Ухвала

від 26.07.2023 по справі 161/16292/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

26 липня 2023 року

м. Київ

справа № 161/16292/22

провадження № 61-9943ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Волинського апеляційного суду від 29 травня 2023 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Арцеулова 20» до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні підвальним приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2022 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Арцеулова 20» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні підвальним приміщенням.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 лютого 2023 року, яке залишено без змін постановою Волинського апеляційного суду від 29 травня 2023 року, позов задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_1 звільнити зайняту ним кладову в підвальному приміщенні житлового будинку АДРЕСА_1 .

Вирішено питання розподілу судових витрат.

У липні 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 направили до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Волинського апеляційного суду від 29 травня 2023 року.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною першою статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Верховний Суд зазначає, що право особи на оскарження судового рішення є однією із складових права на справедливий суд, що гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Конституцією України. Згідно з цивільним процесуальним законом оскарження судового рішення в суді касаційної інстанції вимагає від заявника належного обґрунтування касаційної скарги.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 не зазначив підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України. ОСОБА_1 формально посилається на те, що не досліджені всі його клопотання, що мало значення для розгляду справи, недопитані свідки.

Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення від 23 жовтня 1996 року у справі «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції», заява № 21920/93, пункт 45; від 19 грудня 1997 року у справі «Брула Гомез де ла Торе проти Іспанії», заява № 26737/95).

Верховний Суд зазначає, що право особи на оскарження судового рішення є однією із складових права на справедливий суд, що гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Конституцією України. Водночас згідно з цивільним процесуальним законом оскарження судового рішення в суді касаційної інстанції вимагає від заявника належного обґрунтування касаційної скарги.

Враховуючи те, що заявник не виконав належним чином вимоги процесуального закону під час подання касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судового рішення, така скарга підлягає поверненню заявнику.

Щодо подання касаційної скарги ОСОБА_2 .

Згідно з частиною першою статті 389 ЦПК України право касаційного оскарження мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку.

Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

За змістом статті 65 ЦПК України свідок є іншим учасником судового процесу, та не є учасником справи. Суд, ухвалюючи судове рішення, не вирішує питання про його права, свободи, інтереси та обов`язки.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 не обґрунтувала право на звернення до суду касаційної інстанції тим, що суд апеляційної інстанції вирішив питання про її права, свободи, інтереси та обов`язки, а визначила свій процесуальний статус як свідка.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Отже, касаційна скарга ОСОБА_2 не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 389, 393 ЦПК України, Верховний Суд,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Волинського апеляційного суду від 29 травня 2023 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Арцеулова 20» до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні підвальним приміщенням вважати неподаною та повернути заявникам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. С. Олійник