Постанова

від 25.07.2023 по справі 814/333/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року

м. Київ

справа № 814/333/17

касаційне провадження № К/9901/3378/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Баштанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.05.2017 (суддя - Гордієнко Т.О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 (головуючий суддя - Бойко А.В., судді - Димерлій О.О., Єщенко О.В.) у справі за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Злагода" до Баштанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Злагода" (далі у тексті - позивач, Підприємство, платник) звернулось з адміністративним позовом до Баштанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі у тексті - відповідач, Інспекція, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про неможливість перебування позивача платником єдиного податку четвертої групи у 2017 році.

В обґрунтування позову позивач зазначив про протиправність визначення контролюючим органом у своєму рішенні (листі від 10.02.2016 №16/10/14-24-12), що позивач не може бути платником єдиного податку четвертої групи в 2017 році, оскільки у позивача існує податковий борг. Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки житлової нерухомості так і податок на нерухоме майно відіменне від земельної ділянки нежитлової нерухомості перераховані за призначенням, тому переплата однієї складової податку на нерухомість та недоплата другої складової цього податку дає згідно актів перевірки позитивне сальдо на 31.12.2016, відтак у Підприємства відсутній податковий боргу, що є підставою для визнання протиправним та скасування зазначеного рішення відповідача.

Миколаївський окружний адміністративний суду постановою від 04.05.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017, позов задовольнив, визнав протиправним та скасував рішення Інспекції про неможливість перебування Підприємства платником єдиного податку, викладене у листі від 10.02.2016 №16/10/14-24-12.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що наявність боргу на перше січня поточного року є підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку лише для тих, хто вперше набуває цей статус. Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована відповідно до пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу. Оскільки, позивач є платником єдиного податку четвертої групи, норми підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК України щодо відмови у такій реєстрації за наявності податкового боргу до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

Інспекція подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин у справі, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

У касаційній скарзі, відповідач, посилаючись на положення пункту 291.5 статті 295 ПК України, вважає правомірними прийняте рішення про неможливість Підприємства бути платником єдиного податку четвертої групи у 2017 році з підстав наявності у позивача податкового боргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09.01.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою Інспекції та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Позивач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.07.2023 визнав за можливе розглянути справу у попередньому судовому засіданні та призначив розгляд справи у попередньому судовому засіданні на 25.07.2023.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі у тексті - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій установили, що протягом 2016 року у власності позивача згідно свідоцтва про право власності, перебували житлові та нежитлові об`єкти нерухомості.

Відповідно до Класифікації доходів бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 14.01.2011№11 із змінами та доповненнями, за кодом бюджетної класифікації - 18010100, сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості; за кодом бюджетної класифікації - 18010400, сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

Згідно податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, поданої позивачем до контролюючого органу, узгоджена сума грошового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно становить 3937,30 грн, з поквартальною розбивкою суми самостійно визначеного податкового зобов`язання в розмірі 981,83 грн.

Згідно акту звірки розрахунків платника від 08.02.2017 №92482-14 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 за кодом бюджетної класифікації 18010100 (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості) позитивне сальдо на 31.12.2016 становить 3240,86 грн. Згідно акту звірки розрахунків платника від 08.02.2017 №92480-14 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 за кодом бюджетної класифікації 18010400 (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості) станом на 31.12.2016 наявне від`ємне сальдо розрахунків (недоїмка) в розмірі 1291,89 грн.

З наданих позивачем платіжних доручень від 10.03.2016 №176, від 14.07.2016 №614, від 19.10.2016 №749 вбачається, що Підприємством перераховано грошове зобов`язання в загальній сумі 2945,66 грн на розрахунковий рахунок Новоюріївської СР за кодом бюджетної класифікації 18010100 (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості).

Оскільки позивачем перераховано грошове зобов`язання не за належним кодом бюджетної класифікації по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (код платежу 18010400) станом на 31.12.2016 рахувалась заборгованість в сумі 1291,89 грн.

У зв`язку з чим, контролюючий орган листом від 10.02.2016 №16/10/14-24-12 повідомив позивача, що підприємством порушено вимоги переходу на спрощену систему оподаткування, а саме по картці особового рахунку з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки нежитлової нерухомості КБК 18010400 станом на 01.01.2017 існує заборгованість у сумі 1291,89 грн, внаслідок чого позивач не може бути платником єдиного податку четвертої групи у 2017 році.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних рішення та вимоги, Верховний Суд виходить із такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 298.8 статті 298 ПК України 298.8 порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку врегульований статті 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з пунктом 299.2 статті 299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Пунктом 298.1 статті 298 ПК України врегульовано порядок переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що законодавством чітко розмежовано поняття переходу на спрощену систему оподаткування та щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку.

Згідно з підпунктом 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК України не може бути платником єдиного податку четвертої групи суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

У разі ж наявності в контролюючого органу підстав вважати, що позивач не може бути платником єдиного податку, він, згідно з пунктом 299.10 статті 299 ПК України, може прийняти рішення про анулювання реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, що відповідачем зроблено не було.

Колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, що наявність боргу є підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку лише для тих, хто вперше набуває цей статус. Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу (пункту 299.10. статті 299 ПК України).

Суд касаційної інстанції не приймає до уваги доводи контролюючого органу про наявність у позивача податкового боргу, як підставу для відмови у підтверджені статусу платника єдиного податку з посиланням на норми підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК України, оскільки ці норми встановлюють умови за якими суб`єкти господарювання не можуть набувати статусу платника єдиного податку 4 групи і ці умови не стосуються підтвердження статусу такого платника.

Також, слід зазначити, що зарахування місцевих податків та зборів, до яких згідно зі статтею 10 ПК України відноситься, зокрема, й податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (у складі податку на майно), до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Частиною 1 статті 43 Бюджетного кодексу України визначено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

За правилами частин 4, 5 статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і визнаються зарахованими до державного бюджету з дня їх зарахування.

Ураховуючи, що судами установлено наявність у позивача передплати за кодом бюджетної класифікації 18010100 (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості) станом на 31.12.2016 у розмірі 3240,86 грн, яка зарахована на єдиний казначейський рахунок, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Баштанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.05.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова