Ухвала

від 13.05.2024 по справі 640/35681/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття адміністративної справи до провадження

13 травня 2024 року м. Київ № 640/35681/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації та Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити ді,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації та Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2022, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2023, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 12.03.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2023 у справі № 640/35681/21 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу 25.03.2024 справу було передано на розгляд судді Дудіну С.О.

Скасовуючи рішення суду першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд зазначив таке:

"Суди у цій справі врахували, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1,2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45.

Відповідно до частини другої статті 255 КАС рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 набрало законної сили 05.03.2019, у зв`язку з чим суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що право на перерахунок пенсії у ОСОБА_1 виникло з 05.03.2019.

Суди, однак, не врахували, що відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.

Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13.01.2021 у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20), у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10.02.2016 у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.

Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.

Отже, право на перерахунок пенсії виникло у ОСОБА_1 з 01.03.2018.

Щодо складових грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, суди першої та апеляційної інстанцій зробили висновок про те, що ГУУЗ Держспецзв`язку не допустило порушень при визначені виду та розміру грошового забезпечення при формуванні довідки.

Цей висновок судів ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду, викладеній у рішенні від 12.03.2018 у зразковій справі №802/2196/17-а (Пз/9901/1/18), яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018.

У зазначеній справі колегія суддів дійшла висновку, що у разі якщо буде встановлено, що надбавка за виконання особливо важливих завдань, яку отримував позивач, на момент виникнення у нього права на перерахунок пенсії не виплачувалась, то цю надбавку не належить вказувати у довідці про розмір грошового забезпечення.

Такий висновок ґрунтується на положеннях абзацу сьомого пункту 5 Порядку перерахунку пенсій, відповідно до якого додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.

Розмір премії для перерахунку пенсій враховується у середньому розмірі, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою. Такий висновок ґрунтується на положеннях абзацу 5 пункту 5 Порядку перерахунку пенсій, відповідно до якого для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів: інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Правовідносини у цій справі тотожні правовідносинами у справі №802/2196/17-а, а тому суди попередніх інстанцій під час вирішення цієї справи правильно застосували наведені вище висновки Верхового Суду.

Водночас, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що решта позовних вимог, спрямованих до ГУ ПФУ в м. Києві, є похідними від попередніх позовних вимог, пред`явлених до ГУУЗ Держспецзв`язку, які суди визнали необґрунтованими.

Указане твердження й зумовило висновок судів про відсутність підстав для задоволення позову в частині вимог до ГУ ПФУ в м. Києві.

Колегія суддів вважає такий висновок передчасним з огляду на те, що у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 . ГУУЗ Держспецзв`язку вказувало на ту обставину, що 28.02.2020 воно підготувало та направило до ГУ ПФУ в м. Києві довідку про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії.

26.08.2020 ГУ ПФУ в м. Києві повернуло довідку без виконання. На підтвердження вказаного доводу ГУУЗ Держспецзв`язку надало копію листа ГУ ПФУ в м. Києві.

Суди попередніх інстанцій, однак, не дали оцінку таким твердженням ГУУЗ Держспецзв`язку.».

Відповідно до частини п`ятої статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Відповідно до частини другої статті 241 КАС України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 171, 179, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти адміністративну справу до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Дудіна С. О.

Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

2. Витребувати від Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (03110, м.Київ, вул.Солом`янська 13) докази:

- документально підтверджені письмові пояснення про те, чи є ідентичним розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача станом на 01.03.2018 тому розміру, який зазначений у довідці від 28.07.2020 №33 (станом на 05.03.2019), зокрема, зазначити усі складові грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача станом на 01.03.2018 та станом на 05.03.2019, у тому числі розміри премії.

3. Витребувати від Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві:

- копію пенсійної справи позивача у повному обсязі.

4. Повідомити учасникам справи, що відповідно до положень статті 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

5. Роз`яснити учасникам судового процесу, що відповідно до положень статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України за неподання без поважних причин доказів, витребуваних судом, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом, зокрема, штраф або тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.

У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

6. Роз`яснити учасникам судового процесу, що відповідно до положень статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

7. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

8. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

9. У зв`язку з відсутністю у суді можливості друкування документів, які надходять через підсистему "Електронний Суд" чи на офіційну електронну адресу суду, документи до суду направляти засобами поштового зв`язку або нарочно у паперовому вигляді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Дудін С.О.