Ухвала

від 26.07.2023 по справі 526/2543/23

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/2543/23

Провадження № 2-а/526/17/2023

У Х В А Л А

26 липня 2023 року суддя Гадяцького районного суду Полтавської області Максименко Л.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського СРПП ВП №1 Миргородського РВП старшого лейтенанта поліції Филя Вячеслава Геннадійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,

в с т а н о в и в:

21 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського СРПП ВП №1 Миргородського РВП старшого лейтенанта поліції Филя Вячеслава Геннадійовича, в якій просить поновити строк на оскарження постанови поліцейського СРПП ВП №1 Миргородського РВП старшого лейтенанта поліції Филя Вячеслава Геннадійовича серії БАД №148172 від 13.04.2023, скасувати вказану постанову та закрити відносно нього провадження за відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП.

Позовна заява не може бути прийнята до провадження Гадяцького районного суду, так як містить ряд недоліків.

За правилами адміністративного судочинства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 160 КАС України, іншим нормам, а також вимогам статті 161 цього Кодексу, де зазначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору або документи які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Велика Палата ВС у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 відступила від попередньої правової позиції визначивши, що позовні заяви, якими оскаржуються постанови у справах про адміністративні правопорушення, оплачуються судовим збором, який складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір у розмірі 536,80 грн.

Також, всупереч вимогам ст. 160 КАС позивачем не зазначено наявності у нього чи інших осіб оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви та не вказано про заходи досудового врегулювання спору.

Окрім того, п.9 ч.1 ст.4 КАС України, встановлено, що відповідач це суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно з положень ч.1, ч.4 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Чинним законодавством України, а саме ст.ст. 213, 222 КУпАП, уповноваженим працівникам органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, надано право від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, зокрема за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 183 КУпАП.

Частиною 3 ст. 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

У даному позові позивачем зазначено в якості відповідача поліцейського СРПП ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Филя В. Г.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

З наведеної норми слідує, що суб`єктом владних повноважень, який розглядає справу про адміністративне правопорушення і виносить постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, є відповідний орган в особі конкретної посадової особи.

Отже, поліцейський при розгляді справи про адміністративне правопорушення діє від імені органів Національної поліції, а не від свого імені.

Таким чином, у справі щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, відповідачем має бути також відповідний орган Національної поліції.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року № 724/716/16-а.

Таким чином, ОСОБА_1 слід визначитися з колом відповідачем, до яких ним пред`являється позов.

Згідно ч. 1ст. 169 КАС, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями160,161цьогоКодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.160,161,169,суддя,

у х в а л и в:

Залишити позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського СРПП ВП №1 Миргородського РВП старшого лейтенанта поліції Филя Вячеслава Геннадійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штраф - без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4ст. 169 КАС.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху згідно з ч. 2 ст. 256 КАСнабирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ч. 1 ст. 294 КАСне може бути оскарженою в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Суддя Л. В. Максименко