УХВАЛА
26 липня 2023 року
м. Київ
справа № 480/819/22
адміністративне провадження № К/990/24601/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2023 року у справі №480/819/22 за позовом ОСОБА_1 до Відділу внутрішнього аудиту Сумської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними, стягнення середнього заробітку та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
Позивачка звернулася до суду з позовом в якому просила:
- визнати протиправними дії відділу внутрішнього аудиту Сумської обласної державної адміністрації щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 середнього заробітку з 01 жовтня 2021 року;
- стягнути з відділу внутрішнього аудиту Сумської обласної державної адміністрації середній заробіток з 01 жовтня 2021 року;
- зобов`язати відділ внутрішнього аудиту Сумської обласної державної адміністрації нарахувати та виплачувати середній заробіток під час проходження позивачем військової служби, з 01 жовтня 2021 року.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі позивачка з посиланням на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та неправильним застосуванням норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.
Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зазначає таке.
08 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.
За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
У касаційній скарзі позивачка посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 119 Кодексу законів про працю, у зв`язку з реалізацією військовослужбовцем, що проходить військову службу за контрактом під час дії особливого періоду на території України, права на соціальні гарантії, передбачені пунктом 8 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ та підпунктом 4 пункту 180 Положення «Про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, а саме реалізації права військовослужбовця на соціальну відпустку у зв`язку з вагітністю та пологами.
Суд роз`яснює, що оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.
Слід зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження.
Всупереч зазначеному, автор касаційної скарги в обґрунтування пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України виклав суть спору у вказаній справі, обставини справи, фактично висловив незгоду із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, послався на норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, проте це не є належним зазначенням підстави касаційного оскарження передбаченої частиною четвертою статті 328 КАС України.
Суд роз`яснює скаржнику, що посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Інша мотивувальна частина касаційної скарги містить нормативно-правове регулювання обґрунтування, проте Суд не наділений повноваженнями на власний розсуд з контексту скарги вибирати ті норми права, із застосуванням яких не погоджується скаржник.
Крім того, ухвалою від 03 травня 2023 року Верховний Суд повернув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2023 року у справі №480/819/22, оскільки вона не містила підстав касаційного оскарження.
Повторно подана касаційна скарга ОСОБА_1 у справі №480/819/22 також не містить обґрунтувань підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертої статті 328 КАС України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява №21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява №26737/95).
Згідно із пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.
Керуючись ст. ст. 169, 328,330,332 КАС України,
у х в а л и в :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2023 року у справі №480/819/22 повернути скаржнику.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддяМ.В. Білак
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.07.2023 |
Оприлюднено | 27.07.2023 |
Номер документу | 112441511 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Білак М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні