Рішення

від 20.07.2023 по справі 340/4635/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2023 року м. Кропивницький справа № 340/4635/22

провадження № 2-ап/340/22/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Кіровоград-Авто" (25011, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Героїв Маріуполя, 123, код ЄДРПОУ - 03120392)до таГоловного управління Державної податкової служби України в Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 43995486) Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ - 43005393)провизнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

Приватне акціонерне товариство "Кіровоград-Авто" звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 01.02.2022 року №3745278/03120392;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 03.01.2022року №1 до податкової накладної №28 від 02.12.2021 року днем його подання - 17 січня 2022 року.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем-1 з порушенням норм чинного законодавства України. Оскільки, на вимогу фіскального органу після зупинення реєстрації розрахунку коригування податкової накладної, платником податків були надані пояснення та документи. Однак, останні не були взяті контролюючим органом до уваги, натомість фіскальний орган як на підставу для відмови у реєстрації податкової накладної вказав на ненадання платником податку копій документів. Позивач стверджує, що господарська операція щодо поставки автомобіля, за якими складено податкову накладну, підтверджується необхідними первинними документами.

Відповідачами надано до суду надійшли відзиви на позовну заяву, в яких зазначено, що відповідачі позовні вимоги не визнають та просять відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначили, що відповідачами за результатами розгляду Повідомлення №6 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено встановлено не подання пояснень та всіх копій документів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 та п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520. Враховуючи зазначене, вважають, що рішення комісії являються правомірними та не підлягають скасуванню.

Представником позивача до суду надано відповідь на відзив.

ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2022 року у справі №340/4635/22 у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду відмовлено, а позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Кіровоград-Авто" про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2022 року у справі №340/4635/22 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

16.11.2022 року від представників відповідачів надійшов відзив на позовну заяву та заява про розгляд даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року у справі №340/4635/22 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Кіровоград-Авто" до Головного управління Державної податкової служби України в Кіровоградській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2023 року ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.12.2022 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 15.05.2023 року позовну заяву прийнято та продовжено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

30 травня 2023 року від представника Головного управління Державної податкової служби України в Кіровоградській області надійшла заява про розгляд даної адміністративної справи в порядку загального позовного провадження.

Додаткових заяв чи клопотань до суду подано не було.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

V. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, судом встановлені відповідні обставини.

ПРАТ "КІРОВОГРАД-АВТО" зареєстрована 29.07.1993, основним видом діяльності товариства є 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту, до інших належить: 28.30 Виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства, 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.

Так, Товариство має дилерський договір №31-кп від 01.08.2016 року з ТОВ «ФАЛЬКОН-АВТО» та суміжні договори.

Згідно специфікації №514413-Р01008 від 12.11.2021 року позивач замовив у ТОВ «ФАЛЬКОН-АВТО» автомобіль КІА Sроrtagе, номер кузова: НОМЕР_1 , за ціною 474522,14 грн. з врахуванням ПДВ.

Між ПРАТ "КІРОВОГРАД-АВТО" (продавець) та Черкаською державною сільськогосподарською дослідною станцією Національного наукового центру «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України» (покупець) 17.11.2021 року укладено договір №17/11 про продаж автомобіля КІА Sроrtagе, номер кузова: НОМЕР_1 , за ціною 555 000,00 грн. з ПДВ.

02.12.2021 року за видатковою накладною №hк00089127 ТОВ «ФАЛЬКОН-АВТО» передало позивачу автомобіль КІА Sроrtagе, номер кузова: НОМЕР_1 , що також підтверджується актом №514413-82/2021 приймання - передачі автомобілів від 02.12.2021 року.

02.12.2021 року позивач перерахував ТОВ «ФАЛЬКОН-АВТО» 474 522,14 грн. в т.ч. ПДВ., що підтверджується платіжним дорученням №11005.

Черкаською державною сільськогосподарською дослідною станцією Національного наукового центру «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України» на виконання договору 17.11.2021 року укладено договір №17/1102.12.2021 року на рахунок позивача перераховані кошти за автомобіль, що підтверджується платіжним дорученням №790 від 02.12.2021 року.

Позивачем виписана видатковою накладною №17/11-1 від 02.12.2021 року та переданий покупцю автомобіль КІА Sроrtagе, номер кузова: НОМЕР_1 , що підтверджується актом №514413-У приймання - передачі автомобіля від 02.12.2021 року.

За результатом вказаної господарської операції позивачем складено та направлено на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №28 від 02.12.2021, обсяг постачання складає 462 500,00 грн., в тому числі ПДВ 92 500,00 грн., яка була прийнята податковим органом та зареєстрована в реєстрі.

В подальшому позивачем виявлено помилку у податковій накладній №28 від 02.12.2021, а саме позначення у розділі отримувач «Неплатник», індивідуальний податковий номер 100000000000.

У зв`язку з виявленою помилкою позивачем подано на реєстрацію розрахунок коригування №1 від 03.01.2022 до податкової накладної №28 від 02.12.2021 та зареєстровано податкову накладну від 02.12.2021 року №329, у якій вірно зазначено покупця як платника ПДВ..

За наслідками обробки розрахунку коригування до податкової накладної, контролюючий орган надіслав позивачу квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до якої вказаний вище розрахунок коригування до податкової накладної прийнято, однак його реєстрацію зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Підставою для зупинення реєстрації вказаної податкової накладної в квитанції вказано «Розрахунок коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника ПДВ, складений та поданий на реєстрацію у термін, що перевищує 14 календарних днів з дня складання податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, що відповідає п.6 Критеріїв ризиковості здійснення операцій». При цьому позивачеві запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем 27 січня 2023 року направлено до податкового органу в електронному вигляді через електронний кабінет платника Повідомлення №6 про подання пояснень та копій документів (6 додатків та пояснення) щодо розрахунку коригування, реєстрацію якого зупинено.

Вказані пояснення та копії підтверджуючих документів було доставлено та прийнято податковим органом, що підтверджується відповідною квитанцією №1 про доставлення документів до центрального рівня Державної податкової служби України та його збереження на центральному рівні і доставлення документів до районного рівня і їх прийняття.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було винесено рішення від 01.02.2022 року №3745278/03120392 про відмову у реєстрації податкової накладної у зв`язку з ненаданням копій документів. Додаткова інформація: відсутні пояснення та підтверджуючи документи щодо причин повернення реалізованого в грудні 2021 року на адресу платника ПДВ автомобіля.

Вважаючи протиправним рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, на переконання позивача, контролюючим органом не зазначено чітких підстав для відмови у реєстрації податкової накладної, як і не зазначено чіткого переліку документів, які мали бути надані позивача для реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі по тексту - Порядок № 1165) та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі по тексту - Порядок № 520).

Відповідно до підпунктів 16.1.2,16.1.3, пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Правовими положеннями пункту 201.1 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. (абзац 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Згідно з пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.

У відповідності до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 10-11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п.6 Критерії ризиковості здійснення операцій: Подання для реєстрації в Реєстрі розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, у строк, що перевищує 30 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом

Суд у свою чергу зазначає, що основним документом для розрахунку ПДВ є податкова накладна (Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 31.12.2015 р. №1307).

У разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Так, виправлення помилки, допущеної в індивідуальному податковому номері (далі ІПН) покупця податкової накладної, зареєстрованої ЄРПН здійснюється наступним чином:

1) продавець повинен скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної з урахуванням таких особливостей:

у заголовній частині зазначаються дані із заголовної частини податкової накладної з помилкою (тобто з помилковим ІПН), а в табличній частині зазначається зі знаком «-» обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній, та у графі 2.1 зазначається код причини « 103» (повернення товару або авансових платежів);

у полі «Дата складання» зазначається «поточна» дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку у ІПН покупця;

2) такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку, чий «невірний» ІПН, був зазначений у графі «ІПН покупця» податкової накладної, до якої складається такий розрахунок коригування;

3) продавець повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН другу податкову накладну із урахуванням таких особливостей:

реквізити заголовної частини зазначаються без помилок, тобто у полі «ІПН покупця» зазначається правильний ІПН покупця;

у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов`язань продавця, тобто дата складання податкової накладної із «невірним» ІПН;

такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера податкової накладної із «невірним» ІПН покупця;

в табличній частині такої податкової накладної зазначаються обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній із «невірним» ІПН (з урахуванням коригувань таких показників (за їх наявності).

Досліджуючи матеріали справи судом встановлено, що позивач виявивши помилку у №28 від 02.12.2021, а саме у графі ІПН покупця - 100000000000, склав розрахунок коригування №1 від 03.01.2022 та вказав наступне:

- у заголовній частині розрахунку коригування зазначено дані із заголовної частини податкової накладної №28 від 02.12.2021 з помилкою (тобто з помилковим ІПН 100000000000), а в табличній частині зазначено зі знаком «-» обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній, у графі 2.1 зазначено код причини « 103» (повернення товару або авансових платежів);

- у полі «дата складання» зазначена дата 03.01.2023, тобто дата, на яку було виявлено помилку у ІПН покупця. (а.с.39).

Вищезазначений розрахунок коригування №1 від 03.01.2022 до податкової накладної №28 від 02.12.2021 позивачем подано на реєстрацію.

