Постанова

від 26.07.2023 по справі 460/7810/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/7810/20 пров. № А/857/18914/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Курильця А.Р., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітлюкс» до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови,-

суддя (судді) в суді першої інстанції Нор У.М.,

справу розглянуто в порядку письмового провадження,

місце ухвалення рішення м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення: 25.05.2021,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітлюкс» (далі ТзОВ «Вітлюкс») звернулося в суд з позовом до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA204120/2020/000283/2 від 10.09.2020. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2020/01350 від 10.09.2020. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітлюкс» за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби судовий збір у розмірі 8776,22 грн.

14.05.2021 представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року заяву представника позивача - задоволено повністю. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітлюкс» судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 (десять тисяч) грн 00 коп.

Не погодившись із ухваленим додатковим судовим рішенням, Рівненська митниця подала апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення норм процесуального права просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що заявлені витрати на правничу допомогу не співмірні зі складністю справи та наданими послугами.

Згідно з п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 ст. 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави суду апеляційної інстанції для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Крім цього, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18, від 10.12.2019 у справі № 10.12.2019.

Судами встановлено, що на підтвердження витрат на правничу допомогу подано, зокрема: договір від 17.09.2020, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Скорпіон», додаткову угоду № 7 до даного договору, акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 12.05.2021, рахунок №4 від 28.12.2020 на суму 10000 грн, платіжне доручення №202 від 28.12.2020 на суму 10000 грн.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

У матеріалах цієї справи наявний належним чином складений договір про надання правової допомоги, оформлені та підписані документи, які містять опис робіт (наданих послуг), документи про оплату таких послуг.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Водночас суд апеляційної інстанції вважає, що сума витрат на професійну правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених ч. 5 ст. 134 КАС України.

Так, проаналізувавши надані позивачу послуги Адвокатським об`єднанням «Скорпіон», які вказані в акті приймання передачі наданої правничої допомоги, на предмет обсягу таких послуг та виконаних робіт, складність та якість складених документів, співмірність розміру витрат витраченому адвокатом часу, складності справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, до 3000 грн.

Суд зауважує, що дана справа є незначної складності, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, типовою справою про скасування рішення про коригування митної вартості, містить значну кількість судових рішень у такій категорії справ з аналогічними правовідносинами. З огляду на це, пошук та аналіз судової практики по суті зводиться до дублювання висновків судів про релевантні норми права, аналіз та спосіб їх застосування.

Суд також враховує, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ, практику Європейського суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн підлягає частковому задоволенню.

Суд першої інстанції не надав належної правової оцінки вказаним вище обставинам, а тому дійшов помилкового висновку про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, та вважає правильним змінити рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рівненської митниці задовольнити частково.

Додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року в справі № 460/7810/20 у частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу змінити в сумі стягнення з « 10000,00 (десяти) тисяч гривень» на суму « 3000 (три) тисячі гривень».

У решті рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді А. Р. Курилець М. А. Пліш Повне судове рішення складено 26.07.2023