Постанова

від 25.07.2023 по справі 640/2899/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/2899/20 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

Літвінова А.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 липня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Федотова І.В.,

Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2022 у справі за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії "Совість України" про анулювання реєстраційного свідоцтва,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив анулювати реєстраційне свідоцтво Політичної партії "Совість України" № 125-п.п від 25.03.2005.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2022 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що реєстраційне свідоцтво позивача належить анулювати.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Також відповідачем на підставі пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заявлене клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду касаційної інстанції у справі №640/2933/20.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Так, у справі №640/2933/20 розглядається позов Міністерства юстиції України до політичної партії «Організація Українських Націоналістів» про анулювання реєстраційного свідоцтва. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.11.2022 у цій справі вирішено передати її на розгляд судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян.

У свою чергу, відсутні відомості про те що судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду прийняла справу до розгляду.

Відтак, правові підстави для зупинення провадження відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС наразі відсутні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Політична партія «Совість України» зареєстрована Міністерством юстиції України 25.03.2005 (свідоцтво №125-п від 25.03.2005).

Діяльність відповідача здійснюється на підставі Статуту Політичної партії «Совість України», затвердженому у новій редакції позачерговим з`їздом Політичної партії «Совість України» від 31.01.2021.

З метою перевірки дотримання вимог статті 24 Закону України "Про політичні партії в Україні" Міністерство юстиції України 15.01.2020 направило до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК, Комісія) лист для отримання інформації щодо висування кандидатів на участь у виборах народних депутатів України та на виборах Президента України протягом останніх 10 років.

Листом від 31.01.2020 №21-41-211 ЦВК повідомила Міністерство юстиції України, що з 2005 року в Україні проведено: чергові вибори Президента України 17.01.2010, 31.03.2019; позачергові вибори президента України 25.05.2014; чергові вибори народних депутатів України 26.03.2006, 28.10.2012; позачергові вибори народних депутатів України 30.03.2007, 26.10.2014, 21.07.2019; проміжні вибори народних депутатів України 07.07.2013 в одномандатному виборчому окрузі № 224, 25.05.2014 в одномандатному виборчому окрузі № 83, 26.07.2015 в одномандатному виборчому окрузі № 205, 17.07.2016 в одномандатних виборчих округах № 23, 27, 85, 114, 151, 183, 206; повторні вибори народних депутатів України 15.12.2013 в одномандатних виборчих округах № 94, 132, 194, 197, 223.

До листа додано перелік політичних партій (блоків політичних партій), які на вказаних виборах висували кандидатів на пост Президента України, в народні депутати України та які подавали до ЦВК для реєстрації відповідних кандидатів.

У вказаному переліку відсутня інформація, що Політична партія «Совість України» висували кандидатів протягом останніх 10 років.

У зв`язку із викладеним, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що установлений законом десятирічний термін для політичної партії хоча б один раз взяти участь у висуванні своїх кандидатів на виборах Президента України та народних депутатів України розпочався 25.03.2005, обрахунок яких розпочинається з дати реєстрації політичної партії. У свою чергу, позивач приймав участь у чергових виборах народних депутатів України 30.09.2007 в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, а тому підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва відсутні.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України «Про політичні партії в Україні» від 05.04.2001 № 2365-III (далі - Закон №2365-III) визначено, що політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку (частина перша статті 3 Закону №2365-III).

Відповідно до частини першої статті 23 Закону №2365-III політичні партії припиняють свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску) або в разі заборони її діяльності чи анулювання реєстрації в порядку, встановленому цим та іншими законами України.

У разі невиконання політичною партією вимоги частини сьомої статті 11 цього Закону, виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються (частина перша статті 24 Закону №2365-III).

Рішення суду про анулювання реєстрації політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших статутних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно (частина друга статті 24 Закону №2365-III).

У разі якщо в рішенні суду про анулювання реєстрації політичної партії не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи, в рішенні про припинення політичної партії, її структурних утворень визначається як голова комісії з припинення (ліквідаційної комісії) політичної партії, її структурних утворень керівник органу управління або особа, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено рішенням суду (частина третя статті 24 Закону №2365-III).

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 70 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини першої статті 10, пункту 3 частини другої, частин п`ятої, шостої статті 11, статті 15, частини першої статті 17, статті 24, пункту 3 розділу VI «Заключні положення» Закону України «Про політичні партії в Україні» (справа про утворення політичних партій в Україні) від 12.06.2007 № 2-рп/2007 визнано конституційними, зокрема, положення статті 24 Закону №2365-III), якою було встановлено: «У разі невиконання політичною партією вимоги частини шостої статті 11 цього Закону, виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до Верховного Суду України з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються».

При цьому Конституційний Суд України у цій справі виходив з того, що згідно зі статтею 69 Основного Закону України народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Відповідно до частини другої статті 36 Конституції України та виборчого законодавства політичні партії сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян. Реалізацію зазначених конституційних приписів забезпечує положення статті 24 Закону щодо обов`язкової участі політичної партії у виборчому процесі. Наведені конституційні положення дають підстави для висновку, що участь у виборах на загальнодержавному рівні є правом політичної партії, яке кореспондується з обов`язком протягом встановленого законом десятирічного терміну хоча б один раз взяти участь у висуванні своїх кандидатів по виборах Президента України та народних депутатів України.

Конституційний Суд України у цитованому Рішенні наголосив, що з впровадженням в Україні адміністративного судочинства положення статті 24 Закону, якими підсудність категорії справ, пов`язаних з порушенням політичними партіями вимог чинного законодавства, віднесено до повноважень Верховного Суду України вступили в колізію з частиною третьою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Ця суперечність має бути усунута законодавчим шляхом і на загальний висновок щодо конституційності судового порядку розгляду справ про анулювання реєстраційного свідоцтва чи заборону політичної партії не впливає.

На виконання Рішення Конституційного Суду України від 12.06.2007 №2-рп/2007 законодавець Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 26.11.2015 №835-VIII вніс зміни до редакції статті 24 Закону №2365-III та виклав її у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин. При цьому «невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років» залишилося підставою для анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії.

Таким чином, ураховуючи конструкцію статті 24 Закону №2365-III, а також Рішення Конституційного Суду України від 12.06.2007 №2-рп/2007, факт невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років є обов`язковою підставою для звернення органу, який зареєстрував політичну партію, до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва.

Пунктом 1 частини першої статті 18 Закону № 2365-III визначено, що державний контроль за діяльністю політичних партій здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, - за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, крім випадків, коли здійснення такого контролю законом віднесено до повноважень інших органів державної влади.

Згідно із Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №228 із змінами (далі - Положення № 228), Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, зокрема, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Підпунктом 83-15 пункту 4 Положення №228 установлено, що Міністерство юстиції України здійснює контроль за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, вживає визначених законом заходів у разі порушення політичними партіями Конституції та законів України, звертається до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії або про заборону політичної партії; звертається до суду із заявою про анулювання реєстраційного свідоцтва постійно діючого третейського суду у випадках, передбачених законом.

Для цілей правильного вирішення даного спору, слід наголосити на тому, що навідміну від визначеного частиною першою статті 24 Закону №2365-III трирічного строку для виявлення недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, який обчислюється з дня реєстрації політичної партії, десятирічний же строк невисування політичною партією своїх кандидатів не має прив`язки до початку його відліку.

Відтак, встановлення факту невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України у будь-який десятирічний проміжок часу, є підставою для анулювання реєстраційного свідоцтва цієї партії за рішенням суду.

З урахуванням положень статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), Міністерство юстиції України звертається із відповідним поданням до суду протягом трьох місяців з дня встановлення (виникнення) факту невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років.

За змістом частини першої статті 24 Закону №2365-III законодавець пов`язує звернення Міністерства юстиції України з відповідним позовом до суду з відсутністю факту саме висування кандидатів партією для участі у виборах.

Відповідно до законодавства України, чинного як до 01.01.2020, так і після (пункт перший частини п`ятої статті 11 Закону №2365-III, пункт перший частини четвертої статті 11 Закону України «Про вибори Президента України», пункт 1 частини першої статті 79 Виборчого кодексу України) виборчий процес включає такий етап: висування та реєстрація кандидатів.

Відтак, висування та реєстрація кандидатів для участі у виборах є різними етапами.

Разом з тим, за змістом положень законодавства України, чинного у період з 2009 року по 31 грудня 2019 року, висування кандидатів від партії здійснюється партією на з`їзді (зборах, конференції) у порядку, встановленому статутом партії (частина перша статті 53 Закону України «Про вибори народних депутатів України», частина четверта статті 47 Закону України «Про вибори Президента України»).

Натомість, реєстрація кандидата має місце виключно після його висування та за умови подання відповідного переліку документів до Центральної виборчої комісії (статті 54, 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України», стаття 51 Закону України «Про вибори Президента України»).

Так, висування кандидата здійснюється на з`їзді партії, а реєстрація є наслідком такого висування, тобто офіційним підтвердження статусу відповідної особи, як кандидата на виборах.

Як зазначалося, 25.03.2005 Міністерство юстиції України зареєструвало політичну партію «Совість України», що підтверджується свідоцтвом № 125-п.п.

За результатами розгляду звернення позивача від 15.01.2020, листом Центральної виборчої комісії від 31.01.2020 №21-41-211 надано інформацію, з якої вбачається, що відповідач за останні 10 років не висував на реєстрацію кандидатів від Політичної партії «Совість України» на виборах Президента України та виборах народних депутатів України за останні 10 років.

Будь-яких доказів того, політична партія «Совість України», здійснювала висування кандидатів партією для участі у виборах у цей період, матеріли справи не містять.

Безпідставними є посилання на те, що у 2007 та 2021 роках позивач висував своїх кандидатів у народні депутати України, оскільки вказані роки не відміняють факту бездіяльності щодо висування своїх кандидатів на виборах протягом більш як десяти років у період з 2007 по 2021 роки.

При цьому, позивачем надано докази відсутності інформації про висування кандидатів та подання позивачем документів до ЦВК для участі на виборах Президента України та виборах народних депутатів України з 2007 року по січень 2020 року. Відповідачем же будь-яких доказів саме висування ним свої кандидатів для участі на виборах Президента України та виборах народних депутатів України у цей період не надано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідність позивача вимогам частини першої статті 24 Закону № 2365-III щодо невисування своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років є підставою для анулювання реєстрації політичної партії.

Колегія суддів звертає увагу, що указана норма Закону № 2365-III є чинною, неконституційною не визнавалася, а тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Аналогічних висновків у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 21.07.2022 у справі №640/2973/20, від 10.11.2022 у справі № 640/2883/20.

Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Від наведених вище правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах палата, об`єднана палата або Велика Палата Верховного Суду у відповідності до статті 346 КАС не відступала, а тому підстав для їх неврахування при вирішенні даного спору немає.

При цьому, щодо застосування інших підходів суду касаційної інстанції, на які посилається позивач та які були враховані судом першої інстанції, то у постанові від 10.11.2022 у справі № 640/2883/20 Верховний Суд вказав, що постановами Верховного Суду від 20.04.2021 у справі №640/2968/20 та від 30.06.2021 у справі №640/2895/21 не вирішено спір по суті, а скасовано рішення судів попередніх інстанцій та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а відтак, зазначені постанови не містять висновків щодо правомірності застосування норм матеріального права. У даному випадку це ж стосується постанови Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №640/2919/20, на яку послався суд першої інстанції.

Щодо способу захисту, то колегія суддів зазначає, що 01.01.2016 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 26.11.2015 № 835-VIII, яким із статті 11 Закону № 2365-III виключені положення частини одинадцятої, якою було передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, після реєстрації видає політичній партії, обласній, міській, районній організації партії або іншим структурним утворенням, передбаченим статутом партії, реєстраційне свідоцтво встановленого Кабінетом Міністрів України зразка.

Вказаним Законом № 835-VIII також внесені зміни до статті 24 Закону № 2365-III, а саме: назву викладено в такій редакції: «Стаття 24. Анулювання реєстрації»; частину другу викладено в такій редакції: «Рішення суду про анулювання реєстрації політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших статутних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно»; доповнено частиною третьою такого змісту: «У разі якщо в рішенні суду про анулювання реєстрації політичної партії не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи, в рішенні про припинення політичної партії, її структурних утворень визначається як голова комісії з припинення (ліквідаційної комісії) політичної партії, її структурних утворень керівник органу управління або особа, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено рішенням суду».

Отже, передбачений статтею 24 Закону № 2365-III порядок анулювання реєстрації політичної партії на момент звернення Мін`юсту України до суду із вказаним позовом передбачає необхідність формулювання позовних вимог саме шляхом анулювання реєстраційного свідоцтва.

Разом з тим, частини друга та третя вказаної правової норми містять положення про прийняття судом рішення про анулювання реєстрації політичної партії, у зв`язку з чим при встановленні існування передбачених частиною першою статті 24 Закону № 2365-III умов для анулювання реєстрації партії є підставою для постановлення саме такого рішення.

Враховуючи викладене, заявлений позов підлягає задоволенню шляхом анулювання реєстрації Політичної партії "Совість України" (свідоцтво про реєстрацію політичної партії № 125-п.п від 25.03.2005).

Щодо тримісячного строку звернення до адміністративного суду, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що даний позов подано Мін`юстом 07.02.2020 після отримання позивачем згаданого вище листа Центральної виборчої комісії від 31.01.2020, тобто у межах встановленого абзацом другим частини другої статті 122 КАС тримісячного строку з моменту виникнення підстав для звернення до суду з таким позовом.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов частковому задоволенню.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити частково.

Скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2022 та ухвалити нове судове рішення, яким позов Міністерства юстиції України до Політичної партії "Совість України" про анулювання реєстраційного свідоцтва задовольнити частково.

Анулювати реєстрацію Політичної партії «Совість України» (свідоцтво про реєстрацію політичної партії № 125-п.п від 25.03.2005).

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя І.В. Федотов

Суддя Є.В. Чаку