Ухвала

від 26.07.2023 по справі 640/35681/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 липня 2023 року

м. Київ

справа №640/35681/21

адміністративне провадження №К/990/24304/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє через представника - адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2023 у справі № 640/35681/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації щодо невключення до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача додаткових видів грошового забезпечення: надбавку за кваліфікацію 7%, за режимні обмеження 20%, за шифрувальні роботи 20%, за особливо важливі завдання 50%, премія 140%;

- зобов`язати Головне управління урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення: надбавку за кваліфікацію 7%, за режимні обмеження 20%, за шифрувальні роботи 20%, за особливо важливі завдання 50%, премія 140%;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії у повному розмірі з 01.01.2018 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії та додаткових видів грошового забезпечення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2022, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2023, у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2023, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

При вивченні матеріалів касаційної скарги, суд встановив, що касаційна скарга не відповідає вимогам статей 328, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке.

Щодо підстав касаційного оскарження слід зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Одночасно з цим, у випадку посилання скаржником на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційну оскарження, скаржнику необхідно зіслатися на конкретний пункт частин другої або третьої статті 353 цього Кодексу з належним обґрунтуванням, яке могло б давати підстави для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. При цьому, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу

Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланнями на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог пункту 4 частини другої цієї статті, у ній не конкретизовано підставу, з якої подається дана касаційна скарга.

Також, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, вказану справу судом першої інстанції було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, перелік яких передбачений підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв`язку передбачає, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланнями на відповідну норму права, яку було застосовано неправильно, посиланням на конкретний пункт частини 4 статті 328 КАС України із обґрунтованою вказівкою на наявність виняткових обставин справи, вичерпний перелік яких містить пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та їх належним обґрунтуванням.

Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенню пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, позаяк в ній не визначено підстав (підстави), передбачених статтею 328 КАС України.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору, якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги заявником не було дотримано вказаної вимоги - не надано документ на підтвердження сплати судового збору, не зазначено підстави звільнення від сплати судового збору, за наявності таких.

Щодо суми судового збору слід зазначити наступне.

За змістом підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У частині 1 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

На момент звернення з позовом до суду (у 2021 році) підпункт 1 пункт 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI передбачав, зокрема, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України від 15 грудня 2020 року №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено в 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2021 року в розмірі 2270,00 гривень.

Позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру.

Судовий збір, що підлягав сплаті при зверненні до суду з позовом, що містить одну позовну вимогу немайнового характеру складав 1816,00 грн. (2270*0,4)*2=1816). Ставка судового збору, що підлягає сплаті за подачу касаційної скарги складає 3632,00 грн. (1816*200%=3632).

Для усунення недоліків касаційної скарги в частині розміру сплаченого судового збору, скаржнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 3632,00 грн. за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.

У зв`язку з викладеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо визначених підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів частини четвертої статті 328 КАС України має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі, та надання документу на підтвердження сплати судового збору або зазначення підстав звільнення від його сплати.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.

Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє через представника - адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2023 у справі № 640/35681/21 - залишити без руху.

Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.

Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Тацій

Суддя С.Г. Стеценко

Суддя Т.Г. Стрелець