Постанова

від 25.07.2023 по справі 320/16710/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Журавель В.О.

суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року Справа № 320/16710/23

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Мєзєнцева Є.І.,

за участю секретаря Горегляд Д.В.,

представника Позивача Гуревича М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Мономах» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року у справі

за позовом приватного акціонерного товариства «Мономах»

до Головного управління Державної податкової служби

у Київській області

про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. Приватне акціонерне товариство «Мономах» (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - Відповідач) з позовом, в якому просило визнати протиправною і скасувати податкову вимогу від 28.03.2023 № 0000052-1302-1036.

2. 09.05.2023 Позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову в цій справі, в якій просив зупинити дію оскаржуваної ним податкової вимоги до прийняття остаточного рішення суду у цій справі.

В обґрунтування таких вимог Позивач стверджував про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в цій справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

3. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року в задоволенні зазначеної заяви про забезпечення позову відмовлено.

Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що з моменту оскарження до суду податкової вимоги вона є неузгодженою, а виконання платником податків визначених нею грошових зобов`язань зупиняється.

Також суд зазначив, що Позивач не надав доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, а також очевидність ознак протиправності дій Відповідача.

Разом з тим, суд вказав, що наведені Позивачем заходи забезпечення позову за змістом по суті співпадають з предметом позову, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. За таких обставин вжиття заходів забезпечення позову у цій справі стане саме фактичним ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що є неприпустимим.

4. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити постанову, якою задовольнити його заяву про застосування заходів забезпечення позову в цій справі.

В обґрунтування своїх вимог Апелянт наводить доводи, аналогічні тим, що були викладені в його заяві про забезпечення позову, та наполягає на наявності правових підстав, передбачених статтею 150 КАС України, для застосування заявлених ним заходів забезпечення позову в цій справі.

При цьому, Апелянт зазначає, що оскаржувана ним податкова вимога винесена Відповідачем у зв`язку з несплатою грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням № 1476/0709 від 23.01.2023, що не є узгодженим, оскільки оскаржується в судовому порядку.

Водночас, Апелянт вважає, що існування спірної податкової вимоги безпосередньо створює негативні наслідки для нього, незалежно від її оскарження в суді, а також, що Відповідач виніс спірну податкову вимогу, незважаючи на п. 56.15 Податкового кодексу України, відповідно до якої ППР, за зобов`язаннями щодо якого прийнято вказану вимогу, не є узгодженим.

5. З цих та інших підстав апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про застосування заходів забезпечення позову в цій справі.

6. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2023 та від 11.07.2023 відкрито апеляційне провадження, установлено строк на подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

7. У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

8. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з наступних підстав.

9. Обставини, установлені судом першої інстанції.

Предметом спору в цій справі, згідно із заявленими ПрАТ «Мономах» позовними вимогами, є податкова вимога від 28.03.2023 № 0000052-1302-1036, сформована Головним управлінням ДПС у Київській області, згідно з якою станом на 27.03.2023 сума податкового боргу ПрАТ «Мономах» становить 11 676 140,89 грн, що складається з пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства.

10. Нормативно-правове регулювання.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду,

2) або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частинами першою, другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Висновки суду апеляційної інстанції.

11. Отже, за своєю юридичною природою інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано виключний перелік підстав для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову, який є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

12. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що предметом спірних правовідносин в цій справі є податкова вимога ГУ ДПС у Київській області.

13. Разом з тим, відповідно до п. 56.18 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

14. Тож, доводи Апелянта про те, що ним оскаржується в судовому порядку оскаржувана ним податкова вимога винесена Відповідачем у зв`язку з несплатою грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням № 1476/0709 від 23.01.2023, що не є узгодженим, оскільки оскаржується в судовому порядку, жодним чином не підтверджують наявності правових підстав, прямо передбачених ст. 150 КАС України, для застосування судом заявлених ПрАТ «Мономах» заходів забезпечення позову, а навпаки - свідчать про їх відсутність.

15. При цьому, аналізуючи ці та всі інші доводи Апелянта, судова колегія зазначає, ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження ним не було надано жодних доказів, які б підтверджували вжиття Відповідачем будь-яких заходів щодо реалізації спірної податкової вимоги, зокрема звернення її до виконання та стягнення з товариства визначених нею податкових зобов`язань або застосування будь-яких інших наслідків, вказаних у такій вимозі і зазначених Позивачем в його апеляційній скарзі.

16. Доводи Апелянта щодо протиправності винесення Відповідачем спірної податкової вимоги, незважаючи на п. 56.15 ПК України, відповідно до якої ППР, за зобов`язаннями щодо якого прийнято вказану вимогу, не є узгодженим, судова колегія до уваги не приймає, оскільки такі доводи стосуються безпосередньо підстав, з яких ПрАТ «Мономах» заявлені позовні вимоги, і підлягають перевірці судом при вирішенні цієї справ по суті, а не стадії розгляду клопотання щодо вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому, апеляційний суд відзначає, що судове рішення щодо вжиття заходів забезпечення позову жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

При застосуванні інституту забезпечення позову суд не може встановлювати безпосередньо правомірність/протиправність спірного рішення суб`єкта владних повноважень, а перевіряє лише наявність відповідних ознак, які свідчать про очевидну протиправність, проте в цьому випадку такі ознаки судом апеляційної інстанції не встановлені.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 10.04.2019 (справа № 826/16509/18) та від 06.02.2019 (справа № 826/13306/18).

17. Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права

18. Отже, перевіривши ухвалу суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом повно та правильно встановлено відповідні обставини та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

19. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

20. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга приватного акціонерного товариства «Мономах» підлягає залишенню без задоволення, ухвала Київського окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Мономах» - залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 26 липня 2023 р.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: Л.В. Губська

Є.І. Мєзєнцев