ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
11 липня 2023 року м. Дніпросправа № 280/4686/18Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу: Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2023р. у справі №280/4686/18за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН-ТОРГ» до: про:Головного управління ДПС у Запорізькій області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
05.11.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЙН-ТОРГ» (далі ТОВ «ВАЙН-ТОРГ») за допомогою засобів поштового зв`язку звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі ГУ ДФС у Запорізькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, який зареєстровано судом 07.11.20218р. / а.с. 4-9,35 том 1/.
12.11.2018р. вищезазначений адміністративний позов судом першої інстанції було залишено без руху та позивачу надано строк на усунення недоліків, які були зазначені у відповідній ухвалі суду / а.с. 36-37 том 1/.
Позивачем у межах встановленого судом строку було усунуто недоліки адміністративного позову / а.с. 39-77 том 1/ та ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.11.2018р. за позовом ТОВ «ВАЙН-ТОРГ» до ГУ ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відкрито провадження у справі №280/4686/18 і справу призначено до судового розгляду / а.с. 2 том 1/.
З матеріалів адміністративної справи №280/4686/18 вбачається, що під час розгляду цієї справи судом першої інстанції за клопотанням учасників справи провадження у ній зупинялось з метою надання сторонам часу на примирення /а.с. 154,171,173-174,183,189,192 том 1/.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.05.2021р. у справі №280/4686/18, яка внесена до протоколу судового засідання / а.с. 188 том 1/, здійснено процесуальне правонаступництво та замінено відповідача - Головне управління ДФС у Запорізькій області, правонаступником Головним управлінням ДПС у Запорізькій області (далі ГУ ДПС у Запорізькій області).
У подальшому, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.08.2021р. у справі №280/4686/18, адміністративний позов ТОВ «ВАЙН-ТОРГ» до ГУ ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без розгляду / а.с. 203-204 том 1/.
Позивач оскаржив вищезазначену ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.04.2022р. у справі №280/4686/18 апеляційну скаргу ТОВ «ВАЙН-ТОРГ» задоволено, ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 26.08.2021р. у справі №280/4686/18 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду / а.с. 246-247 том 1/.
Матеріали адміністративної справи №280/4686/18 надійшли до суду першої інстанції 16.05.2022р. / а.с. 3 том 2/ і ухвалою суду першої інстанції від 04.08.2022р справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду / а.с. 5 том 2/.
25.10.2022р. провадження у цій справі було зупинено до 17.01.2023р. ( з урахуванням ухвали суду першої інстанції від 15.12.2022р.) / а.с. 22,30 том 2/, та 17.01.2023р. провадження у справі №280/4686/18 поновлено і справу призначено до судового розгляду / а.с. 34 том 1/.
Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що відповідачем за результатами проведеної ним перевірки 25.07.2018р. прийнято податкові повідомлення-рішення:- №0011381404, яким до ТОВ «ВАЙН-ТОРГ» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 680,00грн. через порушення підприємством п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст. 1, 2 Указу Президента України №319/94 від 18.06.1994р. ; - №0011371404, яким до ТОВ «ВАЙН-ТОРГ» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 178638,9 грн. за порушення вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», але підприємство вважає ці рішення необґрунтованими та безпідставними оскільки вони прийняті відповідачем не у межах його повноважень оскільки органом, який має застосовувати санкції за порушення приписів Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993р. «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», є Національний банк України, а щодо податкового повідомлення рішення №0011371404 від 25.07.2018р. , яким до ТОВ «ВАЙН-ТОРГ» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 178638,9 грн. за порушення вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», то на момент прийняття цього рішення відсутня норма закону, яка б зобов`язувала імпортера (позивача) здійснювати імпортні операції , поставляти продукцію на територію України протягом визначеного граничного строку, тому позивач просив суд визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДФС у Запорізькій області №0011381404, №0011371404 від 25.07.2018р.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2023р. у справі №280/4686/18, з урахуванням ухвали суду першої інстанції від 25.01.2023р. у цій справі / а.с. 42 том 2/, адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області №0011381404, №0011371404 від 25.07.2018р. /а.с.38-41 том 2/.
Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, за допомогою засобів системи «Електронний суд», подав апеляційну скаргу / а.с. 47-52 том 2/, але ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.01.2023р. у справі №280/4686/18, з урахуванням ухвали суду апеляційної інстанції від 30.05.2023р. у цій справі / а.с. 77 том 2/, ця апеляційна скарга повернута відповідачу на підставі ч. 2 ст. 298, п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України / а.с. 68 том 2/.
Відповідачем 30.05.2023р. за допомогою засобів системи «Електронний суд» повторно подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 17.01.2023р. у цій справі, у якій також міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження 80-87 том 2/.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2023р. у справі №280/4686/18 заявнику поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2023р. у справі №280/4686/18 /а.с. 97 том 2/ і справу призначено до апеляційного розгляду в поряду письмового провадження з 27.06.2023р. / а.с. 98 том 2/, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи /а.с. 99-104 том 2/.
Відповідач, посилаючись у апеляційній скарзі / а.с. 80-87 том 2/ на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 17.01.2023р. у цій справі та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.06.2023р. за клопотанням відповідача апеляційний розгляд справи за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2023р. у справі №280/4686/18 призначено у судове засідання о 15-00 годин 27.06.2023р. / а.с. 109 том 2/, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи /а.с. 110-118 том 2/.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023р. за клопотанням відповідача апеляційний розгляд справи №280/4686/18 у судовому засіданні о 15-00 годин 27.06.2023р. призначено в режимі відеоконференції / а.с. 126 том 2/, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи /а.с. 127-128 том 2/.
23.06.2023р. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання позивача ТОВ «ВАЙН-ТОРГ» про розгляд справи №280/4686/18 за відсутності представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами / а.с. 129-131 том 2/.
У судовому засіданні 27.06.2023р. у розгляді цієї справи оголошено перерву до 14 годин 30 хвилин 11.07.2023р. / а.с. 132-134 том 2/, про що судом повідомлено учасників справи / а.с. 135,136 том 2/.
У судове засідання 11.07.2023р. представник позивача не з`явився. Позивач про день, годину та місце розгляду справи повідомлявся, надав заяву про розгляд справи у відсутності свого представника. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача.
Представник відповідача у судовому засіданні у режимі відеоконференції підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції від 17.01.2023р. скасувати та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову через їх необґрунтованість та безпідставність.
Заслухавши у судовому засіданні в режимі відеоконференції представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду цієї справи апеляційним судом встановлено, що податковим органом у період з 25.06.2018р. по 03.07.2018р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВАЙН-ТОРГ» (код ЄДРПОУ 39805440) з питання дотримання вимог валютного законодавства , згідно інформації уповноваженого банку ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» №26-1918 від 08.06.2017р. про порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків у сфері ЗЕД згідно контрактів №7/2016 від 01.03.2016р., № 36/2016 від 14.12.2016р., №37/2016 від 15.12.2016р. за період з 21.12.2016р. по 03.07.2018рр., за результатами якої складено акт №394/08-01-14-13-13/39805440 від 10.07.2018р. (далі акт перевірки).
