Постанова

від 25.07.2023 по справі 826/10326/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року

м. Київ

справа № 826/10326/17

касаційне провадження № К/9901/4165/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд "Резерв Тернопілля" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2017 (суддя - Смолій І.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 (головуючий суддя - Лічевецький І.О., судді - Мельничук В.П., Мацедонська В.Е.) у справі за позовом Непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд "Резерв Тернопілля" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Непідприємницьке товариство "Відкритий недержавний пенсійний фонд "Резерв Тернопілля" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Інспекція, відповідач, податковий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Інспекції від 12.07.2017 №1726544600530, яким позивача виключено з Реєстру неприбуткових установ та організацій, зобов`язати відповідача внести позивача до реєстру неприбуткових установ та організацій.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність прийняття податковим органом рішення про виключення позивача з Реєстру неприбуткових установ та організацій, оскільки у даному випадку передбачених Податковим Кодексом України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підстав для такого виключення не було.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 05.10.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017, у задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач не відповідає критеріям неприбуткового підприємства, установи та організації, визначеним ПК України.

Позивач, не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин у справі, зокрема того, що позивач відповідає вимогам підпунктів 133.4.2, 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 ПК України, оскільки отримані доходи (прибутки) використовує виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами позивача, є пенсійним фондом.

Відповідач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.02.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.07.2023 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 25.07.2023.

Переглянув судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірив повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, рішеннями від 14.03.2011 позивача внесено до Реєстру неприбуткових установ та організацій за ознакою неприбутковості 0009 (пенсійні фонди).

Рішенням Інспекції від 12.07.2017 №1726544600530 позивачеві скасовано ознаку неприбутковості у зв`язку з чим останнього виключено з Реєстру неприбуткових установ і організацій.

У період включення позивача до Реєстру неприбуткових установ та організацій підпунктом «в» пункту 157.1 статті 157 ПК України пенсійні фонди були віднесені до неприбуткових установ та організацій.

Статут позивача містить відомості щодо передачі активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

З 01.01.2015 Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII змінено порядок оподаткування неприбуткових організацій.

З метою вдосконалення регулювання правового статусу і оподаткування неприбуткових організацій Законом України від 17.07.2015 №652-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій" внесено зміни, які набули чинності 13.08.2015.

До 13.08.2015 ознака неприбутковості зводилась до провадження діяльності, метою якої не є одержання прибутку.

Термін "неприбуткові підприємства, установи та організації" в новій редакції викладено як неприбуткові підприємства, установи та організації (далі неприбуткові організації), які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 ПК України.

Згідно з підпунктом 14.1.121 пункту 14.1 статті 14 ПК України неприбуткові підприємства, установи та організації це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу.

Підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 ПК України визначено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає таким вимогам: утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації; установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту; установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення); внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Обов`язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (підпункт 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 ПК України).

За правилами підпункту 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 ПК України до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені: бюджетні установи; громадські об`єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди; спілки, асоціації та інші об`єднання юридичних осіб; житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства); об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків; професійні спілки, їх об`єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об`єднання; сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об`єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів; інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам цього пункту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 N440 затверджено Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі - Порядок N440).

Пунктом 4 Порядку №440 передбачено, що до Реєстру включаються неприбуткові організації - юридичні особи за кодом згідно з ЄДРПОУ.

Ознака неприбутковості організації присвоюється за окремими групами підприємств, установ та організацій відповідно до підпункту 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 Кодексу за такою структурою: (0038) - спілки; (0048) - інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, утворені та зареєстровані в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Згідно з пунктом 16 Порядку №440 виключення неприбуткової організації з Реєстру здійснюється на підставі рішення контролюючого органу в разі, зокрема, невідповідності неприбуткової організації та/або установчих документів такої організації вимогам, установленим пунктом 133.4 статті 133 Кодексу.

Організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності кредитних спілок, їх об`єднань, права та обов`язки членів кредитних спілок та їх об`єднань визначає Закон України "Про кредитні спілки" від 20.12.2001 №2908-III зі змінами (надалі - Закон №2908).

Відповідно до статті 1 Закону №2908 кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом. Водночас, відповідно до розділу V цього Закону надання кредитною спілкою фінансових послуг передбачає отримання доходів, які розподіляються між членами кредитної спілки.

В той же час, відповідно до підпункту 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 ПК України доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

Таким чином, у разі утворення кредитної спілки в порядку, визначеному Законом №2908, такою кредитною спілкою не можуть бути дотримані вимоги, встановлені підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 ПК України, стосовно одночасної відповідності вимогам щодо утворення кредитної спілки в порядку, визначеному Законом №2908, та заборони в установчих документах розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб.

Підсумовуючи зазначене, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, що кредитні спілки не можуть бути визнані неприбутковими організаціями у розумінні положень ПК України та не підлягають включенню до нового Реєстру неприбуткових організацій. Кредитні спілки, як фінансові установи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, є платниками податку на прибуток та зобов`язані нараховувати та сплачувати податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ ПК України.

Суди дійшли правильного висновку, що кредитна спілка не є неприбутковою організацією в розумінні підпунктів 133.4.1, 133.4.6 статті 133 ПК України, що унеможливлює включення позивача до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Ураховуючи наведені правові норми та встановлені судами обставини у дані справі, колегія суддів не може погодитись з доводами скаржника про протиправність оскаржуваного рішення податкового органу.

Суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи, суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Позивач доводами касаційної скарги не спростовує висновків судів попередніх інстанцій, не обґрунтовує і не зазначає, у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права.

Позивач у касаційній скарзі фактично просить про переоцінку, додаткову оцінку доказів стосовно встановлення фактичних обставин у справі, що знаходиться поза межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд "Резерв Тернопілля" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк