмета спору, значення справи для позивача та відповідає поведінці сторін під час досудового вирішення спору та розгляду справи в суді.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2023 апеляційна скарга у справі № 927/721/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги фізичної особи - підприємця Возного В.Ф. на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 26.07.2023 відкладено до надходження матеріалів справи № 927/721/23 до Північного апеляційного господарського суду та витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/721/23.

У зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Демидоовї А.М. та Ходаківської І.П., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023 для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 справу № 927/721/23 за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця Возного Володимира Федоровича на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 26.07.2023 прийнято до провадження визначеним складом суду; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця Возного В.Ф. на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 26.07.2023 у справі № 927/721/23; розгляд апеляційної скарги фізичної особи - підприємця Возного Володимира Федоровича на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 26.07.2023 у справі № 927/721/23 призначено на 18.09.2023; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

13.09.2023 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Свої доводи обґрунтовує тим, що суд може з власної ініціативи зменшити розмір професійної правничої допомоги, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Євсікова О.О., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2023, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 справу № 927/721/23 за апеляційної скаргою фізичної особи - підприємця Возного В.Ф. на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 26.07.2023 прийнято до провадження визначеним складом суду.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.09.2023 проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Представник позивача в судове засідання 18.09.2023 не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому процесуальним законодавством порядку, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного документа в електронний кабінет.

Також, 13.09.2023 на адресу суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача, який повідомлений про судовий розгляд в апеляційному порядку.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

За приписами ч. 3 ст. 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не підтримав заявлених вимог, у зв`язку з їх повним задоволенням іншою стороною після подачі позову до суду, про що свідчать додані ФОП Возним В.Ф. до заяви про відмову від позову додаткова угода № 1 від 12.07.2023 про розірвання договору-заявки на транспортно-експедиційні послуги № 0204 від 17.04.2023 та акт прийому - передачі вантажу від 19.07.2023 до неї, що підписані сторонами шляхом накладення електронних підписів.

Надаючи оцінку доводам скаржника щодо безпідставного зменшення судом першої інстанції розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Згідно ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Правовий аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права. Ціна в договорі про надання правової допомоги є істотною умовою, встановлюється за домовленістю сторін шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.

Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 58075,00 грн.

Колегією суддів встановлено, що на підставі договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 0205 від 02.05.2023, укладеного між Адвокатським об`єднанням (АО) «Головань і Партнери» та ФОП Возним В.Ф. (п. 1.1.) Адвокатське об`єднання, на замовлення Клієнта, зобов`язалось надати правову (професійну правничу) допомогу (юридичні послуги) на умовах та в порядку, що визначені Договором, а Клієнт - оплатити такі послуги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

За актами № 9 від 18.05.2023, № 19 від 04.07.2023, № 20 від 20.07.2023 АО «Головань і Партнери» надало, а ФОП Возний В.Ф. отримав послуги з правової допомоги в справі № 927/721/23, загальною вартістю 58075,00 грн, до складу якої увійшли: підготовка позовної заяви до ТОВ «АМК-Холдинг» про розірвання договору-заявки на транспортно-експедиційні послуги № 0204 від 17.04.2023 та повернення вантажу (витрачено 10 робочих годин, вартістю 42500,00 грн); підготовка заяви про вступ у справу представника та надання доступу до електронної справи № 927/721/23; підготовка заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в справі № 927/721/23; консультації щодо мирного врегулювання спору в справі № 927/721/23 (витрачено 2,3 робочих годин, вартістю 9200,00 грн); підготовка та участь у судовому засіданні 12.07.2023 у справі № 927/731/23; підготовка заяви про відмову від позову та розподіл судових витрат у справі № 927/731/23 (витрачено 1,5 робочих годин, вартістю 6375,00 грн).

Перераховані послуги повністю оплачені позивачем на підставі виставлених до сплати рахунків згідно з квитанціями: № РТТМ-НКМВ-019А-1А61 від 02.05.2023 на суму 42500,00 грн; № РСА7-12Н1-Н0КХ-Р311 від 04.07.2023 на суму 9200,00 грн та № 5М1Е-Т20А-4МХ8-3Н8Р від 20.07.2023 на суму 6375,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Водночас, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Тобто, норми, якими встановлено, що «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку викладеному у вищевказаній постанові.

При цьому, у постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме норма права повинна застосовуватись.

Колегія суддів, серед іншого, враховує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Окрім того, колегією суддів враховується, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Судова колегія звертає увагу на те, що надані позивачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, а також у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі № 911/3323/14.

Стосовно того, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, вже висловлювалася Велика Палата Верховного Суду (пункт 21 додаткової постанови від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтримала цей висновок.

Зважаючи на вищенаведені обставини, оцінюючи фактичні витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності справи, а також обсяг наданих адвокатом послуг, беручи до уваги, зокрема, відсутність в суді першої інстанції мотивованих заперечень іншої сторони відносно заявлених вимог, яка на стадії підготовчого провадження повністю задовольнила вимоги позивача в добровільному порядку, з огляду на те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу не повністю відповідає критеріям обґрунтованості, а також співмірності та пропорційності, керуючись принципом розумності судових витрат, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що справедливим та співмірним є стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

Таким чином, доводи скаржника про те, що ухвала суду першої інстанції в частині зменшення суми стягнення з відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу прийнята з порушенням ст.ст. 126, 129 ГПК України та без врахування висновків Верховного Суду, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Чернігівської області від 26.07.2023 про закриття провадження у справі № 927/721/23 в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. прийнята відповідно до наявних в матеріалах справи документів, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати зі сплати судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції, в порядку статті 129 ГПК України, покладаються на апелянта (позивача в даній справі).

Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Возного Володимира Федоровича на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 26.07.2023 про закриття провадження у справі № 927/721/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 26.07.2023 про закриття провадження у справі № 927/721/23- залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на фізичну особу - підприємця Возного Володимира Федоровича.

4. Справу № 927/721/23 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 20.09.2023.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.В. Шапран

В.А. Корсак