З наданої суду ксерокопії акту перевірки / а.с. 10-13 том 1/ вбачається, що в ході перевірки встановлено, що в ході господарської діяльності позивачем було укладено імпортні контракти:
-№7/2016 від 01.03.2016р. з нерезидентом Helmut Sachers Kaffee GmbH, Австрия, на поставку кави смаженої з кофеїном в асортименті, та на виконання умов контракту ТОВ «ВАЙН-ТОРГ» було здійснену передоплату на суму 31150,93 євро- за платіжним дорученням № 60 від 21.12.2016р. здійснено оплату товару на суму 6230,19Євро, граничний строк надходження імпортного товару 20.04.2017р.; - за платіжним дорученням № 64 від 05.01.2017р. здійснено оплату товару на суму 24920,74Євро, граничний строк надходження імпортного товару 05.05.2017р.. Нерезидентом, відповідно ІМ 40 ДЕ № 110070002/2017/102232 від 27.02.2017р., здійснена часткова поставка товару у сумі 25615,93Євро, вартість непоставленого товару (дебіторська заборгованість) складає 5535Євро, з граничним терміном надходження 05.05.2017р.. Таким чином, ТОВ «ВАЙН-ТОРГ» порушено норми 3акону України «Про порядок здійснення розрахунків і іноземній валюті» №185/94-ВР від 23.09.1994р. (зі змінами та доповненнями) в частині порушення граничного терміну за імпортною операцією у кількості 424 календарних дні ( з 06.05.2017р. по 03.07.2018 р.) в сумі 5535Євро;
-№ 36/2016 від 14.12.2016р. з нерезидентом M.J.F Teas (Privat) Limited (Шрі Ланка) на поставку чаю розсипного чорного ферментованого ароматизованого та не ароматизованого в асортименті та на виконання умов контракту ТОВ «ВАЙН-ТОРГ» здійснено оплату товару за платіжним доручення № 71 від 20.01.2017р. на суму 14531,27 долара США, граничний строк надходження імпортного товару 20.05.2017р. Нерезидентом, згідно ІМ 40 ДЕ № 112080/2017/009319 від 05.05.2017р. здійснена часткова поставка товару на суму 14471,95долара США та повернуто передоплату на суму 71,32долара США, що засвідчено swift від 20.12.2017р., вартість непоставленого товару (дебіторська заборгованість) складає 59,32долара США з граничним терміном надходження 20.05.2017р. Таким чином, ТОВ «ВАЙН-ТОРГ» порушено норми ст. 3 ЗУ України «Про порядок здійснення розрахунків і іноземній валюті» №185/94-ВР від 23.09.1994р. (зі змінами та доповненнями) в частині порушення граничного терміну за імпортною операцією у кількості 214 календарних дні ( з 21.05.2017р. по 20.12.2017р.) в сумі 59,32 долара США;
-№ 37/2016 від 15.12.2016р. із нерезидентом Mabroc Teas (Pvt) Ltd Sri Lanka ) на поставку чаю розсипного чорного ферментованого ароматизованого та не ароматизованого в асортименті та на виконання умов контракту ТОВ «ВАЙН-ТОРГ» здійснено оплату товару відповідно до платіжного доручення № 72 від 23.01.2017р. на суму 58206,03долара США, граничний строк надходження товару 23.05.2017р. Нерезидентом здійснена згідно ІМ 40 ДЕ № 112080/2017/004689 13.03.2017р. часткова поставка товару у сумі 55135,63 долара США, вартість непоставленого товару (дебіторська заборгованість) складає 3070,40 долара США, з граничним терміном надходження 23.05.2017р.. Нерезидентом відповідно до рахунку 26034-31005301 від 03.08.2017р. здійснено повернення коштів в сумі 3070,40 долара США на користь позивача згідно. Таким чином, порушено ст. 3 ЗУ України «Про порядок здійснення розрахунків і іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994 (зі змінами та доповненнями) в частині порушення граничного терміну за імпортною операцією у кількості 72 календарних дні ( з 24.05.2017р. по 03.08.2017р.) в сумі 3070,40 долара США.
У зв`язку з вищезазначеними обставинними, які були виявлені в ході проведеної податковим органом перевірки зроблено висновки про те, що позивачем порушено:
1)ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-ВР від 23.09.1994р. ( далі Закон №185/94, із змінами та доповненнями), ст. 1 Постанови Національного банку України №410 від 13.12.2016р. «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» згідно зовнішньоекономічних договорів:
-за період з 06.05.2017р. по 03.07.2018р. на ТОВ «ВАЙН-ТОРГ» рахувалась дебіторська заборгованість в сумі 5535,00 Євро, з порушенням граничного терміну (05.05.2017р.) на 424 календарних дні (з 06.05.2017р.по 03.07.2018р.) в сумі 5 535,00Євро;
-за період з 21.05.2017р. по 20.12.2017р. на ТОВ «ВАЙН-ТОРГ» рахувалась дебіторська заборгованість в сумі 59,32долара США з порушенням граничного терміну (20.05.2017р.) на 214 календарних днів (з 21.05.2017р. по 20.12.2017р.) в сумі 59,32 долара США;
-за період з 24.05.2017р. по 03.08.2017р. на ТОВ «ВАЙН-ТОРГ» рахувалась дебіторська заборгованість в сумі 3070,40 долара США. з порушенням граничного терміну (23.05.2017р.) на 72 календарних дні (з 24.05.2017р. по 03.08.2017р.) в сумі 3070,40 долара США.
За порушення ст. 2 Закон №185/94, на підставі ст. 4 цього ж Закону буде нарахована пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
2)п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі Декрет №15-93); ст.1, 2 Указу Президента України №319/94 від 18.06.1994р. «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за їх межами» (зі змінами та доповненнями); п.п.2,3 Наказу Міністерства фінансів України №207 від 25.12.1995р. «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами», в частині неподання декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» за ІІ , ІІІ, IV квартали 2017р. та І кв. 2018р..
У подальшому, на підставі вищезазначеного акту перевірки у зв`язку із виявленими у ході перевірки порушеннями, ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято 25.07.2018р. податкові повідомлення-рішення:
-№ 0011371404 за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД , невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на загальну суму 178638,90грн. / а.с. 15 том 1/;
-№ 0011381404 за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД , невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на загальну суму 680,00 грн. / а.с. 14 том 1/.
і саме ці рішення податкового органу, який у спірних відносинах витупає у якості суб`єкта владних повноважень, є предметом оскарження у цій справі.
Колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне звернути увагу, що позивач у справі під час розгляду цієї справи судом не заперечував щодо встановлених податковим органом у ході перевірки фактичних обставин стосовно укладання зовнішньоекономічних контрактів, їх умов, дат та сум здійснення оплати за товар, який поставлявся в межах цих контрактів, кількості та вартості поставлених партій товару, також не заперечувались позивачем визначені податковим органом граничні строки розрахунків за вищезазначеними зовнішньоекономічними контрактами, а прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення №0011381404, №0011371404 від 25.07.2018р. оскаржувались через те, що:
- на думку позивача податкове повідомлення-рішення №0011381404 від 25.07.2018р. прийнято з порушенням наданих податковому органу повноважень з огляду на те, що Декретом №15-93 передбачено, що за невиконання резидентом вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, приховування або перекручення звітності про валютні операції застосовується штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України;
- на думку позивача податкове повідомлення-рішення №0011371404 від 25.07.2018р. з незаконним та необгрунтованим через відсутність норми закону, що зобов`язувала імпортера (позивача) здійснювати імпорті операції, поставляти продукцію на територію України протягом визначеного граничного строку.
З рішення суду першої інстанції від 17.01.2023р. у цій справі, яке є предметом апеляційного перегляду, вбачається що суд першої інстанції погодився із доводами позивача та зробив висновок про те, що:
-повноважним органом, який має застосовувати санкції за порушення приписів Декрету №15-93, є Національний банк України, то застосування податковим органом до позивача штрафу за порушення приписів п. 2 ст. 16 Декрету №15-93 є протиправним, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0011381404 від 25.07.2018р. підлягає скасуванню;
-при вирішенні питання щодо застосування 180-денного строку, який передбачено Законом №185/94, до імпортних операцій, строк розрахунків який завершився до 26.05.2017р. (дата втрати чинності пункту 1 Постанови Національного банку України №410 від 13.12.2016р. «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», далі - Постанова №410), варто виходити із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), тому застосування зворотної дії в часі норми Закону №185/94, якою передбачено застосування 180-денного строку розрахунків за імпортною операцією можливе, за умови коли така норма закону пом`якшує або скасовує відповідальність особи, тому у даному випадку відсутні підстави для застосування цієї норми права що є підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0011371404 від 25.07.2018р.
але колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на наступне.
Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що перевіркою встановлено порушення законодавчо встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами (операціями) між ТОВ «ВАЙН-ТОРГ» та нерезидентами Helmut Sachers Kaffee GmbH, M.J.F Teas (Privat), Limited (Шрі Ланка) згідно контрактів №7/2016 від 01.03.2016р., №36/2016 від 14.12.2016р., № 37/2016 від 15.12.2016р. за період з 21.12.2016р. по 03.07.2018р., що підтверджується інформацією уповноваженого банку ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» вих. № 26-1918 від 08.06.2017р. (вх. № 1832/10 від 14.06.2017р. / а.с. 88 том 1/, та не заперечувалось позивачем під час розгляду цієї справи.
І саме вищезазначені порушення стали підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №0011371404 від 25.07.2018р. / а.с. 102-106 том 1/.