Поряд з цим, позивачем складено податкову накладну від 02.12.2021 року №329 з змісту якої вбачається наступне:

- заголовна частина накладної зазначена без помилок, у полі «ІПН покупця» вказано правильний ІПН покупця;

- у полі «Дата складання» зазначена дата виникнення податкових зобов`язань продавця, тобто 02.12.2021;

- податкова накладна має новий порядковий номер №329, відмінний від порядкового номера податкової накладної із «невірним» ІПН покупця;

- в табличній частині податкової накладної №329 зазначено аналогійний податковій накладній №28 обсяг операцій з постачання товарів/послуг та сумою 462 500,00 грн., в тому числі ПДВ 92 500,00 грн.

Враховуючи дійсно встановлені обсавини на переконання суду, позивач як постачальник (продавець) товару, який допустив помилку у податковій накладній виправив її у спосіб передбачений чинним законодавством, що свідчить про право позивача на внесення змін до податкових накладних, що були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку із зміною кількісних та вартісних показників, внесених до такої податкової накладної на підставі пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Разом з тим, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної, прийняте у зв`язку із ненаданням платником податку ненаданням копій документів та пояснень.

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

В той же час, суд зазначає, що у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування не було зазначено вичерпного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН.

В свою чергу, відповідно до пункту 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН у разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

При цьому, конкретний перелік документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що платником податків не подано первинних документів спростовується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Більш того суд, посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Окремо суд зазначає, що відсутність чітко виписаної у законодавстві процедури, що передбачала б зрозумілі підстави для відмови у реєстрації податкової накладної, не може бути поставлена у провину позивачу, тоді як відповідальність за це має нести держава (в даному випадку в особі відповідача як контролюючого органу).

Щодо тверджень представника відповідача про ненадання пояснень Комісії суд зазначає, наступне.

З Повідомлення №6 від 27 січня 2023 року направлено до податкового органу в електронному вигляді вбачається, що у графі «Пояснення» позивачем повідомлено, що 02.12.2021р. було оплачено бюджетною організацією Черкаським ДСДСНУЦ кошти за авто 555 000, 00 грн., випадкова помилка ПН на неплатника №28 від 02.12.2021р. Виправлено помилку на Черкаський ДСДСН зареєстровано ПН №329 від 02.12.2021р. і виписано Додат 2 №1 від 03.01.2021р., який заблоковано, Авто відвантажено 02.12.2021.

За таких обставин на думку суду, позивачем були подані пояснення відповідно до вимог Порядку №1165.

Водночас суд звертає увагу на те, що здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків та відповідності платника податку критеріям ризиковості є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, що складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Тобто, використання податковим органом загального пункту щодо різновидів оцінки за критеріями ризику є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

За таких підстав, суд приходить висновку, що відповідачем протиправно винесено оскаржуване рішення про відмову у реєстрації вказаного розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки контролюючий орган обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, при цьому, сукупність наданих первинних документів до матеріалів справи, не дають підстав для сумніву щодо здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом, на виконання вимог яких складено спірний розрахунок коригування.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати розрахунок коригування, поданий позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних датою його фактичного подання, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 20 Порядку ведення ЄРНП, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, який є чинним на момент розгляду даної адміністративної справи, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, приписами чинного законодавства чітко зазначено про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП у разі набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.

З огляду на протиправність вказаного вище рішення Комісії, а також враховуючи норми діючого законодавства України, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати вказаний вище розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних датою його фактичного подання.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Суд звертає увагу, що позивачем в межах спірних правовідносин оскаржувалось рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної, тобто було заявлено позовні вимоги немайнового характеру та похідну від них про зобов`язання вчинити дії. Слід також, наголосити, що представником позивача при зверненні до адміністративного суду було надано всі необхідні докази для прийняття рішення, що свідчить про відповідальне ставлення адвоката до наданого позивачем доручення в межах спірних правовідносин.

При цьому, слід також зазначити, що сам зміст позовної заяви містить в собі виключно виклад обставин, якими позивач обгрунтовує позовні вимоги, без зазначення «зайвої» судової практики або практики Європейського суду з прав людини, яка лише збільшує обсяг змісту позовної заяви, але жодним чином не впливає на предмет та підстави позову.

VI. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.243 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, здійснені позивачем документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 4962,00 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Кіровоград-Авто" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 01.02.2022 року №3745278/03120392.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування від 03.01.2022 року №1 до податкової накладної №28 від 02.12.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних і вартісних показників днем його подання - 17 січня 2022 року.

Присудити на користь Приватного акціонерного товариства "Кіровоград-Авто" (25011, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Героїв Маріуполя, 123, код ЄДРПОУ - 03120392) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 5368,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м.Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 43995486).

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. ЖУК