Частиною 1 ст. 2 Закону №185/94 передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Положеннями ч. 5 ст. 1 та ч. 4 ст. 2 Закону №185/94 встановлено, що Національний Банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частинами першими статей 1, 2 Закону №185/94.
Відповідно до п. 1 Постанови №410 розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.
Пунктом 11 Постанови №410 визначено, що вона набирає чинності з 16.12.2016р. та діє до прийняття Національним банком України окремої постанови Правління Національного банку України за умови відсутності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи України, крім пунктів 1 та 2 цієї постанови, які втрачають чинність 16.06.2017р.
Постановою Правління Національного банку України №41 від 25.05.2017р. «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі- Постанова Правління НБУ №41), яка набрала чинності 26.05.2017р., пункт 1 Постанови №410 скасовано.
Сукупний аналіз наведених вище норм дає можливість зробити висновок про те, що починаючи з 26.05.2017р. (дата набрання законної сили Постановою Правління НБУ №41) розрахунки за експортними операціями, крім експорту послуг, прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав, та імпортними операціями, передбаченими статтями 1, 2 Закону №185/94, здійснюються у строк, що не перевищує 180 календарних днів.
Отже якщо станом на 26.05.2017р. не закінчився 120-денний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, то такі розрахунки здійснюються у строк, що не перевищує 180 календарних днів.
Але під час розгляду справи судом встановлено та не заперечувалось позивачем, що за зовнішньоекономічними контрактами ТОВ «ВАЙН-ТОРГ» граничні строки сплинули до 26.05.2017р. а саме:
-за контрактом №7/2016 від 01.03.2016р. - граничний термін надходження імпортного товару 05.05.2017р.;
-за контрактом № 36/2016 від 14.12.2016р. - граничний термін надходження імпортного товару 20.05.2017р.
-за контрактом № 37/2016 від 15.12.2016р. - граничний термін надходження імпортного товару - 23.05.2017р..
тому, враховуючи що до 26.05.2017р. застосовувався 120-денний строк розрахунків за імпортними операціями, який встановлено п. 1 Постанови № 410, і порушення платником податків , позивачем у справі, норм законодавства виникло до 26.05.2017р. до нього повинна застосовуватися відповідальність визначена ст. 4 Закону України №185/94ВР, якою передбачено, що порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості і загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару), тому колегія суддів вважає, що відповідач у справі під час прийняття податкового повідомлення рішення №0011371404 від 25.07.2018р. діяв у межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством, та під час розгляду цієї справи судом довів правомірність прийнятого ним рішення, тоді як судом першої інстанції у цій частині зроблено помилковий висновок.
Щодо наявності підстав для прийняття за результатами проведеної перевірки позивача податкового повідомлення-рішення №0011381404 від 25.07.2018р. необхідно зазначити наступне.
В ході проведеної податковим органом перевірки позивача встановлено факт існування у платника податків протермінованої дебіторської заборгованості станом на 01.04.2017р., 01.07.2017р., 01.10.2017р. в розмірі 5535,00Євро, станом на 01.04.2017р., 01.07.2017р. в розмірі 59,32 долара США та станом на 01.04.2017в розмірі 3070,40 долара США, про що зазначено у акті перевірки / а.с. 10-13 том 1/ та не заперечувалось позивачем під час розгляду справи.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Декрету №15-93, ст.ст. 1,2 Указу Президента України №319/94 від 18.06.1994р. «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за їх межами (зі змінами та доповнення); п.п.2,3 Наказу Міністерства фінансів України №207від 25.12.1995р. «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами», декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб`єктами підприємницької діяльності за наведеною формою в регіональних відділеннях Національного банку України та в державних податкових інспекціях за місцем знаходження суб`єктів підприємницької діяльності.
Також необхідно зазначити, що вищенаведеними нормами встановлено обов`язкове декларування валютних цінностей, доходів та майна, яке здійснюється суб`єктами підприємницької діяльності за наведеною формою щоквартально в терміни, встановлені для подання квартальної та щорічної бухгалтерської звітності.
Абзацом 2 п. 5 Порядку подання фінансової звітності, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 419 від 28.02.2000р., передбачено, що квартальна або річна фінансова звітність подається підприємствами контролюючому органу у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток підприємств.
Положеннями п. 49.18 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Отже аналіз наведених вище норм дає можливість зробити висновок про наявність у суб`єктів господарювання у разі наявності в нього валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, подати до контролюючого органу Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, у строки, які передбачені ПК України для подання податкової декларації.
І положеннями п. 2 ст. 16 Декрету №15-93 передбачено, що за невиконання резидентом вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, приховування або перекручення звітності про валютні операції застосовується штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.
Відповідно до пп. 2.7 п. 2 Положення про валютний контроль, який затверджений Постановою Правління Національного банку України №49 від 08.02.2000р., невиконання резидентами вимог щодо порядку та термінів декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою відповідальність, у вигляді накладення штрафу у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Норми ПК України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, містить, серед іншого, положення, щодо повноважень контролюючих (податкових) органів на здійснення покладених на неї спеціальним законодавством функцій валютного контролю, так ст. ст. 19,20 цього Кодексу визначено функцію та право контролюючих органів застосовувати та стягувати передбачені законом штрафні (фінансові) санкції за порушення валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Приймаючи до уваги наведені норми законодавства, та враховуючи, що в ході перевірки встановлено, що у ТОВ «ВАЙНТ - ТОРГ»:
- за період II, III, IV квартали 2017р. та I квартал 2018р. рахувалась дебіторська заборгованість в сумі 5535,00 Євро нерезидентом Helmut Sachers Kaffee GmbH, Австрия, у зв`язку з цим валютні цінності знаходилися за її межами;
- за період ІІ, ІІІ квартали 2017р. рахувалася дебіторська заборгованість в сумі 59,32 долара США з нерезидентом MJF Teas (Privat) Limited, Шрі Ланка, у зв`язку з цим валютні цінності знаходилися за її межами;
- за період II квартал 2017р. рахувалась дебіторська заборгованість в сумі 3070,40 долара США з нерезидентом Mabroc Teas (Pvt) Ltd, Sri Lanka, у зв`язку з цим валютні цінності знаходилися за її межами;
і підприємством не подано по строку 09.08.2017р., 09.11.2017р., 09.02.2018р., 10.05.2018р. «Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» та у 1,2,3,4 кварталах 2017р. та 1 кварталі 2018р. не задекларовано у рядку 13 «Сума коштів, перерахованих за кордон та виставлених векселів по імпортних контрактах, по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів»: наявну дебіторську заборгованість: -II квартал 2017р. - в сумі 5535,00 Євро та 3070,40 доларів США; - ІІІ квартал 2017 року - в сумі 5535,00 Євро, 59,32 долара США; -IV квартал 2017 р. - в сумі 5535,00 Євро; - I квартал 2018р. - в сумі 5535,00 Євро;
що є порушенням п. 1 ст. 9 Декрету №15-93, ст. ст. 1,2 Указу Президента України №319/94 від 18.06.1994р. «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за їх межами (зі змінами та доповнення); за яке відповідно до п.2. ст.16 Декрету №15-93 та п.2.7, п.2.10 Положення про валютний контроль, який затверджений Постановою Правління Національного банку України №49 від 08.02.2000р. передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тому колегія суддів вважає, що відповідач у справі під час прийняття податкового повідомлення-рішення №0011381404 від 25.07.2018р. діяв у межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством, та під час розгляду цієї справи судом довів правомірність прийнятого ним рішення, тоді як судом першої інстанції у цій частині зроблено помилковий висновок щодо відсутності у податкового органу повноважень для його прийняття.
З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи неправильно застосував норми матеріального права для вирішення спірних відносин, що виникли між сторонами у цій справі, що відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, тому колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції від 17.01.2023р. у цій справі скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким з урахуванням вищенаведеного відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову у повному обсязі через їх необґрунтованість та безпідставність.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2023р. у справі №280/4686/18 скасувати.
В позові відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.
Повний текст виготовлено та підписано 26.07.2023р.
Головуючий - суддяА.О. Коршун
суддяС.М. Іванов
суддяВ.Є. Чередниченко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2023 |
Оприлюднено | 28.07.2023 |
Номер документу | 112440285 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо грошового обігу та розрахунків, з них |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Коршун А.О.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сацький Роман Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні